КУРКУЛЬ

Сьогодні, 16:00 Україна

Для агропідприємства «Авангард» з Миколаївщини поточна зима видалася непростою. Було дві хвилі морозів і періоди зледеніння. Після перших морозів ґрунт відтанув на 5–7 см, а потім різко замерз знову, через що місцями виникало «випирання» рослин.

Про це йдеться у спільному спецпроєкті Latifundist.com та СК «ІНГО».

Як розповіла керівниця господарства Людмила Голуб, попри це озимі зернові перебувають у задовільному стані.

Пшениця і ячмінь увійшли в зиму сильнішими, ніж торік, добре розкущилися. Складніша ситуація з ріпаком: менші рослини краще перенесли приморозки, тоді як більші частково підмерзли. Втім, підстав для пересівання немає.

Найбільше постраждав зимуючий горох. На частині полів поверхню почало «випирати», виштовхуючи рослини над землею. За словами фермерки, така проблема спостерігається і в сусідніх областях — на Одещині, Дніпропетровщині та Кіровоградщині, де посіви доводилося пересівати. У «Авангарді» пересіяли близько 100 га, замінивши їх ярими пшеницею та горохом.

«Побачимо, чи вийде щось із цього. Волога у ґрунті є, трохи накопичилася, але з верхнього шару її швидко «видувають» вітри», — додала фермерка.

Ситуацію ускладнюють й ґрунтові умови. У регіоні спостерігається засолення. Через сильні вітри на полях утворюється щільна кірка у верхньому шарі, подекуди настільки тверда, що її неможливо розбити навіть технікою.

Через літню посуху підприємство коригує також структуру ярих культур: частку соняшнику скорочують із 35% до близько 10% (110 га), а наступного року не виключають повної відмови від нього. Натомість пробують нові культури, зокрема льон (70 га). Від кукурудзи тут відмовилися ще три роки тому.

Фермерка почала задумуватися над страхуванням посівів.

«З одного боку, це цікаво: у різних страхових компаній різні умови, залежно від площ і культур, можуть бути різні франшизи. Але зараз головне — дожити до нового врожаю. Нам потрібно купити комбайн, подалися на кредит, але відповіді ще немає. Можливо, навіть відмовлять через те, що торік низька врожайність була або посіви загинули, прибуток малий виявився. Плюс зараз пальне дорожчає, техніка потребує ремонту. І коли додається ще страховка, то виникає питання: де взяти на це гроші?», — уточнила Людмила Голуб.

До того ж для південних регіонів актуальні й інші ризики, зокрема наслідки війни. У 2022 році через бойові дії на полях «Авангарду» вигоріло понад 500 га посівів. Вони не були застраховані, і жодної компенсації підприємство не отримало.

Нагадаємо, у бюджеті-2026 вперше заклали 60 млн грн на підтримку агрострахування. Щоб застрахувати продукцію, аграрію потрібно звернутися до страхової компанії, яка має погодження від Нацбанку.

Читайте також:

Господарство з Миколаївщини коригує сівозміну через погодні ризики