Клайф Блекер: українським фермерам я б порадив зосередитись на нішевих продуктах

343
0
Клайф Блекер, експерт з точного землеробства, директор компанії Precision Decisions

Клайф Блекер, експерт з точного землеробства, директор компанії Precision Decisions

Нещодавно Київ відвідав експерт з точного землеробства, директор компанії Precision Decisions Клайф Блекер. Він був ключовим спікером на Британо-українському агробізнес форумі, одним з організаторів якого виступило Посольство Великої Британії.

Журналістам Kurkul.com випала нагода поспілкуватися з іноземним гостем та задати кілька актуальних для українського фермера запитань.

Спікер розповів, чому фермерам важливо йти у ніші, створювати кооперативи, коли варто відкривати ринок землі, як Україна і Великобританія можуть співпрацювати у сфері сільського господарства та ще багато чого іншого...

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про себе і Ваш досвід роботи в сільському господарстві.

Клайф Блекер: Я вивчав сільське господарство в Harper Adams Agricultural College в 1990 році. Оскільки я виріс на сімейній фермі, моя кар’єра на самому початку так само проходила в АПК. Наша ферма займалася вирощуванням зернових на площі 6 тис. акрів в Йоркській долині. Так само ми постачали обладнання для інших фермерів, допомагали збирати урожай.

Я частково працював радником з технологій в департаменті при Міністерстві торгівлі та інновацій Великобританії (UK Trade & Investment) і допомагав залучати інвестиції з бізнесу в аграрні інновації. Крім цього, у мене був невеликий бізнес: консультували фермерів щодо підвищення продуктивності і допомагали їм в адаптації нових технологій. Так що я був одночасно зайнятий на кількох роботах в різних областях сільського господарства.

Kurkul.com: Ваша компанія Precision Decisions виросла з невеликого підприємства в досить серйозну структуру. Чим зараз займаєтесь?

Клайф Блекер: У нашій власності досі 6 тис. акрів, але загальна оброблювана площа — 8 тис. акрів. Насправді на фермі працює 3 людини: веде справи мій брат і два постійно найнятих робітника. Нам вдалося залучити багато інвестицій в обладнання та технології, а сервіси доступні весь рік. Я уклав контракти про співпрацю з сусідніми господарствами, вони платять нам за роботу або за консультації. Тобто форма нашої роботи дуже різноманітна.

Ситуацію на британському молочному ринку можна врегулювати, якщо тваринницькою продукцією будуть займатися дрібніші фермери.

Kurkul.com: В Англії домінуючу частину виробників становлять невеликі фермери. Як вдалося прийти до такої моделі господарювання?

Клайф Блекер: Ви праві, в Англії дійсно багато фермерів. Але їх чисельність зростає по всьому світу, разом з тенденцією збільшення споживання продовольства. Однак така кількість виробників має і негативний момент. Наприклад, британський молочний ринок перенасичений. На мій погляд, ситуацію можна врегулювати, якщо тваринницькою продукцією будуть займатися дрібніші фермери, не орієнтовані на велике виробництво. А так як всі вони в однакових умовах, то ринок і більші виробники чинять тиск. Як результат — багато хто з фермерів змушені залишати цей бізнес.

Українським фермерам я б порадив, якщо вони мають невелике господарство, то було б доцільно зосередити своє виробництво на нішевих продуктах. Це допоможе уникнути конкуренції та перенасичення ринку, а також принесе прибуток. Споживачі сьогодні більше цікавляться походженням і якістю їжі. Це так само може зіграти на користь виробництва нішевих продуктів від невеликих фермерів.

Kurkul.com: Тобто невеликим фермерам варто орієнтуватися не на кількість, а на якість продукції?

Клайф Блекер: Абсолютно.

Клайф Блекер під час Британо-українського агробізнес форуму

Kurkul.com: Приблизно 30 — 40% британських фермерів ведуть господарство на власних землях, всі інші орендують у «лендлордів». Як працює ця система?

Клайф Блекер: Дійсно, у нас така система працює. Але тут теж дуже багато «але». Невеликі фермери можуть собі дозволити вкладати гроші в техніку, насіння, добрива, технології і все, що необхідно для прибуткового виробництва. Але купити кілька гектарів землі — ні. Це добре простежується в тваринництві. Думаю, через якийсь час британські ферми збільшаться в розмірах, але їх кількість зменшиться.

Існує багато форм взаємодії виробників. Орендні відносини можуть бути на контрактній основі. Наприклад, співпрацювати з фермерами, у яких більше техніки. У такому випадку вони можуть виконувати польові роботи швидше і ефективніше за меншу плату або навіть працювати разом. Тобто різні господарства можуть розділяти обов’язки за операціями і можливостями. Це вигідно і орендодавцям земель, оскільки вони можуть відбивати ціну за неї, і паралельно займатися іншою роботою.

Kurkul.com: Це більше позитивні відносини?

Клайф Блекер: Вони вигідні обом сторонам. Орендодавець може бути сусідом або бідним фермером, або людиною незацікавленою у сільському господарстві, але зі своєю землею. Здати пай в оренду для нього — можливість займатися справами або працювати в іншому напрямку, при цьому отримувати дохід від своєї власності. З іншого боку, це платформа для бізнесу і реалізації ідей людини, яка хоче займатися сільським господарством, але не має земель.

Найдорожчі в Англії землі — ті, на яких вирощуються овочі.

Kurkul.com: Скільки становить оренда британської землі в розрізі гектара?

Клайф Блекер: Ціни на землю можуть бути дуже високими. Ключову роль відіграє рід діяльності орендаря або вид продукції, що виробляється. Все залежить від розташування, відстані від води і цін продукції на ринку. Якість ґрунту є ключовим моментом: чим краще — тим якісніша продукція і вища ціна. Найдорожчі в Англії землі — ті, на яких вирощуються овочі. З них можна отримати більше прибутку, ніж, наприклад, з площ під зернові. У сезон зростання цін на зернові вартість оренди землі так само зростає.

Kurkul.com: Чи є в Англії дотації для фермерів, не враховуючи загальну програму субсидування по Європейському Союзу?

Клайф Блекер: Так, фермери дотуються в рамках програми ЄС, яка здійснюється на певних умовах. При цьому вони більше орієнтовані на підвищення технологічності процесу.

Kurkul.com: Тобто в основному все фінансування йде на придбання інноваційних технологій?

Клайф Блекер: Держава в основному фінансує створення дослідних центрів. Так що у нас буде інноваційна система обробки великих обсягів даних. Це логічно, адже попит на інформацію сільськогосподарського характеру зростає з кожним днем. Хоча спочатку у галузі були деякі проблеми, пов’язані з розробкою і управлінням цими даними, оскільки вони інноваційні. Знадобилося величезне фінансування для втілення цієї ідеї в життя.

Kurkul.com: Що це за проекти?

Клайф Блекер: Пару років тому з держбюджету виділили близько 90 млн фунтів на створення чотири таких установ. Так, в Англії запрацює два центри — інженерії та точного землеробства, які будуть займатися розробкою та впровадженням технологій виробництва, а також створенням інформаційної бази за межами Великобританії. Їх буде доповнювати центр тваринництва, який зосередиться на питаннях генетики, розведення порід, відгодівлі, харчових добавках і тих же технологіях. За такими ж принципами сформують рослинницький центр з розробки систем підвищення врожайності.

Ці чотири наукові установи надзвичайно важливі для розвитку галузі і стануть ключовою складовою просування британського агросектора на світових ринках. Незважаючи на те, що вони створюються за державні кошти, є комерційними структурами і повинні стати економічно незалежними. За нашими розрахунками, центри зможуть залучати інвестиції вже через 5 років. Це новий метод державного капіталовкладення, за допомогою якого громадяни побачать, що такі проекти цілком окупаються.

В залежності від роду діяльності сума дотацій на 1 га може варіюватися від €60 до €2 тис.

Kurkul.com: Скільки дотацій отримує британський фермер з розрахунку на 1 га?

Клайф Блекер: Все залежить від якості виробленої продукції та роду діяльності. Сума може варіюватися від €60 до €2 тис. на гектар.

Kurkul.com: Як Великобританії вдалося вибудувати потужний тваринницький сектор?

Клайф Блекер: Успіх безпосередньо пов’язаний з потребами світового ринку. Плюс — тваринники добре субсидуються.

Kurkul.com: Можете щось порадити з британського досвіду українським виробникам тваринницької продукції, які зараз опинилися не в кращому становищі?

Клайф Блекер: Я не настільки добре знаю український ринок, щоб радити. Можу поділитися британським досвідом, коли наш тваринницький сектор став виробляти занадто багато і внутрішній ринок переповнився продукцією. Це було 25 років тому. Я був студентом. У той час корова давала до 6 тис. т молока в перерахунку на 1 га оброблюваних фермером земель, сьогодні аграрні технології дозволяють збільшити цю цифру вдвічі — до 12 тис. л. З тих пір виробництво і продуктивність молочного тваринництва значно зросли. Цього вдалося досягти шляхом поліпшення системи раціону і генетичних розробок. Крім цього, у фермерів з’явилося розуміння важливості комфортних умов і благополуччя для тварин.

Клайф Блекер під час Британо-українського агробізнес форуму

Kurkul.com: Українські фермери отримують приблизно $40 субсидій в розрахунку на гектар, європейські — близько $300. Це означає, що у нас хороші шанси в Європі, і кажуть, що європейці побоюються конкуренції з боку України. Чи це правда?

Клайф Блекер: Український АПК вкрай успішний і, вважаю, може виробляти набагато більше, ніж зараз. Глобальна потреба в продуктах зростає, так само, як і світове населення, і забезпечення продовольчої безпеки — це великий виклик. Тут Україна може зіграти ключову роль.

Думаю, європейські фермери готові почати свій бізнес в Україні. Боюся, що кожен фермер один для одного — це конкуренція, не має значення, в яких країнах вони працюють. Моє завдання як фермера — зробити свій бізнес максимально прибутковим, а продукцію — затребуваною на ринку. Тому я повинен сконцентруватися на особистій продуктивності і саморозвитку, а не на конкурентах. Моє завдання — робити якісний, доступний і хороший продукт на аграрному ринку. І це те, чому повинні слідувати всі фермери.

Kurkul.com: Скільки коштує зараз гектар землі в Англії? Хоча б приблизно.

Клайф Блекер: Ціни дуже варіюються в залежності від розташування, якості землі, доступу до водних ресурсів. Середня ціна за гектар землі в Англії коливається від 5 до 7 тис. фунтів.

Kurkul.com: Досить дорого. А що думаєте про український ринок землі? Тому що зараз це дуже важливе питання як для держави, так і для фермерів.

Клайф Блекер: Все залежить від інвестиційної безпеки його відкриття. Думаю, люди будуть вкладати гроші в землю, коли це стане вигідно. Мені здається, що ринок землі можна відкривати, якщо він буде стабільним, коли будуть гарантії і страховка від політичних ризиків.

Kurkul.com: В Україні є одна велика проблема: землі багато, грошей у фермерів мало, купити її вони не можуть. Держава побоюється, що якимось способом іноземці почнуть скуповувати українські землі. Як зробити так, щоб цього не сталося?

Клайф Блекер: Це, знову-таки, питання до української влади. Наприклад, в Англії є багато переселенців, для яких наша земля досить дорога. У британському сільському господарстві працює багато іноземців, але в основному землями володіють тільки англійці.

Kurkul.com: Тобто справа у високих цінах на землю? Це зупиняє іноземців?

Клайф Блекер: Так, ціни впливають. Наприклад, в Замбії ви не зможете купити ферму, оскільки вони належать державі. Дозволено тільки вести господарство. Тому в різних країнах існують різні моделі земельних відносин.

Австралія була в схожій ситуації з Україною, коли землі оцінювалися дуже дешево. Цим скористалися китайці, які активно заходили в їх сільське господарство. Наскільки мені відомо, цю проблему австралійці вирішили, і зараз власники земель місцеві люди. Ринок землі дозволить Україні розвивати інфраструктуру, але, знову-таки, дивлячись як прописати законодавство.

Найбільша проблема для фермера — це його сусіди, тому що вони не люблять ділитися і працювати разом. Тільки кооперація може дати більше можливостей для виробництва.

Kurkul.com: А як можна налагодити співпрацю між дрібними і середніми товаровиробниками?

Клайф Блекер: Це завжди складно, навіть не знаю, чи спрацює ця модель коли-небудь. Тут можуть допомогти кооперативи — об’єднання невеликих фермерів в одне ціле сприятиме продуктивнішій роботі.

Kurkul.com: Як кооперація працює у Великобританії?

Клайф Блекер: Це природний процес. Існує багато способів взаємодії фермерів, але це їх комерційне справа: вступати в кооператив чи ні. Наскільки я знаю, об’єднання фермерів дозволяють їм сформувати більш конкурентні ціни на ринку. Головний фактор тут — правильна комунікація між собою, без цього нічого не спрацює.

Kurkul.com: Як бачите в подальшому співпрацю України і Великобританії в аграрному секторі?

Клайф Блекер: Великобританія відкрита для будь-якого виду співпраці. Ми зацікавлені в цьому. Наприклад, поділитися знаннями в аграрній науці. Завжди є можливість для спільних проектів.

Kurkul.com: Чи багато в Британії навчальних закладів аграрного спрямування?

Клайф Блекер: Не сказав би що багато, але кілька аграрних університетів є. Деякі з них суто такого напрямку, в інших сільське господарство представлено факультетами. Університети і наукові діячі наших країн так само можуть співпрацювати, головне − визначитися, в якій формі.

Kurkul.com: Дякую за цікаву бесіду!

Наталія Ключникова, Наталія Білоусова, спеціально для Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Інтерв'ю

Спецпроект

Новини