Пасіка не для меду — як організувати запилення в саду

Пасіка не для меду — як організувати запилення в саду

16 лютого 2024 859 0

Для отримання великого та якісного врожаю фруктів у промислових садах забезпечують додаткове запилення квітів фруктових дерев. Доля вітру в запиленні фруктових садів складає не більше 20%, решта припадає на долю комах, з яких 90% — медоносні бджоли. Тому часто садівники просять місцевих бджолярів привозити пасіку, ставлять вулики  на краю саду і на цьому заспокоюються.

Але пасічник Денис Терновський, власник пасіки запилювального напрямку, переконаний, що така практика — це самообман. Оскільки, щоб отримати +20-30% до врожайності, потрібно дотримуватись спеціальних умов та регулярно дресувати бджіл на аромат квітів певної культури. Детальніше про ефективне запилення промисловий пасічник розповідає читачам Kurkul.com.

Як бджоли впливають на врожай

Бджоли допомагають не тільки отримати більше плодів, а й покращують їх якість, збільшують розмір та сприяють отриманню плодів типової форми. Тобто плід стає виповненим, великим, симетричним. Якщо говорити, наприклад, про соняшник, то зростає олійність насіння. 

Порівняльна оцінка запилення яблунь, дослідження USAID AGRO запилення вітром з бджолами
кількість зав’язі, % 25,8 100
урожай, ц/га 21,2 100,4
маса одного яблука, гр 111,6 121,8

Фермери знають про важливість бджіл на полях, але вважають, що з цією роботою справляються бджоли місцевих пасічників. Садівники до цього підходять більш прагматично і все-таки розміщують якусь кількість вуликів в одному місці в саду. 

Але дослідна робота, проведена у 2020 р. в садах Одеської та Херсонської областей,  свідчить, що ці підходи працюють слабо. USAID Agro провели дослідження з вивчення ефективності запилення бджолами садів України. В результаті вони визначили найкращі умови, за яких врожайність саду зростала на 30%. 

Денис Терновський, власник пасіки запилювального напрямку «Діонісія»

Завдяки цьому дослідженню сформовані рекомендації, які дозволяють отримати максимальний результат від запилення бджолами. Денис Терновський виділив найпоширеніші стереотипи, в які вірять садівники. 

Стереотип №1 — відстань польоту 

«Садівники думають, що бджола літає на відстань 2-3 км. І обовʼязково прилетить до їхнього поля. Але вся наукова література пише, що 3 км — це межа виживання. З іншого боку, поки бджола з сусіднього села летітиме 3 км до вашого поля, то інші бджоли з вулика встигнуть зробити у 7-8 разів більше корисних «ходок», — розповідає пасічник.

Було проведено дослідження.  На краю яблуневого саду було встановлено вулики на відстані 100 м, 370 м та 520 м. Зібравши врожай, пасічник порахував, що найкраще запилення відбулось на відстані до 80 м, а далі знижувалось в рази.

Відстань між деревом та вуликом, м 100 370 520
Врожайність яблунь, кг/дерева 61,6 57,6 49,6
Недоотримана врожайність, т/га -

-4,87

-14,61

Стереотип №2 — для запилення підійдуть бджоли зі звичайних пасік

Як розповідає Денис Терновський, медовий бізнес та пасіки для запилення — це зовсім різні напрямки. Сади зацвітають тоді, коли ще прохолодно, часто погода неприємна як для саду, так і для бджіл. Бджоли після зими, входять в сезон запилення садів досить слабкими. Щоб вони почали працювати, потрібно стимулювати їх розвиток. Це дорого та ризиково для пасік, що працюють на мед. Пасіки запилювального напрямку не зацікавлені в отриманні меду. Вони готують бджіл суто для запилення. 

«Тільки наші бджоли на початку березня починають літати, ми розпочинаємо програму по штучному стимулюванню бурхливого розвитку бджолосімей. Ще до цвітіння садів нам потрібно згодувати бджолам декілька тонн меду, цукру, пробіотиків, амінокислот, ферментів. Якщо під час запилення ми бачимо, що бджоли не забезпечують себе нектаром ми продовжуємо давати їм мед та цукор, щоб не допустити роїння», —  пояснив він.

Стереотип №3 — бджоли можуть збирати будь-який нектар

«Чомусь наші садівники вірять у казку, що бджола прилетить в їхній сад чи на поле за 2-3 км. Але насправді дорогою до саду чи поля ростуть квіти, цвіт дерев, які часто смачніші. Тому не варто думати, що комахи само собою працюватимуть на ваших полях чи садах», — зазначає Денис Терновський. 

Бджоли

Хибна й думка про те, що якщо вулик розмістити під деревом, бджола буде його якісно запилювати. Власник запилювальної пасіки пропонує вивчити колір пилку, що носять бджоли.  З'ясується, що в кожному вулику свій домінантний колір пилку.   

«В кожному вулику є свої розвідники, котрі направляють всі зусилля сім'ї на певні медодаї й ваш сад може бути для них на третьому місці. Аналогічно в дні з нестійкою погодою розвідники направлять бджіл у село, де фруктові дерева краще освітлюються та захищені від вітру. Саме тому  персонал пасіки запилювального напрямку  кожної ночі проводить дресування бджіл на цільовий аромат», — пояснює пасічник. 

Стереотип №4 — запилення це дорого

Правильне запилення коштує садівнику 10% від вартості витрат протягом сезону. При цьому середньорічна врожайність зростає на 30-40%.

Проте інколи садівники думають, що ці вкладення не окупляться. Оскільки може бути дощ, град, засуха і бджоли не працюватимуть. Але якщо врахувати, що при таких умовах врожайність зросте мінімум на 10%, то ти спрацюєш в нуль і гарантовано компенсуєш витрати на запилення. До того ж інвестиції у врожайність допоможуть знизити час окупності садів. 

Як організувати ефективне запилення саду

Денис Терновський надав кілька рекомендацій, щодо організації запилення.

По-перше, слід памʼятати, чим ближче вулик до дерев, тим вищою буде врожайність. Оптимальна відстань від вулика до груші становить 40 м, до яблуні — 100-150 м. Для більшості культур найефективніше розміщувати піддон з 4 вуликами на відстані 150-200 м, у фруктових садах — кожні 40 м.

По-друге, на запилення варто ставити розвинуті бджолосім'ї. Найкраще використовувати бджіл, які прибули з Півдня України. Там теплішає на 3-4 тижні раніше, тому такі бджолосім'ї прибувають на місце запилення сильними та рішучими до льотної діяльності.    

Пасіка

По-третє, щоб бджоли запилювали ваш сад, потрібно кожну ніч згодовувати їм ароматний нектар, що стимулює комах до раннього вильоту та націлює бджіл-розвідників на квіти саме вашого саду.

«Ми проводимо дресування бджіл на запах. Тому що деякі квіти, як от цвіт груші, мало цікавлять бджіл. Без дресування, бджоли з великою ймовірністю літатимуть за нектаром не у ваш сад, а в найближче село, де у затишку або на сонці їх чекають більш медоносні культури та дерева. Тому наш персонал в період запилення знаходиться на пасіці, контактує з агрономом, а вночі роздає бджолам заохочувальний сироп. За ніч комахи з'їдають суміш, звикають до аромату і зранку кидаються саме на потрібні квітки», — розповідає Денис Терновський.

Четверте — не всім деревам потрібні бджоли. Найбільше запилення потребують черешня, вишня, яблуня, айва, груша, слива. До цього переліку можна додати горіхи: мигдаль, ліщину, фундук. А от волоський горіх до бджіл нечутливий. Йому насамперед потрібен вітер, а вже потім бджоли.

І пʼяте, бджоли не повинні бути голодними.

«У бджоли є 3 режими роботи — пилок, пилок+нектар, нектар. Аграріїв цікавить варіант, коли бджоли інтенсивно літають та переносять пилок. Але, якщо  під час цвітіння садів погода прохолодна, це різко скорочує і без того слабке нектаровиділення фруктових дерев. Бджола це відчуває  і не хоче літати в холосту. Щоб підняти азарт бджіл до льотної діяльності, навіть у прохолодні дні, ми одразу починаємо годувати їх сиропом. Від цього комахи стають активними», — пояснив пасічник. 

Бджоли проти джмелів

За прикладом польських колег, наші садівники купують джмелів і випускають їх в садах чи на плантаціях з ягодами. Але для промислового запилення садів джмелі коштуватимуть значно дорожче. 

«Я згоден з тим, що у джмелів чи осмій є свої переваги. Але все це ніщо, порівняно із запилювальним потенціалом бджоли.  Порахуймо: середня вага бджолиної сім'ї весною 2.0-2,5 кг. Якщо ми привозимо на великий сад у 250 га  700 бджолосімей,  загальна вага  комах складає  2 т. То ви уявіть, скільки потрібно джмелів, щоб перекрити ці 2 т», —  пояснює Денис Терновський.

Якщо у вашому регіоні специфічний клімат з нестабільною погодою під час цвітіння, то пасічник рекомендує знижувати ризики комбінуючи  дешевших бджіл з дорожчими джмелями чи осміями.

Перевага джмелів в тому, що вони можуть працювати при низьких температурах. Тому є сенс їх застосовувати на півночі, де довго тримаються низькі температури. Але потрібно врахувати, що якщо на вулиці холодно, то квітка нормально не розпускається і нектар не виділяється. Тому за холодних умов джміль справді працює, але чи буде це ефективно? 

Також на відміну від джмелів бджоли не гинуть,  а кожен рік оновлюються. А джмелі —  одноразові, їх потрібно купувати щороку та підгодовувати, все це закладається у вартість вирощування врожаю.

Не диверсифікуйте, а делегуйте запилення

У багатьох країнах надання послуг із запилення сільськогосподарських культур бджолами — це окремий бізнес. В Україні бджільництво — це виключно бізнес заради меду. 

Здавалося б запилення — це хороша ідея для диверсифікації бізнесу. Можна було б частину бджіл відправляти на роботу в сади. Але у світі напрями виробництва меду та запилення — це два кардинально різні бізнеси.

«Бджола, яка запилює — це як наречена, яка 40 днів цілеспрямовано готується до головного дня — весілля (запилення). Запилювачі повинні тримати бджолу в стані оцієї нареченої постійно. А от медова бджола — це як дівчина що кожного дня ходить на роботу і повинна стабільно та прогнозовано збирати нектар без роїння. Це абсолютно різні стратегії», — пояснює на метафорах Денис Терновський.

Він розповідає, як працює його пасіка. Зимують бджоли на березі р. Дунай, біля Ізмаїлу. Там літо приходить на місяць раніше.  Весь підготовчий період проводиться регулярна підгодівля бджіл медом, цукром, японськими пробіотиками, солями, амінокислотами. Відтак, коли починають цвісти сади, бджолосімʼї вже розвинуті та активні. 

Пасіка

«Ми їдемо спочатку запилювати черешні Бессарабії, потім підіймаємось на північ Одеської обл. Там запилюємо черешні, а потім переїжджаємо на яблуню та сливу», —  зазначив Денис Терновський.

Він пояснює, що для максимальної врожайності фруктових садів, агроном повинен  зробити схему розставлення бджолосімей згідно з характеристиками його саду.

«Ми рекомендуємо відстань між вуликами 40-50 м чи 100-200 м залежно від саду та культури. За цією картою, ми приїжджаємо і встановлюємо вулики на піддони або овочеві ящики приблизно на 1,5 м над землею. Це потрібно для того, щоб у вулик з землі не потрапляв холод, а рано сонце в льоток попадало раніше. Це дозволить бджолам починати льотний день на 30 хв раніше і на 30 хв пізніше закінчувати», — розповів пасічник.

Він наголошує, що для того, щоб отримати результат від запилення, потрібно делегувати обовʼязки та доручити цю справу професіоналам. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus