Волога для соняшнику водночас подарунок і пастка. З одного боку рясні дощі дають змогу отримати кращий врожай, а з іншого щедро годують хвороби. Серед них і склеротиніоз або біла гниль. Збудник хвороби роками зберігається в ґрунті у вигляді склероціїв і чекає вологого сезону, щоб знову вразити посіви. Досвідом боротьби з білою гниллю поділився Дмитро Починок, агроном компанії «Акпадон-Агро» з Хмельниччини.

---

Про сезон соняшнику 2026

Компанія «Акпадон-Агро» обробляє землі двох господарств на Хмельниччині. Головна культура — насіннєвий соняшник, площі якого у 2026 році сягнули 500 га. Соняшник потребує довгої сівозміни, тож у компанії вирощують й інші культури, а частину насіннєвих посівів закладають у партнерів.

Сезон 2026 року для компанії видався непростим. Весна була холодною, а посіяли трохи зарано. Через  погіршення погодних умов після посіву соняшника, а саме похолодання та зливових дощів, отримати швидкі та дружні сходи було вкрай важко. До цих негативних факторів додались ще й ґрунтові шкідники. Тому на різних ділянках фактична густота посівів суттєво відрізнялась від запланованої, а частина рослин відстала в розвитку. 

Надалі період вегетації проходив в непоганих кліматичних умовах. Але ще одним викликом була спека в період цвітіння.  Близько тижня температура повітря сягала +40 °C, що негативно вплинуло на запилення соняшника. На півдні області, через брак ще й ґрунтової вологи, запилення було гіршим, ніж в центральних районах області. Утім завдяки періодичним опадам в період наливу зерна, господарство отримало непоганий врожай насіння соняшнику — в середньому 1,5 т/га.

«Якщо раніше ми прагнули врожайності 1 т/га, то тепер показник 1,5 т/га для нашого господарства не рідкість. Але прагнемо досягти більшого», — каже агроном компанії Дмитро Починок.

 Чи рентабельно вирощувати соняшник на насіння?

Для компанії цьогоріч соняшник рентабельна культура. Однак вирощувати соняшник на насіння значно відповідальніше та ризикованіше.

«Витрати в рази більші, ніж для товарних посівів, починаючи з вартості насіння батьківських ліній, витрат на ліцензію, технологію захисту, залучення пасіки та великої кількості людей для проведення видових та сортових прочисток і т.д. Ти можеш вкласти кошти у вирощування насіння, дотриматись всієї технології, а в кінцевому результаті не отримати взагалі нічого. Тому що важливо отримати не тільки кількісний результат, а й якісний», — пояснює Дмитро Починок.

Він каже, що хотів би повертати соняшник на поле не раніше ніж через 7 років. Але в реаліях в «Акпадон-Агро» доводиться повертати соняшник раз на 4-5 років.

Від оранки в господарстві майже відмовилися. Ще 5 років тому було впроваджено обробку ґрунту глибокорозпушувачем, яку зараз використовують на більшості полів. Добрива вносять переважно навесні — під культивацію, під час сівби, а за можливості й у міжряддя по вегетації культури.

На протруюванні насіння не економлять: застосовують інсектицид, фунгіцид, стимулятори росту й біопрепарат, бо дорогий посівний матеріал треба вберегти з перших днів.

При вирощуванні насіння соняшника доводиться приділяти більшу увагу захисту, так як батьківські форми значно вразливіші, як на старті, так і протягом всієї вегетації. Тому фунгіцидних обробок щонайменше 4, тоді як на товарних посівах зазвичай дві-три. Препарати підбирають під проблему на полі, не прив'язуючись до одного продукту чи виробника.

«Часто доводиться профілактично кожні 2 тижні вносити фунгіцид, бо інакше не втримати посіви в фітосанітарній чистоті. Клімат в області досить вологий. Можна отримати гарний урожай, але дуже тяжко боротися з патогенами», — пояснює агроном.

Склеротиніоз на соняшнику — чому він небезпечний і чому його важко помітити вчасно

«Склеротинія — найскладніша проблема в нашому регіоні. Для нас це проблема номер один. Ми вже давно з нею боремося і отримували від неї великі втрати. У гірших випадках, втрати врожаю можуть сягати до половини врожаю, а якщо це стосується насіннєвих посівів, то врожай може бути втрачений на 100%», — говорить Дмитро Починок.

Втрати врожаю, за його словами, лише половина біди. Хвороба б'є по якості. Якщо склеротинія довго перебуває в кошику, уражається ядро насіння, і вона втрачає схожість. Склероції, що потрапили в насіннєвий матеріал, теж погіршують його якість.

Прояви склеротиніозу на соняшнику

Вчасно виявити ж хворобу майже неможливо. Вона може проявитися ще до цвітіння, під час цвітіння або в період дозрівання, як прикоренева гниль стебла або як кошикова гниль, коли її вже видно неозброєним оком. Найчастіше перші ознаки на кошику з'являються під час цвітіння і боротися тоді вже майже марно.

«Коли ти вже бачиш прояв — це дуже запізно. Ти вже нічого з цим не можеш зробити», — каже агроном.

Головним провокатором він вважає вологу, особливо дощову осінь: «Тоді гниль прямо на очах множиться, і зараження відбувається дуже швидко».

За словами Олега Носика, консультанта компанії «Агрітема», склеротиніоз поширений всюди, де в сівозміні багато соняшнику, ріпаку й сої. Вражає він й бобові, а дводольні бур'яни та падалиця підтримують інфекцію навіть тоді, коли рослини-господаря на полі немає. У вологі роки спалахи сильні, у посушливі — хвороба ніби зникає.

«Небезпека в тому, що склероції зберігаються в ґрунті 5-8 років і довше. Тож суха весна чи літо не означають, що поле чисте», — пояснює Олег Носик.

Фунгіцидний захист у період вегетації усуває лише наслідки, а джерело інфекції лишається в ґрунті. Тому, за словами фахівця, працювати треба саме з ним і зменшувати інфекційний запас склероціїв на полі з року в рік.

Перший сезон біозахисту від білої гнилі

Саме тому в «Акпадон-Агро» почали придивлятися до біологічних препаратів.

«З мого досвіду, цю проблему тільки хімічно вирішити неможливо або малоефективно. Тому ми почали дивитися ще й в бік біологічних продуктів і працювати комплексно», — каже Дмитро Починок.

Цього року господарство вперше застосувало біофунгіцид компанії «Агрітема» ЛАЛСТОП® КОНТАНС ВГ (LALSTOP® CONTANS WG) на основі гриба Coniothyrium minitans. Його внесли на 50 га поля гібридизації соняшника в нормі 2 кг/га. 

Принцип роботи полягає в тому, що гриб-антагоніст паразитує на склероціях у верхньому шарі ґрунту й поступово їх руйнує, але для цього йому потрібні волога і кілька тижнів часу. Препарат вносять на поверхню ґрунту або на рослинні рештки і неглибоко заробляють у ґрунт на 5-10 см. Глибока оранка після внесення небажана, бо виносить на поверхню необроблені склероції. Така практика якраз узгоджується із системою обробітку ґрунту в господарстві.

Відтак Дмитро Починок каже, що склеротиніозу на насіннєвих полях цього року майже не було, насіння зібрали без ознак ураження. 

«Результат є, але за один рік це не показово. У нас є поля, де я точно знаю, що проблема величезна. На них я й планую тестувати продукт далі і буду ділитися результатом», — каже він.

Таку ж обережність висловлює й Олег Носик. 

«Один сезон — замалий термін для препарату такої дії. Ефект накопичувальний: запас склероціїв у ґрунті зменшується з кожним внесенням. Тому про стабільний результат варто говорити після 2–3 сезонів систематичного застосування», — пояснює він.

 Як захистити соняшник від склеротиніозу — практичні кроки 

Поки біологія працює на перспективу, захищати посіви треба вже зараз. Склеротиніоз не здолати одним засобом, тож у господарстві поєднують кілька підходів. Частину з них Дмитро Починок радить і своїм клієнтам.

Порада 1. Сівозміна без сої після соняшнику

«Сівозміна — це святе», — каже Дмитро Починок. Він додає, що в господарстві не одразу зрозуміли: частково вони самі провокують розмноження збудника. Раніше після соняшнику сіяли сою, щоб боротися з падалицею. А це тільки збільшувало кількість збудника на полях. Коли господарство почало  отримувати все більший і більший негативний вплив прояву білої гнилі (склеротиніозу), сою з такої сівозміни виключили. А від оранки відмовилися, щоб не заорювати склероції глибоко. Тепер після соняшнику сіють озиму пшеницю або ячмінь.

«Ми радимо всім клієнтам дотримуватися сівозміни і після соняшнику сіяти зернові. На таких полях з падалицею соняшнику легко боротися, і разом із нею ви знищуєте збудника білої гнилі. І не проводити глибокий обробіток ґрунту, щоб склеротинія не лишалася в ґрунті на довгі роки. Краще, щоб вона проросла одразу з падалицею соняшника. А знищуючи падалицю (рослину-господаря) ми знищуємо склероції», — пояснює агроном.

Порада 2. Комплексна боротьба з білою гниллю

Для товарних посівів Олег Носик радить лише інтегрований підхід. Сюди входять сівозміна з перервою щонайменше 4–5 років між культурами-господарями, толерантні гібриди й оптимальна норма висіву, контроль дводольних бур'янів і падалиці, а також біопрепарати, що зменшують запас склероціїв у ґрунті.

Обробляти біопрепаратами варто й поле, де наступного року не буде ні соняшнику, ні сої, якщо попередником була вразлива культура. Найвдаліший момент — після дискування стерні, коли на поверхні опиняються новоутворені склероції.

«Рік під зерновими дає час зменшити запас склероціїв до повернення культури-господаря», — каже Олег Носик.

Також фахівець радить скласти карту полів, де раніше фіксували склеротинію. Після збирання культури-господаря біопрепарат вносять на рештки й неглибоко заробляють, поки ґрунт вологий і не замерзлий.

Порада 3. Рання десикація соняшнику

Якщо біла гниль уже почала проявлятися на кошику в період дозрівання, Дмитро Починок радить провести ранню десикацію. Кошики висихають раніше та швидше,  а насіння менше перебуває в ураженому кошику. 

«Ми свідомо йдемо на цей крок. Знаємо, що насіння буде легшим, ніж могло б, втрачаємо масу тисячі насінин. Але якщо чекати, поки воно дозріє природним шляхом, ми ризикуємо отримати низькі показники схожості або втратити її повністю», — пояснює Дмитро Починок.

Десикація дозволяє скоротити період дозрівання, блокує розвиток і поширення грибкових захворювань, забезпечує рівномірне дозрівання і при цьому зберігає енергію та схожість проростання насіння. Втім, панацеєю агроном цей метод не вважає.

«Це разовий лайфхак. Склеротинія нікуди не дінеться: як була в кошику чи в стеблі, так і лишиться. Ти зібрав урожай, а на полі вона розмножилася. Тому треба працювати зі збудником», — каже він.

 @Kurkul.com, 2026 р.