Азотне підживлення сої доцільне лише на кінцевих етапах вегетації — досвід аграрія
Під сою не потрібно вносити жодного кілограма азоту, якщо була правильно проведена інокуляція. Про це розповів власника «Аграрної технологічної компанії» (А.Т.К.) Юрія Дробязко в матеріалі «Я не вношу азот на сою 20 років і припинив вирощувати ГМ-сою» на SuperAgronom.com.
«Я не вношу азот на сою з 2002 року. У 2003 році я також припинив вирощувати ГМ-сою. Вся соя в мене посіяна без будь-яких добрив, вся квасоля також, при цьому я зараз бачу, що це помилка. Але купувати калій по 1000 $/т в мене рука не підіймається. Зараз ціни в доларах опустилися, тому з цього року я добрива по гектарній сітці вношу. Калій для сої потрібен на старті, але тільки в безхлорній формі. Краще купити моноамоній фосфат 12:62 водорозчинний негранульований і сульфат калію водорозчинний. І змішувати в допустимому для себе співвідношенні, ось готовий рецепт стартового добрива на сою», — розповів він.
Юрій Дробязко вважає, що на початкових етапах росту та розвитку азотні добрива скоріше заважають сої, адже гальмують інокуляцію. Сенс зробити азотне підживлення він бачить лише на кінцевих етапах вегетації, тобто приблизно в серпні і то за умови, що соя на зрошенні або ж в дощову погоду.
Також він радить додавати в десикант для сої трохи карбаміду — так і десикант буде працювати краще, і є можливість дещо «підтягнути» протеїн в зерні.
При цьому занадто перейматися високим вмістом протеїну в сої він також не радить, адже наразі премію за підвищений вміст протеїну виробникам не платять, як це було раніше. Юрій Дробязко вважає, що достатнім показником буде 32-34%.
Читати за темою: Експерт розповів про підстави для проведення десикації сої
Вирощуючи сою на деяких полях в монокультурі, він не проводить там навіть інокуляцію, адже соя в монокультурі і без цих заходів показує гарну урожайність.
«Урожайність сої зростає 3 роки підряд, якщо контролювати склеротинію. Я не робив інокуляцію на полі, де соя була посіяна в монокультурі. Для контролю склеротинії застосовую карбендазим на ранніх стадіях та боскалід, коли з’являються боби, щоб не було післядії. Якщо сівозміна кукурудза-соя, раз на 10 років треба сіяти на такому полі культури соя-пшениця-кукурудза, пройти через дві злакові культури, щоб «почистити» все поле від склероцій. І бажано на цих злакових культурах повністю знищувати дводольні буряни, які переносять склеротинію», — пояснив аграрій.
За його словами, якщо на полі є ваточник, потрібно двічі підряд сіяти кукурудзу.
«На першій кукурудзі внести мезотріон на 7-8 листок культури, оскільки на сої наступного року буде помітна післядія, сіяти на такому полі потрібно знову кукурудзу або пшеницю. Мезотріон 480 г/л треба брати 0,32-0,33 л/га. Добре прибирає ваточник, але потім потрібно сіяти злакову культуру для уникнення післядії. На сою і соняшник не буде післядії лише при нормі внесення мезотріону 480 г/л 0,15 л/га. Чим вище рН грунту, тим сильніша післядія, чим кисліший грунт, тим післядія нижча. З імідазолінами ситуація зворотна, найбільшу післядію вони демонструють саме на кислих грунтах», — пояснив Юрій Дробязко.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2023 р.