Сергій Самоненко: Виробництво якісного крохмалю дозволяє дати більше грошей фермеру

801
0
Сергій Самоненко, директор ПБП «ВИМАЛ»

Сергій Самоненко, директор ПБП «ВИМАЛ»

Виробництво крохмалю в Україні – галузь, що довгий час залишалася без уваги держави. Проте всі роки незалежності картоплепереробні заводи працювали, частково забезпечуючи українських споживачів вітчизняним продуктом, а фермерів – додатковою сферою збуту своєї продукції.

У цьому році українські виробники крохмалю встановили рекорд і, можливо, випередили за обсягами виробництва Білорусію. Наскільки вигідно фермерам віддавати свою картоплю на переробку, як формується на неї ціна, чи здатна Україна й надалі забезпечувати себе картопляним крохмалем, чи легко українським виробникам вийти на європейські ринки і чи є взагалі майбутнє у цієї галузі?

Про це і не тільки агропортал Kurkul.com поговорив з директором ПБП «ВИМАЛ» Сергієм Самоненко, який працює тут уже 20 років.

Kurkul.com: Розкажіть трішки історії. З чого починало роботу підприємство «ВИМАЛ»?

Сергій Самоненко: Підприємство засноване у 1992 р. Його назва складається з абревіатури імен Віктора, Миколи та Анатолія Лазарів – трьох братів, котрі його заснували.

З року заснування підприємство займалося продажем української продукції машинобудування на ринки СНД. Так були зароблені перші гроші. Рентабельність цих процесів у той час досягала 1700%, але отримані гроші могли вже до вечора знецінитися. Тому в 1993 р., спираючись на інформацію про кількість картоплі, що вирощується в Чернігівській області (а на той період часу цифри були фантастичні), та про кількість картоплі, що після збору врожаю просто втрачається, знищується чи утилізується, керівництво підприємства вирішило купити міні-лінію для виробництва картопляного крохмалю. Придбали її в Росії, у Всесоюзному інституті крохмалопродуктів (Москва). Вона переробляла 50 т картоплі на добу.

У 1994 р. завод випустив першу продукцію. Об’єми переробки на той період часу були абсолютно незначними. Перший крохмаль був не найвищої якості і, по суті, відповідав тому обладнанню, на якому його виробляли.

Серед факторів, що негативно впливали на ведення цього бізнесу в той час, була контрабанда аналогічної продукції з Євросоюзу. Товар ввозився на територію України без сплати мита, ПДВ, тому фактично нічого не коштував. Виробляти і продавати український крохмаль через дешевизну привезеного було практично неможливо.

У 1999 р. ми започаткували виробництво крохмалю зі зміненими властивостями. Того, назви якого всі так бояться, – модифікованого крохмалю. Насправді його властивості змінюються фізичним, хімічним, механічним шляхом чи їх комбінацією. Це покращення-зміна (модифікація) параметрів продукції, але це не ГМО.

З 2008 року ми проводимо постійну модернізацію обладнання і виробничих процесів. Три роки тому закупили нове імпортне обладнання, дуже багато чого виготовили власними силами. На сьогоднішній день з початкового обладнання майже нічого не залишилось, а максимальна потужність підприємства – це переробка 200 т картоплі на добу.

Проте, незважаючи на те, скільки було зроблено, ми залишаємось невеликим підприємством, тому що 200 т картоплі на добу – невелика цифра. У світі виробнича лінійка починається з 500 т картоплі.

Kurkul.com: Скільки крохмальних заводів існувало тоді в Україні?

Сергій Самоненко: В 1987 році в Україні було 17 крохмальних заводів, з них 5 у Чернігівській області. Але до 2000 р. більшість із них припинили виробництво чи й навіть існування. На сьогодні в Україні залишилось 5 старих комплектних виробничих ліній, які можуть поновити виробництво. Втім, для їх запуску необхідні певні фінансові вкладення.

У Чернігівській області є стара комплектна лінія обладнання в с. Пелюхіка. Також існує завод у Нехаївці, який, на жаль недавно почав втрачати комплектність. Ще раніше були вирізані заводи у Петрівці, Семенівці та Холмах.

З 1993 року в Україні почали виробництво картопляного крохмалю 4 підприємства на нових виробничих майданчиках.

Сергій Самоненко

Kurkul.com: Звідки «ВИМАЛ» бере сировину для переробки?

Сергій Самоненко: На жаль, підприємство не здатне самостійно створити необхідну сировинну базу. Тому ми є заручниками процесів, що відбуваються в Україні.

За статистикою, в останні роки спостерігається збільшення крохмалистості картоплі. Це відбувається завдяки тому, що з’являються нові сорти. Великим поштовхом у цих процесах був запуск у роботу сировинної бази «Крафта». Незважаючи на те, що «Крафт» вирощує картоплю для чіпсів, уміст крохмалю в ній значно більший, ніж у картоплі, що вирощувалася в Україні раніше.

Наше підприємство дуже часто переробляє залишки, тобто картоплю некондиційну, пошкоджену або дрібної фракції. Ця сировина надходить до нас фактично на утилізацію.

Kurkul.com: Чи економічно доцільно переробляти таку картоплю?

Сергій Самоненко: На жаль, економічно можливо переробляти тільки саме таку некондиційну картоплю. Говорячи про економічну доцільність переробки картоплі на крохмаль взагалі, можна сказати, що в Україні її не існує. Тобто немає такої схеми, за якою ти можеш купити насіння картоплі високої крохмалистості, виростити її, переробити і продати. Ця схема у нас не працює.

Натомість працює інша: на початку сезону ми намагаємося спрогнозувати вартість крохмалю, враховуючи внутрішні і зовнішні ціни. Від неї віднімаємо витрати на газ, воду, електроенергію і заробітну плату колективу, дозволяємо собі рентабельність біля 7%, а залишок – це те, що можемо віддати господарству за картоплю. Але цей залишок перевищує 75% від собівартості крохмалю. Тобто 25% – це виробничі витрати, а три чверті від вартості крохмалю ми віддаємо виробникам картопля як плату за сировину!

Незважаючи на це, можу сказати з власного досвіду, що для виробництва крохмалю реально приймати картоплю за ціною втричі меншою, ніж оптова вартість продовольчої картоплі. І так було завжди. Виробники враховують, що ми справно платимо, і поміркувавши, у більшості випадків погоджуються на цю ціну. Крім того, в деякі сезони від 10% до 30% картоплі можуть бути нетоварними.

Сергій Самоненко

Kurkul.com: Що ще впливає на формування ціни на картоплю, яку постачають вам сільгоспвиробники?

Сергій Самоненко: Дуже суттєвим чинником у цьому плані є транспортні витрати. Часто вони складають до 50% від вартості картоплі. Це дуже прикро. Недаремно ж у світі вважається, що сировинна база має розташовуватись на відстані не більш ніж 60 км від виробництва. Тому, чим ближче до нас знаходиться сільгоспвиробник, тим більше грошей залишається у нього.

Наше підприємство має свій транспорт, але основна маса все ж завозиться найманим транспортом, бо за сезон нам потрібно привезти 40 тис. т картоплі.

Крім того, ми платимо за вміст крохмалю в картоплі, а не просто за її вагу. Плоди можуть бути гарні, але крохмалю в них буде зовсім мало, і, відповідно, для нас вони непривабливі. А може бути дрібна порепана некондиційна картопля з умістом крохмалю 18%.

Зараз ми можемо платити по 7 коп. за 1% крохмалю. Наприклад: якщо вміст крохмалю 10%, плата 70 копійок, якщо 20% — 1,4 грн.

Kurkul.com: А як визначається вміст крохмалю у картоплі?

Сергій Самоненко: У нас є своя лабораторія, яка визначає вміст крохмалю згідно з ДСТУ. Наприклад, приходить машина, спеціаліст бере з неї пробу у трьох місцях (приблизно по відру картоплі), потім відбуваються вимірювання, за якими і визначається вартість картоплі.

Звісно, коли картопля приймається від селян і збирається по мішку, то визначити вміст крохмалю в ній доволі складно.

Kurkul.com: Тобто постійних постачальників продукції ви не маєте?

Сергій Самоненко: Навпаки, за багато років роботи сформувалось стійке, майже постійне коло постачальників. Кожного року до нього включаються нові господарства, але головна наша опора – це підприємства, які займаються картоплею давно.

Циклічність фінансових результатів при вирощуванні картопля складає 4-5 років. Раз на цикл прибутки можуть скласти 300-400%, але ж і раз на той самий цикл виробники закінчують сезон зі збитками. В середньому ця циклічність дає позитивний результат. Новий гравець може почати картопляний бізнес у збитковий сезон і отримати від’ємний результат. Фінансово неміцним новачкам важко вижити в цій сфері.

Ми маємо власний аграрний підрозділ, який працює уже більше 10 років. Спочатку ми спільно вирощували картоплю з фермерами, але так вийшло, що з нами системно не розраховувались, ми просто втрачали гроші, які давали сільгоспвиробникам на ЗЗР, паливні матеріали і т.д. З цих питань тягнулися суди, і ми досі маємо безнадійну заборгованість від фермерів за той час. Після трьох років такої «співпраці» ми вирішили, що треба створювати власний підрозділ. Виробництво починалося абсолютно з нуля, а перший комбайн ми знайшли під якимсь двором – «рязанець» впевнено залишав 30% урожаю на полі. Потім ми зрозуміли, що потрібна інша техніка.

Але навіть наш власний підрозділ, створений для постачання картоплі на крохмаль, враховуючи наші низькі закупівельні ціни, більшу частину власного врожаю продає стороннім покупцям і постачає нам 5% від загальної потреби виробництва.

Kurkul.com: Скільки в середньому на рік працює завод?

Сергій Самоненко: У світі картоплю на крохмаль переробляють протягом близько 4-5 місяців, починаючи з середини липня – початку серпня і до Нового року. Враховуючи наш невеликий обсяг переробки картоплі за добу, у нас були сезони, коли доводилося працювати 10-11 місяців на рік. Повторюся, це пов`язано з невеликою потужністю.

Алгоритм заготівлі картоплі на підприємстві такий. Спочатку ми аналізуємо наявну сировину, й ту картоплю, що може зберігатися кілька місяців, кладемо у сховище (близько 10 тис. т). Відповідно, ту, що зберігатися не може, переробляємо в першу чергу.

Взимку при настанні холодів протягом приблизно двох місяців переробляємо картоплю, що заклали осінню на зберігання у сховища, а потім у лютому-березні на місяць зупиняємося і проводимо технічне налагодження обладнання. Навесні знову закуповуємо картоплю у фермерів (невикористані запаси на насіння, або якщо хтось вирішив зменшити посівні площі) чи у великих підприємств, які не встигають самостійно переробити свою картоплю.

Дуже прикро, що влітку 2015 року, вже вдруге за час роботи підприємства, господарства постачали для переробки насіннєвий матеріал, а ми його перетирали – мимоволі фактично знищували насіннєву базу українського картоплярства. Виробники не побачили перспективи у вирощуванні української картоплі. Хоча в цьому році це було ще не так явно. А ось у 2012 р., якщо не помиляюся, ми перетерли дуже багато супереліти, тому що ціна на картоплю тоді була мізерна.

Kurkul.com: А як формується ціна на крохмаль?

Сергій Самоненко: У 2009 р. вартість крохмалю на європейському ринку була 200 євро за тону, а через 2 роки становила уже 1200 євро. Зараз середньозважена ціна за крохмаль знаходиться на рівні 450-600 євро за тону. Тому щось передбачити дуже важко. Навіть з погодними умовами більш зрозуміла ситуація: якщо спека, то врожаю немає.Показовий приклад непередбачуваності ціноутворення на ринку картопляного крохмалю – дії найбільшого в світі виробника картопляного крохмалю, компанії AVEBE (Нідерланди).

Ця компанія восени 2009 року, потерпаючи від наслідків світової кризи 2008 року – скорочення споживання крохмалю в світі, зайшла в новий маркетинговий рік з великими товарними залишками. Менеджери цієї компанії з переляку вирішили різко знизили ціну крохмалю до 200 євро за тону, аби розпродати продукцію. Світовий ринок крохмалю порятував Китай, який викупив значну частину цього крохмалю, але велика кількість дешевого крохмалю потрапила й на інші ринки.

Світовий ринок картопляного крохмалю сильно перетрусило, збанкрутували навіть 2 заводи в Білорусі. Компанія AVEBE недоотримала десятки мільйонів євро. Тих менеджерів звільнили, а нові керівники, спираючись на інформацію про зменшення споживання крохмалю, зробили ще одну недалекоглядну дію: AVEBE зменшила площі під картоплею.А в наступному році була засуха і як її наслідок – низький урожай. Вартість картоплі в 2010 році різко зросла, а ціна крохмалю стрибонула до 1200 євро за тону.

Сергій Самоненко проводить екскурсію заводом

Kurkul.com: Ваша продукція присутня лише на вітчизняному ринку чи експортується також?

Сергій Самоненко: Підприємство експортує продукцію у Китай, В`єтнам, Вірменію, Грузію, Білорусь, Узбекистан, Казахстан, країни близького зарубіжжя. Але цей продаж іде не системно, дивлячись за якою ціною можна продати. Також багато залежить від курсу валют.

Крім того, поставляємо крохмаль у Європу за безмитними квотами в рамках угоди про всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. У 2014-2015 маркетинговому році поставили 120 т крохмалю на європейський ринок. На жаль, поки що експорт для нас – це скоріше сприятливий збіг обставин, ніж звичайна робота. Але все ж таки за минулі роки ми зробили пробні поставки продукції на більшість ймовірних світових ринків та розібралися в правилах експорту на ці ринки. Якщо не зможемо продавати в Україні, будемо продавати за кордон. Зараз підприємству цікавіше працювати на український ринок, у більшості випадків тут ціна краща.

Kurkul.com: Як ви вважаєте, чи достатньо Україні тієї квоти на крохмаль, яку вона отримала?

Сергій Самоненко: Квота становить 10 тис. т для крохмалів усіх видів, крім модифікованих (для них своя окрема квота – 1 тис. т), але в Україні мало хто експортує крохмаль до Європи. Можна сказати, ми одним нашим заводом зайняли перше місце за вибіркою квоти.

На мою думку, підприємствам невигідно постачати крохмаль за кордон: немає економічної доцільності.

До того ж європейський покупець часто вимагає наявність сертифікованих систем керування безпечністю продукції найвищого рівня, які підтверджують не тільки те, що наші заводи мають можливість стабільно випускати безпечну для здоров’я покупців продукцію, але роблять це в умовах високого рівня соціальних відносин та не спричиняють негативного впливу на навколишнє середовище. Витрати на таку сертифікацію є значними.

Сергій Самоненко

Kurkul.com: А які стосунки у виробників крохмалю, і у вас зокрема, з владою?

Сергій Самоненко: Україна майже 20 останніх років «не знала», що у нас виробляється крохмаль, а Міністерство аграрної політики «не знало», що є крохмальні заводи. А коли дізнались, дуже були здивовані, що ми ще живі (сміється, – ред.).

20 лютого 2009 р., відповідаючи на запити Мінагрополітики, Асоціація виробників картоплі та крохмалепродуктів України надала свої пропозиції для підписання договору про зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Але наші пропозиції європейців не дуже задовольнили, і вони встали й пішли з-за столу. Я дещо перебільшую, але по факту черговий раунд переговорів був перерваний, і наступна зустріч сторін відбулася тільки після додаткового узгодження позицій. Тоді, можна сказати, нас уперше почули. Але я думаю, що квота робилась в основному під два найбільші крохмальні заводи України, які виробляють кукурудзяний крохмаль.

Kurkul.com: Чи здатні українські переробники повністю задовольнити внутрішній попит на крохмаль?

Сергій Самоненко: За всю історію незалежної України в сезоні 2014-2015 рр. ми вперше змогли задовольнити внутрішній попит на крохмаль вітчизняною продукцією. Імпортна продукція все ще присутня на українському ринку, але тільки у фармацевтичній сфері та на деяких підприємствах, які інерційно (спираючись на попередній негативний досвід) не купують український крохмаль.

За моїми спостереженнями, в цьому році ми можемо обігнати Білорусь з нашими 20-25 тис. т. Такого ще не було ніколи.

Складські запаси на даний час в Україні становлять близько 5 тис. т. Це незважаючи на те, що в Криму та на окупованих територіях Донбасу також було багато покупців.

Сергій Самоненко

Kurkul.com: А як щодо якості українського крохмалю? Чи поступається він європейському?

Сергій Самоненко: На українському ринку крохмаль поділяють на дві групи: низької та найвищої якості. Ми працюємо в сегменті крохмалю найвищої якості і ставимо дуже високі вимоги до своєї продукції. Таке позиціонування дозволяє продаватись у найдорожчій ціновій групі. Це, знову-таки, шлях, який дозволяє дати більше грошей фермеру за поставлену картоплю.

Kurkul.com: Як ви вважаєте, чи є майбутнє у вашої галузі?

Сергій Самоненко: Якби не було військових дій, які заважають економіці країни взагалі, то можна вважати, що умови розвитку крохмальної галузі остаточно визначені.Зараз збільшується світове споживання крохмалів, знаходяться нові сфери їх використання у промисловості і не тільки. І картопляний крохмаль, до речі, не є світовим лідером. Попри найкращі споживчі якості, за об’ємами виробництва він – аутсайдер, тому що вміст крохмалю в картоплі незначний. Принаймні, у порівнянні з крохмаловмісними культурами, такими як тапіока, кукурудза та пшениця. Наприклад, тапіоковий крохмаль трішки поступається за споживчими властивостями картопляному, але тапіока значно переважає картоплю по вмісту крохмалю, і це більш економічно вигідне виробництво.

Тож, з одного боку, нам є куди розвиватися, з іншого – відбувається заміщення картопляного крохмалю іншими видами крохмалів.

Сергій Самоненко

Kurkul.com: Чи плануєте розвивати своє підприємство? У якому напрямку? Розкажіть про плани на майбутнє.

Сергій Самоненко: Зараз на цьому виробничому майданчику немає куди збільшувати виробничі потужності. Але на нашому підприємстві реалізується ще й будівельний напрямок. Ми взяли в оренду земельну ділянку промислового призначення, на якій базується будівельний підрозділ. Там ми будуємо склади промислового призначення і комунікації, а в кінці серпня плануємо ввести в експлуатацію цех металообробки.

За останні роки ми навчилися виготовляти самостійно багато елементів обладнання. Тому ми маємо змогу виробляти обладнання не тільки для нашої галузі, а й для різних сфер народного господарства. Цей процес розвивають молоді фахівці підприємства. Ми брали на роботу молодь, яка, працюючи на робітничих посадах, заочно здобувала освіту у вищих навчальних закладах. Пізніше ми забезпечили таких спеціалістів комп’ютерним обладнанням і необхідним програмним забезпеченням. Здобутий виробничий досвід та освіта стали базою для успішного проектування і виготовлення обладнання для мийки картоплі та сушки крохмалю.

Планів у нас ще багато, але спрогнозувати, які з них будуть реалізовані, у зв’язку з політичною ситуацією важко. Життя покаже.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову. Бажаємо процвітання як Вашому підприємству, так і усій галузі, щоб усі Ваші плани вдалося реалізувати!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Досьє

Інтерв'ю

Спецпроект

Я — Куркуль

Новини