Заступник міністерства аграрної політики Польщі М. Кололдзєйчак підтвердив, що дані польських фермерів про те, що в їх країні залишається «українське зерно» є неправдивими, але при цьому міністр цього міністерства розповідає, що польські фермери «доведені до відчаю». 

Тоді, що це за дисонанс? Дане питання дуже складне, але Ви наполегливо хотіли почути відповідь від мене. Тому щоб розібратись комплексно будемо йти від більшого (ЄС) до меншого (конкретно нашого кордону).

Шар 1 (основа)

Фермерські протести — європейський тренд. Дотації с/г в ЄС це окрема велика тема. Зазначу, що концепт «рівня життя в ЄС» десятиліття базувався на тому, щоб мінімізувати розрив у доходах між містом і селом. Саме з цією ціллю в основі далі й розроблялись програми дотацій в агросектор, який мав успіх, але поступово призвів до «звички», що стало причиною слабкої адаптованості європейського фермера до змін. 

Читайте також: Румунські фермери та українське зерно — чому блокується кордон і як це припинити

Зараз протести фермерів охопили як мінімум 12 країн ЄС від Польщі до Франції. До речі, всередині Європи фермери теж блокують один одному кордон, звісно не з таким розмахом як в Польщі й не з таким порушенням Закону. 

Поштовхом до протестів були два фактори: 

• Частина країн почала скорочувати національні програми дотації, що пов'язано з безпековими викликами й необхідністю перенаправлення фінансування. 
• Друга — це програма «Від ферми до виделки», яка змушує європейських фермерів в рамках «зеленої угоди» дотримуватись додаткових екологічних норм, що підвищує витрати на вироблення с/г продукції. 

До чого тут Україна? Чому не тільки в Польщі, але й у Франції, Бельгії, Італії лунали заклики проти українського збіжжя? Бачу дві причини

Перша (емоційна) — коли на думку європейського фермера було все добре? Коли не було України та української продукції, яку спрощено Єврокомісія дозволила завозити в Європу, щоб підтримати нашу економіку. 

Не хочу образити людей, які мешкають у сільській місцевості, але сільські/фермерські спільноти дуже схильні до емоційного реагування та відповідних маніпуляцій. І Європа не виключення.

Друга причина (раціональна). Я так до кінця не зміг розібратись чи це правда, але від нових екологічних нововведень, проти яких протестують європейські фермери, поки звільнено український агроекспорт, бо це стосується внутрішнього ринку. 

На думку європейських фермерів —  це робить українську агропродукцію надконкурентною. Але ще раз, точно розібратись з цим пунктом в мене не вийшло, хто більше в темі, будь ласка, доповніть. 

Ну і третя причина — «брати в заручники Україну» для війни з Єврокомісією європейським фермерам просто цинічно, але з інформаційної точки зору вигідно, і вони відверто про це кажуть.

Шар 2 (бездіяльність ЄС)

Всіх хвилює питання чому Єврокомісія нічого не робить у тому числі в захисті законності українського агроекспорту. Причина — вибори. У червні мають відбутись вибори до Європарламенту, де праві популістичні рухи Європи (типу AFD, Народний фронт та інші) можуть здобути солідний результат. Я вже писав, що ЄК намагається цей тренд спинити впровадженням більш жорсткої міграційної політики та рядом інших нововведень. Сільська місцевість та європейське фермерство — це основа правопопулістичних рухів. Тому з одного боку ЄК не може стратегічно піти проти фермерів, з іншого боку ЄК не може покинути Україну та ввести проти нас той рівень правил, який був до 24 лютого. 

Так само в ступорі й національні уряди членів країн ЄС. Їх національні політичні тренди відповідають загальноєвропейським. Тобто, тренд росту популярності правих рухів, де разом з нормальними правими ростуть й праві популісти чи радикали.

Читайте також: Конфлікт на польсько-німецькому кордоні — яка загроза для України

Виходить національні уряди чекають рішень від Європейської комісії, Європейська комісія чекає підтримки та рішень від національних урядів. І в результаті всі дивляться один на одного та чогось чекають, чекають як фермерам набридне і воно само по собі якось розсмокчеться.

Шар 3 (московське втручання)

У 2022/23 москва ставила ставку на підрив Європи зсередини через енергоносії.  Цього не сталось, але випадок (фермерські протести) подарував нову стратегію втручання. Особливо, коли «канал входу для московії» — це праві популісти, які у багатьох випадках толерують москві. 

Найкращі гібридні дії ті, що базуються на реальній проблемі, а далі технологіями/підкупами роздмухується емоційно, вкидають фейки й так далі. Москва намацала слабке місце і давить на нього. Про московський слід в протестах (але не всі протести організовані виключно москвою) говорив президент Чехії, міністри Німеччини, різні видання з посиланням на спецслужби країн.

Шар 4 (Польща та кордон)

Польські фермери діляться на три групи: 

• Перша — це відображення загальноєвропейського тренду (див. шар 1); 
  Друга частина (історична пропаганда) — просто зробити українцю зле на основі історичного польського шовінізму;
• Третя частина — прямий наслідок московських спецслужб (куплені політики, проплачена маса за злотий і так далі). 

У купі ці три групи ми просто для легкості об'єднуємо у «польський фермер», але насправді мотиви та опрацювання мотивів для кожної різний. Для першої потрібні дії ЄК, для другої й третьої — дії правоохоронних органів, але для цього 2-3 група мають позбутись прикриття, яке дає наявність першої групи.

Тепер питання: Чому уряд Польщі нічого не робить? 

Давайте для початку окреслимо межі. Мені теж болить за те, як висипають українське зерно, в мене теж проблеми з логістикою волонтерки й в рази більше пригод на п'яту точку, в мене ця п'ята точка як червоним перцем натерта вже, але якщо дійсно хочемо розуміти ситуацію, а не гратися емоційними закидами, то треба робити посилання на 4 шари, які описані вище. 

Для початку чи докладав зусиль уряд Туска для розблокування? Ну наче ж так. Кордон було розблоковано, при чому уряд вів переговори як з перевізниками, так й з фермерами. Що сталось далі? Фермерський вибух в Німеччині, Франції, Італії та так далі, що знову «розбудило та легітимізувало дії польських фермерів в рамках європейської фермерської спільноти». 

Уряд Туска так само сидить і відверто очікує рішень від ЄК як і німецький чи французький. Просто в поляків з нами є спільний кордон, а в тих ні. Окремо ще додаємо контекст, що коаліція Туска — це збірна солянка і виштовхни одну складову, то посиплеться в нього все. 

Слабке місце — це Селянська партія, яка є складовою уряду і від якої є міністр аграрної політики Польщі та вся відповідна вертикаль. Це той, що «співчуває фермерам». Тому агроміністр не піде проти своєї політичної основи — виборця сільської місцевості, а Туск не може піти проти свого міністра, бо наслідком може стати розвал коаліції. Ось і причина. Тому ще раз, всі просто чекають на рішення ЄК.

Тепер питання, що робити Україні? 

Бо все це добре, але страждаємо ми. На жаль, ми в такій позиції, що наша реакція має бути 100 разів виваженою та продуманою. «Йти бити морди та силою розблоковувати» — це не варіант від слова зовсім. Просто окреслю один нюанс. 

Будь-яка фізично агресивна дія проти польського фермера буде розцінена «західним фермерством» як дія проти їх спільноти, бо дії польського фермера умовно «легітимізовані фермерською кризою ЄС». 

Західне фермерство має вагомий політичний вплив в Європі й нам дуже потрібно бути обережним у конфронтації з ними. Вдаримо поляка, агукнеться нам десь у Бельгії, де ми сподіваємось отримати відсотки від заморожених активів московії. Врахуйте, що це все буде відбуватись під московським впливом спецслужб для конфронтації (десь випадково вибухне якась граната під час мордобою), перекручуванням (ІПСО) і значно потужнішими вливаннями в пропаганду.

Так що ж робити? Діяти обережно та виключно в правовому полі: фіксація збитків, запит до ЄК, збір юридичних фактів, підготовка позову до СОТ.

Поки наш підхід має бути максимально прагматичним, урівноваженим із «за»/«проти». Іноді відбувається така ситуація, що немає гарного рішення, а є найменш поганий і схоже, що це та ситуація...

Блог опубліковано за текстом автора аналітичного телеграм каналу Resurgam.

 © Kurkul.com, 2024 р.