Черкаські фермери вчаться отримувати дохід з нішевих культур

На Черкащині з 1,5 млн га угідь лише 2% засіяні нішевими культурами. Це переважно овес, просо, жито, гречка, гірчиця, льон, квасоля, нут, сочевиця та горох.
Вирощування цих культур має як переваги, так і ризики, розповіла начальниця управління виробництва агропродукції Валентина Сокирко, повідомляє Суспільне.

Так, фермер із Драбівщини Леонід Самойленко почав вирощувати квасолю у 2010 році. Тоді засіяв нею 70 гектарів:

«Перший раз посіяли — набили шишок. Тренувалися, бо на той час не було навіть кому підказати. Тому на своєму досвіді і помилках вирівняли вирощування цієї культури», — каже аграрій.

Після повномасштабного вторгнення, у 2022 році, площі посівів збільшили удвічі. Цьогоріч це 140 га — половина земель.

«Цінова політика залежить від якості. Як буде цього року — подивимося, а от у 2023-му скупляли квасолю від 24 тис. грн/т і закінчили 36-35 тис. грн/т», — пояснив фермер.

Цю нішеву культуру, додав пан Леонід, вирощувати вигідніше. Тому відмовилися від гречки, пшениці та гірчиці:

«У 2022 році ціна на гірчицю була непогана, у 2023-му — впала. Хаотичний такий ринок. Квасоля — це продукт, який більш-менш стабільний, тому зупинили вибір на ній. Якщо порівнювати із соєю або з кукурудзою, то вона на 30-40% рентабельніша. Це специфічна культура, але якщо у всьому розібрався, то немає нічого такого складного. Вона чимось нагадує традиційну сою — і по захисту, і по догляду» — розповідає Леонід Самойленко.

У 2023 році з одного гектара зібрали дві тонни квасолі, розповів пан Леонід. Причиною поганого врожаю була спека. За рік до того урожайність становила 3 т/га. А от цьогоріч погода знову не сприяє росту культури — аномальна спека, потрібен дощ.

Половину врожаю квасолі фермер продає за кордон, решту — реалізує в Україні:

«Експортували в ОАЕ, в Ізраїль, до Німеччини. Із 2022 року на внутрішньому ринку дуже багато брали для ЗСУ. Консервні заводи перейшли на консервацію, заготівлю. Вона є замінником білка, то її і на внутрішньому ринку забирали. По експорту теж об’єми збільшуються з кожним роком», — радіє фермер.

Для зберігання врожаю у 2017 році побудували склад, де квасолю очищують та сортують. Весь урожай проходить калібрування, тобто після виходу квасоля вже чиста і готова до реалізації.

На Черкащині у 2024 році квасолею засіяли 3 тис. га. У порівняні з 2023-м площі під нею збільшили на 25%. Як розповіла начальниця управління виробництва агропродукції Валентина Сокирко, найбільше її на Золотоніщині — понад 1000 га.

Розвиток нішевих культур в області спостерігають останні три роки, пояснила вона:

«У нас з'явилися нові культури, такі як льон-кучерявець та люпин солодкий. Крім того, наші аграрії почали вирощувати прянощі. Зміна клімату багато чого значить, але і попит теж важливий. Аграрії шукають що для них ліпше, по ринках збуту дивляться. Таким чином коригують структуру посівних площ. Якщо є попит, це для них додатковий заробіток», — каже чиновниця. 

А от фермер Олексій Васильченко ще до повномасштабного вторгнення почав закуповувати обладнання для доробки нішевих культур. Вкладення в нього сягнули майже 15 млн грн.

«Тим, хто займається нішевими культурами, потрібно мати схоже обладнання. Це набір різних столів і сит для того, щоб відібрати зерно на різні фракції, забрати навіть пилинки в сторону. Тобто щоб ідеальне пішло зерно, якщо мова йде про експорт. Його можна відразу насипати у біг-беги і відкалібрувати таке як треба», — пояснив аграрій.

З нішевих культур пан Олексій декілька років вирощував гречку та сорго:

«Найбільший урожай сорго ми отримували 11,7 т/га. Це дуже крутий урожай без поливу, але на нішеві культури не дуже стабільний ринок. Може бути таке, що насієш їх і наступного року матимеш завалені склади. Це не така стабільність як із пшеницею, кукурудзою, соняшником, соєю — культурами, які необхідні для тваринництва. Сорго нині ми не сіємо, можливо, посіємо наступного року, подивимось, проаналізуємо, що показує ринок і що в нас буде по сівозміні», — каже Олексій Васильченко.

А от гречкою торік засіяли 200 га, додав керівник агрофірми, де в обробітку близько 8 тис. га.

«Гречку ми завжди сіяли як другий урожай, бо маємо як поливати. Збільшили площі з нею через те, що не було зрозуміло по ситуації з кукурудзою, із морським коридором, із ринком збуту тих культур, які дають великий тоннаж із гектара. У 2022-2023 роках ми сіяли, ціни були як завжди. Всі насіяли, обвалились. У 2024 році я не посіяв ні гектара, але в мене ще вистачить гречки із минулого року, щоб нагодувати цілу область», — каже фермер.

400 т гречки, яку нині зберігають на складі, продавати поки не планує, зазначив Олексій Васильченко. Бо ціна на закупці наразі не перекриває навіть собівартості.