Григорій Поляков, голова Білопільської районної організації «Аграрний союз України», керівник ППФ «Агрохімпромцентр»

Григорій Поляков: Ми готові чесно платити за кожен гектар, але не заважайте працювати

15 грудня 2016 541 0

Як живуть невеликі аграрії в українських селах, що думають про реформи в державі, як ставляться до системи оподаткування та чи доводиться боротися з рейдерством? Про це і не тільки днями говорили сільгоспвиробники під час Форуму аграріїв Сумщини.

За нагоди Kurkul.com поспілкувався з головою Білопільської районної організації «Аграрний союз України», керівником приватного підприємства «Агрохімпромцентр», заслуженим працівником сільського господарства України Григорієм Поляковим, який розповів про своє господарство та проблеми, з якими у наш час доводиться боротися маленьким фермерам.

Kurkul.com: Пане Григорію, як давно існує ваше господарство, скільки землі в обробітку?

Григорій Поляков: Ми існуємо з 1999 року. Починали з 200 га землі, зараз маємо 1,4 тис. га. Наше підприємство розташоване у с. Горобівка, Білопільського району.

Kurkul.com: Чим займаєтеся, що вирощуєте? Чи є у вас тваринництво?

Григорій Поляков: Ні, тваринництва немає. Я прийшов туди, коли вже все розтягнули, розграбували, коли комплекс був практично зруйнований. На току, крім побитого асфальту, навіть забору не було. І от за ці роки я зробив з господарства високоефективне соціально направлене підприємство. Вирощуємо зернові: пшеницю, ячмінь, жито, сою, нішеві культури. До того ж, усі 17 років існування господарства вирощуємо гречку. Також десь 100 га стали сіяти соняшнику.

Kurkul.com: Скільки площ у вас під гречкою?

Григорій Поляков: 300-350 га, кожного року трішки відрізняється в залежності від сівозміни.

Kurkul.com: Гречку рентабельно вирощувати?

Григорій Поляков: Рентабельно, але для цього треба спеціальну техніку, а у багатьох її вже немає. До комбайну треба підбирачі, спеціальні жатки. Тому багато хто сіє всього 30-50 га. У нас ця техніка є. Гречка — хороший попередник. Ми встигаємо її зібрати у серпні і у вересні посіяти озимі. Тому 17 років вже працюємо за такою схемою.

Kurkul.com: Яким чином Вам вдалося відродити підприємство?

Григорій Поляков: У моїх працівників майже у два рази більша зарплата, ніж пропонують інші господарства області. Господарство має дуже високе податкове навантаження, навіть більше за тих, хто тримає тваринництво. Ми побудували зерносховище, купили нову техніку. Сьогодні у нас хороший колектив, утворюються династії, бо приходять працювати діти тих, хто починав тут роботу ще біля витоків підприємства.

Окрім того, я побудував у селі церкву, будинок механізаторів. Ми відстоюємо інтереси громади, беремо участь у різних аграрних акціях, протестах, їздимо під Верховну Раду. Якби всі так наполегливо працювали у напрямку захисту прав, інтересів, як наш колектив, мабуть, ми мали б кращі результати у розвитку сільських територій.

Kurkul.com: А чому не хочете відродити тваринницький напрямок?

Григорій Поляков: Вже, якщо чесно сказати, і людей, які працювали на фермі, в нашому селі немає. Коли розвалили цей комплекс, розпаювали землю, то люди повиїжджали, на жаль. Для того, щоб тримати чи відновлювати тваринницький комплекс, потрібна земля, хоча б 1,5 га на одну голову великої рогатої худоби. При нинішній ситуації, коли кредитні ставки сягають 25-30%, немає ніякої допомоги, державних програм, відмінили спецрежим ПДВ і порівняно з минулим роком збільшилася на 20% вартість землі — це нереально.

Kurkul.com: Дуже відчутною для Вашого господарства була відміна спецрежиму ПДВ?

Григорій Поляков: Я порахував, що цього року у нас фінансове навантаження на 1 га збільшилось на 59% (3,4 тис. грн), виробничі витрати на 1 га — на 50% (до 10 тис. грн), орендна плата за землю збільшилась на 1 млн грн, і 1,5 млн грн, які я використовував зі свого спецрахунку ПДВ на купівлю запчастин, мінеральних добрив та ЗЗР, я був змушений перерахувати до бюджету. А витрати лише ростуть. У той час, як собівартість нашої продукції не змінюється, ціни на продукцію залишаються на рівні минулого маркетингового року.

Оборотних коштів скоро буде не вистачати, якщо не доб’ємося того, щоб нам залишили спеціальний режим ПДВ. Особливо це небезпечно для дрібних фермерів, тому що вони не звикли до такого податкового навантаження.

Kurkul.com: Під час форуму Ви говорили, що готові виходити під Верховну Раду, іти на Київ. До чого ще готові? Як залишити на плаву маленьких фермерів?

Григорій Поляков: Я вважаю, що за останні 5 років ми тільки почали розвиватися. Я маю на увазі і фермери, і дрібні сільгосппідприємства. Почали купувати нову техніку, вводити нові технології, отримувати хороші врожаї. Але минулого року, коли зняли ПДВ, ми лишилися додаткових 20 млрд грн оборотних коштів по Україні. Ви розумієте? Тобто у нас забрали 20 млрд грн, а в бюджеті на 2017 рік заклали на аграрний сектор 5,5 млрд грн. Кажуть, що «ми віддамо ваші гроші». З них 1,9 млрд грн — нереальні гроші, тобто, по-факту виходить близько 3 млрд грн. Це у 80 разів менша допомога держави, ніж у європейських країнах. Тому ми хочемо повернути той спецрежим ПДВ, який був раніше. А якщо повернути не вийде, то хоча б запропонуємо зменшити його до 10% — 50/50.

Kurkul.com: Сьогодні ми почули думки аграріїв про те, що агрохолдинги заважають малим фермерам розвиватися, псують дороги, «ділять» землю… Чи є у Вашому районі така проблема?

Григорій Поляков: Це болюче питання. У нас 84% земельного банку району обробляє кілька холдингів, які можна перерахувати на пальцях однієї руки. Решту — 16% землі — обробляють 60 юридичних осіб, фермерів.Два роки тому ситуація в районі була більш мирною. Ті, кого «завела» влада через відкати, почували себе впевнено, набралися землі і працювали спокійно. Останні кілька років нам не подовжують договори на обробіток земель резерву і запасу, які ми обробляли раніше. В господарському суді нещодавно було близько 10 справ від фермерів Білопільського району. Чому сільрада нам не сприяє? Тому що хоче забрати у нас землю і врешті-решт віддати її крупним агрохолдингам.

Крім того, є не переоформлені паї. Наприклад, землі померлих власників, на які досі немає спадкоємців. У таких ситуаціях сільська рада повинна їх шукати і, якщо спадкоємців немає, через суд признати їїї відумерлою спадщиною, забирати землю в управління сільської ради, громади, в комунальну власність, а потім укладати договори з тими, хто її обробляв. Так от ці землі теж хочуть забрати крупні компанії.

Виходить, що ми обробляємо поле на 100 га, є кілька пайовиків, які померли і поле перетворюється на шахову дошку. Ми його привели в порядок, платимо податки, і хоча сьогодні немає законодавства, щоб ми заключали договір, але ми склали з адміністрацією договори ще 10 років тому. Сьогодні ми маємо їх продовжити і працювати далі. А якщо на моєму полі буде 100 ділянок, десять з яких не наші і розкидані по полю, то як його обробляти? Буде конфлікт, дестабілізація громади. Тому ми хочемо, щоб влада підтримала дрібного, середнього сільгоспвиробника і сільські ради. Ми все частіше чуємо про випадки рейдерства сьогодні, люди на наших зборах вже говорять, що час організовуватися, бо так далі не можна.

Kurkul.com: Тобто Вам повідомляють про факти рейдерства члени Аграрного Союзу України?

Григорій Поляков: Так, є випадки, що забирають землю. Є таке, що просто не дають працювати. У нас на території сільської ради є ще одне невелике фермерське підприємство. От йому з 500 га не продовжують договір на 137 га. А що значить не дати цю землю, не підписати, не подовжити договір? Це розвал бізнесу. Фермер живе там, все життя сам працює на тракторі, на комбайні, і в нього забирають землю.

Я вважаю, що позиція влади має бути такою: взяли ви землю, працюйте на тих територіях, де ви вже обробляєте, де люди складають з вами договори і не лізьте в інші сільські ради, не лізьте в інші громади.

Kurkul.com: Якою Ви бачите систему оподаткування, яка б задовольнила аграріїв?

Григорій Поляков: У нас же забрали спецрежим ПДВ. То ми пропонували, щоб його віддали сільським радам, на території яких ми живемо і працюємо. Бог з ним, було б важко, але ми погодилися б. Але ж ні, у нас забрали гроші, а віддали їх холдингам, крупним зернотрейдерам, які експортують зерно, яке у нас же і купують. Вони закуповують зерно без ПДВ, приписують собі врожаї, експортують і отримують за моє зерно ПДВ. Отака несправедливість виходить.

Сьогодні 1/3 землі — в тіні, тобто за неї не сплачують податки. Тому ми просимо податок з гектара: скільки ти обробляєш, стільки і платиш. Туди вкладіть соціальний внесок, все порахуйте, і скажіть, скільки ми маємо платити з 1 га. От ми б заплатили і все. Ніхто до нас не ходив би, податкова б перевірила скільки землі є в обробці господарства, заплатили цю суму від оцінюваної вартості і все. Чиновник туди не замішаний — немає корупції. Ми хочемо таку модель. Ми ж не ухиляємося від податків, візьміть їх навіть більше, але не заважайте працювати.

Kurkul.com: Дякуємо, пане Григорію, за розмову!

Вікторія Сумченко, Kurkul.com

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою