SHARE

РЕМЕЗ

Жінці краще працювати в чоловічому колективі

Світлана
~
Як воно від мрії працювати в лабораторії перейти до керування штатом механізаторів, агрономів, трактористів? Як жінці поєднувати роботу в сільському господарстві з ненормованим робочим графіком та сімейне життя? Чому саме представницям прекрасної статі довіряють господарювати у великому господарстві Чернігівщини? Про це команда Kurkul.com за сприяння насіннєвої компанії «Лімагрейн Україна», дізнавалась у нової героїні проекту «Жінка в агро до щастя» Світлани Ремез, головної агрономині Чернігівського підрозділу холдингу «Агро-Регіон». Аби зрозуміти всі нюанси професії, побачити, як воно ладнати жінці-керівниці з чоловіками, ми провели один робочий день із нашою героїнею.

Про любов до хімії
і «царицю полів»

До агрономії Світлану Ремез привела мрія працювати в лабораторії. Зі школи любила хімію і вже уявляла себе господаркою пробірок, зразків, проб, лабораторних досліджень. Тому жінка обрала факультет агрохімії та ґрунтознавства в Українській сільськогосподарській академії (зараз — Національний університет біоресурсів і природокористування).
Шлях батьків не повторювала, тому що вони були зовсім далекі від сільського господарства. Виросла я в районному центрі. Мріяла працювати десь лаборантом, а потім так сталося, що стала агрономом.

Світлана Ремез
Спершу був колгосп ім. Шевченка, потім робота в «Агро-Регіоні», де пройшла шлях від провідного до головного агронома. Агрономічній справі Світлана Ремез віддала 35 років. І зараз у неї горять очі, коли розповідає про свою улюблену культуру, «царицю полів» — кукурудзу.
Ми ще не розкрили весь потенціал цієї культури. Дуже багато спілкуємось і з американськими фермерами, і з їхніми представниками, які розказують, що 22-23 т/га отримують. В минулому році у нас був рекордний врожай - 10,5 т/га на круг, були окремі поля, де показник був 12,6 т/га. Взагалі це культура, по якій можна ще працювати, підвищувати урожайність.
«Ми ще не розкрили весь потенціал цієї культури. Дуже багато спілкуємось і з американськими фермерами, і з їхніми представниками, які розказують, що 22-23 т/га отримують. В минулому році у нас був рекордний врожай - 10,5 т/га на круг, були окремі поля, де показник був 12,6 т/га. Взагалі це культура, по якій можна ще працювати, підвищувати урожайність», — пояснює співбесідниця.
Сили та енергію для щоденної праці Світлана Ремез черпає в улюбленій справі. Каже, що йде на роботу і знає для чого: буде вирощувати новий урожай, милуватися сходами, посівами, золотими полями восени.
Але якщо ти любиш цю роботу, якщо ти сієш, дивишся, як воно сходить, ти доглядаєш за цією рослинкою, то вже воно тебе тягне туди. Можливо, бувають такі моменти, що якісь дві-три години треба відпочити, але ти їдеш і дивишся: як там ріпачок себе почуває, як там кукурудза. Тому вже як ти собі обрав таке життя, то повинен це все любити.

Світлана Ремез

Коли посівна задає
темп роботи

У Козелець, де знаходиться офіс підрозділу, команда журналістів прибула о 8-00. Світлана Ремез попередила, що на ранок у неї нарада. Прозвітувавши перед директором про темпи посівних робіт та збір соняшнику, героїня пересідає до службового авто і їде до центрального офісу підрозділу, аби там поспілкуватися окремо з агрономами. Дорогою запитуємо, коли починається робочий день.
У сезон збирання зернових чи в посівну на роботі вже з 7-ої ранку. Чим займаюсь? Розподіляю механізаторів по полях, путівки виписуємо, звіряємо дані з диспетчерами. Далі нарада з директоркою, і потім в поле, на ділянку, за яку відповідаю

Світлана Ремез
Активно йде посівна озимих. Світлана Ремез відповідальна за обробіток ґрунту. Щодня вона їде на поля, перевіряє якість роботи техніки, розказує, які площі обробляти наступними, дає механізатору завдання на добу, замовляє для нього харчування в їдальні. А щоб поспілкуватись із механізатором, який працює на техніці, оперативно дати вказівку, в господарстві мають рації.
Головна моя турбота, щоб всі операції в полі проходили злагоджено, щоб не було ніяких непорозумінь. Як десь щось сталося, то хтось когось підмінив, щоб ми могли працювати активно. Перевіривши всі польові роботи, відвідавши посіви, я можу о 8-10-ій годині вечора бути вільна, на зв'язку

Світлана Ремез
Дорогою до офісу встигає проводити екскурсію підрозділом, демонструвати корисні додатки для аграрія на смартфоні й пильно слідкувати за дорогою.
Це зрозуміло, що в сільському господарстві не має того, щоб 7 годин відпрацював, і ти вже можеш бути вільний. Ми іноді працюємо і по 24 години, а деколи бувають дні, що можемо трішки розслабитись. Головне уміти правильно розподіляти час

Світлана Ремез
Якщо більшість робочого часу героїня проводить на полі та в службовому авто, то що ж у неї в багажнику? Пані Світлана посміхається і відповідає, що має все необхідне для роботи агронома.
У машині в мене є гумові чоботи, парасолька, взуття, яке для поля, вологомір, пенетрометр, лопаточки 2 шт., щоб копати насіння. А от туфель на підборах, помади, дзеркальця немає.

Світлана Ремез

Жіноча мудрість, помножена
на любов до землі

Як воно керувати чоловіками? Світлана Ремез зізнається, що їй краще працюється в чоловічому колективі. Сильна стать прислухається до її рекомендацій, спішить на виручку, раптом загрузне машина в болотах чи потрібно щось викопати.

Стереотип, що аграрна справа — не місце для жінки, головна агрономиня Чернігівського кластеру спростовує.
Я думаю, що тут стать взагалі не має ніякої різниці. Головне знати свою роботу, любити землю, любити професію, яку ти обрав, і працювати з віддачею. А чоловік ти чи жінка це взагалі тут не важливо. Я так вважаю

Світлана Ремез
З висоти професійного досвіду, спілкування з практикантами «Агрошколи» (програма стажування молодих агрофахівців) вона стверджує, що є такі дівчата-агрономи, які дадуть фору хлопцям. Проте підлеглі знають, що скористатися жіночою поступливістю чи м'якістю характеру не вдасться
Ви не дивіться, що я жартую та посміхаюсь. Буваю така сердита, що іноді навіть Сергій (агроном) каже: «Ви на мене тільки глянули, а я вже вас боюсь!». Іноді я дуже сувора, бо люблю, щоб усі завдання, які доручили вранці на нараді, були виконані

Світлана Ремез

Подорожі і родинна підтримка джерело наснаги для щоденної праці

Обов'язки агронома не можна відкласти на завтра чи дозволити собі полінуватися. Пішов дощ, значить, потрібно сіяти, затримуватись на роботі, поки не буде виконаний обсяг запланованих робіт. До такого ненормованого графіку родина звикла, каже Світлана Ремез і додає, що відчуває опору та підтримку чоловіка.
Якби не було розуміння та підтримки, то треба було б вибирати: або родина, або робота. Та мій чоловік все розуміє. На ньому всі домашні турботи. Знаю, що вдома у мене надійний тил і підтримка. Так що, дівчатка, вибирайте таких чоловіків

Світлана Ремез
А вже її дочка обрала не аграрний фах і мешкає у далекій Данії. До неї та двох онуків пані Світлана літала разів десять. Подорожі називає своєю відрадою. Встигла побувати у Болгарії, Німеччині, Австрії, Грузії, Абхазії.
За своє немаленьке життя мені прийшлося десь побути, поїздити, подивитися, як живуть інші, співставити, як живемо ми, як працюємо, порівняти їхнє життя з нашим, намагатися налагодити, щоб і в нас було не гірше. І хочеться сказати, що у нас не є найгірше
«За своє немаленьке життя мені прийшлося десь побути, поїздити, подивитися, як живуть інші, співставити, як живемо ми, як працюємо, порівняти їхнє життя з нашим, намагатися налагодити, щоб і в нас було не гірше. І хочеться сказати, що у нас не є найгірше», — коментує Світлана Ремез
Відвідини Франції взагалі були мрією. Ще в школі на уроках французької мови уявляла, як гулятиме Парижем. І одного разу напередодні дня народження Світлані Ремез подарували тижневу путівку до омріяної країни. Зараз вона усім рекомендує хоча б раз у житті завітати до цієї країни. За вікном автівки пейзажі далеко не французького Провансу. Летить курява, у чернігівські піщані ґрунти лягає озиме жито, щоб заколоситися наступного року. Кліматичні умови і тутешні землі героїня називає специфічними, до яких треба пристосуватися, експериментуючи з культурами й технологіями.

Серед гулу комбайнів, пилу сухих соняшників та чернігівських пісків Світлана Ремез встигає давати по рації настанови механізаторам, перевіряти роботу водіїв та охорони. Паралельно контролює, як йде процес посівної озимого жита. Тож хочемо наостанок побажати героїні і надалі не втрачати запалу й любові до агрономічної справи.
Марина Солонар, Kurkul.com, 2020 р.
Текст: Марина Солонар
Фото та відео: Latiproduction.com

Выполнено с помощью Disqus