Швіцька

Історія

Бура швіцька порода корів була виведена в гірському кантоні Швіц (звідcи й назва), у Швейцарії. Свій історичний шлях розпочала в XIV столітті й залишається популярною представницею великої рогатої худоби в наш час.

Вихідним матеріалом для виведення швіцької породи послужила місцева аборигенна короткорога худоба. Шляхом ретельного і дуже тривалого відбору за рядом господарських ознак була отримана сучасна швіцька порода. Спочатку відбір ішов не тільки за продуктивністю, але й за застосуванням корів як тяглової сили. Але після механізації польових робіт усі зусилля селекціонерів були зосереджені на отриманні універсальної худоби молочно-м’ясного напрямку. Поліпшувалися умови утримання і годівлі тварин, що дозволило в рази збільшити їхню продуктивність.

Швіцька порода розповсюджена в Італії, Німеччині, Австрії, Північній і Південній Америці. В Україні її розводять у Сумській, Закарпатській, частково в Чернігівській та Харківській областях.

Стандарт породи

Масть тварин бура або мишаста, шерсть навколо носового дзеркала й очей світліша, на спині світла смуга. Корови відрізняються своїм бурим забарвленням - воно може мати світлий або темний відтінок. Передня частина тулуба, шия та голова чоловічих особин дуже темні, майже чорні.

Тварини відрізняються потужною пропорційною конституцією: гарною мускулатурою, невеликою головою, широким чолом. Роги мають чорні закінчення. Спина рівна, крижі прямі, кістяк міцний, груди широкі і глибокі, круп широкий та довгий. У корів вим'я правильної форми.

У швіцької худоби тонка, але пружна шкіра, густий волосяний покрив.

Жива маса корів 570-600 кг, бугаїв - 900-1000 кг.

Висота дорослих корів у холці досягає 130-152 см, при цьому довжина тулуба становить близько 170 см, а ширина грудей - 45.

Господарська характеристика   

Швіцькі тварини відрізняються міцним здоров’ям і стійким імунітетом: рідко хворіють на лейкоз, туберкульоз та інші небезпечні захворювання.

Мають високі показники репродуктивності. Корови витривалі й дуже спокійні, іноді навіть здаються млявими. Можуть пристосовуватися до найнесприятливіших кліматичних умов. В умовах суворого клімату не знижують надої і репродуктивні функції.

Тварини скоростиглі, мають добрі м'ясні якості. Забійний вихід становить 56-60%.

Середньорічний надій молока на корову - 4000-4500 кг жирністю 3,7-3,8%.