Вирощування часнику, сорго і льону: як знайти свою прибуткову нішу?

948
0
Сорго на вагах

Сорго на вагах

Нішеві культури — гарна перспектива розвитку для невеликих фермерських господарств. Які ж з них вигідно вирощувати в Україні, на внутрішнього покупця чи на експорт зробити ставку, і з якими інвестиціями можна стартувати у цьому сегменті нам розповіли спікери міжнародної конференції «Нішеві культури».

А льон цвіте…

Вже кілька років на Житомирщині відроджують льонарство. Керівник агрокомпанії Ірина Костюшко стверджує, вирощування олійного льону справа прибуткова, якщо його експортувати, бо в Україні його переробки практично немає. Наприклад, у день конференції вона озвучила пропозицію від австрійських покупців, які готові купувати український льон. Щоправда, щоб це було для аграрія вигідно, партія повинна бути чималою, оскільки дані експортного мита для продавців не обнадійливі. Нині робоча група Асоціації льонарства та коноплярства працює над тим, щоб зменшити або ж «позбутися» надвисокого експортного мита та відміни ПДВ для тих, хто ввозитиме з-за кордону обладнання для переробки льону.

«Експортне мито наразі 8,5%, воно впливає на те, що ми неконкурентоспроможні щодо інших країн-виробників такого обладнання. Також в Україні майже немає переробки льону, це лише 15-20%, все інше — експортний напрямок. Але, на превеликий жаль, нам сьогодні важко експортувати, хоча на льон є попит», — розповіла Ірина Костюшко.

Керівник агрокомпанії «Зоря», для якої основна культура в господарстві — льон олійний, стверджує, що це не дуже витратна культура. Витрати на 1 га посівів за три роки не перевищували $288 і забезпечували рентабельність близько 47%. До слова, у 2017 році тонну олійного льону реалізують за ціною близько 10 тис. грн.

Ірина Костюшко

У сівозміні олійний льон може стати доброю альтернативою і ярому ріпаку, і соняшнику. Науковці стверджують, що його можна вирощувати практично у всіх регіонах України, адже це посухостійка рослина, яка, до того ж, демонструє стійку динаміку до збільшення врожайності від 12 до 25 ц/га.

Дивитись по темі: Конференція «Нішеві культури»

«У 2014 році ми досягли середнього врожаю 15 ц/га, тому вже у наступному сезоні збільшили посівні площі на 86%», — розповіла Ірина Костюшко, і запевнила — у тих, хто вирощує льон є гарні перспективи. За її словами, згідно норм, встановлених у 2015 році, європейські автомобілебудівники повинні робити внутрішню оббивку авто з природних волокон. А льон олійний — це не лише насіння, а й можливість виготовити з нього технічне волокно.

Сорго — варто познайомитись

Це відмінний вибір для тих аграріїв, які шукають посухостійкі культури. Динаміка останніх років свідчить про те, що посіви сорго в Україні і експорт цієї культури зростають. Основними ринками, які купують сорго для харчування є країни Африки та Пакистан. Науковці стверджують, якщо порівнювати поживний склад кукурудзи та сорго, то вони практично ідентичні. Проте, в Україні сорго, як харчовий продукт, не популярне.

Костянтин Житнецький

«Якщо ми подивимось на валове виробництво сорго в Україні, то практично 90% його йде на експорт», — розповідає керівник компанії «Alta Seeds» в Україні Костянтин Житнецький.

До слова, за даними Державної фіскальної служби, у січні-лютому 2017 року наша держава експортувала 30,6 тис. т сорго. Основні покупці — Іспанія, Ізраїль та Польща.

Сорго

Науковці стверджують, що сорго особливо рентабельне для тих аграріїв, які господарюють у степовій зоні, або для господарств, які займаються тваринництвом.

Під час конференції

Вирощування часнику

У Асоціації виробників часнику України розповіли: цьогоріч її учасники вирощують понад 360 га цієї культури. Це площі від 2 до понад 100 га у 19 господарствах різних областей України.

Андрій Марченко

За словами директора Асоціації виробників часнику Андрія Марченка, минулого року Україна експортувала всього 200 т часнику, хоча має ресурс, щоб конкурувати з основними світовими гігантами-експортерами — Китаєм та Іспанією. Проте, для початку, переконує спеціаліст, українським виробникам потрібно попрацювати над вмінням створювати товарний вигляд часнику. Наприклад зайнятися його калібруванням, адже до цього європейські покупці ставляться прискіпливо.

«Болючою проблемою для нас зараз є формування великих товарних партій одного калібру та сорту. Тому ми, виробники часнику, намагаємось об’єднуватися, щоб вирішити цю проблему. Ми на шляху створення кооперативу», — розповів Андрій Марченко.

Дані 2016 року, наведені фахівцем у вирощуванні часнику свідчать, що на 1 га насаджень потрібно витратити близько 150 тис. грн. Ціна на посадковий матеріал минулого року коливалася від 70 до 100 грн/кг. На 1 га його потрібно близько тонни. Отже, виходить, що лише на посадковий матеріал доведеться витратити щонайменше 70 тис. грн.

Андрій Марченко

«Виростити якісний часник для експорту — означає забезпечити його відповідність усім необхідним нормам безпеки щодо вмісту пестицидів і важких металів. І цей часник обов’язково має бути товарного вигляду. Як правило, плоди мають бути 5 см в діаметрі, з необрізаними корінчиками, запаковані у сітку», — розповідає Андрій Марченко.

Його рекомендація щодо старту у вирощуванні часнику — починати з площі не більше 5 га. Оскільки часниківництво в Україні передбачає використання ручної робочої сили, на 1 га потрібно як мінімум 10 робітників. Практика показує, що не всі власники часникових полів можуть знайти працівників, щоб принаймні вчасно зібрати врожай. Андрій Марченко ж стверджує, що до 10 га часнику цілком можна обробляти вручну, а от якщо площі більші, то без механізації певних процесів не обійтися.

Засоби захисту для нішевих

Виробники льону, сорго та часнику стверджують, що це невибагливі рослини, і, порівняно з основними сільськогосподарськими культурами, не потребують великих витрат на догляд. Проте, без засобів захисту та підживлення все-таки не обійтись. На конференції «Нішеві культури» ми познайомилися з керівником відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР корпорації UKRAVIT Олександром Мигловцем, який розповів, що за останні два роки до спеціалістів компанії побільшало звернень щодо консультації та підбору засобів захисту для нішевих культур.

Олександр Мигловець

«На сьогоднішній день ми можемо запропонувати засоби комплексного захисту для часнику, льону, нуту, сочевиці і є перспектива, що найближчим часом з’явиться пропозиція і для інших нішевих культур. Також ми можемо запропонувати засоби захисту від шкідників та для підживлення лохини, вирощування якої останнім часом набирає в Україні обертів», — поділився здобутками компанії Олександр Мигловець.

Досвід великих компаній

Нішеві культури — це вибір не лише невеликих господарств, а й таких ключових гравців на аграрному ринку України, як LNZ GROUP. Мендежер компанії Влада Сідлецька розповіла, що у 2017 році на полях компанії ПрАТ «ЛНЗ», крім основних культур, посіють ще й льон, коріандр, спельту, сочевицю та гірчицю. А от від вирощування нуту вирішили відмовитись.

«Нут було дуже важко експортувати у Європу, тому що для німецького партнера важливий розмір насіння, калібрування. В Німеччині хочуть купувати нут, який відповідає певним параметрам, і лише тоді платять за тонну близько €10 тис. Якщо ж насіння нуту параметрам не відповідає, на нього інша, не дуже вигідна ціна», — поділилася досвідом компанії Влада Сідлецька.

Програма конференції

Отже, міжнародна конференція «Нішеві культури» підтвердила: все більше українських аграріїв звертають увагу на нові сільськогосподарські культури, багато хто вже практикує їх вирощування, спеціалісти мають пропозицію щодо захисту і підживлення нішевих, а експорт обіцяє гарні перспективи для заробітку. Зокрема, посол Індії, який теж був гостем зустрічі, зазначив: його країна готова купувати в Україні не лише бобові, а й олію.

Людмила Лутицька, Kurkul.com

Выполнено с помощью Disqus
 

Блоги

Досьє

Інтерв'ю

Новини