Фермери не підтримують обов'язкову сертифікацію зерносховищ
Після скандалу з видачею складських квитанцій на неіснуюче зерно почали лунати розмови про повернення сертифікації для всіх без винятку зерносховищ.
Проте, на думку фермера Єгора Склярова, ініціатива щодо експорту зерна виключно через сертифіковані елеватори виглядає як спроба великих гравців створити додаткові бар'єри та перекласти витрати на виробника. Про це пише Elevatorist.com.
Він категорично проти нових обов'язкових регуляцій, особливо в прифронтових зонах, де логістика і так ускладнена, а сертифікація може бути фізично неможливою.
«Who pays the bill — тут це буде фермер-виробник... Це ще одна регуляція, яка ляже на плечі фермерів. А про яку сертифікацію прифронтових елеваторів можна говорити, чи буде її там хтось проводити? Історія для мене не дуже зрозуміла… Та і взагалі, яким чином сертифікований за міжнародними стандартами елеватор допоможе побороти «сірий» експорт? Він прийме зерно, бо це його гроші... Тільки бити по маржі буде», — зазначив Єгор Скляров.
Думку фермера щодо тіньового ринку підтримали представник ВАР Михайло Соколов та СЕО «I.P.Cert» Оксана Просоленко, — логічний зв'язок між сертифікацією якості (HACCP/ISO) та боротьбою з тіньовим походженням зерна відсутній.
За оцінкою експертів, частка «сірого» експорту зерна варіюються від 10% до 35%.
Тіньове зерно часто з'являється через фіктивні документи, заниження або завищення врожайності та використання компаній-«метеликів». Ключова проблема тіньового ринку — махінації з ПДВ та «безтоварні» операції. Саме через них податкова часто блокує накладні, хоча наявність складських квитанцій допомагає бізнесу доводити реальність операцій у суді.
Тож експерти вважають, що сертифікація складів не допоможе побороти тіньовий експорт, оскільки «тіньове» зерно може бути і наявним, бути високої якості та зберігатися на сертифікованому складі за підробленими документами.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.