Цьогоріч кукурудза завдала чимало проблем аграріям ― від високої вологості під час збирання, до цін, які впали настільки, що продаж зерна для багатьох навіть не покривав собівартості. Яким був сезон кукурудзи, чи вигідно експортувати самотужки і які перспективи зростання ціни на зерно кукурудзи — читайте далі.

Вкладати кошти у дороге насіння невигідно

Щорічно в Україні висівають до 100-110 тис. т гібридного насіння кукурудзи. З цієї кількості 70-75 тис. т припадає на насіння іноземного походження. Але цього року зростання вартості імпорту зробило закордонне насіння значно дорожчим, ніж вітчизняне.

Тому, наприклад голова ФГ «Геркулес», Віктор Шеремета купує насіння і вітчизняної селекції також.

«Якщо раніше ми закуповували в переважній більшості Monsanto, то цьогоріч узяли більше вітчизняних гібридів. Вони незначно поступаються за урожайністю. Правда, щодо вологовіддачі вони дещо гірші. Але з досвіду маю відмітити, що українські інститути мають гарні напрацювання», ― розповів фермер.

Аграрій відзначає, що цьогоріч невигідно вкладати кошти у дороге насіння, бо ціна урожаю не покриває витрат. 

Віктор Шеремета говорить, що ціна реалізації зерна восени була на рівні 3 850 грн/т, що нижче його виробничих витрат.

У ГК «Метрагро», що на Рівненщині, залікова врожайність кукурудзи ― 12 т/га. Проте навіть такий рівень врожайності не робить її тут прибутковою культурою. Варто зазначити, що 40% ярих посівів господарства ― саме кукурудза. Власник господарства Олег Меткий говорить про значні витрати на га, в тому числі враховуючи кліматичні умови регіону. 

Читайте також: Сам собі експортер: як фермеру отримати чи переказати валюту за кордон

«У нашому регіоні висока оренда землі ― в середньому $180/га. До того ж аби отримати гарний врожай, варто не економити на азотних добривах. Таким чином витрати складають близько 43 тис. грн/га. Тому при сьогоднішніх ринкових цінах на кукурудзу такий результат — це вихід «в нуль», ― розповів аграрій.

На Сумщині фермер Вадим Свєтлов, власник ФГ «Свєтлова», також вважає кукурудзу цього року збитковою культурою.

«Витрати на га порівняно з минулим роком збільшилися на 5 тис. грн. Щодо кукурудзи, то вони були на рівні 30 тис./га. Але ж її цього року можна навіть не рахувати. Ще до початку збирання ми розуміли, що продаж в нуль буде вже гарним результатом», ― розповів аграрій.

На Кіровоградщині, у ФГ «Байбарак», кажуть, що кукурудза — найнепередбачуваніша для них культура.

«Якщо говорити про кукурудзу, то тут не вгадаєш — роки різні, опади й спека різні. Наприклад, два роки тому 200 га кукурудзи у нас просто згоріли. Але от цього року все добре з погодними умовами, додаткова сушка кукурудзі не потрібна. Так, ціна, яку пропонують — 3,7 тис. грн — для нас неприйнятна, адже собівартість — 4 тис. грн. Хтось на тому заробляє, але точно не сам аграрій, який виростив. От вам і наслідки монополії. Прикро, що в такій ситуації ми не можемо спертися на державні установи, які б проконтролювали оце все», — розповів засновник господарства Василь Супрун.

Тренди сезону кукурудзи за 2023 рік

Скорочення площі посіву

У 2023 р. в Україні кукурудзою засіяли 3,8  млн га. У 2022 р. відповідна цифра складала 4,3 млн га. Тобто, фермери вже суттєво знизили площі під ярою зерновою культурою, в очікуванні не надто хорошого фінансового результату. Однак  кукурудза залишається важливим складником сівозмін в Україні та не може бути вилучена з обороту одномоментно, навіть якщо ситуація зі збитковістю вирощування не виправиться.

Хороша врожайність

Станом на кінець грудня обмолот кукурудзи ще продовжувався. За повідомленням Міністерства аграрної політики та продовольства, її було зібрано на 86% площ. Було намолочено понад 28 млн т кукурудзи. Середня врожайність за даними Мінагрополітики склала 7,8 т/га, тоді як у 2022 р.― 6,7 т/га.  Нагадаємо, що експерти USDA прогнозували, що врожай кукурудзи в Україні у 2023/24 МР складе 28 млн т. 

Зміна географії вирощування

Чернігівщина, яка традиційно вважалася одним з лідерів у вирощуванні кукурудзи в Україні, поступово втрачає ці позиції. Якщо у 2022 році тут посіяли 338,8 тис. га, то 2023 року – лише 277,29 тис. га.

Серед причин —  висока вологість зерна у 2022 р., що призвело до додаткових витрат на сушіння, потреба значної кількості азотних добрив, які в умовах війни стали дорогими. Та й логістика кукурудзи з Чернігівщини є дуже складною. 

Зменшення ФАО гібридів

Ще один тренд, який спостерігався в Україні у 2023 році, – це зменшення ФАО кукурудзи. Наприклад, на Миколаївщині раніше сіяли кукурудзу з ФАО 400. Зараз аграрії віддають перевагу меншому ФАО – не вище 340-360. Вже на Вінничині віддають перевагу ще меншому ФАО, щоб кукурудза встигла запилитися до настання пікових температур.

«Два роки ми недоотримуємо суму ефективних температур, плюс є проблеми з сушінням. Господарства на Полтавщині, які раніше не розглядали ФАО нижче 420, тепер не розглядають вище 300. На пізні гібриди дивляться власники й директори, бо потенціал по врожайності «красивий». Агрономи ж обирають середні та середньоранні, бо потенціал врожайності — це ще не все, головне питання в реалізації», — розповів директор насіннєвої компанії «Рост Агро» Максим Бернацький. 

Висока вологість при збиранні

Погодні умови осені 2023 в Україні сприяли збиранню кукурудзи. Вологість зерна в деяких регіонах була нижчою, ніж в минулі роки. Про це розповіла головний технолог компанії «Волинь-зерно-продукт» Оксана Мандрика.

«У Львівській області ми молотили кукурудзу з 21-23% вологості, у Рівненській теж 21-24%. На Волині й Поліссі більша вологість —  27-28%. Тому, як середнє значення, виводжу 24-25% —  для нас це дуже непогано. Якщо в минулі роки кукурудза з вологістю менше ніж 30% практично не заїжджала, то зараз понад 30% — це дуже мала кількість зерна», — зазначила Оксана Мандрика. 

За її словами, на Півдні та в Центрі України погода також була теплою, і врожай кукурудзи вдалося зібрати сухим. У деяких господарствах Одеської області врожайність кукурудзи була невеликою — до 5 т/га, але зерно було сухе. Це позитивний фактор для аграріїв, оскільки завдяки сухій кукурудзі не потрібно витрачати додаткові кошти на її доробку.

Читайте також: В селі майже немає людей — чим живе сімейне ФГ з Кропивниччини

Фермер з Кіровоградщини, керівник ФГ «Бабарак» Микола Байбарак говорить, що цього сезону їхнє господарство не мало проблем з кукурудзою. Її зібрали ще у вересні, і вона не потребувала додаткової сушки. 

«Погодні умови сприяли нам цьогоріч. У серпні практично 2,5 місяця були посушливими. Тому наша кукурудза не потребувала додаткового сушіння. Урожайність 5 т/га при вологості 12%, — каже аграрій.

Сушити, чи лишити в полі до весни?

Однак погодні умови сприяли не всім. А вартість сушіння зерна – важливий фактор, який впливає на рентабельність вирощування кукурудзи. Більшість фермерів сушать кукурудзу на сторонніх елеваторах. Цей варіант має кілька переваг:

• не потребує вкладень у власне обладнання;
• є більш гнучким, оскільки фермер може здати кукурудзу на сушіння в будь-який час.

Однак у цьому варіанті є й недоліки: 

• вартість сушіння може бути високою, особливо якщо вологість зерна висока; 
• фермер не може контролювати процес сушіння, що може призвести до зниження якості зерна.

Вартість сушіння зерна може становити до 30-50% від загальної суми затрат на вирощування кукурудзи. Це означає, що навіть невелике підвищення вологості зерна може суттєво вплинути на рентабельність вирощування.

Фермер з Полтавщини Вадим Слизько, через високу вологість та низьку ціну кукурудзи, збирання врожаю відклав до весни 2024 р. Аграрій має надію, що тоді вологість зерна зменшиться, і буде можливість його вигідніше продати.

«Кукурудзу ми спробували збирати, прибрали 10 гектарів. Ціна на той момент була орієнтовно 3600 грн/т. І від цієї ціни з нас знімали орієнтовно 1500 грн за вологу», — пояснив Вадим Слизько.

У господарстві «Геркулес» на Київщині кукурудзу почали збирати цього року раніше ― при вологості 18-20%,  не чекаючи осені. Тим самим зменшуючи ризики набрання додаткової вологи. У господарстві є власна сушка. Сушать на пелетах із соняшникового лушпиння. За словами власника господарства Віктора Шеремети, за ціною ―  це оптимальний варіант. Пелети придбані, не власні. 

«Хоча ціна на пелети сьогодні вища, ніж на саме зерно кукурудзи. І я знаю фермера, який організував сушку кукурудзи на кукурудзі. Тобто він використовував зерно як паливо», ― додав аграрій.

В LNZ Group збір кукурудзи розпочали ще в жовтні, і однозначно націлені на досушування. Оскільки мають намір тримати зерно до кращої ціни.

«Все зерно будемо досушувати до базової вологості 14%, інакше є ризик не зберегти її до моменту реалізації», —  поділився керівник Агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

Полімерні рукави чи елеватор?

З початком війни, коли значно скоротився експорт, а сховищ для зберігання не вистачало, фермери почали активно використовувати бюджетне зберігання у зернових рукавах. 

Тримаючи зерно в рукавах 18 місяців, вартість зберігання становитиме 16,6 грн/т на місяць. Тоді як місяць зберігання на елеваторі коштуватиме в середньому 90-100 грн/т. В рукаві діаметром 2,7 м та довжиною 60 м може зберігатися до 200 т кукурудзи.

«Зернові рукави — найдоступніший спосіб оперативно збільшити об’єми зберігання зернових без втрати якості продукції», — зазначають в компанії «Планета Пластик», українському виробнику полімерних рукавів.

В «МХП» також використовують зернові рукави на спеціально збудованих зернових хабах. Тут вважають цей напрямок перспективним. За словами головного інженера, при необхідності компанія буде продовжувати будувати мобільні зернові хаби із зерновими рукавами. Через рукава компанія перевалила вже понад 4 млн т зерна.

«Львівський елеватор» ми збудували за пів року. Почали в березні 2023 року, і на початку вересня він був повністю функціональний, приймав пізні в тому числі і кукурудзу», — розповів Володимир Занько.

За інформацією консультанта товариства «АГ-БАГ Україна» Сергія Степового на Вінниччині 5 сільгосппідприємств цьогоріч стали учасниками програми USAID АГРО і безкоштовно отримали мобільні зерносховища. 

«Всього ж з початку повномасштабного вторгнення завдяки грантовим програмам українським аграріям безкоштовно надали 25 тисяч зернових рукавів», — розповів консультант.

Чи є альтернатива кукурудзі?

Цікаво, що перед посівною агрохолдинги  розповідали про плани замінити кукурудзу соняшником. Деякі так і зробили. Але любов аграріїв до кукурудзи все однаково залишилася. 

Для прикладу LNZ Group не планують відмовлятися від кукурудзи. 

«Замінити кукурудзу на інші зернові культури економічно не так і вигідно, а збільшення площ посіву сої чи соняшника буде мати інші негативні наслідки. До того ж кукурудза на сьогодні є найбільшим джерелом органіки у ґрунті, що особливо відчутно за відсутності органічних добрив. Якщо два роки з п’яти у сівозміні відсутня кукурудза, то урожайність інших культур знижується на 10-15%», — розповів керівник агродепартаменту LNZ Group Олександр Хмелюк.

Збирати кукурудзу в зимовий період можливо?

Генеральний директор «ТАС Агро» Олег Заплетнюк зазначив, що збирати кукурудзу в зимовий період можливо. Проте значний сніговий покрив на рослинах може блокувати обмолот через залипання очисного механізму комбайна, що призводить до великих втрат зерна. Чисті від снігу рослини, навіть при наявності снігу на поверхні ґрунту, добре вимолочуються, тому в таких умовах збирання відновлюється. 

За його словами, у «ТАС Агро», в разі прийняття рішення про подовження обмолоту в зимовий період, максимально контролюють втрати зерна на полі і, якщо вони прийнятні, то працюють далі.

«Ми завжди прогнозуємо врожаї та плануємо всі виробничі процеси. Але часто свої корективи вносить несподіваний погодний чинник. До завершення збирання нам залишилося близько 2 тис. га кукурудзи. В основному це Північний кластер компанії (Чернігівська область). Обмолот продовжуємо, при відсутності снігового покриву на рослинах і здатності техніки рухатися в полі. Варіант повної зупинки збирання кукурудзи наразі не плануємо, хоч на залишку маємо гібриди придатні до перестою на зимовий період», — пояснив експерт.

Він також додав, що одним із важливих ризиків та перепон якісної роботи у зимовий період є зменшення кількості днів придатних до обмолоту та скорочення тривалості світлового дня.

Дорога логістика та блокування експорту суттєво вдарили по кишенях аграріїв

Війна в Україні призвела до блокування морських портів, що є основним каналом експорту зерна з країни. Як наслідок ― значне зростання вартості логістики. Якщо до початку війни логістичні витрати на тонну зерна з центрального регіону України до портів Одеси становили близько $30, то зараз при перевезенні до портів ЄС вони сягають $170-180. Це означає, що вартість логістики зросла у 5-6 разів. Фактично витрати на доставку в багатьох випадках становлять близько 2/3 від ціни зерна. Це робить його виробництво в Україні збитковим. 

«Логістика зараз суттєво б’є по кишені. Скажімо, якщо  фермеру повернути ті кошти, що він витрачає на логістику, то одразу фінансові результати його господарства кардинально зміняться.  У нас сьогодні щоб довезти до порту одну тонну зерна коштує $70. І такою ж є ціна для того, щоб завантажити його і довезти до Китаю. То через увесь світ фактично, а то просто 500 км через Україну. Причини — суттєве здорожчання: дорогі колеса, дороге паливо, дороге завантаження у портах», — розповідає співзасновник компаніїVolodarВолодимир Нагорний. 

І хоча останніми тижнями ціни в портах починають трохи підвищуватися, все одно до економічно обґрунтованих ще далеко. 

«Останніми тижнями ціна в портах на кукурудзу трохи вирівнялась. Але мова йде про 500 грн. Натомість ми отримали здорожчання залізничного перевезення на ті ж 500 грн», — констатує аграрій Олег Меткий.

Вигода від експорту складає 5%

Експорт кукурудзи з України станом на 11 жовтня впав на 48% порівняно з відповідним періодом минулого сезону. Станом на 30 листопада на зовнішні ринки відвантажено 3,8 млн т зерна. Саме кукурудза лишається найбільш популярною експортною культурою.

Продаж на експорт цього року став для деяких аграріїв рятівним. Власник «Метагро» Олег Меткий саме цей фактор називає вирішальним у тому, що вдалося фінансово втриматись на плаву. Варто додати, що господарство збирає на рік 65-70 тис. т зерна.

«Звичайно, що ціни на експорт більш вигідні. До тих цін, які були в Україні ми отримали додатково приблизно 5 %. І на противагу продажу в Україні, саме експортуючи, ми отримуємо відшкодування ПДВ.  Однак варто розуміти, що робота на експорт ― це робота «в довгу». Для прикладу, ми відвантажили зерно чотири місяці тому, а лише зараз отримуємо кошти», ― поділився досвідом аграрій.

Які перспективи для продажу кукурудзи?

Директор консалтингово-аналітичної компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк припускає, що в цьому сезоні Україна очікувано отримає врожай 31,4 млн т кукурудзи. Про це він розповів під час  форуму «Зерно і переробка. Розвиток попри війну».

За його словами, перехідні запаси з минулого сезону становлять майже 3 млн т. Ця цифра склалась завдяки добре організованому експорту в умовах війни. Відтак перехідні залишки не сильно тиснуть на ринок.

«Головним питанням у майбутньому буде те, скільки Україна зможе експортувати. Відповідь криється не лише в логістичних максимумах всіх наших напрямків експорту, а й у бажанні фермерів продавати на поточних цінових рівнях», ― додав Юрій Гаврилюк.

Так, у Barva Invest вважають, що пропозиція і далі буде обмеженою, а посилення продажів відбудеться тільки у другій половині зими.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2023 р.