SHARE
Хвала Рукам, Що Пахнуть Хлібом
Прем'єра 3-го сезону!
Осінь багата не лише щедрими врожаями, а й новими історіями про справжніх українських героїв — тих, хто не покладаючи рук працює на землі.

У новому — третьому сезоні — спільного проекту банку ПУМБ та головного сайту для фермерів Kurkul.com ми розкажемо про аграріїв, які щодня вкладають своє серце в кожне зерно, у кожну тварину на своїй фермі та ягоду в саду.
Спільний проект
&
Перший сезон
Наша Україна багата працьовитими, щирими та добрими людьми. Але, напевно, найбільше цього багатства — у сільському господарстві. Бо земля, на якій працюєш, ніколи не стерпить обману, а худоба на фермі страждатиме від недоброго слова…

Розповісти всім про таких простих, але водночас неймовірних людей — фермерів — стало ціллю першого сезону спільного проекту ПУМБ та Kurkul.com «Хвала рукам, що пахнуть хлібом».
Пишаюся тим, що я хлібороб
«Я донині пам'ятаю ту жнивну пору, коли я перші рази приходив на поля. Запах тієї соломи, який не кожен може відчути. Мене з малих років вабило поле. І хоча моя мама дуже хотіла, щоб я був священиком чи вчителем, бо я добре вчився у школі, коли закінчив 8 класів відразу чітко і твердо сказав: іду вчитися на агронома»
«Агрон», Тернопільська область
Запорука нашого успіху — працездатність
«У будь-якої людини, яка займається бізнесом, має бути основна риса — працездатність. Працювати потрібно 18 годин на добу. Тільки тоді в аграрному бізнесі та сільському господарстві буде успіх. Нам з братами вдавалося побувати з батьками тільки на роботі. Ні вихідних, ні відпусток. Тільки робота, робота, робота ... Саме тоді, з юних років, ми якось пристосувалися до праці. Я абсолютно про це не шкодую і тепер своїх дітей виховую точно так же»
«Алекс», Запорізька область
Скільки будемо жити, стільки будемо працювати
«Практично кожен день ти бачиш плоди своєї праці. Посадив дерево, пройшов день-два — помічаєш, що воно вже листочки пустило, розвивається, потім з'являються перші яблука. Так само і з пшеницею: посіяв — з'явилися сходи, вже колос, другий. Душа радіє, коли дивишся на це»
«Вікторія», Вінницька область
Любов до землі має бути взаємною
«Найголовніше — щоб фермер любив землю, розумів її, тоді і земля буде розуміти його і обов'язково віддасть найкраще із подвійною силою. Україна має дуже гарну землю, недарма вся Європа нам заздрить. І справа не лише у чорноземах, а й у природно-кліматичних умовах»
«Прима-Я», Вінницька область
Якби я починав життя заново, я б знову обрав сільське господарство
«Згадую пережите і здається, що це далекий сон… Але так склалося життя. Мої батьки з села і дід, і прадід. І знаєте, я не жалкую, мене завжди тягнуло до землі. Якби мені сказали, що я можу почати життя спочатку, я б знову вибрав сільське господарство. Я ним дихаю, я ним живу, милуюся сходами, переживаю… Це моє»
«Промінь-АА», Черкаська область
Займаюся улюбленою справою — це моє життя
«Будь-яка людина повинна займатися улюбленою справою. Тільки тоді вона буде успішною. Якщо вона буде займатися справою, це буде за залишковим принципом. Якщо сільське господарство не буде їй подобатися, то нехай займається тим, що приносить їй задоволення. Бо 80% нашого життя — це робота. І якщо ти займаєшся справою, що тобі не подобається, то ти глибоко нещасна людина...»
«АгроДІС», Одеська область
Другий сезон
Історії фермерів, які стали героями другого сезону спільного проекту ПУМБ та Kurkul.com «Хвала рукам, що пахнуть хлібом», — правдиві історії про життєвий вибір, випробування, досвід, любов до землі й людей.

Про білі та чорні смуги на неймовірному життєвому шляху тих, хто самовіддано працює на землі, а також круті віражі фермерської долі — у другому сезоні.
Більше працюємо — більше живемо
«Робота тримає людину. А як нічого не робиш, ти нікому не потрібний, зайвий. І чоловік моментально «здає». А так ти знаєш, що маєш рано вставати, маєш щось робити, постійно щось треба… Тоді думки про старість ідуть на другий план. Треба просто звикнути до такого способу життя. Я кажу, що працюючи з ранку до ночі, ми просто більше живемо, не довше, звичайно, але більше»
«Коваль», Тернопільська область
Найкраще хобі — це робота
«Чим більше роботи, тим більше я відпочиваю. Як немає роботи, то воно якось нудно. Ми навіть коли їдемо на відпочинок, то для нас 5 днів — це ще нічого, а от більше — уже хочеться додому. Тому що вдома робота. Напевно праця — це найкраще хобі для нас»
«Павлик», Дніпропетровська область
У житті, як у вогні — немає броду
«Ви знаєте, я, напевно, з народження трудоголік. Робота — це моє життя. Я люблю професію агронома, люблю поле, землю, люблю займатись сільським господарством. А за стільки років дружина до цього звикла, і коли я деколи приїжджаю раніше додому, вона питає: «А чого ти так зарання приїхав?». Хвилюється, чи я випадково не захворів. Цей режим мені подобається. Для мене навпаки незвично пізно вставати. Я тоді відчуваю якийсь психологічний дискомфорт, що я когось не побачив, не почув, хтось мене не побачив»
«Рідний край», Вінницька область
Якщо зупинишся хоч на хвилину — ти вже запізнився
«На мою думку, якщо людина зупинилася, якщо вона вважає, що уже чогось досягла — це неправильно. Якщо ти зупинишся хоч на хвилину — ти вже запізнився, потім наздогнати важко. Навіть коли ти на пенсії — треба вчитися. Тримай удома господарство, господарюй, працюй, і тоді в тебе все буде нормально. А якщо ти відстаєш від життя — тобі пора йти»
«Вівсяницький», Вінницька область
Ніколи не думав, що мене колись зацікавить козівництво
«Так сталося, що й коза може бути цікавою. Знаєте, як я жартую? Що більше я пізнаю людей, то більше починаю любити кіз. Все-таки коза — це та тварина, яка не звертає уваги на те, прийшов ти злий чи не злий, однаково вона до тебе підійде. І ви сьогодні бачили, які вони дружелюбні. Може бути багато відвідувачів, та кози все одно намагаються підходити до кожного. Це дуже позитивно впливає на емоційний і духовний стан людини»
«Тетяна 2011», Київська область
Я «спалив» усі мости і з головою поринув у сільське господарство
«Моє життя кардинально змінилося кілька років тому. Я повинен був дійти до цього. Кожна людина має дійти до цього. Одного дня, стоячи на роздоріжжі, людина мусить обрати: лежати на дивані, скаржитися на державу, на самого себе і говорити, що він невдаха, чи просто зробити крок у напрямку саморозвитку, який кардинально змінить його життя. Я ніколи не міг подумати, що буду радіти краплям дощу, запаху свіжості. У місті люди говорять: «О, погана погода, дощ пішов». А для нас це якісь година-півтори відпочинку, це свіжість, зниження температури»
«Байбарак», Кіровоградська область
Подобається проект? Розкажи друзям!
Спільний проект
&
Выполнено с помощью Disqus