КУРКУЛЬ

Сьогодні, 18:00 Агрохімія

Скорочення сівозмін і збільшення площ під соняшником, соєю та ріпаком сприяють поширенню склеротиніозу в центрально-західних областях України. Зокрема, дедалі частіше його виявляють на полях Хмельниччини, Тернопільщини та Буковини, пише SuperAgronom.com.

Водночас контролювати хворобу можна за допомогою комплексного захисту посівів. Про це повідомив директор агротехнічного департаменту компанії «ПРОПОЛЕ» Микола Сучек.

За його словами, одна з причин поширення склеротиніозу — зміна географії вирощування соняшнику та насичення коротких сівозмін культурами, які уражуються одним збудником — грибом Sclerotinia sclerotiorum.

«Збільшення площ під соняшником та зміщення його вирощування зі східних регіонів у західні сприяли поширенню склеротиніозу навіть на ті поля, де до цього хвороба не зустрічалася. Ще одним фактором поширення стало порушення сівозмін та вирощування в коротких сівозмінах ріпаку, сої, соняшнику — саме тих культур, які є економічно привабливими наразі, але й однаково успішно уражуються склеротиніозом. На Хмельниччині, Тернопільщині та Буковині сьогодні практично не знайдеш поля, вільного від склеротиніозу», — зазначив Микола Сучек.

Склеротиніоз, або біла гниль, уражує соняшник, сою та ріпак. Хвороба може пошкоджувати корені, стебла й кошики соняшнику. На уражених тканинах з'являється білий наліт, а всередині стебел і кошиків утворюються чорні склероції. Вони можуть зберігатися в ґрунті від 4 до 10 років, формуючи запас інфекції для наступних посівів.

Інтенсивність розвитку хвороби залежить не лише від наявності збудника в ґрунті, а й від погодних умов. За словами заступника директора з аграрного розвитку компанії «Західний Буг» Дмитра Кисельова, ризик ураження зростає за високої вологості, тривалих опадів, помірних температур і загущених посівів

«Ми акцентуємо на тому, що ризик склеротиніозу не можна оцінювати лише за наявністю симптомів поточного сезону. Наявність джерела інфекції в ґрунті + погодні умови + стан посіву формують потенційну загрозу», — пояснив Дмитро Кисельов.

Для контролю склеротиніозу фахівці рекомендують дотримуватися сівозміни, контролювати густоту посівів і своєчасно проводити фунгіцидний захист. Особливу увагу варто приділяти періоду цвітіння, коли зростає ризик зараження рослин.

Однак обробки фунгіцидами не вирішують проблему накопичення інфекції в ґрунті. Після збирання врожаю для зменшення кількості склероціїв можуть застосовувати біологічні препарати на основі грибів-паразитів, які руйнують структури збудника.

Зокрема, компанія «Агрітема» випробовує препарат на основі Coniothyrium minitans. За даними компанії, він руйнує склероції протягом 6–12 тижнів. Із 2022 року фахівці заклали 34 досліди у семи областях України. Також препарат застосовували на виробничих площах понад 7 тис. га на Хмельниччині.

Водночас у компанії наголосили, що фунгіцидні обробки захищають рослини у поточному сезоні, але не знищують склероції, які залишаються в ґрунті. Тому довгостроковий контроль хвороби потребує поєднання хімічних, агротехнічних і біологічних методів захисту.

Читайте також:

На Хмельниччині, Тернопільщині та Буковині майже не залишилося полів без склеротиніозу