Впровадження нормативної грошової оцінки земель призведе до втрати 2 мдрд грн

Запровадження нової нормативної грошової оцінки (НГО) сільгоспземель з 1 січня 2019 р. призведе до зниження надходжень до бюджетів різних рівнів. Таку думку висловив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.

У першу чергу недоотримають кошти бюджети територіальних громад, розташованих на сільських територіях. За оцінками науковців, рівень бюджетних втрат від реалізації цієї новації у поточному році може перевищити 2 млрд грн.

«Внаслідок запровадження нового підходу до оцінки сільгоспугідь з метою їх оподаткування загалом по Україні показник НГО знизився майже на 11% проти рівня 2018 р.», — повідомив Леонід Тулуш.

За його словами, перш за все, зменшення грошової оцінки сільгоспугідь призведе до зниження рівня орендної плати, який зазвичай зафіксований у договорах оренди переважно у відсотках від НГО.

На відсоток зниження НГО зменшаться і податкові надходження до бюджетів органів місцевого самоврядування. Адже, відповідно до норм Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо зміни розміру ставок місцевих податків — в першу чергу це стосується земельного податку — до початку наступного бюджетного періоду.

На його думку, втрати доходів бюджетів місцевого самоврядування внаслідок застосування у 2019 р. нової НГО земель сільгосппризначення визначатимуться зниженням надходжень від:

• земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності;
• єдиного податку четвертої групи — у разі, якщо платники податку зазначили у відповідних деклараціях нову НГО;
• ПДФО із орендної плати за землі приватної власності — у разі, якщо у таких договорах була прив’язка до НГО як бази нарахування орендної плати, а додатковий договір щодо коригування показника НГО у 2019 р. не було укладено. У цьому випадку зниження надходжень буде спостерігатись по бюджетах ОТГ або районів (в залежності від рівня впровадження процесів децентралізації в регіоні), а також обласних та державного бюджетів, оскільки до останнього спрямовується 25% ПДФО з орендних доходів та військовий збір.

«Проблема поглиблюється ще й прийнятими наприкінці минулого року змінами до Податкового кодексу України, внаслідок яких індекс споживчих цін за 2017-2023 рр., що використовується для визначення коефіцієнта індексації НГО сільгоспугідь, застосовується із значенням 100%. Внаслідок цього, низький показник НГО земель сільгосппризначення, що запроваджений із 2019 р., фактично заморожується на найближчі шість років — до 2025 р.», — підкреслив науковець.

Таким чином, за його словами, на початковому етапі запровадження нової НГО суттєво знижується фіскальний потенціал територіальних громад, основним доходним джерелом формування бюджетів яких є надходження від земель сільгосппризначення.