Минулого тижня редакція Kurkul.com завітала в Богуславський р-н на Київщині, щоб познайомити вас з ПОСП «Іванівське». Господарство пройшло довгий шлях від колгоспу до приватного підприємства. З 1998 р. його керівником та власником став Юрій Пирятинський. Саме він розповів нам, як поєднує тваринництво та рослинництво і робить їх успішними.
Землі ПОСП «Іванівське» за радянських часів входили в склад колгоспу. В 90-х роках Юрію Пирятинському запропонували тут посаду агронома, але він відмовився, бо більше полюбляв і хотів працювати з технікою.
За 2 роки роботи нове керівництво колгоспу просто знищило його, допрацювались до того, що всі землі були в оренді, а на рахунку — півтора мільйона боргів.
«Тоді мене й запросили очолити господарство. І з 1998 р. я почав працювати керівником КСП «Надія», яке згодом перетворилося в ПОСП «Іванівське Я роздивився ситуацію, переорганізував підприємство в приватне. Потім врегулював питання з боргами, і господарство перейшло під моє керівництво», — згадує фермер.
В новому господарстві було 3 напрямки — рослинництво, ферма ВРХ та свинарство. Але, через діяльність попередніх керівників, більшої частини стада довелось позбутись, залишивши лише здорових і продуктивних корів. В результаті на фермі залишилось 36 голів ВРХ, з яких Юрій Пирятинський й почав відроджувати ферму.
«Наразі у нас 60 дійних корів. Щодня ми отримуємо близько 1 т молока екстракласу. Молоко для нас — це стабільність, яка дозволяє зберегти господарство прибутковим», — розповідає керівник господарства.
Окрім тваринництва, прибутки ПОСП «Іванівське» приносить й рослинництво.
«Наше підприємство тримається на трьох китах — це сімейний бізнес, партнери та колеги, які можуть виручити, й колектив. Але зрозуміло всі рішення на мені. Тому успіх господарства напряму залежить від вміння комплексно керувати процесами», — каже фермер.
Читайте також: Рентабельність олійних падає — скільки сої, соняшнику та ріпаку збере Україна
Культури для господарства фермер обирає враховуючи сівозміну, прибутковість, а також розглядає кожну культуру, як кормову базу для тваринництва. Він зізнається, що минулого року прибутки з рослинництва значно знизились. Через зниження цін тільки на 1 т пшениці господарство втратило 2 тис. грн. Останнього сезону рослинництво «витягла» кукурудза. Внаслідок того, що були добре підібрані гібриди, в господарстві отримали хорошу врожайність і зібрали сухе зерно. Відтак нічого не витратили на сушіння.
В ПОСП «Іванівське» з року в рік отримують високі врожаї культур та забезпечують ферму кормами. Як розповідає Юрій Пирятинський, від оранки в господарстві відмовились. Використовують вологозберігаючий культиватор вертикального обробітку ґрунту вітчизняного виробництва. Вирощують озимий ріпак та пшеницю, трошки озимого ячменю, бо це рання культура і вона потрібна для годівлі корів. З ярої групи — кукурудзу, соняшник, ярий ячмінь та сою.
«Минулого сезону дохідність рослинництва дуже знизилась. В більшості колег-аграріїв раніше високомаржинальні кукурудза та соняшник стали збитковими. Нас навпаки «витягла» торік кукурудза. По-перше, тому що ми підбираємо добрі гібриди й так отримуємо хорошу врожайність. А по-друге, було посушливе літо і ми зібрали сухе зерно. Відтак нічого не витратили на сушку. Тому в нас зменшилась собівартість вирощування і користуючись з цього ми виграли. Аналогічно й з соняшником», — розповідає він.
При виборі посівного матеріалу кукурудзи ключовими характеристиками гібридів для Юрія Пирятинського, виходячи з досвіду попередніх років, повинні бути період дозрівання та вологовіддача. Щодо соняшника, то першочергово він зважає на групу стиглості, врожайність та олійність.
«Я переконався на власному досвіді, що українська селекція може давати не гіршу результативність, ніж імпортна. Соняшник та кукурудза у мене виключно від ВНІС (Всеукраїнського наукового інституту селекції). Щоб обрати гібриди, я звертаюсь до менеджера компанії та якщо з’являються нові гібриди, то висіваємо демо ділянки, дивимось на результат та приймаємо рішення. І коли мені кажуть, що імпортний гібрид дав 10 т/га, я дивуюсь, бо мої гібриди від ВНІС приносять і до 12 т/га», — зазначає Юрій Пирятинський.
Потенціал врожайності будь-якого поля залежить від технології вирощування, погоди та інших факторів, але визначальним все ж є насіння. Тому ми розпитали детальніше Юрія Пирятинського як саме він обирав гібриди кукурудзи та соняшнику, а також поговорили про тенденції на ринку насіння з менеджером з продажу компанії ВНІС Віктором Пархомчуком.
Юрій Пирятинський: З Віктором ми співпрацюємо вже 5 років. Коли він приїхав і запропонував посіяти насіння ВНІС, я поставився до нього з недовірою, бо раніше не чув про цю компанію. Тоді Віктор запропонував посіяти невелику демонстраційну ділянку, щоб ми могли оцінити її врожайність. Ми вирішили спробувати. Після збору врожаю, прийняли рішення сіяти це насіння. З того часу в господарстві 70% всіх полів засіяно гібридами ВНІС.
Юрій Пирятинський: Я завжди прислухаюсь до порад. Віктору досить добре вдається підібрати гібриди, які підходять під потреби мого господарства.
Віктор Пархомчук: З Юрієм ми співпрацюємо давно і за цей час у нас вже склалися товариські відносини. Торік в господарстві сіяли соняшник Шенон, Магнум і кукурудзу ВН 6763. І хочу зауважити, що попри складні умови, адже памʼятаєте, що весна торік була досить таки вологою, в господарстві отримали хорошу врожайність.
Юрій Пирятинський: В цьому році ми знову будемо сіяти соняшник Магнум і гібрид кукурудзи Тесла. Хочемо пробувати гібрид з більшим ФАО, тому прислухались до порад Віктора і обрали саме Теслу. ФАО 350, стабільний та потужний гібрид. Має гарні показники по стійкості до стресових факторів та хвороб.
Віктор Пархомчук: Насправді, це вже більше як застаріла думка, ніж реальність. Сьогодні на ринку є достойні українські компанії з потужною селекційною базою та якісним посівним матеріалом, який гідно конкурує як між собою, так і з закордонною селекцією. У кожного господарства є свої запити, потреби і можливості, і вони самі обирають те, що їм підходить.
Найважливішими якостями гібридів кукурудзи на сьогодні є потенціал врожайності, швидка вологовіддача, стійкість до стресових факторів та якісні показники зерна. Для соняшнику — це висока врожайність, адаптивність до умов вирощування, олійність, стійкість до нових рас вовчку та хвороб.
Чи справляється селекція ВНІС з цими завданнями? Безперечно. Широка лінійка гібридів компанії дозволяє обрати саме той гібрид, який підійде до конкретних умов господарства.
ВНІС ніколи не стоїть на місці. Ми постійно закладаємо досліди, демонстраційні ділянки та пропонуємо аграріям продукт, який є актуальним та адаптованим до поточних умов.
Юрій Пирятинський: Ще одним не менш важливим моментом є ціна. В умовах, коли господарства затягують пояси й намагаються економити, ціна на вітчизняне насіння набагато приємніша, а результат однаковий. То для чого платити більше? Цьогоріч компанія ще запустила програму відстрочення платежу, якою я скористався і вже отримав насіння.
Юрій Пирятинський: Ні, ми будемо вирощувати усі культури в тих же об’ємах. Звичайно, цього року трейдери дуже занизили ціни, і аграріям довелося непросто. Але, маю надію, це зміниться.
Приклад господарства ПОСП «Іванівське» і стиль управління Юрія Пирятинського доводить, що за розумного менеджменту та підтримки надійних партнерів можна успішно господарювати навіть в умовах значної нестабільності. Сприяють цьому обдумані агрономічні рішення директора, як от відмова від оранки, дотримання сівозміни та підбір гібридів, які є найбільш рентабельними для його господарства.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.