Україна може задовольнити попит ЄС в продукції олійних культур — ННЦ
За умови пропозиції продукції відповідної якості за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав — членів Європейського Союзу. Таку думку висловив Артем Педорченко, к.е.н., науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 р. європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту.
«При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т — соняшникового і 13,1 млн т — ріпакового. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції», — зауважив Артем Педорченко.
Внаслідок цього країни регіону щороку імпортують близько третини (21-22 млн т) насіння споживаних в ЄС олійних культур:
- сої — до 15 млн т;
- ріпаку — до 6 млн т;
- соняшнику — до 0,5 млн т;
- олійних шротів — близько 22 млн т.
Експерт також повідомив, що протягом останніх шести років характерною рисою в експорті олійних з України є стійка тенденція до збільшення постачань до країн ЄС та Азії з одночасним зменшенням частки експорту до країн СНД.
Читати також: Названо області-лідери зі збору врожаю соняшнику
За даними Державної служби статистики України, у січні-червні 2020 р., обсяги вітчизняних поставок до Євросоюзу склали:
- олійних культур — на $145 млн (74 % до відповідного періоду 2019 р.);
- олій та жирів — на $957 млн (130 %);
- залишків і відходів харчової промисловості — на $227 млн (75 %).
«Хоча в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 р. погіршились, але не є критичним. Адже у ІІІ і ІV кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах як у грошовому так і у кількісному виразі, що диктуватимуться поставками з урожаю нового сезону, який починається для ріпаку з липня, а для сої та соняшнику — з вересня, а також ростом цін на згадувані види агропродукції на світових ринках», — підсумував Артем Педорченко.
Читати за темою: Україна зменшила експорт соняшника на 42%