КУРКУЛЬ

Сьогодні, 11:30 Земля

Договір оренди землі сам по собі не створює права оренди — воно виникає після державної реєстрації. Що потрібно врахувати аграріям, щоб уникнути юридичних, виробничих і податкових ризиків, розповіла Дар'я Поліщук, менеджерка компанії LANDMAN, у блозі на Latifundist.com.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі, а за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Але сам факт підписання договору ще не означає виникнення права оренди.

Відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки виникає лише з моменту державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Якщо цього не зробити, то на цю саму ділянку претендуватиме інший орендар, під загрозою опиниться не лише земля, а й усі вкладені в неї кошти та майбутній урожай.

Для господарства проблема з орендою — це не лише питання права користування земельною ділянкою. Якщо спір виникає після початку виробничого циклу, під ризиком можуть опинитися насіння, добрива, засоби захисту рослин, паливо, витрати на техніку та польові роботи, а також майбутній урожай.

При цьому потрібно розмежовувати кілька різних платежів. Орендна плата сплачується відповідно до умов договору оренди. Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) має окремі правила визначення. Для цілей МПЗ при передачі земельної ділянки в оренду ДПС у 2026 році окремо наголошує на значенні дати державної реєстрації права оренди.

У разі переходу права користування протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права МПЗ розподіляється між попереднім і новим землекористувачами за відповідні періоди користування.

«Тому ситуація, коли договір підписаний, земля фактично обробляється, але право оренди не зареєстроване, може створити одночасно юридичні, виробничі та податкові ризики», — зазначила Дар'я Поліщук.

Читайте також:

Оренда землі без державної реєстрації: які ризики для господарства