Європейська темна

Історія

Європейська темна бджола (Apis mellifera mellifera) займає величезний ареал і представлена безліччю популяцій, що дає підставу вважати її супер породою.

Бджоли цієї породи приблизно 8000 років тому стали заселяти відростаючі в післяльодовиковий час ліси і широко поширилися в західній, центральній, східній і північній частинах Європи. Природне розселення європейських темних бджіл дійшло від Балкан і Піренеїв до Уралу, а, починаючи з ХVIII століття вони були завезені в Україну. Потім вони дійшли до Середньої Азії, Забайкалля, на самий північ європейської частини материка, в північних європейських країнах слідом за відступаючим льодовиком вони поширилися до 60 градусів північної широти. У Західній Європі таким кордоном є Альпи. У недалекому минулому всю центральну і північну частину Європи займала темна лісова бджола, яка на європейській частині Росії отримала назву середньоруської.На Поліссі поширена поліська популяція Європейської темної породи бджіл.

Стандарт породи

Особи великі, забарвлення темно-сіре, без жовтизни, мають короткий хоботок – 5,9–6,4 мм. Маса плодової матки в середньому 200–210 мг.

Господарська характеристика

За сприятливих умов матка відкладає 2000 яєць на добу і більше.

Європейські темні бджоли добре пристосовані до суворих кліматичних умов, характеризуються високою зимостійкістю, перевершують інші породи по стійкості до нозематозу, падевого токсикозу, європейському гнилизну.

Бджоли, як правило, нарощують силу до цвітіння липи, зніту, гречки і ефективно використовують головний медозбір. Володіють більшою за інші породи, постійністю до використання в процесі медозбору певних рослин. Іноді зі значним запізненням перемикаються з гірших медоносів на кращі. Пилок і нектар можуть збирати до самих заморозків. Пізніше за південних вилітають на медозбір і раніше повертаються у вулики. Збирають багато прополісу. Принесений нектар складають спочатку у верхньому корпусі (магазині), а потім вже в расплодному. Під час медозбору бджоли здатні відбудовувати багато стільників. При слабкому надходженні нектару у вулик значна частина корму витрачається на розвиток сім’ї, тому по виходу товарної продукції вони відстають від інших порід. Медова печатка «суха», тобто між закладеним в осередках медом і восковою кришечкою є повітряний прошарок.

Середня медопродуктивність бджіл цієї породи 30 кг, а в сприятливі по медозбору роки може досягати 100 кг. Бджоли нетерпимо ставляться до грубої, неохайної і знервованої роботи бджоляра, надаючи йому інтенсивний опір ужалениями. При огляді сім’ї бджоли дружно втікають з рамок у затемнені ділянки гнізда і як би стікають з верхнього бруска рамки на нижній, з одного боку рамки на іншу.

Менш пильні, ніж бджоли інших порід. Схильність до крадіжок виражена досить слабо. Мають велику і стійку схильність до роїння. Злобливі, дратівливі.