SHARE

Розвіюємо міфи про молочну галузь

Правда чи брехня:
Чи не кожен якщо не бачив, то чув про популярне телешоу «Руйнівники міфів». Чуток, забобонів та інсинуацій безліч у будь-якій галузі, тож успіх такому формату був гарантований. Якби його автори звернули увагу на сільське господарство — випусків назбиралося б не на один сезон.

Kurkul.com разом із керівником напряму тваринництва агрогрупи «Агрейн» Олександром Будником вирішили заповнити цю прогалину та підготували для вас найпоширеніші міфи й не тільки про молочну галузь.

Молочні продукти корисні лише дітям, для дорослих жодної користі

Це міф
«Молочні продукти корисні всім віковим категоріям без винятку. Тут і фосфор, і кальцій та інші мікроелементи, такі необхідні кожному. Звісно, можуть бути обмеження для деяких людей із непереносимістю лактози тощо, але це винятки».

Безлактозне молоко найкорисніше

Користь безлактозного молока — теж міф
«Якщо ні — тоді як людство без нього вижило до цього часу? Як може бути молоко без лактози? Його корова таким «придумала». Корова — це завод із виробництва молока. Він не механічний, не можна натиснути кнопку і вибрати опцію «молоко без лактози», не буває такого! Якщо ми забираємо щось із продукту, що задумане природою, воно не може стати кориснішим, ніж було».

Молоко А2 більш «правильне» та корисне для організму

Неправда
«Сьогодні в Україні мінімум 30% поголів’я дає молоко А2. Насправді ніхто толком цього не досліджував. Воно нібито підходить для людей, що не можуть вживати лактозу.

Так, тварини, що дають таке молоко, є скрізь. Та я не готовий стверджувати, що воно корисніше. На додаток я можу сказати, що користь молока залежить більше від породи корови.

У Голштинської звичайне, «водяне» молоко. У Джерсійської, Швіцької та ще кількох порід жирність підвищена, відповідно, і користь вища. Я вважаю, що це важливіше, ніж кількість лактози».

Корисне молоко — лише на стихійних ринках

Неправда
«Так-так, купуйте в бабусь. Ця «фантастика» пішла із важких 90-их. Був суцільний безлад, усе крали і виносили на ринки. Чому така теорія існує у великих містах? Бо там живуть люди, які ніколи не бачили корову чи будь-яку іншу тварину на фермі. Вони дивляться на ту стареньку бабусю, дивляться на її брудні, зморщені, спрацьовані руки й думають, «ну, мабуть же, вона сама доїла ту корову».

Хоча зазвичай, я сам таке постійно бачив, просто під Києвом бабусі їдуть на ферму, купують молоко в бідонах, привозять та розливають по літрових баночках і пляшках. «Доню, тримаю одну корівку дома, купуй у мене молочко». Те ж і з яйцями. Ось вам ще один міф на додачу: брудні яйця корисніші. На птахофабриці брудне яйце — це нестандартне яйце, що не відповідає категорії. Вихід — продати такі яйця бабусям, які потім реалізують їх ще дорожче, як домашні».

Комбікорми — це хімія

Ні. Комбікорм — це комбінований корм.
«Пшениця, кукурудза, ячмінь окремо — це корми, які знають усі. Премікси та вітаміни, що до них додаються, покращують травлення тварин і сприяють швидкому росту. Звісно, краще дома на картоплі вигодувати. А цю картоплю ми чим обробляємо? Чи не хімією? Вітаміни ми також добуваємо хімічним шляхом. Тож спекулювати на темі можна довго, а шкода від комбікорму — це міф».

Тваринництво дуже шкодить довкіллю

Це міф
«Мені подобається картинка, де в корови на спині біогазовий балон.

«Давайте щось робити з біогазом, бо корівка пукає і вбиває озоновий шар».

Так, справді, ВРХ виробляє біогази, що шкодять довкіллю. Але тільки згадаймо, скільки тварин усього на планеті жило. А динозаври? Скільки їх було і якого розміру вони були? Усі ми знаємо. Чому життя досі існує тоді? Тож тут, мабуть, також варто виважено підходити до питання. Так, шкода є, але наскільки вона велика? Усі хочуть «спихнути» проблему озонового шару на когось.

«Тільки не я, це не наші заводи, це супутники».

Ще в 50-х роках говорили, що ракету в космос запустили і дірочка в озоновому шарі з’явилася. Скільки сьогодні супутників запускається на день?»

Корови на фермах нещасні

Звісно, нещасні. Але це залежить від способу утримання
«Ви людину в клітку поставте — як вона почуватиметься? Так, є ферми, де з цим справді проблеми і тварини погано почуваються. А як же ферми, де вони на вільному випасі, як в одному з відділів нашої компанії! Тож тут 50/50. І правда, й неправда. Щодо запліднення — кажуть, що негуманно часто запліднювати тварину. Так ви більше, ніж це природа задумала, й не зможете зробити, як би не хотіли. П’ять разів на рік ви це не зробите — лише раз».

Тваринництво — це неприбутковий бізнес

Тут теж 50/50, на жаль
«У недосвідчених руках — це правда. Для людини, яка знає, що робити, — заробляються хороші гроші. Потрібно правильно рахувати, вміти поводитися з тваринами і правильно їх годувати. А так, що сьогодні ти купив корову, а завтра вже їдеш на мерседесі — звісно, це міф».

Молоко в ЄС корисніше, бо відповідає європейським вимогам якості

Неправда
«У нас ще досі збереглися радянські стандарти ветеринарної медицини, які значно суворіші за європейські. Їхнє молоко може бути кращим завдяки новим технологіям доїння та обробки, але не більше».

Поголів’я скорочується, і справжнього молока на полицях магазинів усе менше. Це не молоко, а порошкова суміш

Звісно
«Тут усе залежить від добросовісності виробника. Різне буває, додали «бактерію» — вийшов клей. Уся «молочка» виробляється певними бактеріями. Додайте неправильну — отримаєте тверду, криву, косу субстанцію. Від цього все залежить. Та я не думаю, що такого на наших полицях надто багато, але так, є порошкова продукція різних марок, і з цим нічого не вдієш».

Музика впливає на надої

Справді впливає
«Коли я працював за кордоном, там вмикали музику, і справді корови ставали спокійнішими. Тобто це не сама музика впливає. Вони просто звикають і концентруються на музиці. Оскільки в доїльних залах зазвичай шумно, працюють апарати, щось може впасти тощо. Різкий шум лякає корову, а з музикою вона цього не помічає, не стресує, а отже, дає більше молока. Ось і все пояснення».

Зараз ферми не можуть дати такого ж якісного молока, як у радянські часи

Це міф
«Насправді не можна так стверджувати, оскільки тоді не було таких стандартів, технологій та перевірок, як сьогодні. Це різні покоління, які важко порівнювати. Не можна говорити, що в ті часи все було добре».

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus