Істобінська

Історія

Село Істобинське в Кіровській області славилося наявністю відмінної кормової бази, близькістю ринків збуту масло-молочної продукції. В кінці XIX століття в результаті схрещування місцевої худоби з холмогорською, ярославською, остфрізською, швиіцькою і голландською була виведена істобінська порода корів. Сформована порода отримала свою назву на честь населеного пункту. У племінну книгу була занесена тільки в 1943 році.

Стандарт породи

Корови чорно-рябої масті, з білою смуги вздовж хребта, відрізняються невисоким зростом, міцною і щільною конституцією. Голова грубої форми, лицьова частина подовжена, тонка шия з дрібними складками. Глибокі і довгі груди, вузький загривок, подовжений тулуб. Слабо розвинена мускулатура, тонкий кістяк, еластична шкіра. Середній розмір тварин становить: висота в холці – 129 см, глибина грудей – 70 см, ширина грудей – 43 см, коса довжина тулуба – 162 см, обхват грудей за лопатками -190 см, обхват п’ястка – 18, 5 см. Вим’я чашовидної округлої форми з близько розташованими сосками середніх розмірів. Вага дорослої корови досягає 430 -480 кг.

Господарська характеристика

Молочна продуктивність становить 3000–3700 кг за період лактації, жирність — 3,4-5,5 %, вміст білка — 3,3–3,5 %. М’ясні якості задовільні, забійний вихід — 52–56 %. Корови легко піддаються акліматизації, володіють міцною конституцією і стійкістю до небезпечних інфекційних захворювань. Відрізняються витривалістю.

Недоліками істобенських корів вважаються шаблистість кінцівок, неправильно поставлені ноги, слабо розвинені м’язи, вузькі груди і вузький зад, провисла спина.