Червона горбатівська

127
Червона горбатівська порода Джерело: www.agroxxi.ru
Назва породи Червона горбатівська Gorbativska red
Тип тварини ВРХ
Напрямок ВРХ - молочно-м’ясні
Компанії племрепродуктори

Історія

Червону горбатівську худобу розводять з середини минулого століття на території Нижегородської області. Порода була виведена шляхом схрещування місцевої худоби з тірольською. Основний масив червоної горбатівської породи сформувався в селі Богородське, куди на початку 19 століття був завезена тірольська худоба. З великих господарств племінну худобу поширювали в селянські господарства. З 1970 року ввезення худоби з-за кордону припинилося і тварини удосконалювалися шляхом відбору по молочній продуктивності і живій масі без схрещування з іншими породами.

Стандарт породи

Корови цієї породи виключно червоної масті з різною інтенсивністю забарвлення, зустрічаються тварини з мітками на вимені і нижній частині черева, рідше на кінчику хвоста. Бугаї ж, як правило, мають більш темне забарвлення, що переходить на шиї і голові практично в чорний колір. Носове дзеркало, як і кільце навколо очей – рожеве. Роги світлі, з темними кінцями. Породи невисока, можна сказати дрібна – висота в холці становить 119–123 см, добре складена і володіє міцною конституцією. Тулуб трохи подовжений, на низьких кінцівках., коса довжина тулуба становить 145 -151 см, голова коротка, шия широка, середньої довжини, груди широкі (38–40 см) і глибокі (60–68 см), лінія спини пряма, рівна, поперек широкий, зад теж широкий і злегка піднятий, але не дахоподібний. Постава хвоста висока, сам хвіст довгий. Тварини цієї породи мають легкий і міцний кістяк – обхват п’ясті 17–18 см, копитний ріг також дуже міцний.

Вим’я у корів цієї породи середніх розмірів, з рівномірно розвинутими частками, соски мають конічну форму і злегка зближені. У деяких корів відзначається слабкий розвиток середніх часток вимені.

Господарська характеристика

Корови червоної горбатівської породи відрізняються відмінним здоров’ям і високою стійкістю до лейкозу, бруцельозу і туберкульозу. Вони невибагливі в годуванні, здатні тривалий період зберігати вгодованість навіть при зниженні якості і кількості раціону. Тварини прекрасно себе почувають при вільному випасі.

Жива маса корів червоної горбатівської коливається від 420 до 460 кг, а бугаїв від 680 до 800 кг, окремі особини корів досягають ваги 650 кг, бугаї 1000 кг. При народженні телята важать від 23 до 29 кг, а до 6-ти місячного віку їх вага становить від 150 до 650 кг. Тварини мають непогані м’ясні якості. При інтенсивній відгодівлі середньодобовий приріст живої маси становить 1000 гр. Забійний вихід корів становить в середньому 55 %, бичків – від 60 до 62 %. Молочність корів цієї породи хороша – надої становлять 2800 – 3500 кг молока жирністю 4,1 – 4,3 %. Жирність молока деяких особин доходить до 6 %, а вміст білка до 4 %. Надої корів збільшуються до шостої лактації включно, потім не значно знижуються.