SHARE
вересень 2021
Фермерський огляд світової преси
Kurkul.com підготував добірку найцікавіших матеріалів про сільське господарство, опублікованих за останній місяць у світових виданнях. Чим живе аграрна галузь світу сьогодні та куди спрямовані погляди наших колег з-за кордону — дізнавайтеся з добірки матеріалів за вересень.
1
Bill Spiegel, Successful Farming
Марш совки в США. Ентомологи радять зачекати з посівом
Ентомолог з Університету штату Канзас закликає фермерів, які вирощують озиму пшеницю, почекати з посівом цієї культури через незвичайну навалу осінньої совки, яка може швидко знищити соковиту зелену пшеницю.
Читати
Джефф Вітворт, агроном відділу розширення KSU, каже, що фермери в Канзасі вже сіють озиму пшеницю або приступлять до цього найближчим часом. За його словами, при процвітанні популяції осінньої совки молоді рослини пшениці можуть бути знищені відразу ж після появи сходів.
«Я б відтермінував посів пшениці якомога довше, — говорить він. — Якщо є хоч трохи зеленої пшениці, ця гусінь здатна завдати великої шкоди».
Відкладати посів пшениці рекомендується тому, що обробка насіння інсектицидами не діє на гусінь, каже Вітворт.
«Ми перевіряли це кілька разів, і вони просто не працюють», — підкреслює він.
Тому в сільгоспвиробників є два варіанти запобігання шкоди. Перший — відкласти посів до закінчення терміну льоту совки. Другий варіант — сіяти пшеницю за планом і стежити за ушкодженнями. Коли порогове значення досягне граничного показника, внести інсектицид над посівами пшениці.
«Що стосується останнього варіанту, є інсектициди, які працюють проти совки. Але чи варто витрачатися на них, якщо можна просто відкласти посадку?» — каже вчений.
Є два види совок. Осіння совка живиться різними рослинами: соєю, сорго, люцерною, кукурудзою тощо. Вона не зимує в більшості штатів Високих рівнин. Справжня совка живиться переважно травами. У неї немає плям, які є в осінніх родичів.
Обидва види харчуються будь-яким рослинним матеріалом, якщо вони досить голодні. У них також однаковий життєвий цикл.
«Під час зимівлі в Канзасі совки можуть перезимувати ще одне покоління або навіть два, — говорить Вітворт. — У підсумку, щоб зупинити їх, ймовірно, потрібний сильний мороз».
Ентомолог Боб Райт погоджується з колегою.
«З огляду на популяції осінньої совки на південь від нас, цілком ймовірно, що метелики ще деякий час будуть присутні в південній Небрасці. Вони можуть живитися широколистими і трав’янистими культурами. Обов’язково виходьте і стежте за недавно посіяними люцерною і пшеницею, адже сходи можуть швидко загинути від гусені, що харчується ними», — говорить Райт.
У 2021 році навала совки була особливо жорстокою. Від Техасу на північ до Небраски й на схід до Мічигану комахи пройшли по фермерських полях, прогризаючи ніжні паростки рослин і залишаючи за собою голі поля.
Якщо гусінь совки відносно невелика, вона, ймовірно, буде харчуватися ще 10–14 днів, перш ніж перетвориться на лялечку.
«Сподіваюся, вони відправляться на південь після того, як личинки перестануть харчуватися й перетворяться в метеликів», — говорить Вітворт.
Крім того, у найближчі 30–60 днів метелики совки повинні повернутися зі свого річного притулку в Скелястих горах, щоб відкласти яйця і харчуватися пшеницею та/або люцерною всю зиму.
Джерело: Successful Farming
«Я б відтермінував посів пшениці якомога довше, — говорить він. — Якщо є хоч трохи зеленої пшениці, ця гусінь здатна завдати великої шкоди».
Відкладати посів пшениці рекомендується тому, що обробка насіння інсектицидами не діє на гусінь, каже Вітворт.
«Ми перевіряли це кілька разів, і вони просто не працюють», — підкреслює він.
Тому в сільгоспвиробників є два варіанти запобігання шкоди. Перший — відкласти посів до закінчення терміну льоту совки. Другий варіант — сіяти пшеницю за планом і стежити за ушкодженнями. Коли порогове значення досягне граничного показника, внести інсектицид над посівами пшениці.
«Що стосується останнього варіанту, є інсектициди, які працюють проти совки. Але чи варто витрачатися на них, якщо можна просто відкласти посадку?» — каже вчений.
Є два види совок. Осіння совка живиться різними рослинами: соєю, сорго, люцерною, кукурудзою тощо. Вона не зимує в більшості штатів Високих рівнин. Справжня совка живиться переважно травами. У неї немає плям, які є в осінніх родичів.
Обидва види харчуються будь-яким рослинним матеріалом, якщо вони досить голодні. У них також однаковий життєвий цикл.
«Під час зимівлі в Канзасі совки можуть перезимувати ще одне покоління або навіть два, — говорить Вітворт. — У підсумку, щоб зупинити їх, ймовірно, потрібний сильний мороз».
Ентомолог Боб Райт погоджується з колегою.
«З огляду на популяції осінньої совки на південь від нас, цілком ймовірно, що метелики ще деякий час будуть присутні в південній Небрасці. Вони можуть живитися широколистими і трав’янистими культурами. Обов’язково виходьте і стежте за недавно посіяними люцерною і пшеницею, адже сходи можуть швидко загинути від гусені, що харчується ними», — говорить Райт.
У 2021 році навала совки була особливо жорстокою. Від Техасу на північ до Небраски й на схід до Мічигану комахи пройшли по фермерських полях, прогризаючи ніжні паростки рослин і залишаючи за собою голі поля.
Якщо гусінь совки відносно невелика, вона, ймовірно, буде харчуватися ще 10–14 днів, перш ніж перетвориться на лялечку.
«Сподіваюся, вони відправляться на південь після того, як личинки перестануть харчуватися й перетворяться в метеликів», — говорить Вітворт.
Крім того, у найближчі 30–60 днів метелики совки повинні повернутися зі свого річного притулку в Скелястих горах, щоб відкласти яйця і харчуватися пшеницею та/або люцерною всю зиму.
Джерело: Successful Farming
2
Megan Schilling, Successful Farming
Американські фермери отримують перший врожай «вуглецевих кредитів»
Indigo Ag розпочала перші виплати учасникам програми Carbon by Indigo.
Читати
Це 267 фермерів, які отримали виплати, першими впровадивши зміни на фермі та надавши дані, необхідні для забезпечення суворого вимірювання й підтвердження скорочення та поглинання викидів відповідно до протоколів реєстру.
Тим самим вони допомогли прокласти шлях до масштабного впровадження вуглецевих кредитів у якості нового джерела доходу для фермерів, демонструючи потенціал ринку, що розвивається, як реального і значного інструменту для пом’якшення наслідків зміни клімату.
Carbon by Indigo забезпечує прямі виплати фермерам на основі кінцевих результатів, що стало можливим завдяки успішній подачі плану моніторингу з докладним описом даних і методів, використаних для отримання першого врожаю в рамках програми.
Остаточні розрахунки кредитів, виконані й оприлюднені після завершення третьою стороною суворого процесу перевірки, який у цей час здійснюється відповідно до Протоколу збагачення ґрунтів «Climate Action Reserve», приведуть до отримання першого у світі «врожаю» відповідних зареєстрованих сільськогосподарських вуглецевих кредитів навесні 2022 року.
Сьогодні також оголошено про плани розширити права на участь у програмі у 28 штатах, і 78% орних земель США тепер готові відповісти на зростаючий попит на вигідні кредити, що вже призвело до зростання цін на кредити на 35% в перший рік дії програми.
Тепер, починаючи з 2022 сільськогосподарського року, фермери з Вісконсина, Мічигана, Алабами, Вермонта, Нью-Йорка, Пенсільванії і Вірджинії також можуть приступити до використання вуглецю при комплексній підтримці програми Indigo, орієнтованої на фермерів.
На сьогодні програма охоплює 19 штатів, включає 15 видів культур, понад 50 унікальних комбінацій практичних змін і варіюється від впровадження тільки на одному полі до практичних змін на 85 полях. Початкові виплати — це аванс у розмірі 50% за перший рік участі в програмі. Фермери отримають решту виплат у наступні роки на додаток до подальшого доходу, отриманого в результаті сільськогосподарської діяльності, у тому числі шляхом продовження застосування існуючих та впровадження нових технологій.
«При будь-якій зміні технології завжди є невизначеність. Може бути страшно пробувати нову, з якою ви не дуже добре знайомі. Але в сільському господарстві, якщо ви не рухаєтеся вперед — ви відстаєте. Програма «Індиго» дала нам можливість поліпшити наші землі й підвищити наш дохід, — говорить Крістофер Леху з Брукстона, штат Індіана, що бере участь у програмі. — У міру розширення ринку вуглецевих кредитів наш дохід може рости разом із ростом цін на вуглець і збільшенням нашого впливу на вуглець, тому що ми отримуємо гроші не тільки за зміни в нашій практиці. Ми отримуємо максимальну плату за те, чого ми прагнемо. Ми тільки починаємо, і потенційний дохід є для нас величезним стимулом».
Джерело: Successful Farming
Тим самим вони допомогли прокласти шлях до масштабного впровадження вуглецевих кредитів у якості нового джерела доходу для фермерів, демонструючи потенціал ринку, що розвивається, як реального і значного інструменту для пом’якшення наслідків зміни клімату.
Carbon by Indigo забезпечує прямі виплати фермерам на основі кінцевих результатів, що стало можливим завдяки успішній подачі плану моніторингу з докладним описом даних і методів, використаних для отримання першого врожаю в рамках програми.
Остаточні розрахунки кредитів, виконані й оприлюднені після завершення третьою стороною суворого процесу перевірки, який у цей час здійснюється відповідно до Протоколу збагачення ґрунтів «Climate Action Reserve», приведуть до отримання першого у світі «врожаю» відповідних зареєстрованих сільськогосподарських вуглецевих кредитів навесні 2022 року.
Сьогодні також оголошено про плани розширити права на участь у програмі у 28 штатах, і 78% орних земель США тепер готові відповісти на зростаючий попит на вигідні кредити, що вже призвело до зростання цін на кредити на 35% в перший рік дії програми.
Тепер, починаючи з 2022 сільськогосподарського року, фермери з Вісконсина, Мічигана, Алабами, Вермонта, Нью-Йорка, Пенсільванії і Вірджинії також можуть приступити до використання вуглецю при комплексній підтримці програми Indigo, орієнтованої на фермерів.
На сьогодні програма охоплює 19 штатів, включає 15 видів культур, понад 50 унікальних комбінацій практичних змін і варіюється від впровадження тільки на одному полі до практичних змін на 85 полях. Початкові виплати — це аванс у розмірі 50% за перший рік участі в програмі. Фермери отримають решту виплат у наступні роки на додаток до подальшого доходу, отриманого в результаті сільськогосподарської діяльності, у тому числі шляхом продовження застосування існуючих та впровадження нових технологій.
«При будь-якій зміні технології завжди є невизначеність. Може бути страшно пробувати нову, з якою ви не дуже добре знайомі. Але в сільському господарстві, якщо ви не рухаєтеся вперед — ви відстаєте. Програма «Індиго» дала нам можливість поліпшити наші землі й підвищити наш дохід, — говорить Крістофер Леху з Брукстона, штат Індіана, що бере участь у програмі. — У міру розширення ринку вуглецевих кредитів наш дохід може рости разом із ростом цін на вуглець і збільшенням нашого впливу на вуглець, тому що ми отримуємо гроші не тільки за зміни в нашій практиці. Ми отримуємо максимальну плату за те, чого ми прагнемо. Ми тільки починаємо, і потенційний дохід є для нас величезним стимулом».
Джерело: Successful Farming
3
Rachel Wharton, The New York Times
Ферма, що віддає врожай безкоштовно
Власники ферми Карверсвілл, неорганічного господарства площею 157 га, вважають, що кожен заслуговує на високоякісну їжу.
Читати
Тому вони віддають більшу частину свого врожаю кухням, де годують найбільш нужденних у Філадельфії. Не дивно, що тут пишаються такою фермою.
Ферма Карверсвілл схожа на багато інших, які постачають продукти вимогливим кухарям у ресторанах. Але клієнти ферми Карверсвілл працюють у супових кухнях і продовольчих складах по всій Філадельфії, а всю вирощену продукцію вони отримують безкоштовно.
Некомерційна ферма, офіційно звана Фондом ферми Карверсвілл, була заснована сім років тому підприємцями Тоні й Емі Д’Ораціо. Багато ферм віддають вирощений врожай безкоштовно, а з початку пандемії федеральні програми і програми штатів навіть почали платити їм за це. Наприклад, нещодавно створена система сільськогосподарських надлишків Пенсільванії допомагає направляти продукти, які в іншому випадку залишилися б невикористаними, жителям штату, яким загрожує голод.
Однак ферма Карверсвілл функціонує швидше, як спеціалізований постачальник для шеф-кухарів організацій, що надають харчування в надзвичайних ситуаціях та годують найбідніші верстви населення. До того ж ці кухарі беруть участь у прийнятті рішень про те, які культури вирощувати.
Замість того, щоб чекати пожертвувань, некомерційні організації замовляють те, що їм потрібно, щотижня. Ці замовлення професійно обробляються, упаковуються й доставляються до їх дверей спеціальною командою.
Фонд ферми Карверсвілла майже повністю фінансується подружжям Д’Оразіо, які протягом 32 років управляли компанією Vertical Screen. Раніше пара робила те, що роблять багато власників успішних підприємств: вони просто виписували великі чеки на благодійність. Тепер ці зусилля спрямовані на ферму і фонд, де вони є виконавчими директорами.
Власники хочуть, щоб ферма була ефективною й самодостатньою, це включає тваринництво, зберігання насіння, догляд за землею й навчання спеціалістів.
За словами Тоні Д’Ораціо, фонд витрачає на утримання ферми близько $1,5 млн на рік. Пара планує створити платформу для підтримки фонду і працює над планом зі своїми двома дорослими дітьми.
Власник ферми розуміє, що один не зможе вирішити складні проблеми голоду й бідності в регіоні, але на даному етапі життя, за його словами, він відчув бажання зробити щось відмінне від того, що робилося раніше. За його словами, думка про те, що люди все ще голодують у Філадельфії, неприйнятна: «Ми просто намагаємося зробити одну маленьку справу».
Джерело: The New York Times
Ферма Карверсвілл схожа на багато інших, які постачають продукти вимогливим кухарям у ресторанах. Але клієнти ферми Карверсвілл працюють у супових кухнях і продовольчих складах по всій Філадельфії, а всю вирощену продукцію вони отримують безкоштовно.
Некомерційна ферма, офіційно звана Фондом ферми Карверсвілл, була заснована сім років тому підприємцями Тоні й Емі Д’Ораціо. Багато ферм віддають вирощений врожай безкоштовно, а з початку пандемії федеральні програми і програми штатів навіть почали платити їм за це. Наприклад, нещодавно створена система сільськогосподарських надлишків Пенсільванії допомагає направляти продукти, які в іншому випадку залишилися б невикористаними, жителям штату, яким загрожує голод.
Однак ферма Карверсвілл функціонує швидше, як спеціалізований постачальник для шеф-кухарів організацій, що надають харчування в надзвичайних ситуаціях та годують найбідніші верстви населення. До того ж ці кухарі беруть участь у прийнятті рішень про те, які культури вирощувати.
Замість того, щоб чекати пожертвувань, некомерційні організації замовляють те, що їм потрібно, щотижня. Ці замовлення професійно обробляються, упаковуються й доставляються до їх дверей спеціальною командою.
Фонд ферми Карверсвілла майже повністю фінансується подружжям Д’Оразіо, які протягом 32 років управляли компанією Vertical Screen. Раніше пара робила те, що роблять багато власників успішних підприємств: вони просто виписували великі чеки на благодійність. Тепер ці зусилля спрямовані на ферму і фонд, де вони є виконавчими директорами.
Власники хочуть, щоб ферма була ефективною й самодостатньою, це включає тваринництво, зберігання насіння, догляд за землею й навчання спеціалістів.
За словами Тоні Д’Ораціо, фонд витрачає на утримання ферми близько $1,5 млн на рік. Пара планує створити платформу для підтримки фонду і працює над планом зі своїми двома дорослими дітьми.
Власник ферми розуміє, що один не зможе вирішити складні проблеми голоду й бідності в регіоні, але на даному етапі життя, за його словами, він відчув бажання зробити щось відмінне від того, що робилося раніше. За його словами, думка про те, що люди все ще голодують у Філадельфії, неприйнятна: «Ми просто намагаємося зробити одну маленьку справу».
Джерело: The New York Times
4
Bridget Reed Morawski, Modern Farmer
Лотерея, як стимул для розвитку бджільництва
Медоносні бджоли штату Вірджинія гинуть. Це не унікальна проблема штату, адже навряд чи знайдеться регіон США, який не зіткнувся з масовою загибеллю величезної кількості медоносних бджіл та інших запилювачів.
Читати
За оцінками організації Bee Informed Partnership, у період із квітня 2020 року по квітень 2021 року американські бджолярі втратили близько 45,5% колоній медоносних бджіл — це друга за величиною втрата, зафіксована організацією.
Медоносні бджоли є запилювачами приблизно третини фруктових і овочевих культур Вірджинії. Експерти попереджають, що зменшення популяції бджіл може призвести до побічних екологічних ефектів та підвищення цін на продукти на ринку й загальну необхідність змінити дієтичні вимоги, зробивши ставку на культури, які залежать від вітрового запилення, наприклад, зернові.
Намагаючись вирішити цю проблему, у Вірджинії розробили програму поширення бджолиних вуликів у вигляді лотереї. Будь-який повнолітній житель Вірджинії має право подати заявку на участь у програмі, де переможець, обраний випадково, може отримати до трьохвуликів безкоштовно, на вибір пропонується кілька розмірів. Некомерційні організації, урядові установи й підприємства не можуть подавати заявки, хоча штат дозволяє приватним особам, які згодом вирішать організувати бізнес, пов’язаний із бджолами, залишити обладнання собі.
У звіті, підготовленому сільськогосподарським департаментом Вірджинії у 2017 році про результати першої ітерації програми, відзначається, що «дві третини людей, які отримали гранти на вулики, пройшли навчання з управління пасікою та будівництва вуликів або на заняттях, або працюючи з наставником».
Хоча програма розрахована на любителів, пасіка — це не просто забава, до якої можна періодично повертатися. У департаменті сільського господарства штату враховують це, відзначаючи у звіті, що управління пасікою, окрім знань, вимагає високого ступеня підготовки.
«Чим більше інформації отримує новоспечений пасічник у галузі бджільництва, тим більше задоволення й досвіду він отримує й тим більша ймовірність того, що він продовжить займатися бджільництвом», — вважають посадовці штату Вірджинія.
Джерело: Modern Farmer
Медоносні бджоли є запилювачами приблизно третини фруктових і овочевих культур Вірджинії. Експерти попереджають, що зменшення популяції бджіл може призвести до побічних екологічних ефектів та підвищення цін на продукти на ринку й загальну необхідність змінити дієтичні вимоги, зробивши ставку на культури, які залежать від вітрового запилення, наприклад, зернові.
Намагаючись вирішити цю проблему, у Вірджинії розробили програму поширення бджолиних вуликів у вигляді лотереї. Будь-який повнолітній житель Вірджинії має право подати заявку на участь у програмі, де переможець, обраний випадково, може отримати до трьохвуликів безкоштовно, на вибір пропонується кілька розмірів. Некомерційні організації, урядові установи й підприємства не можуть подавати заявки, хоча штат дозволяє приватним особам, які згодом вирішать організувати бізнес, пов’язаний із бджолами, залишити обладнання собі.
У звіті, підготовленому сільськогосподарським департаментом Вірджинії у 2017 році про результати першої ітерації програми, відзначається, що «дві третини людей, які отримали гранти на вулики, пройшли навчання з управління пасікою та будівництва вуликів або на заняттях, або працюючи з наставником».
Хоча програма розрахована на любителів, пасіка — це не просто забава, до якої можна періодично повертатися. У департаменті сільського господарства штату враховують це, відзначаючи у звіті, що управління пасікою, окрім знань, вимагає високого ступеня підготовки.
«Чим більше інформації отримує новоспечений пасічник у галузі бджільництва, тим більше задоволення й досвіду він отримує й тим більша ймовірність того, що він продовжить займатися бджільництвом», — вважають посадовці штату Вірджинія.
Джерело: Modern Farmer
5
Robin McKie, The Guardian
Великобританія планує зменшити обмеження на редагування генів у тваринництві
Провідні британські дослідники, ветеринари і фермери закликають владу звільнити науковців від непотрібних юридичних обмежень.
Читати
Очікується, що в найближчому майбутньому уряд Великобританії запропонує послабити обмеження на редагування генів у тваринництві, щоб створити нові, більш витривалі породи.
Однак спільнота, яка і звернулася з листом до міністра охорони навколишнього середовища Джорджа Юстіса, побоюється, що стимул до використання технології для створення нових порід свиней, корів та домашньої птиці буде недостатнім.
«Використовувати можливості редагування генів для створення стійких порід тварин так само важливо, як і для створення нових сортів сільськогосподарських культур», — сказав один із підписантів листа, професор Брюс Уайтлоу з Единбурзького університету. — «Це особливо важливо з посиленням глобального потепління, і ми прагнемо захиститися від майбутніх спалахів зоонозних захворювань».
Про цінність редагування генів у цій галузі свідчить робота, проведена в Лондонському Імперському коледжі Росліна, де вчені виявили ген, який може надати стійкість до грипу.
«Тепер ми можемо подумати про редагування генів для створення порід, стійких до пташиного і свинячого грипу, і таким чином стримати спалахи на фермах, а також знизити ризик виникнення майбутніх пандемій серед людей», — додав Брюс Уайтлоу.
Інші недавні розробки в галузі редагування генів включають створення свиней, здатних боротися з вірусом АЧС, який спустошує стада свиней у всьому світі.
«Використання редагування генів таким чином має величезні можливості для економії мільярдів фунтів стерлінгів і припинення страждань тварин», — вважає вчений.
Створення нових штамів рослин або тварин у лабораторних умовах шляхом перенесення цілих генів або груп генів від одного виду до іншого й називається генетичною модифікацією та суворо регулюється законодавством ЄС. Хоча більш сучасні методи редагування генів передбачають внесення незначних змін в існуючі гени рослин або тварин і вважаються такими ж безпечними, як і традиційні методи селекції рослин. Європейський суд у 2018 році неоднозначно ухвалив, що редагування генів по суті є тим самим, що й генетична модифікація, і мав би підпорядковуватися жорстким правилам.
Однак, із брекзітом Британія може переглянути ці обмеження.
«Дослідження з редагування генів у Великобританії були утруднені непотрібними й антинауковими нормативними бар’єрами, які ми успадкували від ЄС, — впевнена професорка Хелен Санг. — Через це ми відстаємо від таких країн, як Японія, Австралія, Аргентина, Бразилія та Канада».
Очікується, що найближчим часом Великобританія зніме ці законодавчі обмеження.
«Це може мати значний вплив на скорочення використання протимікробних і протипаразитарних препаратів і допомогти подолати проблеми стійкості до хімічного лікування, а також проблему забруднення навколишнього середовища залишками ліків», — каже професор Лорд Тріс, експерт в галузі паразитології та вакцинації.
Багато «зелених» груп, як і раніше, виступають проти створення нових порід свиней, корів і птиці шляхом генної інженерії, стверджуючи, що вони тільки погіршать інтенсифікацію тваринництва.
«Деяким людям просто не подобається ідея генетичної зміни тварин, — сказав Уайтлоу. — Але ми робимо це вже тисячі років, перетворюємо вовків у чихуахуа, і ніхто не заперечував».
Джерело: The Guardian
Однак спільнота, яка і звернулася з листом до міністра охорони навколишнього середовища Джорджа Юстіса, побоюється, що стимул до використання технології для створення нових порід свиней, корів та домашньої птиці буде недостатнім.
«Використовувати можливості редагування генів для створення стійких порід тварин так само важливо, як і для створення нових сортів сільськогосподарських культур», — сказав один із підписантів листа, професор Брюс Уайтлоу з Единбурзького університету. — «Це особливо важливо з посиленням глобального потепління, і ми прагнемо захиститися від майбутніх спалахів зоонозних захворювань».
Про цінність редагування генів у цій галузі свідчить робота, проведена в Лондонському Імперському коледжі Росліна, де вчені виявили ген, який може надати стійкість до грипу.
«Тепер ми можемо подумати про редагування генів для створення порід, стійких до пташиного і свинячого грипу, і таким чином стримати спалахи на фермах, а також знизити ризик виникнення майбутніх пандемій серед людей», — додав Брюс Уайтлоу.
Інші недавні розробки в галузі редагування генів включають створення свиней, здатних боротися з вірусом АЧС, який спустошує стада свиней у всьому світі.
«Використання редагування генів таким чином має величезні можливості для економії мільярдів фунтів стерлінгів і припинення страждань тварин», — вважає вчений.
Створення нових штамів рослин або тварин у лабораторних умовах шляхом перенесення цілих генів або груп генів від одного виду до іншого й називається генетичною модифікацією та суворо регулюється законодавством ЄС. Хоча більш сучасні методи редагування генів передбачають внесення незначних змін в існуючі гени рослин або тварин і вважаються такими ж безпечними, як і традиційні методи селекції рослин. Європейський суд у 2018 році неоднозначно ухвалив, що редагування генів по суті є тим самим, що й генетична модифікація, і мав би підпорядковуватися жорстким правилам.
Однак, із брекзітом Британія може переглянути ці обмеження.
«Дослідження з редагування генів у Великобританії були утруднені непотрібними й антинауковими нормативними бар’єрами, які ми успадкували від ЄС, — впевнена професорка Хелен Санг. — Через це ми відстаємо від таких країн, як Японія, Австралія, Аргентина, Бразилія та Канада».
Очікується, що найближчим часом Великобританія зніме ці законодавчі обмеження.
«Це може мати значний вплив на скорочення використання протимікробних і протипаразитарних препаратів і допомогти подолати проблеми стійкості до хімічного лікування, а також проблему забруднення навколишнього середовища залишками ліків», — каже професор Лорд Тріс, експерт в галузі паразитології та вакцинації.
Багато «зелених» груп, як і раніше, виступають проти створення нових порід свиней, корів і птиці шляхом генної інженерії, стверджуючи, що вони тільки погіршать інтенсифікацію тваринництва.
«Деяким людям просто не подобається ідея генетичної зміни тварин, — сказав Уайтлоу. — Але ми робимо це вже тисячі років, перетворюємо вовків у чихуахуа, і ніхто не заперечував».
Джерело: The Guardian
6
Anne Currey, The Australian Farmer
Австралія відкрила результати зрошення
Усім відомо, що Австралія — найбільш посушливий із населених континентів. Однак небагато хто знає про те, як це визначало політику в галузі водних ресурсів країни за останні 30 років.
Читати
Завдяки реалізації програми, спрямованої на створення фінансових стимулів для ефективного використання води, Австралія вважається світовим лідером у галузі управління водними ресурсами та ефективності водокористування.
Одними з основних способів підтримки цього статусу й подальшого вдосконалення технологій і практик для отримання «більшого врожаю на краплю води» в Австралії є підготовка кваліфікованих експертів по зрошенню, які впроваджують інноваційні технології з використанням всесвітньої мережі та цифрових додатків.
Асортимент цифрового й комп’ютерного обладнання для управління іригаційними системами в Австралії розширюється чи не щодня. Велика частина цих технологій полягає в зборі та аналізі таких даних, як випаровування, вологість ґрунту й погодні умови, і застосуванні їх для складання графіка поливу, щоб вода витрачалася найбільш ефективно.
Статистика використання води на австралійських фермах у 2018–19 рр.
Дані австралійського бюро статистики дають уявлення про масштаби зрошення на фермах протягом 2018–19 років, які характеризувалися сильною посухою, що призвела до зниження доступності води для багатьох австралійських фермерів:
Джерело: The Australian Farmer
Одними з основних способів підтримки цього статусу й подальшого вдосконалення технологій і практик для отримання «більшого врожаю на краплю води» в Австралії є підготовка кваліфікованих експертів по зрошенню, які впроваджують інноваційні технології з використанням всесвітньої мережі та цифрових додатків.
Асортимент цифрового й комп’ютерного обладнання для управління іригаційними системами в Австралії розширюється чи не щодня. Велика частина цих технологій полягає в зборі та аналізі таких даних, як випаровування, вологість ґрунту й погодні умови, і застосуванні їх для складання графіка поливу, щоб вода витрачалася найбільш ефективно.
Статистика використання води на австралійських фермах у 2018–19 рр.
Дані австралійського бюро статистики дають уявлення про масштаби зрошення на фермах протягом 2018–19 років, які характеризувалися сильною посухою, що призвела до зниження доступності води для багатьох австралійських фермерів:
- 8 тис. гігалітрів води було використано в сільськогосподарському виробництві (зниження на 24% в порівнянні з 2017–18 рр.);
- 7,2 гігалітри води було внесено під посіви та пасовища (зниження на 26%);
- 2 млн га сільськогосподарських земель були під зрошенням (зниження на 15%);
- 21,8 тис. фермерських господарств застосовували зрошення на своїх землях (зниження на 2%);
- загальна вартість продукції, отриманої під зрошенням, знизилася на 7% в порівнянні з попереднім роком і склала $16,4 млрд.
Джерело: The Australian Farmer
7
Philip Tetteh Quarshie & Evan Fraser, The Conversation
Фермерів Гани позбавляють доступу до фінансів
Нові технології ведення сільського господарства здатні підвищити рівень життя і продовольчої безпеки в країнах Африки на південь від Сахари.
Читати
Кращі сорти насіння, методи підвищення родючості ґрунту й боротьби зі шкідниками — усе це може підвищити продуктивність. У звіті Програми розвитку ООН йдеться, що зростання сільського господарства в регіоні більш ефективне, ніж в інших секторах економіки, коли мова йде про скорочення бідності та голоду.
Протягом десятиліть здійснювалися кроки по розширенню доступу фермерів до поліпшених насіння й технологій, які необхідні для стимулювання сільськогосподарських змін на континенті. Ці зусилля робилися як на місцевому, так і на національному та регіональному рівнях.
Однак рівень впровадження сучасних технологій серед фермерів регіону досі низький. Така ситуація призвела до низької продуктивності сільського господарства, низького рівняпродовольчої безпеки й бідності в сільській місцевості. Понад 65% домогосподарств у країнах Африки на південь від Сахари в основному є дрібними фермерами, багато хто з них у дуже скрутному становищі.
У дрібних фермерів у регіоні є загальна проблема — як правило, вони не мають доступу до фінансів, необхідних для впровадження сучасних технологій.
На прикладі рисівництва в Гані було проведено дослідження, щоб зрозуміти, з якими проблемами стикаються дрібні фермери при отриманні кредитів. Рис є другою за значенням продовольчою культурою в Африці та вагомим джерелом доходу для фермерів. За прогнозами, попит на рис у Гані буде рости на 11,8% у рік.
Сьогодні більшість фермерів, які вирощують рис, висівають насіння старих сортів методом врозкид. Це дає низьку врожайність у порівнянні з сучасними технологіями вирощування.
Фінансові установи, мікрофінансові компанії або банки не вірять, що фермери можуть повернути кредити, тож використовують усі можливі методи, щоб уникнути видачі кредитів. Наприклад, не хочуть ділитися інформацією про фінансові продукти або наполягають на тому, щоб у фермерів був величезний стартовий капітал для отримання кредиту. Деякі фінансові установи вимагають непомірно велику заставу й численних поручителів. Інші встановлюють високі процентні ставки, що перевищують середню процентну ставку 31%, встановлену Банком Гани у 2017 році.
Деякі установи встановлюють непотрібні бюрократичні зволікання при оформленні кредитів для дрібних фермерів.
У цілому, більшість опитаних фермерів Гани заявили, що їх нездатність запровадити сучасні технології для підвищення продуктивності й досягнення економічного добробуту домогосподарств пов’язана з відсутністю доступу до кредитів для інвестування в ці технології.
Джерело: The Conversation
Протягом десятиліть здійснювалися кроки по розширенню доступу фермерів до поліпшених насіння й технологій, які необхідні для стимулювання сільськогосподарських змін на континенті. Ці зусилля робилися як на місцевому, так і на національному та регіональному рівнях.
Однак рівень впровадження сучасних технологій серед фермерів регіону досі низький. Така ситуація призвела до низької продуктивності сільського господарства, низького рівняпродовольчої безпеки й бідності в сільській місцевості. Понад 65% домогосподарств у країнах Африки на південь від Сахари в основному є дрібними фермерами, багато хто з них у дуже скрутному становищі.
У дрібних фермерів у регіоні є загальна проблема — як правило, вони не мають доступу до фінансів, необхідних для впровадження сучасних технологій.
На прикладі рисівництва в Гані було проведено дослідження, щоб зрозуміти, з якими проблемами стикаються дрібні фермери при отриманні кредитів. Рис є другою за значенням продовольчою культурою в Африці та вагомим джерелом доходу для фермерів. За прогнозами, попит на рис у Гані буде рости на 11,8% у рік.
Сьогодні більшість фермерів, які вирощують рис, висівають насіння старих сортів методом врозкид. Це дає низьку врожайність у порівнянні з сучасними технологіями вирощування.
Фінансові установи, мікрофінансові компанії або банки не вірять, що фермери можуть повернути кредити, тож використовують усі можливі методи, щоб уникнути видачі кредитів. Наприклад, не хочуть ділитися інформацією про фінансові продукти або наполягають на тому, щоб у фермерів був величезний стартовий капітал для отримання кредиту. Деякі фінансові установи вимагають непомірно велику заставу й численних поручителів. Інші встановлюють високі процентні ставки, що перевищують середню процентну ставку 31%, встановлену Банком Гани у 2017 році.
Деякі установи встановлюють непотрібні бюрократичні зволікання при оформленні кредитів для дрібних фермерів.
У цілому, більшість опитаних фермерів Гани заявили, що їх нездатність запровадити сучасні технології для підвищення продуктивності й досягнення економічного добробуту домогосподарств пов’язана з відсутністю доступу до кредитів для інвестування в ці технології.
Джерело: The Conversation
8
Calvi Leon, Ontario Farmer
Канадського фермера виганяють із ринку за демпінг цін на кукурудзу
Фермер з округу Хурон, Канада, заявляє, що його вигнали з фермерського ринку в Стратфорді, коли він відмовився підняти ціну на свою кукурудзу.
Читати
Олівер Папл, 21-річний фермер, обурений «ціновою змовою», після того, як менеджери ринку попросили його підвищити ціну на кукурудзу з $5 до принаймні $7 висловив своє невдоволення інцидентом у соціальних мережах.
«Організатори ринку погрожують вигнати мене, оскільки я не погоджуюся з їхньою змовою, яка роздуває ціни до надмірного рівня», — написав Папл у Facebook.
За правилами ринку, різниця між високими й низькими цінами на аналогічні товари в різних продавців не повинна перевищувати 25%.
Фермер заявив, що менеджери нагадали йому, як всі продавці повинні дотримуватися правил ринку. Він відповів відмовою в електронному листі менеджерам, після чого направив свою скаргу в соціальні мережі. Менеджер фермерського ринку в Стратфорді відмовився коментувати ситуацію.
«25% — це емпіричне правило, і воно знаходиться між найвищою й найнижчою ціною, тож все може бути по-різному. Чому ми беремо за основу найнижчий показник?», — запитує молодий фермер.
Олівер Папл, який вирощує на 0,8 га солодку кукурудзу, торгує на ринку в Стратфорді вже вісім років, зазначає, що це значне джерело його доходів.
«Через це цінове правило я втратив чимало потенційних покупців. Ми заробляємо всього $150 в тиждень, а торік я заробляв майже $800 у тиждень».
Оскільки залишилося багато непроданої солодкої кукурудзи, Папл планує її просто роздати, а не спостерігати, як вона пропадає.
Джерело: Ontario Farmer
«Організатори ринку погрожують вигнати мене, оскільки я не погоджуюся з їхньою змовою, яка роздуває ціни до надмірного рівня», — написав Папл у Facebook.
За правилами ринку, різниця між високими й низькими цінами на аналогічні товари в різних продавців не повинна перевищувати 25%.
Фермер заявив, що менеджери нагадали йому, як всі продавці повинні дотримуватися правил ринку. Він відповів відмовою в електронному листі менеджерам, після чого направив свою скаргу в соціальні мережі. Менеджер фермерського ринку в Стратфорді відмовився коментувати ситуацію.
«25% — це емпіричне правило, і воно знаходиться між найвищою й найнижчою ціною, тож все може бути по-різному. Чому ми беремо за основу найнижчий показник?», — запитує молодий фермер.
Олівер Папл, який вирощує на 0,8 га солодку кукурудзу, торгує на ринку в Стратфорді вже вісім років, зазначає, що це значне джерело його доходів.
«Через це цінове правило я втратив чимало потенційних покупців. Ми заробляємо всього $150 в тиждень, а торік я заробляв майже $800 у тиждень».
Оскільки залишилося багато непроданої солодкої кукурудзи, Папл планує її просто роздати, а не спостерігати, як вона пропадає.
Джерело: Ontario Farmer
9
WSPS
«Легені фермера» — хвороба, яку не можна ігнорувати
«Легені фермера» — це алергічне захворювання, викликане вдиханням пилу, що здіймається при певних сільськогосподарських роботах. Ось лише кілька реальних прикладів його впливу.
Читати
У 66-річного фермера, який займається молочним тваринництвом, задуха почалася ще 20 років тому. Зараз у нього фіброз легень, він постійно перебуває на кисні, рекомендована пересадка легенів. 22-річний чоловік з астмою помер під час збору врожаю кукурудзи через раптову дихальну недостатність.
Ці фермери вдихали пил, що містить спори цвілі, які викликали пошкодження легень.
Симптоми «легень фермера» можуть з’явитися вже через вісім годин після контакту з пилом і спорами цвілі. Вони можуть включати головний біль, дратівливий кашель, задуху при фізичному навантаженні, а також:
Симптоми можуть зберігатися до двох тижнів без подальшого розвитку. Залежно від ступеня й частоти впливу симптоми можуть посилюватися і стати виснажливими та тривалими. Хвороба «легень фермера» найчастіше спостерігається після сезону збору врожаю, коли симптоми вже проявилися. Пік захворювання припадає на кінець зими й початок весни.
Лікування передбачає застосування стероїдів та кисневу терапію. Однак вони не зцілять пошкоджені легені, хоча й допомагають хворим впоратися з цим станом. Фермери із серйозними ушкодженнями легенів у результаті фермерської хвороби стають у чергу на пересадку легенів.
Цвіль зазвичай розвивається в сіні, зерні або силосі при високій вологості (30%) і поганій вентиляції складських приміщень. Люди, що знаходяться в зоні ризику:
Ось деякі рекомендації щодо усунення або зменшення впливу пилу і спор цвілі:
Джерело: WSPS
Ці фермери вдихали пил, що містить спори цвілі, які викликали пошкодження легень.
Симптоми «легень фермера» можуть з’явитися вже через вісім годин після контакту з пилом і спорами цвілі. Вони можуть включати головний біль, дратівливий кашель, задуху при фізичному навантаженні, а також:
- фізичну слабкість,
- періодичне підвищення температури й пітливість,
- зниження апетиту,
- ломоту в тілі.
Симптоми можуть зберігатися до двох тижнів без подальшого розвитку. Залежно від ступеня й частоти впливу симптоми можуть посилюватися і стати виснажливими та тривалими. Хвороба «легень фермера» найчастіше спостерігається після сезону збору врожаю, коли симптоми вже проявилися. Пік захворювання припадає на кінець зими й початок весни.
Лікування передбачає застосування стероїдів та кисневу терапію. Однак вони не зцілять пошкоджені легені, хоча й допомагають хворим впоратися з цим станом. Фермери із серйозними ушкодженнями легенів у результаті фермерської хвороби стають у чергу на пересадку легенів.
Цвіль зазвичай розвивається в сіні, зерні або силосі при високій вологості (30%) і поганій вентиляції складських приміщень. Люди, що знаходяться в зоні ризику:
- годують або працюють із сіном, зерном або силосом;
- працюють на запорошених полях або будівлях;
- працюють у силосних баштах або зернових бункерах;
- працюють із пір’ям, волоссям, хутром або послідом тварин.
Ось деякі рекомендації щодо усунення або зменшення впливу пилу і спор цвілі:
- Забезпечте максимальну вентиляцію в запорошених приміщеннях.
- Забезпечте достатню вентиляцію в корівниках, зернових бункерах і силосах за допомогою вентиляторів та вентиляційних отворів на даху.
- Підтримуйте вентиляційні системи в оптимальному стані.
- Уникайте тривалих робіт у закритих приміщеннях.
- Сушіть вологі матеріали перед обробкою.
- Вчасно замінюйте забруднені повітряні фільтри в сільгосптехніці.
- Застосовуйте засоби захисту органів дихання, якщо перераховані вище заходи неможливі або неефективні для зниження впливу пилу і спор цвілі.
Джерело: WSPS
10
Jacqui Fatka, Farm Progress
Уроки COVID дають надію на створення вакцини проти АЧС
Африканська чума свиней наразі відсутня на континентальній частині США, але загроза продовжує нависати з недавніми підтвердженнями в Домініканській Республіці і на Гаїті.
Читати
Хоча розв’язання проблеми вакцини може зайняти роки, один із керівників компанії Zoetis каже, що дозвіл на екстрене використання може швидше потрапити в руки виробників, якщо цього вимагатимуть умови.
Тім Беттінгтон, виконавчий віце-президент компанії Zoetis в США, зазначив на форумі Agribusiness Council of Kansas City, що хоча АЧС в Європі лютує вже багато років, дотепер немає ефективного швидкого рішення для стримування і запобігання подальшому поширенню.
На пошук активного рішення у вигляді вакцини через звичайні канали затвердження може піти ще до трьох років, однак, ґрунтуючись на недавньому прецеденті затвердження вакцин COVID, Беттінгтон каже, що вакцина для екстреного використання може значно скоротити ці терміни завдяки співпраці з промисловістю і партнерству з Національним фондом біо- та агрозахисту.
Беттінгтон додає, що Сполучені Штати розробили ефективний план підготовки за останній рік, в той час, як більшість в Європі і Китаї були захоплені зненацька. «Якщо це дійсно станеться, я думаю, що ми будемо найбільш підготовлені, — говорить він. — Це не буде ідеальна відповідь, але ми будемо відносно добре підготовлені».
Виступаючи перед Національною асоціацією державних департаментів сільського господарства, міністр сільського господарства Том Вілсак додав, що останнім часом з’явилися хороші новини про можливість створення вакцини проти АЧС.
«Ще одним важливим компонентом збереження галузі свинарства США є встановлення регіонального характеру АЧС, якщо вона буде виявлена в одному регіоні, щоб обмежити наслідки закриття торгівлі», — говорить Вілсак.
Служба інспекції здоров’я тварин і рослин представила докладний опис дій, вжитих для завершення створення нової зони захисту від АЧС в Пуерто-Ріко і на Віргінських островах США. Це перша захисна зона із закордонних хвороб тварин, створена Сполученими Штатами.
«З точки зору торгівлі, ми будемо продовжувати підкреслювати важливість того, щоб наші міжнародні торговельні партнери розуміли і цінували регіональний характер конкретних захворювань і не застосовували універсальний підхід, згідно з яким проблема, що виникає в одній частині країни або в одній частині регіону, впливає на весь регіон і тягне за собою заборону. Насправді це не обов’язково впливає на 90% регіону», — говорить Вілсак.
Джерело: Farm Progress
Тім Беттінгтон, виконавчий віце-президент компанії Zoetis в США, зазначив на форумі Agribusiness Council of Kansas City, що хоча АЧС в Європі лютує вже багато років, дотепер немає ефективного швидкого рішення для стримування і запобігання подальшому поширенню.
На пошук активного рішення у вигляді вакцини через звичайні канали затвердження може піти ще до трьох років, однак, ґрунтуючись на недавньому прецеденті затвердження вакцин COVID, Беттінгтон каже, що вакцина для екстреного використання може значно скоротити ці терміни завдяки співпраці з промисловістю і партнерству з Національним фондом біо- та агрозахисту.
Беттінгтон додає, що Сполучені Штати розробили ефективний план підготовки за останній рік, в той час, як більшість в Європі і Китаї були захоплені зненацька. «Якщо це дійсно станеться, я думаю, що ми будемо найбільш підготовлені, — говорить він. — Це не буде ідеальна відповідь, але ми будемо відносно добре підготовлені».
Виступаючи перед Національною асоціацією державних департаментів сільського господарства, міністр сільського господарства Том Вілсак додав, що останнім часом з’явилися хороші новини про можливість створення вакцини проти АЧС.
«Ще одним важливим компонентом збереження галузі свинарства США є встановлення регіонального характеру АЧС, якщо вона буде виявлена в одному регіоні, щоб обмежити наслідки закриття торгівлі», — говорить Вілсак.
Служба інспекції здоров’я тварин і рослин представила докладний опис дій, вжитих для завершення створення нової зони захисту від АЧС в Пуерто-Ріко і на Віргінських островах США. Це перша захисна зона із закордонних хвороб тварин, створена Сполученими Штатами.
«З точки зору торгівлі, ми будемо продовжувати підкреслювати важливість того, щоб наші міжнародні торговельні партнери розуміли і цінували регіональний характер конкретних захворювань і не застосовували універсальний підхід, згідно з яким проблема, що виникає в одній частині країни або в одній частині регіону, впливає на весь регіон і тягне за собою заборону. Насправді це не обов’язково впливає на 90% регіону», — говорить Вілсак.
Джерело: Farm Progress
© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.
Виконано за допомогою Disqus