SHARE



Як створити успішну свиноферму, що приносить прибуток — показуємо на прикладі свинокомплексів VITAGRO.
НАСТУПНИЙ
ЕТАП
ДАЛІ
БУДЕ
ДАЛІ
БУДЕ
Торік Державна служба статистики оцінила приріст промислової пропозиції свинини у 25,8 тис. т (до 470,7 тис. т). Загалом за цей період на забій направили 4,3 млн голів свиней. Хоча ціна на живець свиней в Україні з 2017 року й тримається на рівні 1,4 €/кг, та ситуація з АЧС суттєво впливає на свинарів — поява вірусу на свинокомплексі може призвести навіть до банкрутства. Тут має втрутитися держава та підтримати виробника, що постраждав від АЧС. Така підтримка стимулюватиме галузь, адже споживання свинини внутрішнього ринку України зараз перевищує виробництво і виробники свинини мають ринок який потребує збільшення продукції.

Також виробники свинини мають великий експортний потенціал. За перший квартал поточного року вітчизняні оператори відправили за кордон 0,62 тис. т свіжої, охолодженої та замороженої свинини на $1,8 млн. Це вдвічі більше, ніж у першому кварталі 2019 р., і виручка від операцій виросла у 2,6 раза. Для порівняння, лідер рейтингу – Іспанія за 2019 рік експортувала свинини на $5,2184 млрд. Як бачимо, рости є куди, і можливості для цього в нас також є.
Аналітики прогнозують, що до 2027 року світове споживання свинини зросте до 131 млн т, тож перспективи для розвитку експортних поставок існують. Чи вийде їх реалізувати — залежить від епізоотичної ситуації, підтримки галузі державою та, звісно, від самих операторів ринку. В Україні є господарства, чий підхід до технологій та застосування міжнародного досвіду у свинарстві забезпечує стабільність і прибутковість бізнесу, попри непросту ситуацію з АЧС. Серед них — група компаній VITAGRO. Відповідно до рейтингу Latifundist.com, їхній тваринницький підрозділ входить у ТОП - 15 виробників свинини України.

Щоб показати на прикладі прибуткового свинокомплексу вплив передових технологій на рентабельність галузі, Kurkul.com спільно з групою компаній VITAGRO запускає проєкт PROFITна свиноферма.
Наш експерт — головний технолог департаменту свинарства компанії VITAGRO Іван Варварчин. Після здобуття освіти біотехнолога поїхав за закордонним досвідом у Данію. Повернувшись в Україну та оцінивши, за його словами, не надто високий рівень вітчизняного свинарства, Іван вирішив залишитися та розвивати цей напрям тваринництва.

Тут мета нашого експерта повністю збіглась із метою VITAGRO, й Іван Варварчин влаштувався у департамент свинарства компанії зоотехніком.

Група компаній VITAGRO — це потужний агрохолдинг, що нараховує понад 20 напрямів, один із яких — свинарство. Сьогодні цей напрям компанії може похизуватися поголів'ям у 6 тис. свиноматок та 80 тис. свиней. Уже до кінця поточного року планується збільшення до 7,5 тис. свиноматок і понад 110 тис. загального поголів'я.


Тут данський досвід і знадобився. Сьогодні Іван Варварчин — провідний технолог по розведенню свиней в Україні та отримує задоволення від роботи в компанії, оскільки завжди бачить перед собою постійний розвиток, самовдосконалення та нові цілі.
Тварини свинокомплексу VITAGRO представлені данською генетикою — використовуються породи йоркшир та ландрас – гібрид, який отримується при схрещуванні цих двох порід покривається термінальним хряком породи Дюрок. В результаті є трьохпородний гібрид, який показує чудові результати в таких показниках, як приріст ваги, конверсія корму, якість м'яса.

Один свинокомплекс на 1,3 тис. свиноматок та 12 тис. поросят обслуговують 11 працівників: зоотехніки, ветлікар, керівник ферми та оператори. Система повністю автоматизована, підтримуються оптимальні показники вентиляції та необхідний мікроклімат залежно від віку тварин.

Годівля також автоматизована — корм накопичується в годівницях із дозатором, де регулюється подача корму залежно від цеху. Наприклад, для цеху опоросу годівля триразова.
Запорука успіху у тваринництві — високий рівень біобезпеки в господарстві. Найбільшу небезпеку для свинарства сьогодні становлять інфекційні захворювання. Це чудово розуміють у VITAGRO. Свинокомплекси компанії — це режимні об'єкти. Руки та взуття дезінфікуються ще на КПП. Наступний етап — санпропускник, де на працівників та відвідувачів чекає душ та повний комплект одягу.

Харчові продукти вносити на територію заборонено. Їжа для персоналу готується на тамтешній кухні. Транспорт, що потрапляє на територію свинокомплексу, дезінфікується та відстоюється. По всій території — перед входом у виробниче приміщення, перед кожним цехом лежать дезінфекційні килими, засоби для рук, як у лікарні.
Усі ці заходи дають зрозуміти, що до біобезпеки у VITAGRO ставляться максимально серйозно. Це ж стосується й роботи ветеринарів. За словами Івана Варварчина, стратегія департаменту полягає в попередженні проблем, а не в усуненні, у міру їх виникнення. Цьому слугує вакцинація від різноманітних хвороб.
Огляд умов утримання та вирощування на свинокомплексі VITAGRO ми розпочнемо з ремонтного молодняку. Ця вікова категорія, поки не набере 80 кг, годується вволю та потребує простору орієнтовно 1,2 м² на голову. При досягненні позначки у 80 кг свиней оглядають, оцінюють по екстер'єру, кількості сосків, стану ніг, і якщо всі параметри відповідають вимогам, переводять у цех нормованої годівлі.
У відділі ремонту вище 80 кг раціон відрізняється. Енергетична цінність корму тут нижча, але вітамінів та мінералів у ньому повний спектр — згідно з рекомендаціями данських фахівців. Загалом, на думку Івана Варварчина, індикатором оптимальної годівлі повинна бути сама свинка. Якщо вона гарно виглядає — значить, рецептура підібрана вірно й корм якісний.

Тут же, у цеху з ремонтним молодняком понад 80 кг, проводиться виявлення першої охоти. Коли оператори визначають потрібні кондиції у свині, вони маркують її для проведення всіх необхідних ветеринарних маніпуляцій — дегельмінтизації, вакцинації тощо. Вже після першої охоти, якщо свиня досягла відповідної ваги й віку, вона переводиться в цех осіменіння.
Робота в цехах осіменіння й очікування дуже важлива, оскільки від цих етапів залежить здоров’я та кількість поросят на опоросі. Після забору сперми в кнура в лабораторії визначається її якість, живучість, яка повинна становити не менше 70–80%, і колориметром вираховують щільність, щоб визначити кількість доз. Далі кожна доза розбавляється дистильованою водою з розчинником за температури 36 °C. Дуже важливо уникати перепадів температури більше ніж на пів градуса в цьому процесі.
Якщо отриманий матеріал не буде використовуватися відразу, він зберігається в холодильнику. Якщо ж планується осіменіння — дози фасують у ємності по 90 мл і застосовують залежно від породи майбутньої свиноматки. Якщо це двопородний гібрид, використовується сперма термінального кнура Дюрок данської генетики, якщо ж це чистопородна свинка Ландрас — покривається Йоркширом.

У секції осіменіння свиноматки знаходяться до 42-го дня супоросності, щоб пересвідчитися на 100% у заплідненні. Після першого УЗД-сканування на 28-й день, якщо залишаються сумніви, відмічається картка свиноматки в технологічній карті осіменіння, щоб оператор на 42-й день знову провів обстеження.
Після 42-го дня супоросні свиноматки переводяться в зал очікування, де вони до 108-го дня перебувають у спокої. Оператори тут зайвий раз не турбують їх, проводять лише ранішній і вечірній обхід, перевіряють стан свиноматок — чи не хворі, чи добре стають на ноги тощо. Тут годівля свиноматок нормована, щоб вони не набрали зайвої ваги, але й не схудли. В оптимальних кондиціях товщина шпику повинна бути 18–20 см. Якщо свиноматка буде худа, вода «не дотягне» до кінця лактаційного періоду — поросята її «висмокчуть». А в надміру жирної свиноматки буде слабка молочність, важкі роди та інші супутні проблеми.
З 42-го до 85-го дня свиноматки споживають у середньому 2,2 кг комбікорму на добу. Після 85-го дня норма зростає до 3,5 кг. У цеху очікування також проводяться головні ветеринарні маніпуляції: дегельмінтизація, вакцинації проти колібактеріозу тощо, щоб у свиноматок виробився необхідний імунітет, який надалі вони передадуть поросятам.
Цех опоросу, де народжуються поросята — це серце свинокомплексу. Відразу після народження дуже важливо, щоб поросята отримали доступ до молозива свиноматки, адже саме від нього вони отримують імунітет.

За 2 дні до опоросу зменшують кількість комбікорму до 2 кг на добу. У день опоросу, уже після першого поросяти, корм перекривають, щоб був вільний доступ до води, адже після опоросу дуже важливо, щоб свиноматка вдосталь напилася. Поросята можуть з’являтися з інтервалом від 5 до 20 хв, а якщо їх 18, то опорос може тривати до 6 годин.
Тут оператори завжди насторожі та слідкують за процесом, щоб поросята були мокрими. Коли порося сухе, це означає, що інтервал уже понад 30 хв і потрібне втручання персоналу та допомога, якщо роди важкі. Проводять ін’єкцію окситоцину, якщо потрібно, дають антибіотик, відстежують температуру свиноматки тощо.

Тож у цеху опоросу, як у справжньому пологовому, спекотно, йде постійна робота, маленьким поросятам потрібна безперервна увага. Якщо є необхідність, підшуковується «підставна мама», щоб якісно відгодувати поросят до відділу дорощування, бо не кожна свиноматка спроможна вигодувати 18 поросят до кінця лактації.
Основні заходи, які проводяться для поросят із першого дня народження до 28-го — це обтинання пупків, щоб не було гриж, обпилювання ікл, щоб не було травмування свиноматки, до 5-го дня проводиться кастрування хлопчиків.

Дають залізо, щоб запобігти анемії, кокцидіостатик, щоб попередити діарею. Уже після 5-го дня, якщо всі роботи проведені правильно до цього часу, основне завдання працівників — слідкувати, щоб у свиноматки було молоко, тоді поросята будуть прекрасно себе почувати до відлучення.

Ще один важливий момент, який потребує уваги — це стрес, адже він призводить до зниження приросту, погіршення зовнішнього вигляду, хвороб тощо.
Потрібно стежити за свиноматкою, дивитися, щоб вона була гарною мамою, потрібно задавати правильний «розгін» лактації перших сім днів. Не можна давати вволю комбікорму, бо почнуться проблеми з маститом, потім і з галактією, пропаде молоко, й поросята будуть худнути, можливий навіть падіж.

Розгін роблять у перші три дні, збільшуючи на пів кілограма комбікорму на добу. З третього до десятого дня збільшується годівля не більш як 1 кг на добу. І вже після десятого дня можна давати комбікорм досхочу, щоб свиноматка багато їла і віддавала багато молока. Середній показник, який вважається нормою при лактації — це 6,5 кг комбікорму. Якщо свиноматка їсть менше, це може призвести до зниження якості молока або втрати жирового шпику, що є недопустимим, бо потім почнуться проблеми з репродукцією. Втрата жиру свиноматкою також може зробити молоко надто жирним, що може стати причиною жирової діареї в поросят, а це — знову витрати на медикаменти та збільшення падежу. Тож слід пам’ятати, що гарна, здорова свиноматка з хорошими молочними пакетами — це запорука здоров’я поросят.
У наступному випуску PROFITної свиноферми ми розповімо про період лактації , перехід на дорощування поросят та оптимальні схеми годівлі
Виконано за допомогою Disqus