SHARE
Анатолій Небоженко
Катя Капустіна
12.08.2019
Ми щодня вчимося
більше заробляти
Я — КУРКУЛЬ
Я — КУРКУЛЬ

Анатолій Небоженко

Ми щодня вчимося більше заробляти
Поблизу села Ветеринарне на Харківщині буквально біля самісінького кордону з Російською Федерацією на 2,3 тис. га працює селянське фермерське господарство «Промінь». У далекому 1995 році його заснував Володимир Небоженко, а кілька років тому до управління бізнесом приєднався його син Анатолій. Крім любові до роботи на землі, ділову родину об'єднує вирощування високих врожаїв, отримання прибутку, інвестиції у власну справу та розвиток рідного села.

Іноді здається, що ми більше тратимо, ніж отримуємо прибутку. Це величезний стимул — більше заробляти.

Під «витратами» Анатолій Небоженко розуміє прямі інвестиції в оновлення технічного парку, придбання та використання високоякісних добрив, засобів захисту рослин. Торік фермери придбали новенький комбайн, нещодавно — вантажівки. Адже завдяки продуктивній техніці господарство тепер має можливість більш швидко збирати й вивозити з полів вирощений урожай.
Я завжди вважав, що техніка — це перша інвестиція в розвиток підприємства. Наш принцип — не завантажити техніку на 100%, а виконати роботу швидко і своєчасно. Ми закуповуємо трактори, комбайни й інші агрегати, і це дозволяє нам максимально швидко виконати в полі всі потрібні операції. Відтак шанси виростити і зібрати якісне зерно суттєво зростають.

Анатолій Небоженко каже, що при розрахунку рентабельності вирощуваних культур інвестиції у техніку не включають. Рахують тільки безпосередні витрати — насіння, добрива, ЗЗР і ПММ. Однак саме без техніки не вдасться виростити будь-що.

Нині в агрофірмі вирощують озиму пшеницю (1 тис. га), трохи ярої (близько 40 га), соняшник (400 га), ріпак (400 га), цукровий буряк (380 га), гречку і просо. Кілька років тому пробували квасолю і сочевицю, але економіка вирощування цих культур виявилася не настільки привабливою, щоб продовжувати експеримент далі.
Треба вчитися на чужих помилках і зрештою знайти той вектор, якому можна довіряти. Якщо можна подивитися на чужий досвід, то ми обов'язково скористаємося такою можливістю. Але іноді пробуємо самі і робимо відповідні висновки.
Треба вчитися на чужих помилках і зрештою знайти той вектор,
якому можна довіряти. Якщо можна подивитися на чужий досвід,
то ми обов'язково скористаємося такою можливістю. Але іноді
пробуємо самі і робимо відповідні висновки.
В агрофірмі є яблуневий сад на 40 га. Вирощені фрукти фермери не лише збувають у місцеві маркети, а й переробляють на власній лінії з виробництва натуральних соків. Більше того — нещодавно родина Небоженків почала виготовляти яблучні та міксовані соки під власною торговою маркою «Промінь». Тож зараз активно налагоджує зв'язки з ритейлерами Харківщини та всієї України.
Анатолій Небоженко з усмішкою розповідає, що на підприємство залучили ледь не пів села — на полях та в саду працюють більше 70 робітників, але в «гарячий сезон» тут зазвичай наймають багато різноробочих.
Крім товарного виробництва зерна й насінництва основних сільгоспкультур, садівництва, в агрофірмі «Промінь» розводять коней, курей, качок. Є також пасіка на 150 бджолосімей. Але цю продукцію здебільшого використовують для потреб їдальні, призначеної для харчування працівників, чи для пайовиків.

П ідживити» агробізнес

«П
«Підживити» агробізнес
Анатолій Небоженко пояснює, що разом із батьком вони стежать за всіма сучасними тенденціями, адже саме це забезпечує успіх їхнього підприємства. Так, наприклад, сучасне сільське господарство показує шалені прирости врожайності. Але українським фермерам необхідно «з розумом» підходити до всіх інновацій — нових технологій і техніки, добрив, засобів захисту рослин абощо.

Найбільш рентабельними сільгоспкультурами в господарстві «Промінь» є цукровий буряк, соняшник, ріпак і озима пшениця. Торік тут зібрали більше 60 т/га цукрового буряка, також 7 т/га пшениці та більше 4 т/га соняшнику.

Анатолій Небоженко пов'язує підвищення врожайності вирощуваних культур зі змінами в системі живлення: близько трьох років тому на полях господарства почали використовувати добрива Yara. Уперше фермер побачив, яку ефективність вони показують, ще під час візиту до європейських садів кілька років тому.
Повернувшись на Батьківщину, Небоженко-молодший вирішив спробувати норвезькі добрива у своєму господарстві. Уперше систему живлення Yara застосували в саду — результат не змусив себе довго чекати. У тому сезоні урожайність яблуневого саду склала вже більше 70 т/га, а на деяких ділянках вдалося зібрати і понад 100 т/га.

До цього основним добривом у агрофірмі була нітроамофоска . Але тепер, як каже Анатолій Небоженко, на всі свої площі тут закуповують саме добрива Yara. Більше того, дивлячись на прогрес врожайності в «Промені», багато сусідів-фермерів почали переглядати свою технологію вирощування та пробують застосовувати саме ці імпортні добрива.
До минулого року нам ніколи не вдавалося виростити більше 4 т/га соняшнику. Коли почали використовувати добрива Yara, одразу помітили позитивний результат. Більше того, торік була відносно непогана ціна соняшнику — близько 12 тис. грн/т, тож ми змогли отримати досить пристойний економічний результат

Крім високої якості та продуктивності, родина Небоженків дуже цінує експертну та сервісну підтримку, яку надають виробники чи дистриб'ютори добрив, насіння і техніки. Два роки тому Анатолій Небоженко купив добрива Yara, як каже сам, майже миттєво — усе вирішив один дзвінок до компанії-постачальника.
На прийняття рішень часто впливають дружні стосунки з компаніями. І, звичайно, надійність партнерів. Ми, найімовірніше, придбаємо більш перевірену імениту продукцію, яка вже давно зарекомендувала себе на ринку

Регіональний представник компанії Yara Україна Ярослав Жаловага пояснює: узагалі вдосконалення системи живлення в підприємстві «Промінь» почали з детального аналізу ґрунту. Це дало змогу визначити, яких елементів бракувало культурам для збільшення врожаю, і відповідно розробити правильну карту внесення необхідних добрив.
Основною проблемою саду в цьому господарстві був надлишок кальцію та підвищена кислотність ґрунту. Тож наше спільне завдання — зробити доступними елементи живлення при такому рівні рН і кількості кальцію. Відтак за допомогою більш кислих добрив ми скоригували систему так, аби яблуні могли повною мірою використати для формування врожаю максимальну кількість поживних речовин у ґрунті
Ярослав Жаловага
регіональний представник компанії Yara Україна
Ярослав Жаловага та Анатолій Небоженко оглядають посіви буряку
Рахувати абсолютну рентабельність культур у господарстві не беруться, оскільки складно оцінити інвестиції в уже наявну матеріально-технічну базу. Анатолій Небоженко каже, що про прибутковість вирощування визначеної культури може говорити лише в контексті таких витратних статей як пальне, насіння, добрива, засоби захисту рослин та заробітна плата працівників. Більше того, фермер вважає, що амортизація виробництва — це пережиток радянського минулого, і переносити вартість основних засобів на кінцеву продукцію в сучасному агробізнесі не варто. Тобто, на думку Анатолія Небоженка, треба розрізняти саме окремі інвестиції в техніку і типові витрати для вирощування сільгоспкультур.

Як розповів регіональний представник компанії Yara Україна Ярослав Жаловага, українським фермерам варто більш раціонально підходити до управління живленням рослин на їхніх полях. Якщо до цього грамотно підійти і правильно розрахувати норми потрібних поживних речовин, то витрати на добрива складуть близько третини з-поміж загальних витрат. Це дуже важливий чинник, який фактично продукує рослину і майбутній врожай.

Анатолій з усмішкою розповідає, що ділиться своїм досвідом із фермерами-сусідами, а нещодавно переконав свого колегу з сусіднього району спробувати добрива Yara. Адже працює з ними не перший рік і готовий, як кажуть, похвалитися результатами.

пП огляд у майбутнє

П
Погляд у майбутнє
За фахом Анатолій Небоженко — фінансист. Будувати кар'єру в цій сфері не захотів, повернувся до своєї аграрної династії. Зрештою, отримані знання допомагають молодому фермерові грамотно будувати і розвивати сімейний бізнес.

Не знаю, як так вийшло з вибором фаху, але своїм дітям радитиму поставитися до цього більш серйозно

Зараз двоє синів Анатолія вчаться у місцевій школі у Ветеринарному. Тож, прагнучи дати дітям найкраще, родина Небоженків допомагає закладу освіти: виділяють кошти на ремонт класів чи благоустрій території, придбали новий шкільний автобус. Також агрофірма «Промінь» співфінансує ремонт доріг у селі, а зовсім нещодавно інвестувала у відновлення старої глибоководної свердловини та будівництво другої свердловини, щоб селяни мали доступ до якісної питної води.

Зрештою, господарство Володимира та Анатолія Небоженків є основним платником податків до місцевого бюджету — лише торік сплатили більше 3 млн грн податку на додану вартість. А от загальну суму інших обов'язкових відрахувань, як усміхаючись каже Анатолій Небоженко, «страшно порахувати».

Зараз же, коли в Україні жваво обговорюють відкриття ринку землі, Анатолій Небоженко з пересторогою ставиться до цього.
Насправді в продажу приватної власності немає нічого поганого. Але цей сценарій ідеально підійшов би для нас, якби ми жили в ультраправовій державі. Натомість у цей момент, коли у нас немає ні повної інвентаризації, ні адекватних ринкових відносин, відкривати ринок землі досить небезпечно.

Фермер каже, що їхнє сімейне господарство було б готове купити землю і працювати на ній, але для цього треба готуватися завчасно —збирати кошти.
А як ми можемо збирати ці гроші на купівлю землі, якщо ми насправді велику частину витрачаємо на розвиток нашого села? Люди вже звикли, що агрофірма завжди прийде на допомогу: виплатимо орендну плату своєчасно або наперед, передамо якісь кошти на ремонт, будівництво… Уявляєте, що буде, коли нам доведеться відмовляти в цьому односельцям та перестати інвестувати у розбудову громади?

Більше того, для оптимізації витрат доведеться скорочувати кількість робітників на підприємстві, тож багато людей можуть залишитися без роботи. А де, крім місцевої агрофірми, селяни зможуть працевлаштуватися?

Мало сподівань Анатолій Небоженко покладає на підтримку держави. Позитивним є те, що стало менше перевірок із боку контролюючих органів. Хоча в агрофірмі і працюють повністю «по-білому», але були часи, згадує Анатолій Володимирович, коли чиновники «кошмарили» підприємців із будь-якого приводу. Натомість фермер додає, що перевіряти краще тих, хто працює нелегально, виводити їх «із тіні» та вчити вести бізнес легально. Лише за таких умов сільське господарство України зможе вийти на новий високий рівень розвитку.

Зверталися господарі за підтримкою із державного бюджету: планували збудувати новеньке сховище з регульованим газовим середовищем для зберігання фруктів із власного саду. За програмою компенсації господарству мали відшкодувати до 70% вартості обладнання. Однак не склалося... Тож, покладаючись лише на свої сили, агрофірма «Промінь» за три роки збудувала потрібне сховище. Тепер має можливість одночасно зберігати весь урожай та реалізувати його протягом усього року.
Я не знаю жодного аграрного міністра і до кінця не розумію, яку вони роль відіграють. Але наслідки їхніх рішень ми відчуваємо сповна…
Я не знаю жодного аграрного міністра і до кінця не розумію, яку вони роль відіграють. Але наслідки їхніх рішень ми відчуваємо сповна…
Анатолій Небоженко розповідає, що своїм втручанням в агроринок держава навіть більше шкодить сільгоспвиробникам. Фермер наводить приклад із відміною відшкодування ПДВ при експорті олійних культур, внаслідок чого обвалилися ціни на них. І якщо в регіоні через це «соя нікому не потрібна», то найближчим часом, на думку Анатолія, така доля спіткає і ріпак. Зрештою, законодавче регулювання ринку принесло поки мало користі.

Отож, сімейне господарство «Промінь» з великою історією та потенціалом працює на благо свого краю усупереч суворим реаліям вітчизняного сільського господарства. А родина Небоженків мріє, щоб аграрний бізнес в Україні став на «правильний шлях» та давав завжди очікувані високі результати!

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 12.08.2019р.
Більше героїв проекту Я — Куркуль:
Євген Заквацький
Я вже як ведмідь, прив'язаний до дерева
Читати
Василь Кравченко
Я уявив, як красиво тут може бути, і це мене надихнуло
Читати
Анатолій Небоженко
Яблунева мрія тривалістю в 10 років
Читати
Юлій Коновальчук
Душа болить за українське овочівництво
Читати
Я — Куркуль
Прогресивний сад Леоніда Макаренка
Читати
Left
Right
Выполнено с помощью Disqus