Свинарство та птахівництво більш прибуткові на власному комбікормі, — досвід фермера

Господарство ТОВ «Ситий двір», що на Хмельниччині, вирощує зернові на майже 9 тис. га та 600 тис. голів птиці та свиней. Тут переконані, прибутковим тваринництво можна зробити, використовуючи у годівлі якісні комбікорми. Про це розповів директор господарства Руслан Петльований в інтерв'ю Kurkul.com. 

Сучасні умови утримання, щільова підлога. Тут віддають перевагу суто м'ясній породі ландрас. Молодняк вже 15 років закуповують у Чехії у найбільших в Європі виробників. Та реалізують м’ясо у Львівській та Тернопільській областях. 

Спочатку господарство не мало достатньо фінансів і якісного обладнання для виготовлення власного комбікорму. Але потреба була нагальною, бо якісний корм — то фактично прибуток, інакше ж — збитки.

Вивчали досвід інших фермерів, а самі працювали на польському обладнанні. Однак спостерігали недосконалість системи виробництва корму.

«Компанія-постачальник «Сій Добро» допомогла фактично з адаптацією обладнання. Ми не хотіли будувати високі колони, тому обрали обладнання, яке можна було розширювати в ширину і довжину, як конструктор Lego», — додав директор ТОВ «Ситий двір».

Після цього у господарстві почали купувати нові ферми, і планувати поетапну розбудову. Однак через повномасштабне вторгнення цей процес призупинився.

«Ми встановили обладнання фірми Buschhoff і маємо перспективу збільшити виробництво втричі. Наразі люди працюють через день, і цього нам вистачає. Якби ми працювали кожен день, то могли б розширити виробництво ще в три рази», —  констатує фермер.

На старому обладнанні на комбікормовій лінійці працювали 15 людей на зміні. Тому виникало чимало проблем через людський фактор. Зараз на новому обладнанні залучено лише два робітники, і це більше, ніж потрібно.

«Ми ставили собі за мету повну автоматизацію, щоб зменшити кількість днів роботи та збільшити кількість поголів’я птиці», —  зазначив Руслан Петльований.

Корми у ТОВ «Ситий двір» виготовляють із пшениці, кукурудзи, ячменю, соєвого шроту та вітамінних добавок. Зерно переважно своє, але іноді доводиться купувати. Проте тут завжди проводять лабораторні аналізи, аби переконатися в безпечності сировини.

«Зараз, коли все стабілізувалось, рентабельність свинарства становить від 5 до 15%. Але це гарний показник, я вважаю. Про стабільні цифри ми не говоримо, адже враховуючи всі витрати, свинарство прибуткове хвилями: то надлишок, то нестача. Коли нестача, порося може з'їсти половину своєї вартості», —  додає фермер

Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.