Родина Кмітів

Створити власну ферму, навчитися правильно доглядати кіз та корів, а також виготовляти натуральні сири «з нуля»? Здається, для родини Кмітів із Львівської області немає нічого неможливого.

Молодому й перспективному футболісту Назару Кмітю пророкували велике майбутнє в спорті. Однак нещасний випадок на полі і травма змінили не тільки його життя, а життя усієї родини.

Насправді молоде подружжя Назара та Аліси Кмітів давно мріяло про власну справу. Разом перебрали безліч варіантів. Несподівано для себе вони зупинилися на створенні ферми та виробництві сирів. У такому починанні їх підтримав батько і досвідчений управлінець Микола Іванович Кміть. А згодом до створення сімейної компанії приєдналися сестра Назара Дана та її чоловік Юрій. Надійними партнерами по бізнесу стали ще й куми!

Тепер сім'я Кмітів має власну ферму «Мукко» із 500 коровами та 1 000 кіз, обробляє близько 1 300 га землі, займається виробництвом екзотичних сирів із коров'ячого та козиного молока на сучасному міні-заводі в селі Угерсько Львівської області.

До цього Назар та Аліса абсолютно нічого не знали про фермерство і переробку молока. Тривалий час досвідчений фермер-козівник бельгійського походження Бернар Віллем навчав їх основного — як доглядати за козами, розуміти влаштування та життєвий цикл ферми, дізнаватися нюанси сироваріння. Пізніше було навчання у кращих сироварів у Нідерландах. Тепер на підприємстві Кмітів щомісяця переробляють близько 160 т молока і виготовляють більше 15 різних видів сиру — із лавандою, перцем чилі, прованськими травами, трюфелем… У планах засновників — стати найбільшою у Європі козиною фермою, завоювати визнання їхніх сирів в Україні та світі.

Зараз усі сили родини направлені на розвиток спільного бізнесу, а більшість коштів вони витрачають на розширення ферми та удосконалення лінії з переробки молока.

Так, цього літа фермери Кміті планували нарощувати обсяги виробництва, тому потребували оборотних коштів і шукали кращих пропозицій від банків. Більше того, вони хотіли ще скористатися державною програмою компенсації відсотків за кредитами.

Назар Кміть додає, що цей банк «підкупив» їх і швидкістю роботи: представники компанії оперативно вирішили всі питання з документами і вже за тиждень їхнє підприємство отримало гроші на рахунок.

Назар Кміть: Я з 8 років грав у футбол, але в 23 роки з кар'єрою футболіста довелося попрощатися. Життя продовжується, тож ми з дружиною Алісою вирішили: настав час відкрити власну справу.

Першим спало на думку відкрити ресторан. Обговорили це з татом і вирішили пошукати ще варіанти. На щастя, невдовзі ми дізналися від місцевого фермера з Бельгії Бернара Віллема про такий незвичний бізнес-проект, як розведення кіз та виробництво сирів.

На сімейній раді вирішили, що запускаємо власну козину ферму та виробляємо з молока високоякісні, натуральні і смачні сири. Через півроку нам привезли на замовлення 300 кіз із Франції.

Аліса Кміть: Ми були футбольною сім'єю, це було зовсім інше життя. Веселилися, їздили на матчі, гуляли з друзями. Потім травма Назара і… ми стали фермерами (усміхається). І досі в шоці, що з міста переїхали в село.

Спочатку мова йшла про маленьку ферму на 300 кіз. Але після того, як Назар із татом побували в Нідерландах, подивилися, як працюють місцеві фермери і як виготовляють смачну гауду, вирішили не розмінюватися на дрібниці. Так за 9 місяців у нас з'явилася не маленька сироварня, а справжній міні-завод із виробництва козиного та коров'ячого сиру.

А потім почалася імпровізація: не все в нас виходило з першого разу, і на початку ми продали лише 11 шматочків сиру в Моршині. Дуже засмутилися і думали, що нічого не вийде. Але захват і бажання створювати якісний, смачний продукт дали про себе знати. Зараз подекуди навіть наші потужності не задовольнять повністю попит на сири.

Микола Кміть: Після 20 років діти починають думати, чим би хотіли займатися в житті. Мої почали швидко орієнтуватися у нових життєвих обставинах. Пропонували абсолютно різні ідеї, але зрештою дійшли до того, щоб виготовляти сири. Як кажуть маркетологи, це для України — «блакитний океан».

Тобто ферму «Мукко» та всі інші аграрні напрямки де-факто «починав» не я, а син Назар із невісткою. Потім підключилася моя донька Дана з чоловіком Юрієм. Але, тим не менше, залишаюся їхнім наставником і беру активну участь в управлінні родинною справою. Мої знання, вміння і навички мають зробити сімейний бізнес ефективним.

Насправді я «робив різні бізнеси», але коли спробував працювати в агровиробництві, то стереотип про нього як низькоінтелектуальне заняття миттю розвіявся. Сільське господарство є на порядок складнішим, ніж інші бізнеси.

Назар Кміть: Як працює родинна група компаній? Я відповідаю за виробництво сирів, моя дружина — за екскурсії на ферму, інтернет-магазин та комунікації з клієнтами у соцмережах.

Моя сестра відповідає за відділ кадрів та сертифікацію на фермах і заводі, її чоловік Юрій зараз є генеральним директором, керує цілим комплексом: і тваринництвом, і рослинництвом, і виробництвом, і продажем, тобто складає все до купи. Тато є членом ради директорів і наглядає там за станом справ.

Ще мій кум заправляє фінансами як фінансовий директор, а кума — незамінна на виробництві або для проведення екскурсій. Зараз моя дружина трохи вийшла зі звичного робочого режиму і присвячує більше часу нашому 5-місячному синочку Матею. Тож саме кума страхує в багатьох ситуаціях.

Найголовніше, що кожен знає свою зону відповідальності і не втручається в «чужі» процеси без дозволу. Якщо я відповідаю за виробництво, то чоловік моєї сестри без мого дозволу не буде казати сироварові, що робити, що не робити. Спочатку він іде до мене.

Ми дуже чесні одні перед одними, адже робимо спільну справу. Інколи можемо навіть трохи строго висловити свою позицію. Кожен із нас викладається на всі 100%. Знаємо, що ніхто не «прохалявить» свою відповідальність. Тобто я знаю, що моя сестра вибере для роботи найкращих і не візьме ні у кого хабар, наприклад, щоб на роботу найняла. Я знаю, що буду покращувати виробництво, бо ми самі куштуємо весь вироблений у нас сир.

У нас близько 15 різних найменувань сирів: із трюфелем, із лавандою, вершковий тощо. Кожен смак проходив суворий кастинг усієї нашої родини: ми збираємося разом і відбираємо найсмачніші сири.

А ще ми родиною вирішили, що наш проект будемо реалізовувати для всієї України. Коли ми вже 3 місяці повним ходом будували і реконструювали ферми, кози росли, то на сімейній раді домовилися: як мінімум 10 років ніхто не зможе покинути сімейну компанію. А вже після цього періоду знову збираємося і вирішуємо долю компанії і себе в ній.

Аліса Кміть: Нам дуже пощастило з татом, тобто моїм свекром. Він талановитий, досвідчений бізнесмен і може поділитися з нами багатьма секретами. У той час, коли інші шукають порадників, коучів, платять шалені гроші за бізнес-тренінги, ми отримуємо цінні поради від Миколи Івановича.

Отож, на самому початку ми сідали сім'єю і придумувати новий сир, потім його виготовляли, робили дегустацію… Подобається? Робимо! Не подобається? Шукаємо інший рецепт.

До появи сина у нас всі розмови майже на 80% були тільки про роботу. Я до 9-го місяця вагітності їздила на роботу щодня, поки практично з заводу не поїхала в пологовий будинок народжувати. Зараз я у декретній відпустці, але думаю, що зовсім скоро повернуся на улюблену роботу. Ну, не можу я сидіти вдома!

У нас немає такого, щоб хтось когось звинувачував у чомусь. Ми все робимо так, як підказує серце. А тато нас усіх веде. Якщо щось не так, то зупинить, попросить добре подумати, переробити і йти далі до мети!

Микола Кміть: Ми абсолютно нічого не знали про життя кіз та виробництво сирів, допускали багато помилок. Пам'ятаю, як Назар і Аліса засмутилися через смерть однієї з перших кіз на фермі…

Паралельно повернулась дочка Дана з зятем Юрієм із Канади. У мене зять — успішний банкір, який вирішив працювати на землі. Тож це був не менш епічний поворот у кар'єрі, ніж у екс-футболіста Назара.

На той момент Назар ще не став таким відомим футболістом, а Юрій вже був доволі успішним банкіром. Рішення про їхнє повернення в Україну з Канади — героїчне, як на мене. Я був приємно вражений.

Отож, наша компанія має колегіальний орган управління — раду директорів. Щомісяця ми збираємося з родиною та спеціалістами, звітуємо, аналізуємо, обговорюємо, приймаємо рішення, а далі все повертається в буденність, і знову вони працюють, і знову кожного місяця одне й те саме.

Назар Кміть: Найбільше імпонує у моїй роботі те, що людям подобається наш продукт. Буває, телефонують подякувати просто так за наші сири. І чудовий настрій на весь день забезпечений!

Це додає енергії для роботи та впевненості в тому, що ми все робимо правильно і що наш сир завжди знаходить свого покупця.

Аліса Кміть: За мною були закріплені магазин і екскурсії на виробництво. Але якщо треба, можу підстрахувати на будь-якому процесі виробництва. Нагодувати козенят? Пакувати сири? Легко!

Ми зробили виробництво за європейським зразком: усі охочі можуть відвідати ферму, подивитися на наших кізочок, поглянути на виробництво сирів і придбати собі те, що припало до душі.

Зараз більше виконую роль PR- і SMM-менеджера для нашого бренду, розказую, показую все про наші сири в інтернеті.

Треба завжди зробити так, щоб кожний клієнт був задоволений, і я стараюся працювати усім на догоду.

Микола Кміть: Молоде покоління часто думає, що власний бізнес — це легко та прибутково. Але я б не радив розчаровувати молодь. Лише невелика частина тих людей, які входять у процес, можуть зрозуміти ціну кожного заробленого долара чи гривні.

Сімейний бізнес має багато переваг. Він швидко розвивається, але новим поколінням треба багато часу, щоб перейняти всі його особливості. Базовою цінністю є не сам бізнес як такий, а взаємини в родині. Якщо всі учасники цих взаємин розуміють, наскільки важливі добрі стосунки один із одним, будуть комунікувати, дружити, щось вибачати, забувати, допомагати, то тільки тоді можна розраховувати на успіх сімейної справи. У нас із цим, не побоюсь сказати, ідеально. І я дуже пишаюся таким станом справ.

Назар Кміть: Ми дуже багато вчилися на самому початку і вчимося зараз. Щоб навчитися варити якісний і смачний сир, ми набиралися досвіду у голландських сироварів, яких воістину називають майстрами своєї справи. І вже чотири роки наша компанія росте, розвивається, а в нашої родини є спільні плани на найближче десятиліття.

Отож, у нас є дві ідеї. По-перше, ми хочемо бути № 1 серед виробників елітних сирів в Україні. По-друге, плануємо утримувати найбільшу козячу ферму в Європі — із 8 тисячами кіз. І наостанок хочу, щоб до нас колись приїхали потенційні покупці компанії, а ми їм не продались.

Аліса Кміть: Упевнена, що завдяки всій нашій сім'ї «Мукко» за кілька років стане величезним брендом, сильною компанією, навчить українців любити та їсти справжній смачний сир!

Микола Кміть: Сімейний бізнес означає, що ти ним живеш 24 години на добу. Цим прошите все життя… Я усвідомлюю, що ми можемо говорити про сир, кіз чи корів будь-де.

Ми також розуміємо, що такий продукт, як у нас, не є масовий, тобто його не всі їстимуть. Тому хочемо зайняти 3-4% ринку України. І нас цікавить експорт. Ми маємо стати першими в Європі за якістю та обсягами козиного сиру.