SHARE
Математика агробізнесу
Вирощування
амаранту

Амарант (лат. Amaránthus) — широко розповсюджений рід переважно однорічних трав'янистих рослин із дрібними квітками, зібраними в густі колосовидно-волотеподібні суцвіття.
Прадавні інки й ацтеки вирощували його нарівні з кукурудзою та часто використовували в ритуальних обрядах. Коли прийшли конкістадори, то почали масово знищувати рослину, вважаючи її «диявольською». Імовірно, через це амарант був забутий на тривалий час: на території сучасної Європи він з'явився лише в 1653 році.

Наші пращури на теренах Європи з амарантового зерна виготовляли борошно та хліб. Ось тільки Петро Перший вніс заборону на вживання амаранту в їжу. Таким чином ця рослина стала винятково декоративною і кормовою.

Подібний стан речей існував ще донедавна: лише кілька десятиліть тому люди почали повертати амарант у свій раціон.

Нині завдяки широкому спектру використання, високій потенційній врожайності насіння амаранту ( до 5 т/га) та зеленої маси (до 250 т/га), високій рентабельності виробництва амарантом цікавляться все більше сільгоспвиробників.

У світі існує близько 90 видів амаранту. Часто культурний амарант, котрий використовують у сільгоспвиробництві, помилково плутають із дикорослими видами рослини. До таких належить амарант загнутий або Amaranthus retroflexus L. Цю рослину традиційно називають щирицею. Саме її здавна прирівнювали до бур'янів і використовували в годуванні домашніх тварин. Щириця звичайна при близькому розташуванні до культурних рослин амаранту перезапилюється з ним, що завдає суттєвої шкоди врожайності і чистоті сортів.

Велику роль у розвитку цієї культури в Україні відіграла створена декілька років тому Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції. Завдяки зусиллям її членів вдалося провести величезну роботу з популяризації зернового і кормового амаранту. Цей матеріал підготовлено за безпосередньою участю вказаної вище асоціації.

Підприємницька діяльність
із вирощування зернового амаранту

Обґрунтування бізнес-проекту
Амарант цікавий для агробізнесу, оскільки це високорентабельна і посухостійка сільськогосподарська культура, відмінний попередник у сівозмінах. Має великий потенціал врожайності зеленої маси й насіння, а також придатний для весняних, поукісних та пожнивних посівів.

Також амарант є унікальною за лікувальними властивостями рослиною, має багатий хімічний склад (сквален, поліненасичені жирні кислоти, мікроелементи, вітаміни). А його насіння та вегетативна маса є сировиною для глибокої переробки (фармпрепаратів, косметичних засобів, продуктів харчування).

Читати за темою: В Україні розвиватиметься виробництво гранул з амаранту

Амарант є економічно привабливою культурою, адже попит на продукцію в світі щорічно зростає в середньому на 10%.

Найбільш поширеними напрямами використання амаранту вважають зерновий, кормовий та овочевий. Декоративний амарант використовують переважно як елемент садового дизайну.

Зерновий амарант вирощують для отримання насіння. Вартість 1 т насіння амаранту, вирощеного за класичною технологією, в Україні стартує від $900, а органічного — $1200.

Зібране насіння амаранту має високу цінність і корисність. Для переробки амаранту надзвичайно важливий рівень вітамінів, білка і сквалену в кожному сорті. Адже вітаміни і білок важливі і в харчуванні людини, і в кормах для тваринництва, і в лікарських препаратах, і в косметичних засобах, а значення сквалену неможливо переоцінити.

Білок амаранту визнаний кращим білком рослинного походження і має найбільший коефіцієнт наближеності до ідеального білка та містить велику кількість амінокислот. За змістом лізину, треоніну, аргініну, фенілаланіну і ряду інших амінокислот амарант є одним із лідерів серед рослин.
Найбільш важливою складовою в амаранті вважається сквален — органічна сполука, що насичує тканини організму киснем. У амарантовій олії міститься 6-8% сквалену, і це в кілька разів більше, ніж у печінці глибоководної акули, і в 30 разів більше, ніж в оливковій олії. Із 1 тонни амаранту виходить 30-60 л цінної олії. Її вартість на зовнішньому ринку — $50-120 за літр.

Загалом, в Україні з амаранту виготовляють олію, борошно, крупи, пластівці, панірувальні сухарі, хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби, швидкі сніданки, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, йогурти, горілчані вироби, прикормки для риб, суміші для дитячого харчування, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, попамарант, екстракти, фіточай, трав'яні гранули.

Читати за темою: АгроЕкспедиція Переробка 2018: НПК Амарант

Вирощування насіннєвого матеріалу теж є вигідним, бо набагато дорожчий продукт, ніж товарне насіння амаранту. Це обумовлено особливостями його вирощування, а також проходженням низки процедур, необхідних для отримання відповідного сертифіката.

У тваринницькій галузі амарант використовують для заготівлі силосу, трав'яного борошна, а також в якості зеленого корму. Макуху і трав'яне борошно вважають цінними складовими комбікормів. Зелену масу, що складається з 18-28% суцвіть, 30-35% стебел, 40-60% листя, успішно силосують із кукурудзою і згодовують сільськогосподарським тваринам та птахам. На сьогоднішній день існує технологія силосування амаранту в чистому вигляді.

Суха маса амаранту, що залишається після обмолоту, багата на білок, її можна використовувати для годівлі великої та дрібної рогатої худоби. Амарантова макуха — найцінніший інгредієнт комбікормів, має високу енергетичну й поживну цінність. Для тваринництва амарант є джерелом корисних речовин, які допомагають виростити якісне поголів'я великої рогатої худоби. У порівнянні з загальноприйнятими кормовими культурами амарант на 19% збільшує надої молока; на 0,2% підвищує його жирність; на 10-30% додає приріст живої маси.

Поросята, яким згодовують свіжоскошений амарант, набирають вагу в 2 рази швидше, а у свиноматок на 12-18% підвищується продуктивність.
У домашньому птахівництві годівля трав'яним борошном на основі амаранту позитивно впливає на ріст і розвиток молодняку, збільшує прирости дорослої птиці, підвищує несучість курей. Так, збагачення раціону птиці таким борошном всього лише на 3% збільшило кількість яєць на 9,2%.
Макуха з амаранту
Нині українські вчені проводять дослідження щодо використання амаранту в кормовиробництві. Відтак стверджують, що завдяки амаранту в раціоні сільгосптварин є можливість зменшити використання антибіотиків на 50-70%.

Набуває популярності вирощування мікрогріну амаранту. Використовують мікрозелень для приготування перших страв, салатів, як прикрасу або складову вітамінних коктейлів.

Основна перевага будь-якої продукції з амаранту полягає в тому, що їй притаманний цілий комплекс корисних властивостей: підвищує імунітет людей, тварин, птахів та риби, нормалізує обмінні процеси в організмі, нормалізує ліпідний, вуглеводний обмін, має протипаразитарні, протигрибкові та противірусні властивості, знімає запалення внутрішніх органів, покращує стан шкіри та волосяного покриву.
Середня вартість продукції з амаранту
Крім того, зелену масу амаранту використовують як сировину для біогазових установок.

Будь-який сільгоспвиробник може навчитися отримувати врожаї товарного насіння на рівні 2-3 т/га без внесення мінеральних добрив та 3-4 т/га за умови збалансованого підживлення посівів амаранту мінеральними добривами. На поливних землях півдня України — 5 т/га.

Амарант є ідеальною культурою для центральних і південних регіонів України. Це обумовлено його високою стійкістю до сухого клімату та тривалої посухи.

Читати за темою: Площі під амарантом зростуть у 10 разів — прогноз

Україна може стати найбільшим виробником амаранту в світі. Цьому сприятимуть родючі ґрунти, а достатня інсоляція дозволить отримати максимальну продуктивність культури. За багатьма якісними показниками насіння амаранту, вирощене в Україні, перевершує індійське, пакистанське та перуанське.

Огляд ринку

У 2018 р. площі під амарант склали 800 га, із них близько 30% — органічні. Найбільші посіви амаранту були зосереджені на Прикарпатті (Тернопільська та Львівська області) і Закарпатті (до 100 га).

Амарантом цікавиться не лише малий і середній агробізнес, а й великі компанії. Наприклад, «AgroGeneration» планує в 2019 році засіяти 20 га амарантом. Такий незначний як для такої потужного підприємства обсяг обумовлений тим, що спочатку компанія збирається відпрацювати технологію і випробувати два сорти амаранту: «Лера» і «Харківський-1». Якщо запланований економічний ефект буде досягнуто, то вже в 2020 р. посівами під амарант планують зайняти до 1 000 га землі.

Читати за темою: Вирощуванням амаранту зацікавився український агрохолдинг

Наразі попит на товарне насіння амаранту перевищує пропозицію. За словами голови ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції» Олександра Дуди, така тенденція збережеться до 2020-2021 рр.

Пропозиція врожаю 2018 року не може задовольнити попит переробних підприємств навіть на 30%. Загалом попит на амарантову продукцію на внутрішньому ринку не задоволений і на 1%.
Якщо до нового врожаю 2019 року знову бракуватиме сировини, під загрозою опиниться виконання експортних контрактів.

За прогнозами голови Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександра Дуди, у 2019 році буде посіяно 5 тис. га амаранту, з них близько 20% органічного.

Органічна продукція переробки амаранту та органічне товарне насіння є експортними позиціями, і вони є найбільш затребуваними на міжнародному ринку.

Сьогодні в Україні існують понад 30 переробних підприємств, що використовують в якості сировини амарант.

Близько 1 тис. т зерна амаранту буде перероблено на олію. Це задовольнить поточні потреби переробних підприємств: НПК «Амарант», «Руна», «Річ Ойл», «Нейтів Ойл», «Алеф-Коен». Решта врожаю буде перероблена на крупу, пластівці, попамарант, екструдований амарант та іншу продукцію. Однак обсяги виробництва і споживання продукції з амаранту поки дуже малі: для порівняння, в Україні щороку споживають близько 100 тис. т гречки. Тож виробники і переробники докладають багато зусиль для популяризації культури споживання амарантової продукції.

Читати за темою: Макарони з амаранту з'явилися в українських супермаркетах

Фахівці стверджують, що цей ринок буде стрімко розвиватися. Споживачі незабаром оцінять доступність цього продукту, а відтак попит на нього тільки зростатиме. Позитивно впливатиме світовий тренд щодо росту споживання рослинних протеїнів, адже протеїн амаранту — найкращий для людини, а сам амарант відносять до суперфудів.
Результатом популяризації амарантової продукції широкого вжитку буде збільшення виробництва цілющої амарантової олії як для внутрішнього ринку, так і на експорт. Олію з амаранту більш активно використовуватимуть для виробництва фармацевтичних і косметичних препаратів. А відтак зросте обсяг виробництва амарантової макухи, що піде на потреби тваринництва.

За словами Олександра Дуди, конкуренції з іноземними виробниками та імпортерами амаранту українським фермерам боятися не варто. Адже витрати на логістику мінімізують рентабельність використання імпортної сировини.Межі розширення посівних площ під амарантом та збільшення обсягів виробництва в Україні, як кажуть в Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, немає. Адже перед вітчизняними виробниками відкритий весь світовий ринок. Український амарант завдяки особливим природно-кліматичним умовам і правильному контролю з боку Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, відрізняється високою якістю.

Читати за темою: Україна може стати найбільшим виробником органічного амаранту у світі — експерт

Інвестувати в український амарант вигідно, оскільки амарантова галузь зараз переживає підйом. Вітчизняні агровиробники можуть створити конкурентний і якісний продукт, а також виробляти продукти з високою доданою вартістю. Завдяки популяризації і буму органічної продукції виробники органічного амаранту отримають більше переваг на ринку та фінансову вигоду. Конкурентною перевагою в контексті українського то світового попиту на амарантову продукцію є відсутність глютену, що робить її доступною для споживання людьми з проблемами травлення.

Промислове вирощування
та переробка амаранту

Площі для вивчення і вдосконалення технології вирощування амаранту фермер може обирати на свій розсуд. Однак, аби бути певним у гарантованому збуті вирощеної продукції, варто наперед законтрактувати її з потенційним переробником.

Переробка амаранту стає престижною і досить прибутковою справою, а продукти користуються попитом в різних галузях: сьогодні продукти переробки амаранту затребувані в харчовій промисловості, сільському господарстві, фармацевтичній і косметичній галузях, і це відкриває можливості для створення безвідходної комплексної переробки амаранту. В результаті можна не тільки розширити асортимент продукції, але і зробити переробку ресурсозберігаючою, а саме виробництво таким, що не завдає шкоди навколишньому середовищу.

Отож, спеціалісти рекомендують займатися повним циклом: вирощування, переробка та реалізація амарантової продукції.

Якщо сільгоспвиробник планує самостійно вирощувати зерновий амарант і створити власні потужності для переробки, то повинен врахувати, що співвідношення інвестицій буде приблизно таким: 40% від загальної суми — закупівля обладнання; 13% — вкладення в виробничі приміщення; 6% — інші витрати; 4% — резервний фонд.

Для створення переробного підприємства із щорічною потужністю 3 тис. т амаранту при умові закупівлі сировини, за даними компанії Pro-Consulting, знадобиться близько $4,5 млн.

Рентабельність такого підприємства фахівці оцінюють на рівні 30%: із кожних $100 доходу присутні $30 чистого прибутку. Як порахували аналітики, на повну окупність інвестицій знадобиться лише трохи менше 30 місяців. Далі підприємство буде працювати тільки в прибуток. Розрахунки показують, наскільки амарант дійсно перспективна культура. Ті, хто вклали гроші в її вирощування і переробку вже зараз, завоюють лідируючі позиції на ринку.
Витрати на закладання плантації
Загальні витрати на вирощування амаранту становлять близько $400 на 1 га і варіюються залежно від регіону.

Техніка й обладнання
Капітальних витрат на придбання спеціальної техніки фактично не потрібно. Усі агротехнічні операції будь-який фермер може здійснювати за допомогою наявної в господарстві техніки.

За бажанням та власними фінансовими можливостями можна переобладнати наявні сівалки, щоб уникнути небажаних проблем при посіві амаранту. Розробка власної унікальної сівалки може обійтися господарству в $5-10 тис.

Початківцям для обробітку землі перед посівом знадобиться трактор, культиватор, борона та плуг. Вартість такої комбінації техніки залежить винятково від вибору самого фермера. Наприклад, на біржі сільгосптехніки Traktorist.ua ціни на колісні б/в трактори і дискові борони стартують від $1 200.

Однак завжди можна скористатися послугами оренди трактора та супутнього обладнання для обробітку ґрунту, оскільки ця техніка не є специфічною.

Додатково може виникнути потреба в обладнанні сушарки та системи очистки зерна (якщо такої в господарстві немає), однак вартість такого обладнання залежить винятково від запитів фермера, фінансових амбіцій виробника й постачальника такого обладнання.

Якщо виробник планує обладнати власне переробне підприємство з середньою щоденною потужністю переробки 12 т, то учасники ринку говорять, що сума інвестицій у нього стартує від $1,7-3 млн.
Оренда землі
Вартість оренди 1 га землі в різних регіонах України коливається від $20-150/га на рік. Отож, до уваги візьмемо середню цифру вартості оренди землі в Україні — $130.

Обробіток землі і збір урожаю
Усереднені ціни на послуги з обробітку ґрунту та збору врожаю стартують від $50 за разову послугу. Фермер сам формуватиме бюджет витрат на цю статтю відповідно до планових і позапланових обробітків. Додатково треба враховувати витрати на очистку і сушку насіння.

Насіннєвий матеріал
Ціна 1 кг насіння амаранту — 360 грн (із ПДВ). Цього обсягу в вистачає на посів 1 га.
Біологічні особливості амаранту
Амарант — це однорічна трав'яниста рослина. Залежно від виду висота прямостоячого стебла може варіюватися від 0,5 до 2,5 м. Має велике листя подовженої форми, розташоване в кілька рядів. Листя цієї рослини (цільне, ромбовидне, ланцетоподібне або яйцеподібне, з черешком) може мати зелений або червоний колір, а також бути різнокольоровим.

Дрібні квітки розвиваються в пазухах листків і на верхівках та зібрані в колосовидні суцвіття.

Насіння у амаранту дуже дрібне: маса 1000 насінин складає близько 0,8 г. При цьому одна рослина здатна давати до 500 000 насіння, але до його повноцінного дозрівання проходить від 90 до 150 днів.

Амарант теплолюбна рослина, добре росте в усіх зонах України. Для одержання дружних сходів ґрунт має прогрітися до +14-18 °С. Сходи бояться приморозків.

Амарант відносно добре переносить посуху і рясні дощі, сильний вітер.

Читати за темою: Експерт назвав стримуючі фактори вирощування амаранту

Усі види амаранту за типом фотосинтезу є C4-рослинами. Вони поглинають вуглекислий газ значно ефективніше, ніж інші рослини. Тому менш активні в цьому плані рослини при вирощуванні амаранту поруч можуть просто гинути.
Амарант любить добре освітлені, захищені від вітру ділянки; родючий ґрунт; чорнозем із нейтральною або лужною реакцією ґрунтового розчину (pH 6,0-8,0). Не підходять кислі ґрунти та застій вологи. Також не вийде отримати хороший урожай амаранту на торф'яно-болотистому ґрунті, на важких суглинках.

Амарант здатний легко переносити посуху завдяки унікальній будові кореневої системи, що має 2 види коренів: мичкуватий, що збирає вологу з поверхневих шарів ґрунту, та стрижневий, здатний досягати 7-метрової глибини, що особливо актуально в посушливий час.

При високій температурі навколишнього середовища продихи (дихальні шляхи) листка закриваються, що також забезпечує збереження вологи. Рослина здатна легко пристосовуватися до змін навколишнього середовища і, у порівнянні з традиційними зерновими, споживає в 2-3 рази менше води.

Амарант має високий коефіцієнт розмноження. В одному стеблі міститься до 500 000 дрібного насіння, яке за багатьма властивостями і характеристиками подібне до зерен злакових, за що амарант називають «псевдозлаком».

Технологія вирощування

Розташування посівів і попередники
Теоретично вирощувати амарант можна в усіх регіонах України. В південних, центральних, східних він відмінно протистоїть посусі, завдяки високим температурам та достатньому сонячному випромінюванню дає найкраще за якістю насіння, у більш вологих регіонах — кращі врожаї зеленої маси та насіння.

Читати за темою: Дніпро стане амарантовою столицею України

Основна вимога до попередників — раннє збирання та відсутність великих пожнивних решток. Ідеальними попередниками амаранту можна вважати однорічні, зернові та зернобобові культури. Хорошими попередниками є просапні, під які вносили органічні добрива.

Варто зазначити, що амарант досить невибагливий, тому фактично особливих вимог до попередника не пред'являє. Головне, щоб він вчасно звільнив поле і після нього залишалося достатньо часу для якісної підготовки ґрунту.

Амарант можна вирощувати як монокультуру до 3 років, і це на практиці майже не впливає на його продуктивність.

Технологи відзначають, що незважаючи на невибагливість амаранту, найбільш високі врожаї можна отримати лише на окультурених ґрунтах, які середньо або багато забезпечені гумусом та іншими елементами живлення. Корисною особливістю амаранту також є його властивість відновлювати засолені ґрунти. Дослідами доведено, що за 2-3 роки вирощування амарант здатен значно покращити родючість таких ґрунтів.
Підготовка ґрунту до посіву
Амарант не любить кислі (pH < 5,5) та бідні на поживні речовини ґрунти. Ідеальним варіантом для цієї рослини можна назвати дренований, повітряно- і водопроникний ґрунт.

Через біологічні особливості під час сходів дрібнонасіннєвої культури як амарант необхідно попередньо вирівнювати поле.

Головне завдання обробітку ґрунту під амарант — боротьба з бур'янами, його вирівнювання, заробка добрив. Після стерньових попередників проводять перше лущення стерні двома підходами на глибину 6-8 см. На засмічених ділянках через 10-12 діб після першого проводять друге лущення на глибину 10-12 см. Восени проводять зяблеву оранку або глибоке дискування.

Навесні закривають вологу боронами. Перед посівом ґрунт ретельно вирівнюють, доводять до дрібногрудкуватого стану, коткують. Передпосівну культивацію проводять на 3-5 см. Своєчасна і високоякісна підготовка ґрунту дає можливість посіяти насіння на глибину до 2 см, що забезпечує одержання дружніх сходів.
Система живлення
На родючих ґрунтах амарант можна вирощувати без внесення добрив, тому що завдяки розгалуженій та глибокій кореневій системі він в достатній кількості забезпечує себе макро- та мікроелементами. Крім того, рослина має потужний симбіоз із азотфіксуючими бактеріями, збагачує азотом ґрунт. Проте амарант, як кожна культура, відмінно реагує на внесення добрив (норми для кожного поля індивідуальні та залежать від даних аналізу ґрунту). Ефективним є підживлення амаранту азотними добривами (N60-70) через місяць після сходів, на початку інтенсивного наростання вегетативної маси.

Азотно-фосфорно-калійні комплексні добрива рослина споживає у співвідношенні NPK 1:0,8:3. Найчастіше під амарант вносять по 60 кг д.р. NPK

Вирізняється амарант також тим, що може повністю відновлювати засолені ґрунти. Дослідження встановили — через 2-3 роки після початку вирощування амаранту родючість ґрунтів із підвищеною засоленістю стає набагато кращою.
Вибір сортів
У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2019 р., занесено 16 сортів амаранту. Із них 8 зернового напряму використання, 4 — силосного, 2 — для озеленення, 1 — лікувальний.

Селекцією та насінництвом амаранту займаються в Україні: Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України, Інститут кормів НААНУ. Також в Україні є два насіннєві господарства, які забезпечують посівним матеріалом українських виробників амаранту.

Закуповувати насіння амаранту рекомендується тільки в спеціалізованих насіннєвих підприємствах. Щоб бути впевненими в тому, що купуєте дійсно якісне та перевірене насіння, здатне забезпечити високий результат амаранту певного сорту, запитайте у насіннєвого господарства пакет підтверджуючої документації.
Ацтек
Геліос
Харківський
Крепиш
Лера
Валентина
Воронежський
Золотий гігант

Найбільш поширені сорти амаранту у сільгоспвиробництві: Харківський-1, Лєра, Ультра, Сем, Геліос, Студентський. Вони мають різний вегетаційний період та напрями застосування, тому завжди треба враховувати потреби виробника і особливості регіону вирощування. На сьогодні серед фермерів найпопулярнішими сортами амаранту вважають:
Сівба
Насіння амаранту дуже дрібне. Маса 1 тис. насінин складає усього 0,9 г, діаметр — 0,8-1,2 мм, тому у багатьох сільгоспвиробників виникають питання при посіві.
Найкращих результатів можна досягти при використанні овочевих, трав'яних сівалок, які дозволяють отримати рівномірні сходи.

Якщо фермерське господарство не має подібних сівалок, то допускається використання традиційних зернових сівалок. Однак у такому випадку насіння необхідно змішувати з манкою. Є успішний досвід використання для посіву амаранту звичайних зернових сівалок Amazone, Nodet, пневматичних посівних комплексів John Deere. Глибина посіву в сухий ґрунт повинна бути 1-1,5 см, а у вологий — 1-2 см.

Спосіб сівби на зелений корм — рядковий або широкорядний (краще), на насіння — широкорядний.

Норма висіву при широкорядних посівах становить 1 кг/га, при звичайних рядкових — 1,2-1,5 кг/га. Головна мета — посіяти 1 млн насінин на гектар. На момент збирання насіння амаранту бажано отримати 100-150 тис. продуктивних рослин.

При вирощуванні найбільш популярних сильнорослих сортів Харківський-1, Лєра оптимальна ширина міжрядь — 45-50 см, має бути до 10 рослин на погонному метрі. Завдяки цьому досягається оптимальна площа живлення рослин, максимальна площа листкової поверхні, висота рослин, формування центральної волоті, стійкість до вилягання.
Можна сіяти амарант з міжряддям 60 та 70 см, але при цьому варто орієнтуватися на показник 70-120 тис. продуктивних рослин на гектар. Вирощувати амарант на зелений корм можна і в звичайних рядових посівах із міжряддям 15 см. Іноді виробники практикують також післяукісні посіви з метою отримання зеленої маси на корм або для використання амаранту у якості сидерата.

Коефiцiєнт розмноження амаранту через дрiбність насiння та низьку норму висiву (1 кг/га) високий. Так, одна рослина амаранту забезпечує до 500 тис. насiнин, що достатньо для висiву на площі до 0,5 га.

Оптимальні строки посіву різні для регіонів України. Слід зважувати, що сходи амаранту бояться приморозків і тривалого зниження середньодобової температури. За таких умов вони ростуть повільно і заростають бур'янами.

Фахівці рекомендують підготувати поле до посіву амаранту в південних регіонах України до 1 травня, у центральних — до 10 травня, у північних — до 20 травня.

Дуже важливо пам'ятати про те, що ранній посів ризикований. Якщо ґрунт прогрівся до 12 °С і є достатня кількість вологи у верхньому шарі, можна сіяти на глибину до 2 см. Якщо температура ґрунту ще не достатня для швидкого проростання насіння амаранту й отримання сходів (12-15 °С) або бракує вологи для отримання повноцінних сходів амаранту, то варто зачекати опадів та одночасно боротися з бур'янами.

Інтенсивне проростання насіння відбувається при температурі +20-25 °С. При весняних строках сівби сходи з'являються через 6-10 діб, а при літніх — через 4-5 діб. Сходи амаранту дрібні і залежно від сортових та видових особливостей мають різне забарвлення: від зеленого до червоного. На початку вегетації вони ростуть повільно.
Кожен фермер має знайти той оптимальний момент для посіву амаранту, який дозволить отримати гарні сходи. Строки посіву амаранту без втрати майбутнього врожаю можна переносити до 1 червня, а з частковою втратою майбутньої врожайності — до 15 червня.

Досліди показали, що найбільша врожайність відзначається у тих рослин, які були висаджені в третій декаді травня. Цей термін є оптимальним навіть у випадку з аномально спекотним літом: через сухість ґрунту отримати сходи при більш пізніх строках проблематично.

При сівбі у третій декаді квітня — першій декаді травня через 65-70 діб амарант досягає кормової стиглості. Післяукісні посіви доцільно проводити наприкінці червня — на початку липня (не пізніше, ніж 20 липня). Так, при післяукісному посіві після озимих на зелений корм вегетація рослин до початку цвітіння триває в середньому 75 діб.

Непогані результати дає і літній посів, але більше такий варіант підходить для кормового амаранту, що вирощується заради зелені і силосу. Його можна сіяти протягом червня-липня за умови достатньої вологості ґрунту (або під дощ). У такій ситуації розраховують на зелений корм вже в вересні.

Якщо в досходовий період випали опади, і на поверхні грунту утворилася кірка, яка може ускладнити появу сходів, необхідно її зруйнувати за допомогою кільчастих або кільчасто-шпорових котків, ротаційних борін.

У випадку сильно завищеної норми висіву та при значній засміченості необхідно боронувати впоперек посіву.
Агротехнічні методи боротьби з бур'янами
Для боротьби з бур'янами використовують боронування, міжрядний обробіток. Ефективність захисту посівів від бур'янів багато в чому визначається агротехнічними прийомами: вибір ділянки, підготовка ґрунту, строки сівби, своєчасний догляд за посівами.
На початковій стадії амарант росте повільно, і його треба захистити від негативного сусідства бур'янів. У випадку органічного вирощування через 7-10 днів після посіву (залежно від температури ґрунту та повітря), коли на полі чітко позначилися рядки, варто провести на малому ходу міжрядну прополку глибиною 3-5 см.

Другий міжрядний обробіток повторюють через 12-16 діб після першого. Глибина обробітку — 5-6 см.

При вирощуванні неорганічного амаранту на сильно засмічених ділянках в критичних випадках можна застосовувати хімічний метод захисту амаранту від бур'янів. У боротьбі з однорічними дводольними і злаковими бур'янами ефективними є ґрунтові гербіциди. Вони застосовуються після посіву амаранту, до його сходів по чистій від бур'янів поверхні ґрунту. Це дозволяє знищити до 90-96% однорічних бур'янів.

У фазі 3-4 листочки можна боронувати впоперек посіву пружинними боронами. Якщо площа посіву невелика і є можливість провести ручне формування густоти рослин та видалення бур'янів у рядку, слід здійснити такий агротехнічний захід. До змикання рядків необхідно їх підгорнути.

Далі амарант відпочиває від людської турботи: піднявся, викинув волоть, почав формувати та наливати насіння. У період інтенсивного росту йому не завдадуть суттєвої шкоди ні бур'яни, ні хвороби, ні шкідники.
Поширені хвороби
Кореневі гнилі (Rhizoctonia та Pythium)

Захворювання поширене майже скрізь, частіше проявляється на сходах і рідше — на дорослих рослинах. На сходах спостерігають загнивання корінців, стеблинок та сім'ядолей. Проростки буріють і часто гинуть до виходу на поверхню ґрунту. Окремі хворі проростки пробиваються на поверхню ґрунту. Однак на їхніх сім'ядолях помітні глибокі бурі виразки, які іноді можуть займати понад половину всієї поверхні. Інколи спостерігають потемніння точки росту, і тоді уражена рослина нагадує згаслу свічку з чорним ґнотом. На дорослих рослинах захворювання викликає почорніння і відмирання кореневої системи або основи стебла; вони відстають у рості і в'януть. Збудниками кореневої гнилі є переважно гриби роду Fusarium Link., рідше гриби Thielaviopsis basicola Ferr., Pythium debaryanum Hesse, Rhizoctonia solani Kuehn., Aphanomyces euteiches Drechl. та інші, іноді бактерії.
Захворювання листового апарату (антракноз)
Антракноз — захворювання сільськогосподарських культур, яке викликають гриби Gloeosporium і Colletotrichum. На уражених частинах рослин з'являються жовті, рожеві або бурі плями, тріщини і виразки з темно-бурими краями; на стеблах плями іноді бувають чорні, ніби обвуглені; молоді рослини гинуть.

Рослини заражаються спорами і грибницею.
Заходи боротьби з хворобами амаранту: добір стійких сортів, правильні сівозміни, висока агротехніка, протруювання насіння, обприскування рослин фунгіцидами, знищення післяжнивних решток.
При вирощуванні органічного амаранту варто використовувати сертифіковані для такого виробництва засоби захисту рослин.
Шкідники амаранту
Специфічних шкідників, властивих тільки амаранту, на сьогодні не зареєстровано. Це полегшує протидію їм, оскільки не вимагає розробки і пошуку спеціальних засобів, які зберегли б урожай.

Існує можливість ураження сходів амаранту шкідниками. Суттєвої шкоди можуть завдати буряковий довгоносик та попелиця. Однак за умови дотримання сівозміни цей ризик можна мінімізувати. Необхідно передбачити можливість обробки посіву біоінсектицидом (бітоксибациліном, гаупсином, вертициліном). Фахівці рекомендують проводити обробки з профілактичною метою з додаванням стимуляторів росту в баковій суміші.

Серед комах, які здатні пошкодити амаранту, на території країн СНД зустрічаються найчастіше такі:
Бурякова блішка

Бурякова блішка відноситься до сімейства листоїдів і, відповідно, шкодить зеленій частині амаранту. Жуки прогризають листя наскрізь. Після масового нашестя шкідників до 45% листя перетворюється в «сітку» різного ступеня прорідження. Стебла бурякова блішка не чіпає, проте її личинки їдять коріння. Личинки, на відміну від дорослої блішки, особливої шкоди не завдають.

Бурякові блішки розмножуються в верхніх шарах ґрунту, переважно в залишках рослин. Кладку яєць самка бурякової блішки воліє робити поблизу рослин, придатних для їжі, в тому числі на амарантових полях. Яйця мають світло-жовтий колір, розмір становить до 0,6 мм. Личинки і лялечки теж світлі. Коренева система амаранту досить сильна для того, щоб майже без втрат пережити поїдання личинками незначної частини. Однак рослина слабшає, що може зробити її менш стійкою до інших видів шкідників і несприятливих умов.

Найбільш значні втрати врожаю фіксують у спекотні посушливі періоди.

Поріг шкодочинності для амаранту становить понад 25 жуків на 1 кв. м, незалежно від погодних умов, і 10-25 жуків на 1 кв. м за умови прохолодної і сухої весни. Точніше економічні показники шкодочинності визначаються, виходячи з густоти посіву амаранту.
Боротьба з буряковою блішкою на амаранті

Найбільш дієвими і економічно ефективними є завчасні методи боротьби з буряковою блішкою. До них належать:

1. Ретельне виполювання бур'янів, так як саме вони найчастіше є причиною поширення земляних блішок. Бур'яни більш стійкі до погодних умов і тому є одним з улюблених місць кладки яєць шкідниками. Особливо бурякова блішка любить лободу, тому необхідно в першу чергу приділити увагу їй.2. Забезпечення амаранту необхідною кількістю поживних речовин, а також вирощування при оптимальному температурному режимі й інших умовах, які сприяють його силі та швидкому зростанню. Чим стійкіша рослина і чим раніше вона почала розвиватися в повну силу, тим менше буде шкоди від земляної блішки всіх видів.
Хрестоцвіта блішка

Хрестоцвіті блішки також належать до листоїдів. Хрестоцвіті блішки за рахунок стрибучості здатні в короткий термін окупувати досить великі території.

Шкоду, заподіяну амаранту, приблизно можна порівняти зі шкодою від бурякової блішки. Вони таким же чином прогризають листя і здатні з'їсти до половини зеленої маси. Причому від густоти посіву це залежить мало: жуки дуже швидко переміщуються на сусідні рослини незалежно від віддаленості. Однак хрестоцвіта блішка більш теплолюбна, ніж бурякова. Зважаючи на це, у більш холодних регіонах вона шкодить менше, зате в спекотних і схильних до посухи поводиться значно активніше.

На амаранті найчастіше зустрічається хвиляста і велика смугаста. Зимує блоха-хрестоцвіт у залишках рослин близько від поверхні ґрунту. На поверхню виходить, коли температура досягає 12-15 °C. Дуже не любить вологого ґрунту, практично завжди його покидає. Зате в сухій землі в теплу пору року розмножується дуже швидко: як правило, хрестоцвітій блішці для повного розвитку досить 3 тижнів. Личинки також харчуються корінням, без значної шкоди.

Поріг шкодочинності залежить від сорту амаранту. Для невисоких рослин, що ростуть в теплій місцевості, він становить 15 жуків на 1 кв. м.
Методи боротьби з хрестоцвітою блішкою

Винищення бур'янів і забезпечення необхідного рівня вологості ґрунту — дві головні умови, при дотриманні яких ризик навали хрестоцвітої блішки помітно знижується.

З огляду на теплолюбність цього шкідника, осіння боротьба з бур'янами після настання холодів практично повністю позбавляє його можливості перезимувати в ґрунті. Другу осінню культивацію, необхідну для подальшого вирощування амаранту, також краще проводити, коли встановилася прохолодна погода і різкого потепління вже не очікується. Таким чином, хрестоцвіта блоха, яка влаштувалася під верхніми шарами ґрунту, виявляється на поверхні і швидко гине, не встигаючи відкласти яйця. Якщо кладка вже зроблена, вилуплення з неї наступного покоління шкідників теж зазвичай виключається.

Є кілька методів протидії хрестоцвітій блішці: укриття молодих посівів такими матеріалами як агроспан, лутрасил тощо та обприскування листя м'якими, переважно органічними засобами проти шкідників.

Такі заходи мають сенс при разовому нашесті хрестоцвітої блішки або при незначній її кількості. Якщо навала цього шкідника характерна для регіону і серйозні заходи по боротьбі з ним доводиться робити щорічно, більш доцільно звернути увагу на ранні сорти амаранту.
Попелиця (бурякова, бобова, листова)

Попелиця вражає амарант на момент утворення розетки з 8-10 листків. Відбувається це, як правило, в теплих регіонах, а також в спекотну і суху пору року. Комахи заполонюють нижню сторону листя і стебла пагонів. Шкода завдається і кормовим, і зерновим сортам амаранту. Колонії попелиці збираються на верхній частині основних чи бічних пагонів, які при великій кількості шкідників деформуються, засихають. Урожай насіння на пошкоджених рослинах падає, втрати становлять до 35%. При розмноженні попелиці на кормових сортах втрати врожаю можуть досягати 55%.

Усі види попелиці поводяться на амаранті однаково. Вони висмоктують з листя і стебел сік, у результаті чого листя скручується по центральній жилці, а стебла слабшають, втрачають силу і пружність, при великій кількості шкідників засихають. Пагони амаранту при навалі попелиці, якщо негайно не вжити заходів, майже завжди гинуть.

Масовій появі попелиці сприяє тепла і тривала осінь, рання і досить волога весна. Всі різновиди попелиці не люблять холод, тому після ранніх осінніх заморозків на наступний рік навали трапляються рідше. Значно менше тля вражає ранні сорти амаранту, висаджені в прохолодний період. При настанні пізніх весняних заморозків або при похолоданні в кінці весни — на початку літа попелиця теж гине.
Методи боротьби з попелицею на амаранті

Завчасні заходи боротьби з попелицею зводяться до видалення рослин, які можуть послужити місцем розмноження шкідників і розташовані поблизу від посівів амаранту. Якщо попелиця перейшла на амарант, починати боротися з нею необхідно негайно, навіть якщо жуків вкрай незначна кількість. Посів обробляють розчином гаупсину із розрахунку 4 л/га. З метою профілактики - 2 л/га. Найкраще в процесі боротьби з попелицею на амаранті зарекомендували себе органічні засоби на основі піретринів, жирних кислот та рослинні олії.
Буряковий довгоносик

На амаранті були помічені два види бурякових довгоносиків — сірий і звичайний. Тендітні сходи амаранту є для нього ласощами. Може за короткий термін знищити посів.
Боротьба з буряковим довгоносиком
Боротьба з бур'янами сприяє зменшенню ризику нашестя бурякових довгоносиків. Шкідники йдуть із тих місць, де не можуть добути їжу, а їжею для них служать, зокрема, бур'яни та їхні залишки.

Бурякові довгоносики не люблять вологий ґрунт, тому по можливості потрібно не допускати його пересихання.

Для боротьби та профілактики використовується препарат бітоксибацилін.
Луговий метелик

Луговий метелик належить до лускокрилих, сімейства вогнівок. Найбільш холодостійкий вид шкідника, зафіксований на амаранті. Зимує він близько до поверхні і здатний переносити морози до -30 °C. Але вилітає досить пізно, коли встановлюється температура близько +15 °C і вище.

Небезпека лугового метелика полягає, зокрема, в його непередбачуваності. Довгі роки він здатний виявляти низьку активність, незалежно від температурних умов, а потім раптово активізуватися і завдати значної шкоди. За спостереженнями, метелик стає активним кожні 5-6 років.

Найбільші втрати амаранту приносять гусениці. Вони обгризають листя з усіх боків, залишаючи лише скелет із прожилок, а на деяких зернових сортах поїдають і насіння. Але основні втрати врожаю несуть фермери, які вирощують кормові сорти амаранту: луговий метелик на піку активності може знищити до 70% зеленої маси, що знаходиться в середній фазі росту. Втрати насіння менші і складають зазвичай до 35%.
Поріг шкодочинності становить 5-10 гусениць на 1 кв. м залежно від розміру амаранту й густоти посіву.
Методи боротьби з луговим метеликом

Лугові метелики не здатні розмножуватися в спекотну і суху погоду, тому під час посух після сухої весни їхніх навал можна не боятися. У той же час, якщо посухам передували дощі, велика ймовірність появи лугового метелика в значній кількості, так як йому необхідно багато води і він почне шукати її в листі рослин. Тому першим кроком щодо запобігання навали цього шкідника вважається моніторинг. Як тільки помічається кілька метеликів або гусениць на одній ділянці, слід вжити заходів щодо їх усунення.

Луговий метелик активний при заході сонця і в нічний час. Вдень його може бути практично не видно: він ховається від сонця у вологих і тінистих місцях. На органічному амаранті найбільш дієвими є біологічні методи. Серед останніх відносно непогано себе показали такі засоби: бітоксибацилін (2 л/га), ентобактерин (4 л/га), лепідоцид (2 л/га).

Витрата робочої рідини при застосуванні цих засобів становить 200-400 л/га. Перед використанням слід проконсультуватися з фахівцями, так як дія різних засобів не значно відрізняється на різних різновидах амаранту та більше — при різній кількості шкідника. Також проти лугового метелика на амаранті успішно використовують трихограму. Її вносять, коли встановлюється спекотна і суха погода, а моніторинг показав високу ймовірність появи шкідника. Ефективно дво- або триразове внесення з інтервалом 4-5 днів.

Гусениць їдять жужелиці і птиці, проте вони можуть призвести до втрати частини насіння, що має значення при вирощуванні зернових сортів амаранту.
Загальні рекомендації

Щоб не втратити урожай внаслідок навали шкідників на амарант, найдоцільніше застосовувати наступні заходи.

Розпушення верхнього шару ґрунту, видалення бур'янів, ретельне очищення поля від залишків будь-яких рослин — як амаранту або попередніх йому культур, так і бур'янів. Осінній обробіток ґрунту краще проводити, коли встановилася прохолодна погода і не очікується потепління. Деякі шкідники відкладають яйця досить пізно, тому чим пізніше проведені ці заходи, тим більшу кількість кладок яєць, як правило, вдається знищити. Також важливо в достатній мірі заглиблюватися в землю: ряд шкідників, включаючи бурякового довгоносика, закопуються в ґрунт на 0,3-0,5 м.

Збір врожаю

Явною ознакою дозрівання амаранту можна вважати початок осипання насіння. При цьому його вологість становитиме 15-16%.

Варто зазначити, що період дозрівання насіння амаранту досить розтягнутий, тому треба уважно стежити за термінами початку збирання. Дозрівання ранньостиглих сортів починається в серпні й відбувається дружньо.

Пізньостиглі високопродуктивні кормові сорти дозрівають наприкінці вересня та протягом жовтня. Для збору врожаю використовують комбайн із звичайною зерновою жаткою.

Збирання врожаю амаранту доцільно проводити, коли насіння повністю достигає та має вологість 13-18%. Зібраний врожай очищують, досушують до вмісту 9-10% вологи та зберігають у мішках. У 2019 р. на ринок амаранту вийдуть мобільні установки, які проводитимуть первинну очистку амаранту і сушіння прямо на полі, де його вирощували.

Збір амаранту на зелений корм проводять на початку цвітіння, коли рослини викидають волоті. Для заготівлі силосу культуру можна збирати, починаючи з моменту цвітіння і до вступу насіння в стадію молочно-воскової зрілості.

При запізнілих строках збирання якість корму знижується, зменшується відсоток вмісту білка.
Обробка і зберігання насіння
Очистка
Очищення — найбільш важливий момент в процесі приймання насіння. Оскільки якість очищення має безпосередній вплив на загальну якість насіння та зберігання.
Після обмолоту зерно відокремлюють від грубих домішок за допомогою сит з отворами від 0,6 до 1,5 мм, а від плівок та пилу — за допомогою аеродинамічного сепаратора. Насіння можна просіювати на горизонтальних і рухомих похилих ситах. У будь-якому випадку технологія очистки зерна амаранту повинна бути щадною і не травмувати насіння.

Сушіння
Після просіювання і видалення забруднювачів і домішок слід виконати сушіння насіння амаранту. Його суть полягає в тому, щоб усунути вологу. Це дозволяє зберегти загальну якість насіння. При сушінні зерна амаранту категорично не можна перегрівати насіння вище 40°C), оскільки це призведе до кінцевого зниження якості продуктів переробки.

Зберігання
Перед зберіганням насіння амаранту повинне очищеним та висушеним.
Насіння, в якому низька кількість вологи, добре зберігається, практично не втрачає своєї якості. У той же час, якщо в насінні спостерігається велика кількість вологи, його якість псується, воно саме зігрівається. У зіпсованого насіння з'являється неприємний запах затхлості.
На тривале зберігання насіння амаранту закладають з вологістю 10%. Оптимальний варіант зберігання — тарний метод. Насіння поділяють на окремі партії, після чого укладають в мішки. Самі мішки складають штабелями один на одного.

Читати за темою: Імпортери готові купувати українське насіння амаранту

Щоб не допустити псування врожаю, важливо контролювати його під час зберігання. При контролі враховуються такі показники, як колір насіння, відсутність сторонніх запахів, температура, рівень вологості, поява зіпсованого насіння, поява проростків, зараженість насіння.

Зберігати зерно амаранту можна на елеваторах. Зокрема, найближчим часом компанія «НПК Амарант» планує звести спеціалізований елеватор для зберігання амарантового зерна в Миколаївській області. Під будівництво вже знайдений інвестор, для якого розробляється повноцінна, докладна комерційна пропозиція.

Отож, вирощування амаранту в Україні є цілком перспективним та прибутковим агробізнесом.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2019 р.
Выполнено с помощью Disqus