Переваги застосування регуляторів росту в інтенсивних технологіях садівництва. Як це працює?

234
0
АгроЗнавці від BASF відповідають на запитання про інтенсивні технології садівництва
АгроЗнавці від BASF відповідають на запитання про інтенсивні технології садівництва

Проект «АгроЗнавці» продовжує збирати запитання аграріїв та давати відповіді на них. У цьому випуску експерти з компанії BASF відповідають на запитання читачів про те, як працюють регулятори росту та які переваги їх застосування в інтенсивних технологіях садівництва. За відповідями ми звернулися до менеджера з розвитку продукту Юрія Савченка.

Нагадаємо, що надалі тематика запитань не обмежиться лише агрономією. Ми збиратимемо запитання і про юриспруденцію, бухгалтерію, інженерію та подекуди навіть менеджмент, тому пропонуйте свої теми, запитуйте, слідкуйте за оновленнями і ми не залишимо вас без відповідей!

Детальніше про проект можна прочитати за посиланням, а усі відеовідповіді на запитання про переваги застосування регуляторів росту в інтенсивних технологіях садівництва можна переглянути на YouTube-каналі HliborobTV.

Питання 1: Тільки нещодавно заклали сад, досвіду ще небагато, тому хотілося б докладно почути про використання регуляторів росту для черешні: які кращі для кореневої системи, які – для цвітіння. Читали, що є такі регулятори, які запобігають осипанню плодів. Чи правда це?

Відповідь: Такі регулятори дійсно є. Зокрема, це Регаліс Плюс, він має такі властивості: утримує зав’язь на дереві, попереджує її осипання. Також він діє як регулятор росту, і навіть додатково працює на кореневу систему. Адже коли ми зупиняємо інтенсивний ріст верхніх пагонів, ми стимулюємо розвиток кореневої системи. В Європі проводяться дослідження таких процесів, і є рекомендації для молодих саджанців – для їхнього хорошого приживлення варто використовувати Регаліс Плюс у невеликих дозуваннях, 0,3–0,4 л/га. Такі обробки стимулюють розвиток кореневої системи. На жаль, реєстрації в Україні ми не маємо. Поки що це лише дослідження, а не масштабні промислові рекомендації. Ми маємо реєстрацію в Україні на яблуні, будемо працювати над її розширенням для груш, полуниць, слив. На черешню реєстрації поки що в планах немає. І якщо працювати на утримання зав’язі, на допомогу дереву під час заморозків чи морозів, для черешні є інші продукти на ринку України: амінокислоти різних формуляцій, добрива, які фізіологічно створюють високу стійкість дерева, сприяють його розвитку. Це також певним чином буде допомагати дереву пережити заморозки та стимулювати цвітіння. Для збільшення інтенсивності цвітіння необхідно використовувати борвмісні добрива. Бор необхідний до та після цвітіння, він стимулює зав’язь, а також її утримання на дереві, активність та, відповідно, формування плодів. У період після цвітіння необхідно вносити кальцієві продукти, тому що вони часто є антагоністами фунгіцидів, інсектицидів і інших препаратів, але ці продукти дають змогу отримувати хороший та якісний урожай черешні.

Питання 2: Чи потрібно додавати у розчин із регулятором вітамін С?

Відповідь: Якщо використовувати регулятори росту, то вітамін С дає додатковий ефект для рістрегулюючих процесів, але це комплексний підхід. Тут потрібно розуміти, наскільки культура забезпечена вологою, поживними елементами, щоб не перенаситити, не зупинити розвиток саджанця або дерева та жодним чином не завадити регуляції росту. Тобто, коли дерево ослаблене, спостерігається нестача вологи та поживних речовин, до процесів регуляції росту потрібно підходити дуже обережно.

Питання 3: Коли виправдане використання спиртових розчинів стимулятора росту для обробки черешків?

Відповідь: Для обробки черешків є багато продуктів на ринку. Це й амінокислоти, і гумати, які дозволяють стимулювати кореневу систему. На ринку є дуже багато продуктів, які містять і гумінові кислоти, й мікроелементи, які допомагають розвитку кореневої системи. Їх можна використовувати, адже вони дуже непогано дозволяють культурі розвивати кореневу систему, черешки на початкових етапах розвитку. На жаль, у компанії BASF немає таких зареєстрованих продуктів.

Питання 4: Чи справді яблуня потребує понад 20 обробок ЗЗР на сезон?

Відповідь: Компанія BASF пропонує не лише готові системи захисту, а й рекомендації з використання продуктів, науково обґрунтовані принципи їхнього використання, фази, норми, строки, періоди очікування. Щоб захист був корисним для дерева та безпечним для людей, бджіл, довкілля, потрібно, звісно, прагнути до мінімального внесення продуктів. Теоретично в ідеальних умовах можна запланувати 6–12 обробок саду. Але, як показує практика, погодні умови, перепади температур, складні весна й літо не дають можливості обійтися такою кількістю обробок, доводиться робити додаткові лікувальні інтервенції, щоб отримати хороший якісний урожай. Проте компанія BASF пропонує контактні продукти – Делан, Полірам. Ці препарати не мають системної дії, стійкі до дощу, дозволяють захищати культуру на протязі усієї вегетації. Їх оптимально застосовувати для профілактики хвороб. Як контактні, ці продукти не мають такого токсичного впливу на культуру та кінцевий продукт. Тобто чергування цих препаратів із мінімальним включенням системних засобів, які застосовуються вже для лікування, дозволить якісно захистити культуру.

Питання 5: Чи бувають препарати, котрі достатньо вносити лише 1–3 рази на рік?

Відповідь: На жаль, із власного агрономічного досвіду я не можу назвати таких препаратів. Бо якщо це контактні продукти, вони працюють від 7 до 10 днів у хороших погодних умовах, потрібно суміщати застосування цих продуктів до 3–5 днів для якісного захисту культури. Якщо це системні продукти, вони працюють максимум 25 днів. Я чув, що є такі продукти на ринку України, але обійтися трьома препаратами на сезон – це дуже складно, оскільки інфекційний фон досить високий і, звичайно, з ним потрібно боротися.

Питання 6: Який необхідний мінімум ЗЗР для яблуневого саду?

Відповідь: Головне завдання – захистити нашу культуру від парші, борошнистої роси та, якщо говорити про яблука й груші, то виникають ще й проблеми зберігання. Це парша складська, альтернаріоз, гірка ямистість, що проявляється саме у період зберігання, хоча зараження відбувається ще на етапах кінця цвітіння – початку формування плодів. Маючи такі контактні продукти, як Делан, Полірам, а також системні продукти Белліс, Сігнум, Малахіт із портфеля BASF, і залежно від площі саду, можна значно скоротити кількість обробок та використовуваних ЗЗР. Можна буде обійтися мінімумом з якісними продуктами, які будуть гарантовано захищати культуру протягом вегетації. Та в будь-якому випадку кількість продуктів буде залежати від площі насаджень і запланованої кількості обробок.

Питання 7: Які основні помилки роблять вітчизняні садівники під час вибору системи захисту та як цьому можна запобігти?

Відповідь: Система захисту саду, і не лише саду, це творчий підхід, у який вносять свої корективи погодні умови, виробники. Особливо це стосується інтенсивних садів, де в кожного виробника своя система захисту, яка заздалегідь продумується та прогнозується. Закуповуються продукти, і тоді якщо погода вносить якісь корективи, то й виробники підлаштовуються відповідно під ці системи захисту. Назвати їх помилками дуже складно, тому що в природі надзвичайно важко будь-що спрогнозувати. Якщо ти не зміг передбачити завтрашній дощ або не зміг після дощу зайти й захистити культуру, то це не помилка, а радше форс-мажорні обставини. Але є й такі моменти, на які варто звернути увагу. Це, наприклад, захист контактними продуктами у складних погодних умовах. Залежно від інтенсивності опадів, знадобиться скорочення періоду обробок до 3–5 днів, потрібно більше проводити профілактику, яка не дозволить грибку інфікувати листкову поверхню. Адже коли ми вже пропустимо хворобу чи шкідника, дуже важко потім виправити цю помилку. Відповідно, у цій системі має бути чергування продуктів контактних і системних, тому що інфекція може бути прихованою, ми її не бачимо, а вона вже проростає зсередини і створюватиме нам проблеми. Відтак потрібно додавати до системи захисту й системний продукт, але наголос робити все ж на контактні препарати, які дозволяють проводити профілактику хвороб. І, звичайно, не можна покладатися лише на хімічні засоби захисту, а й використовувати в комплексі добрива, потенціал самої культури, навантаження врожаю. Відповідно, потрібно тримати дерево у тонусі, у потенціально можливих для нього умовах, коли збалансовано той урожай, який дерево може дати, і те живлення – мінеральне та листкове – яке ми даємо дереву для досягнення певних цілей та урожаю. Також слід пам’ятати, що в період початку формування плодів потрібно витримувати баланс кальцію, щоб наше яблуко мало рівномірний колір і добре почувалося у період зберігання та подальшої реалізації.

Питання 8: Як вберегти рослину від заморозків у період цвітіння?

Відповідь: Весняні заморозки – процес також не прогнозований, як показав цей рік, навіть у квітні можна стикнутися з випаданням снігу, і дуже важко цей процес регулювати. Є агротехнічні прийоми, є використання зрошення у цей період, коли ми перед заморозками насичуємо культуру вологою, поливаємо листкову поверхню. Дерево обмерзає і морози вже не так шкодять бруньці. Можна підвищувати температуру повітря, обігріваючи, тобто задимлюючи, спалюючи солому на наших ділянках. Але це малореально, якщо йдеться про великі площі. Як я вже казав, існує продукт Регаліс Плюс, який можна застосувати, якщо передбачається заморозок. До початку настання заморозків вносимо Регаліс Плюс у дозуванні 0,4–0,5 л/га, і він допомагатиме дереву впоратися зі стресом, утримати зав’язь і бруньку. Тому використання цього продукту помітно зменшить шкоду від морозу. Якщо культура все ж потрапила під заморозок, після повернення плюсових температур потрібно якнайшвидше застосувати Регаліс Плюс. Це дозволить зберегти бруньки, зменшити втрати урожаю і, якщо дерево все ж суттєво постраждало, попрацювати на закладку бруньки на наступний рік, для майбутнього врожаю.

Питання 9: Як відновити рослину після заморозків? Чи можливо це?

Відповідь: Можна використовувати спеціальну сітку, вона створює власний мікроклімат, є протиградовою, створює певну вологість, знижує якийсь відсоток дії заморозку. Це агротехнічний прийом. Але також існують продукти, які дозволяють знизити стрес рослини та допомогти їй пережити заморозки. Це амінокислоти, амін окати, біостимулятори, такі, як Атонік Плюс, наприклад.

Питання 10: Що перспективніше: закласти новий сад чи відновити старий?

Відповідь: На це питання виробники повинні відповісти самі, наскільки їм цікаво утримувати старі сорти, наскільки вони продуктивні. Бо якщо є ушкодження 70% дерев у старому саду, дуже не рентабельно залишати 30%. Це все ж фунгіцидні обробки, інсектицидні та санітарні обробки, утримання міжрядь у чистоті, вірніше, рядових смуг і міжрядь у задернінні. І, звичайно, якщо можна отримувати потенціал і від старого саду, окультурюючи та омолоджуючи його, то такий сад можна залишити й розвивати. Він вже стійкий до захворювань, у дерев розвинуті крона та коренева система, відповідно, потенціал його вищий. Та наука та селекція не стоять на місці, сади інтенсифікуються, виводяться нові клони, нові сорти, котрі дозволяють отримати якісний, смачний та стандартний урожай. Тому виробник, приймаючи рішення, повинен планувати свої можливості, свої витрати та рентабельність культури.

Питання 11: Який буде стійкішим проти шкідників та хвороб?

Відповідь: Однозначної відповіді дати не можна, оскільки у старих садів насиченість хворобами більша й шкідники мають більше можливостей там заселятися, в них уже довгий період проростання, симбіозу з деревом. Відповідно, там буде вже складніше з цим процесом боротися, потрібно буде працювати більш інтенсивно. Але й у молодих інтенсивних садах також від цього не відійдеш, адже потрібно обробити, моніторити плодожерку, кліща, хвороби (паршу, борошнисту росу). Хоча всі процеси можна ефективно контролювати та регулювати і в старих, і в молодих садах. Продукти на ринку це дозволяють.

Питання 12: Чим відрізнятиметься догляд за цими садами?

Відповідь: Вірогідно, кількістю робочих розчинів, кількістю обробок. Ось ми бачимо сьогодні, що молодий сад – інтенсивний. Схема посадки така, що ряди добре продуваються, добре освітлюються, добре обробляються. Відповідно, у цю крону потрапляє достатня кількість і фунгіциду, й інсектициду, та й взагалі тут можна дозування та норми зменшувати, оскільки крона добре піддається обробці. У старих садах, зазвичай, крони більші, загущеність сильніша та якість покриття плодів за обробки дерев знижується.

Питання 13: Які регулятори росту ви можете порадити для підсилення коренеутворення у черешків персика?

Відповідь: З корінцями персика – питання творче, існують і агротехнічні методи роботи з привою, підвою цієї культури, і стимулювання. Звісно, існують продукти на ринку (агростимуліни та інші), що дозволяють працювати на укорінення, на формування тих самих молодих черешків, які в подальшому будуть формувати нашу рослину. З продуктами компанії BASF ми в цьому сегменті ринку відсутні, тому докладніше коментувати, на жаль, не можу.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook.

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Я — Куркуль

Новини