Скасування мита на експорт живої худоби врятує скотарство в Україні

453
0
Скасування мита на експорт живої худоби врятує скотарство в Україні
Скасування мита на експорт живої худоби врятує скотарство в Україні

Українське скотарство сьогодні переживає не найкращі часи. Фермерські господарства не розвиваються, поголів'я великої та дрібної худоби скорочується, племінна справа занепадає. Поряд з високою собівартістю вирощування худоби, падінням попиту та іншими проблемами, не останню роль у кризі галузі зіграло зависоке мито, встановлене на експорт продукції за кордон. Високі видатки позбавляють виробників інтересу до торгівлі та прирікають скотарство на занепад.

Підприємці закликають — держава має заохочувати експорт, а не чинити йому перепони. Підтримка вітчизняного товаровиробника та скасування вивізного мита — на це спрямована одна з законодавчих ініціатив Громадської організації Agro.ReformsUA.

Чому скорочувалося поголів'я

Фермерське господарство «Меринос Захід» — одне з найкрупніших в Україні. Поголів'я підприємства сягає 3 тисяч дрібної рогатої худоби та налічує найбільшу отару племінних овець європейських порід в Україні. Утім, при усіх масштабах та потужності, підприємство досі не має змогу вийти на зовнішній ринок — заважають законодавчі перепони, пояснює його керівництво. У приклад приводить свого ліпшого друга, Олексія Шувалова. Він працює у господарстві управляючим.

Читати по темі: Дмитро Огньов: Ми повинні ставити за мету нагодувати свою націю здоровою їжею

«Ми маємо бажання експортувати, для цього є усі ресурси. Але наразі це абсолютно не ефективно: дуже багато коштів доводиться віддавати державі», — розповідає Олексій Шувалов.

Камінь спотикання на шляху фермерського господарства до нових ринків – непосильне мито на вивізну продукцію. Прийнятий у 1996 р. Закон України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину” обклав 50%-митом експорт великої рогатої худоби та овець, у тому числі племінних тварин.

«У ті роки відбувалося масове вивезення рогатої худоби з України за кордон, наприклад, до Туреччини. Її там використовували, переробляли, а сюди завозили вже шкіряні дублянки. Зважаючи на ті обставини, Закон приймали, аби не допустити зникнення поголів'я в Україні», — коментує голова Спілки вівчарства та козівництва України Мар'ян Троцький.

Утім, за майже 20 років функціонування даного документу все вийшло з точністю до навпаки. Законодавче обмеження призвело до суттєвого скорочення поголів'я великої та дрібної рогатої худоби в Україні та фактично занепаду галузі.

Як свідчить статистика, за майже двадцятирічний період дії Закону поголів’я великої рогатої худоби скоротилось у 4 рази, овець та кіз – у 2,5 рази. Особливо відчутно, і найбільш загрозливо, це торкнулося товарних господарств, які власне і можуть виступати експортерами. Їх поголів’я з 2,4 млн у 1996 р. скоротилося до 200 тис., тобто більше ніж в 10 разів.

Протягом часу дії Закону мито з 50% зменшилося до 15% станом на 2015 р. Зміни відбулися після вступу України до Світової організації торгівлі, що передбачало поступове скорочення показника щорічно на 5% з 2009 р. Податкове послаблення дещо сповільнило стрімке скорочення поголів'я худоби в Україні. Утім, зупинити його загалом не змогло.Непідйомне мито разом з високою собівартістю зробили вітчизняних виробників неконкурентними на закордонних ринках. Останні почали втрачати інтерес до постачання своєї продукції за кордон та у вирощуванні рогатої худоби загалом. Як наслідок, занепала уся галузь.

«Експорт сьогодні не є рентабельним. Ситуація, яка склалася в Україні є парадоксальною. Усі країни світу підтримують розширення свого експорту – у нас же все навпаки. Виробники виходять на ринок з певною ціною, але велику частку мають віддати державі. За таких умов галузі вівчарства та козівництва практично знищені в Україні», — зазначає Мар'ян Троцький.

Куди експортувати?

Відповідно до міжнародних договорів, дія Закону не поширюється на країни СНД та ГУАМ. Як наслідок, у вітчизняному експорті утворилася явна диспропорція. Так, протягом 2014 р. експорт з України племінної великої рогатої худоби та живих овець до країн СНД становив близько 70% та 80% відповідно.

«Фактично, єдиний ринок, де ми можемо вільно торгувати – це країни ближчого зарубіжжя: Росія, Грузія, Азербайджан, Молдова та інші. При цьому значний попит на живу худобу існує в інших країнах – арабського світу, Європи, Китаї тощо. Але потрапити туди практично неможливо через обмеження, створені чинним Законом», — зазначає експерт з аграрного права Громадської організації Agro.ReformsUA Дмитро Сімашко.

Українські товаровиробники мають потенціал і справді зацікавлені у виході на нові, більш перспективні ринки, вторить експерту підприємець Олексій Шувалов. Особливий інтерес, за його словами, викликають європейські та азійські країни – там і ціна, і попит на продукцію вищі.

Важливе значення мають зовнішні ринки також для племінної справи України. Чистопородна худоба, що потрібна для розведення господарств, через високу вартість на внутрішньому ринку користується малим попитом. Експорт „елітних“ овець та кіз за кордон дав би потужний поштовх для розвитку галузі в Україні.

Вітчизняний виробник опинився у патовій ситуації: віддавати державі доводиться забагато, а на зовнішньому ринку – продукція з такою високою ціною просто неконкурентна. Таким чином, Закон, що був покликаний сприяти розвитку тваринництва, призвів до того, що тримати тварин стало не вигідно.

Динаміка скорочення худоби

Як відродити галузь

На сьогоднішній день розмір мита на живу худобу становить 15%, утім це не рятує галузь. Експерти та товаровиробники погоджуються, що такого зменшення все одно не достатньо, і погоджуються — чим менший відсоток, тим більше це сприяє пожвавленню торгівлі.

«Як тільки ставка мита почала знижуватися після вступу України до СОТ, ринок одразу відреагував: темпи скорочення поголів'я худоби уповільнилися, а експорт суттєво зріс. Якщо у 2009 р. великої рогатої худоби продали за кордон на $8,5 млн, то станом на серпень 2015 року – вже на $16,8 млн, овець – на $41 тис., при тому, що у 2009 р. Україна їх взагалі не експортувала. Така тенденція наочно свідчить, що чим менше мито, тим більше позитивно це впливає на галузь», — зазначає експерт Дмитро Сімашко.

На сьогоднішній день профільне Міністерство аграрної політики та продовольства вже ініціювало скорочення вивізного мита до 3%. У той же час серед представників галузі та товаровиробників побутує й альтернативний підхід – взагалі скасувати мито.

Така ідея відповідає й українським зобов'язанням України, продовжує фахівець. Зокрема, скасування вивізних мит було однією з ключових вимог ЄС в рамках переговорів щодо створення зони вільної торгівлі та укладення Угоди про асоціацію.

Саме таку пропозицію – скасувати експортне мито на живу худобу – містить законопроект, розроблений експертами ГО Agro.ReformsUA. Законодавча ініціатива стала результатом низки обговорень з представниками галузі, громадськості, місцевою владою, зокрема під час круглих столів у Харкові та Полтаві, проведених у рамках проекту «Дерегуляція проти корупції» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

Відміна вивізного мита дасть змогу розширити зовнішні ринки та збільшить прибуток товаровиробників. Українські виробники отримають реальний стимул утримувати господарства, нарощувати поголів'я худоби та більше експортувати за кордон. Це створить сприятливі умови для розвитку скотарства, племінної справи в Україні, а також дасть позитивні наслідки для економіки загалом.

«Головна мета розробленого нами закону – стимулювання розвитку тваринництва, підвищення інвестиційної привабливості галузі та збільшення експортного потенціалу. Скасування мита підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції на міжнародних ринках. У перспективі це забезпечить ріст надходжень до бюджету, залучення інвестицій в будівництво нових тваринницьких комплексів та збільшення робочих місць», — зазначає голова ГО Agro.ReformsUA Олег Проценко.

Сьогодні очевидно одне – проблему експортного мита необхідно нагально вирішувати. Держава має відмінити застарілі обмеження та законодавчо зацікавити товаровиробників, аби підтримати вітчизняне тваринництво.

«Якщо держава зніме обмеження, то ми, виробники, зможемо нарешті розвиватися — це відродить галузь. Вівчарство завжди процвітало в Україні, потрібно відновити свій потенціал, перспективи для цього є», — закликає підприємець Олексій Шувалов.

Головне, аби прагнення українських виробників були таки почуті, а необхідні заходи — вжиті, допоки ми ще маємо, що відновлювати.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми