Марек Кожицький: Німецький фермер вдесятеро багатший за польського

391
0
Пан Марек Кожицький, польський фермер

Пан Марек Кожицький, польський фермер

Саме зараз АгроЕкспедиційний екіпаж Kurkul.com знаходиться на найпотужнішій виставці аграрної техніки Agritechnica 2015 у Ганновері. А ми, як і обіцяли, розкажемо Вам про те, як наші журналісти, прямуючи через Польщу, розпитали про реалії європейського фермерства у тамтешніх господарів.

Сільське господарство Польщі давно стало на «європейські рейки» та впевнено розвивається. Тут функціонують переважно малі господарства, з середньою площею 10 гектарів. Одне з таких мікрогосподарств, у якому ми побували, належить пану Мареку Кожицькому. Аграрій розповів нам про європейські програми фінансування фермерів, цінову політику та збут продукції малими господарствами, а також декілька цікавих фактів про техніку, яку використовують польські господарі.

Kurkul.com: Розкажіть нам, будь ласка, про своє господарство.

Марек Кожицький: У порівнянні з сусідами, моє господарство мале — всього 12 га. Поруч хазяйнує фермер, який утримує близько 500 га землі. Для Польщі це велике господарство, тут уже потрібні додаткові працівники. Я ж працюю сам на себе і маю одного помічника — дружину.

З такою невеликою кількістю землі для збільшення прибутків мені потрібно шукати додаткові способи заробітку. Залучаємо гроші не тільки з продажу культур, а й надаємо послуги технікою, сіємо та збираємо врожай. У сезон вдається обробити до 120 га в радіусі 15 км. Шкода, що період посівної і збиральної триває всього по 2-3 тижні і не можна його розтягнути на довше.

У нашому регіоні фермери вирощують багато огірків та динь і часто не мають спеціалізованої техніки для їх сівби, а у мене є спеціалізовані сівалки, які я здаю в оренду.

Пан Марек Кожицький

Kurkul.com: Скільки років Ви вже займаєтесь фермерством?

Марек Кожицький: Я виріс у родині аграріїв. Скінчивши школу, не бачив сенсу продовжувати сімейну справу, а тому пішов у торгівлю, відкрив власний магазин. З часом все переосмислив і вирішив повернутися до сільськогосподарського виробництва. Це сталося сімнадцять років тому, батьки мені не допомагали.

Kurkul.com: Скільки техніки зараз є у Вашому господарстві?

Марек Кожицький: Маю комбайн, обприскувач, три сівалки, трактори. Вся моя техніка далеко не нова. Є трактори, яким понад двадцять років, комбайн з тридцятирічним «досвідом» та не менш «молоді» сівалки. Це переважно техніка польського виробництва.

Якщо у тебе велике господарство, ти можеш собі дозволити нову техніку, адже вона окупиться. Свої машини я купував не новими, але усі вони справні та надійні в експлуатації, хоч і старші за мене. До речі, вони вже давно себе окупили.

Kurkul.com: Які культури Ви вирощуєте?

Марек Кожицький: У мене ростуть кукурудза, буряки, пшениця, біла та червона квасоля. Наш регіон спеціалізуються на вирощуванні стручкових. Цим займаються переважно невеликі господарства, такий процес передбачає більше ручної праці, ніж вирощування будь-яких інших культур. Наприклад, одразу після сильного дощу біла квасоля може опасти і покритися плямами. Для збереження урожаю її треба швидко зібрати вручну, іншими способами це зробити неможливо.

Вдома у польського фермера

Kurkul.com: Наскільки добре здійснюється державне фінансування таких господарств, як Ваше?

Марек Кожицький: У Європейському Союзі останні два-три роки популярною є програма фінансування нішевих культур, особливо стручкових, що актуально для мого господарства. За вирощування квасолі здійснюється доплата у €240 за гектар. Це значно більше грошей, ніж платять за вирощування пшениці та кукурудзи.

У цілому, ЄС має дві моделі фінансування – загальне, спільне для усіх країн-членів, та фінансування на рівні області з місцевого бюджету всередині країни. Зазвичай такі програми передбачають надання кредитів для купівлі землі, а також надання допомоги за спеціальними програмами, такими як закупівля сільськогосподарського устаткування та техніки. У Польщі фермерів з обласного бюджету не фінансують, а от у Німеччині, наприклад, це дуже поширено.

У мене є колега з Німеччини, який утримує 300 голів свиней і зараз будує нову свиноферму. Так ось, 25% фінансування на її будівництво надходить з бюджету області. У Польщі, на жаль, такої практики немає.

Тобто, теоретично, польські фермери наздоганяють французів, англійців, німців у своєму розвитку, але самі польські господарі, порівняно, все ще занадто бідні. Нещодавно проводилося порівняння польського та німецького фермерського господарства, і виявилося, що німецьке господарство в 10 разів багатше від польського.

Kurkul.com: Ми, як журналісти, можемо порівняти українське і польське господарство. У нас взагалі не здійснюється державне фінансування.

Марек Кожицький: Я був в Україні близько дванадцяти разів, переважно в районі Устилуга та Володимира-Волинського, тож дещо знаю про українське фермерство. Раніше, коли у вас тільки починали розпадатися колгоспи, земля розпайовувалася, люди працювали на малих ділянках. Зараз ці ділянки знову збираються докупи великими господарствами. Сподіваюсь, з часом вони почнуть гарно фінансуватися державою.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про фінансування на купівлю техніки. Як виглядає цей процес?

Марек Кожицький: Зараз спробую пояснити. Наприклад, мені потрібно придбати трактор. Для початку я вивчаю пропозиції банків чи компаній-продавців техніки та обираю для себе програму — кредит під відсоток або так званий «безвідсотковий кредит». За програмою дофінансування оплачується не тільки купівля самого трактора, але й плуга, сівалки. А якщо я вже маю плуг та сівалку, нехай навіть старі, але справні, і нових мені не потрібно, то дофінансування того не варте. І часто вигідніше придбати не нове обладнання або використовувати вже наявне, ніж користуватися цією програмою.

Гараж техніки

Kurkul.com: Яка цього року врожайність на Ваших полях?

Марек Кожицький: Цього року тут було сухо, як і в Україні. Але, зрештою, показники непогані. Я зібрав 12 т/га кукурудзи, 8-9 т/га пшениці. Насіння пшениці я купую польське — сорту «Озим». Буряк цього року ще не викопав, але очікую зібрати близько 70 т/га.

П’ятдесят років тому врожай цукрового буряку обсягом 50 т/га був би вражаючим, сьогодні ж це середній показник. А все тому, що не наші фермери не лінуються вчитися. Звісно, на врожайність завжди впливають насіння, погода. Але якщо не навчаєшся агротехнології, прогресу не буде. Тому я стараюсь відвідувати всі можливі семінари і конференції, накопичуючи досвід АПК різних країн.

Kurkul.com: Маєте гарний врожай. А якою є собівартість Вашої продукції та які затрати на гектар?

Марек Кожицький: Кожного року по різному. В 2014 р. у нас була прекрасна врожайність буряку, але й затрати були пристойними. Насіння на один гектар коштує близько 800 злотих. Приблизно 1,2 тис. злотих коштували мені добрива, плюс витрати на транспорт та охорону поля. В сумі затрати на кожен гектар буряка склали близько 3 тис. злотих – і це без урахування обприскування (здійснювалося 5-6 разів).

Kurkul.com: А як щодо затрат на пшеницю та кукурудзу?

Марек Кожицький: Затрати також немалі. Насіння кукурудзи може коштувати на гектар 250 злотих, а може і цілих 650-700 злотих. Минулого року через засуху деякі фермери збирали всього 5 т/га.

У Польщі розповсюджена проблема при вирощуванні кукурудзи — дикі кабани. Вони забігають на кукурудзяні поля, викорчовують рослини та їдять їх. За моїми спостереженнями, втрати деяких фермерів сягають 30%. Тому я висіваю гібриди компанії Monsanto, які диких кабанів не приваблюють.

Подарували фермеру плакат на згадку

Kurkul.com: Можете розповісти, куди Ви збуваєте свою продукцію?

Марек Кожицький: Європейська модель збуту продукції така: всі великі підприємства, супермаркети та гіпермаркети приймають тільки великі партії однорідного товару однакової якості. Для збуту таких груп продукції деякі господарства об’єднуються, щоб мати в сумі, наприклад, 200 га. За великі групи товарів існує спеціальна доплата, що є додатковою вигодою. Однак така кооперація і вихід на ринок великих торгових груп призводять до зниження якості готової продукції. Супермаркети часто встановлюють дуже низькі ціни на готову продукцію.

Наприклад, я хочу продати певну кількість пшениці, кукурудзи, квасолі, моркви чи помідорів, а покупцю потрібна велика порція однорідного товару, на який закупівельник сам встановлює ціну. Ніхто не запитує, за скільки я хочу продати цей товар. Несправедлива цінова політика, яку ведуть закупівельники, призводить до того, що великі підприємства починають спекулювати на якості, а фермери недоотримують прибутки.

Kurkul.com: Ми до Вас завітали дорогою на Агрітехніку 2015. Чи відвідували ви колись цю виставку? Чи є подібні виставки техніки в Польші?

Марек Кожицький: На «Агрітехніці» я ніколи не був. Але в Польщі регулярно відвідував виставки сільськогосподарської техніки, що проводяться в м. Седльце. Звісно ж, масштаб там далеко не такий, як у Німеччині. Вам бажаю приємної подорожі та найкращих вражень від Ганновера!

Дякуємо панові Мареку Кожицькому за змістовну розмову та гостинний прийом.

Дарина Козоріз, агропортал Kurkul.com

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Інтерв'ю

Відео

Новини