Фальсифікат — одна з проблем українського агросектору. В гонитві за низькою ціною аграрії ризикують не тільки зіпсувати врожай, а й забруднити ґрунт чи спровокувати забруднення вод. Але окрім екологічної шкоди фермер може заплатити за використання фальсифікатів кругленьку суму чи навіть потрапити за ґрати. Детальніше про відповідальність за використання фальсифікату розповів юрист, адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Кошик і Партнери» провідний експерт з агроекології Асоціації професіоналів довкілля (PAEW), Микола Кошик на IV Міжнародній конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості», яку провів «БТУ-Центр». 

Через війну в Україні значно зросла кількість фальсифікату

На сьогодні основним у сфері контролю використання агрохімікатів є Закон України «Про пестициди та агрохімікати». Зокрема, в ст. 4 цього закону йдеться, що «забороняється ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, рекламування, застосування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації». Тобто ті засоби, які не пройшли реєстрацію — вважають забороненими.

Втім є виключення. Вони прописані в додатку до закону, де є перелік пестицидів та агрохімікатів, які можна використовувати без їх державної реєстрації. 

«Як правило це досить прості добрива, як от звичайні NPK без вмісту мікроелементів, чи КАС», — зазначив Микола Кошик.

В травні 2022 р. було доповнено ст. 25 «Прикінцеві перехідні положення» закону «Про пестициди та агрохімікати, де розширили перелік препаратів, які можна використовувати в Україні без їх державної реєстрації. Дана норма була прийнята в умовах війни, оскільки після повномасштабного вторгнення виник різкий дефіцит добрив.

«До війни значна частина добрив поставлялася з Білорусі. Коли постачання припинилось, виник дефіцит. І потрібно було надати аграріям спрощений доступ до добрив, щоб успішно провести посівну. Трейдерам довелося шукати нові канали постачання з таких країн, як Єгипет, Марокко, Китай, Ізраїль та з Європи. Відтак позавозили препарати незрозумілої якості», — пояснює адвокат. 

Він додав, що оскільки завезені препарати не проходили державні випробування, то не зрозуміло, який їхній вплив на ґрунти, вирощений продукт, і на людину, як на кінцевого споживача.

Які загрози несе фальсифікат?

Для екології та для економіки України фальсифікат в розумінні закону — це будь-які пестициди й агрохімікати, які не відповідають нормам встановленим законом. Тобто це всі продукти, які не були зареєстровані відповідно до закону.

Читайте також: Сам собі експортер: як фермеру отримати чи переказати валюту за кордон

Як зазначив Микола Кошик, на сьогодні фальсифікат несе три глобальні загрози:

1. Відсутність розуміння щодо впливу на ґрунтову мікробіоту, бджіл та екологію в цілому. «Дані добрива та препарати не проходять випробування і ми не розуміємо конкретно, що вносимо», — наголосив фахівець.
2. Недоотримання коштів в бюджет, оскільки виробництво фальсифікатів є нелегальним, завозиться контрабандою, реалізується за готівку і т.д. «Виробник, який займається фальсифікатом чи трейдер, який ввозить контрабанду, реалізує дану продукцію за готівку і таким чином працює нелегально і не сплачує податки. Враховуючи, що частка фальсифікату на ринку України значна, то це — мільйони гривень», — розповів Микола Кошик.
3. Недобросовісна конкуренція і як наслідок демпінгування цін на ринку. Якщо виробник незрозуміло в яких умовах з яких компонентів виготовляє добриво, а потім його реалізує за готівку, він зменшує на себе податкові зобов’язання. Тобто він запропонує на ринку таку ціну, яку не зможе запропонувати компанія з дозвільною документацією.

Закон передбачає відповідальність за порушення законодавства щодо агрохімії у вигляді кримінальної, адміністративної або цивільної відповідальності. Що означає кожна з них?

Цивільні відповідальність передбачає, що винна сторона повинна компенсувати ті збитки, які були завдані нею. Як зазначає Микола Кошик, це доволі абстрактне поняття і не зрозуміло, яким чином розраховувати такі збитки. 

Щодо адміністративної відповідальності, то згідно ст. 83 відповідальність для фізичних осіб становить до 119 грн (!!!) штрафу, а для посадових — 170 грн. 

Олег Меткий: Сезон 2022 був кращим, ніж те, що маємо сьогодні

Кримінальна відповідальність при порушенні екологічного законодавства у сфері пестицидів і агрохімікатів, згідно зі ст. 239 Кримінального кодексу України щодо забруднення та псування земель передбачає штраф від 1,342 млн грн до 5,368 млн грн. А якщо такі діяння призвели до смерті людини чи до масового захворювання людей, то передбачено навіть позбавлені волі строком від 2 до 5 років.

«З моєї практики, я поки не бачив обвинувальних вироків саме в частині забруднення земель внаслідок використання фальсифікату. Але це можливо, припустимо коли фермер вирішив зекономити, купив, до прикладу, протруйник картоплі неналежної якості, який не пройшов відповідні процедури випробування. Він вносить його, не повідомляє про це і на виході потенційно небезпечна речовина потрапляє в ґрунти, разом з дощами — в підземні води, водойми, криниці. І якщо внаслідок цього хтось отруїться токсичною водою і помре, для таких випадків існує екологічна прокуратура. Вона повинна встановити причинно-наслідковий зв’язок. І для винесення обвинувального вироку достатньо лише встановленого факту, що фермер використовував незареєстрований препарат», — розповідає адвокат.

Як відбувається реєстрація нового препарату?

Як ми вже зазначали, щоб препарат чи добриво можна було використовувати потрібна державна реєстрація. Її можна поділити на певні етапи:

1. Подача заявки на включення в план державних випробувань. В заявці зазначається торгова назва препарату, препаративна формула, виробник, пакування, норми внесення і т.д.
2. Складання Міндовкілля плану державних випробувань та публікація його на своїх ресурсах. 
3. Отримання дозволу на ввезення дослідного зразка, якщо мова йде про препарат закордонного походження.
4. Проведення державних випробувань, які включають екологічні, біологічні та токсиколого-гігієнічні дослідження. Препарат повинен отримати 3 позитивні звіти.
5. Подача заявки на проведення державної реєстрації.
6. Включення препарату в Державний реєстр пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні.

«Державні випробування в даній процедурі є ключовим етапом, оскільки саме вони проводяться з метою оцінки безпечності їх застосування та запобігають шкоді родючості ґрунтів та екології», — наголосив Микола Кошик.

У боротьбі за клієнта виграє фальсифікат

На жаль, фальсифікат має більш привабливу ціну. Тому аграрії, не дивлячись на ризики, купують його, ведучись на оголошення. 

Чому фальсифікат значно дешевший? Слід розуміти, що ціна реєстрації одного препарату близько 400 000 грн. Тобто якщо у виробника лінійка добрив з 10 позицій, то тільки за дозвільну документацію йому доведеться заплатити 4 млн грн. І це без врахування оцінки впливу на довкілля.

«Добросовісний бізнес, який витрачає мільйони гривень на оформлення дозвільної документації банально не зможе запропонувати на ринку ціну, яку пропонують виробники й трейдери з фальсифікатом. Таким чином малий бізнес не може конкурувати з фальсифікатом», — зазначає Микола Кошик. 

Щоб покращити ситуацію, внесено законодавчі зміни щодо боротьби з фальсифікатом. А саме ст. 4 доповнено наступним змістом: «Забороняється ввезення, пересилання фізичними особами на митну територію України будь-яких пестицидів та агрохіміків, якщо вони не зареєстровані у відповідному порядку». 

Як пояснює Микола Кошик, раніше працювали цілі налагоджені схеми, які через фізичних осіб для начебто власних потреб завозили у досить великих кількостях на митну територію України фальсифікований продукт і таким чином його реалізували. На сьогодні завезти добрива навіть для власних потреб можна лише з дозволом Міндовкілля і лише з ціллю державних випробувань.

---

На жаль, люди дуже часто сприймають відповідальність за порушення обігу пестицидів та агрохімікатів як таку, якої не існує, а екологію — як щось віртуальне. «Ми завжди закликаємо бізнес відноситись з відповідально до екології й до тих препаратів, які вони вносять в поля і які на виході ми отримуємо у вигляді продуктів харчування», — підсумував Микола Кошик. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.