Поляков Григорій Михайлович

Освіта:

• 1972 р. — закінчив Харківський інститут громадського харчквання за спеціальністю «Товаросзавиць вищої кваліфікації».
• 1980 р. — закінчив вищу партійну школу при центральному комітеті комуністичної партії України, факультет економіки народного господарства.

Кар'єра:

• 1976-1991 рр. — працював в органах виконавчої влади та на партійних посадах 
• З 1992 р. — керівник та засновник товарисвта з обмеженоювідповідальністю комерційної фірми «Агрохімпромцентр».
• З 1999 р. — керівник та засновник приватного підприємства фірми «Агрохімпромцентр».
• 2000-2006 рр. — керівник та засновник товарисвта з обмеженою відаповідальінстю виробничо — комерційної фірми «Сумінмед».
• 2005-2009 рр. — співзасновник сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Білопільський».

Нагороди:

• Заслужений працівник сільського господарства України. 
• 2009 р. — грамота Верховної Ради України.
• 2009 р. — відзнакою Сумської обласної ради «За високі досягнення».
• 2011 р. — грамота Сумської обласної державної адміністрації.

Цитати:

• «Я прийшов туди [в агро], коли вже все розтягнули, розграбували, коли комплекс був практично зруйнований. На току, крім побитого асфальту, навіть забору не було. І от за ці роки я зробив з господарства високоефективне соціально направлене підприємство. Вирощуємо зернові: пшеницю, ячмінь, жито, сою, нішеві культури. До того ж, усі 17 років існування господарства вирощуємо гречку. Також десь 100 га стали сіяти соняшнику». (Kurkul, 12.2016 р.)
• «У моїх працівників майже у два рази більша зарплата, ніж пропонують інші господарства області. Господарство має дуже високе податкове навантаження, навіть більше за тих, хто тримає тваринництво. Ми побудували зерносховище, купили нову техніку. Сьогодні у нас хороший колектив, утворюються династії, бо приходять працювати діти тих, хто починав тут роботу ще біля витоків підприємства». (Kurkul, 12.2016 р.)
• «Вже, якщо чесно сказати, і людей, які працювали на фермі, в нашому селі немає. Коли розвалили цей комплекс, розпаювали землю, то люди повиїжджали, на жаль». (Kurkul, 12.2016 р.)