Три фактори стримують розвиток цукровиробництва

6 жовтня 2015 57 0
Три фактори стримують розвиток цукровиробництва
Рixabay.comТри фактори стримують розвиток цукровиробництва

У бурякоцукровій галузі України існує ряд проблем, які стримують розвиток галузі, пише «Агробізнес сьогодні».

Головним стримуючим фактором є подорожчання енергоносіїв. Виробництво цукру високої якості вимагає великих енерговитрат. Тому необхідно знаходити шляхи зменшення енергозалежності та збільшення ефективності виробництва з тим, щоб знизити собівартість цукру. Наразі менше половини цукрових заводів працюють на альтернативних видах палива. Проте процес переходу на альтернативну енергетику триває й надалі. Основним джерелом альтернативної енергетики для цукрових заводів є використання біомаси. У свою чергу, перехід на використання мазуту та кам’яного вугілля є технологічно витратним та ризикованим у нинішніх політичних та економічних умовах.

По-друге, обмеженість основних каналів збуту продукції внутрішнім ринком. Тому пріоритетним завданням вітчизняних виробників цукру є завоювання зовнішніх ринків. У зв’язку з цим все більш актуальною стає проблема підвищення якості та розширення асортименту продукції. Одним із напрямів диверсифікації виробництва є переробка меляси на спирт, дріжджів, а також сухі корми.

По-третє, забезпечення високоякісною сировиною. В останні роки багатьох виробників цукру приваблює самостійне вирощування сировини для власних потреб. Це дозволяє досягти оптимального балансу між цукристістю буряків та їх урожайністю. Тому в майбутньому можливий розвиток галузі за таким принципом. Цукрові заводи постійно розвиваються як у технологічному плані виробництва цукру, так і у вирощуванні цукрових буряків. Завдяки застосуванню новітніх технологій значно покращилася родючість орендованих цукровими заводами земельних ресурсів. Урожайність цукрових буряків збільшилася за останні 10 років з 20 до 47,6 т/га, виробництво цукру — з 2,2 до 6,4 т/га.

Отже, забезпечення стабільної роботи бурякоцукрової галузі, розширення експортних можливостей можливе за умови інтеграції зусиль на всіх управлінських рівнях, створення довгострокової програми розвитку галузі, повноцінного застосування системи квотування, залучення інвестицій для модернізації техніко-технологічної бази, забезпечення технічних, санітарних і фітосанітарних норм екологічності виробничих процесів і продукції відповідно до міжнародних вимог, виробництва біоетанолу та інших альтернативних видів біопалива, запровадження державної політики стимулювання експорту цукру та наукового супроводження галузі.

Виконано за допомогою Disqus