Озимина з добривами і без: що обирають аграрії — врожай чи економію

Озимина з добривами і без: що обирають аграрії — врожай чи економію

24 жовтня 2022 5616 0

Цьогоріч ситуація на ринку склалась так, що за 1 т пшениці фермерові пропонують в середньому 4 тис. грн. При цьому витрати на вирощування зернової культури значно вищі. Те, що найбільше «б’є» по гаманцях аграріїв — це добрива. Наприклад, вартість тонни аміачної селітри доходить до 40 тис. грн, а ціна карбаміду перевищила і цю цифру. Що ж залишається робити фермерам? Економити. Як наслідок в мережах масово з’являються повідомлення про те, що аграрії відмовляються від добрив при посіві озимих. Чи справді це так: редакція Kurkul.com провела власне дослідження.

Результати опитування: більшість фермерів відмовляються від добрив під час посівної озимих

На нашому Telegram каналі Я-Куркуль ми запитали фермерів «Чи відмовились ви від внесення добрив під час посівної озимих?». Таке ж питання було розміщено на Facebook-сторінці та сайті Kurkul.com. Своїм досвідом поділились майже 900 аграріїв.

У результаті 43% опитаних підтвердили, що відмовились від добрив, а 32% запевнили, що ні.

Підтвердили відмову від добрив і більшість (63%) читачів нашого сайту. Ще 26% обрали відповідь «Вношу, але значно менше», а 9% аграріїв повідомили, що вносять добрива за планом.

«Площі під озимий клин збільшили, а от кількість добрив зменшили. Раніше вносили 100 кг/га, а в даній посівній — 50 кг/га», — прокоментував керівник ФГ «Незалежність» Володимир Євстратенко з Кіровоградщини.

Решта думок розділились: хтось пише про відмову, а чиїсь господарства не змінювали технологію. Деякі фермери кажуть, що взагалі відмовились від озимої групи.

«Ми відмовилися від основних добрив. Зараз ціна на них — 40-50 тис. грн. А також від азотозалежних культур. Аміачна селітра — 38 тис. грн. Потрібно зберегти господарство», — прокоментував директор ФГ «Фером», що знаходиться на Миколаївщині, Сергій Феняк.

Судячи з опитування, вартість добрив вплинула на думки фермерів, тому більшість господарств припиняють чи скорочують їх використання. Окрім опитування, ми поспілкувались також з окремими фермерами, щоб дізнатись про їхнє ставлення до ситуації.  

Фермери, які мають добрива з попереднього сезону, будуть їх вносити, решта — вибірково

Менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group Сергій Конюшенко розповів, що у Східному регіоні деякі фермери ще не починали висівати озиму пшеницю. Висів цієї культури часто стартує після збору соняшнику, жнива якого затримались через дощі.

Сергій Корнюшенко, менеджер з розвитку агротехнологій у Східному регіоні LNZ Group

«Частина полів регіону вже засіяна, але в основному посів відбувається після збору соняшнику. Проводять дискування або прямий посів. Ріпак вже засіяний і, як бачимо, сходи хороші. Озима пшениця ще в режимі очікування. Серед господарств Східного кластера засіяно приблизно 50%», — повідомив фахівець.

Він розповів, що вносили добрива ті господарства, які закупили їх минулого сезону. Якась частина закупить, а решта, у кого немає коштів, сіятимуть без добрив.

«При собівартості вирощування пшениці 5-5,5 тис. грн у нашому регіоні закупівельна ціна — приблизно 3,5 тис. грн. Головна проблема в тому, що ми знаходимось далеко логістично:  понад 1000 км до найближчого кордону та більш як 700 км до найближчого порту Одеси. Логістика — це витрата, яка лягає на кишеню фермера. Як результат частині фізично не вистачає коштів на купівлю добрив», — пояснив Сергій Конюшенко.

Осінній дефіцит аграрії планують компенсувати весняним внесенням.

«Планується збільшення внесення азотних добрив весною. Думаю, буде 2-3 підживлення (довнесення — ред.), яке проведуть локально сівалками», —  прогнозує фахівець.

Добрива вносимо обов’язково, а от їх види та комбінація — це те, над чим можна попрацювати

В СФГ «Астра» посів озимини розпочали 10 жовтня. Від технології не відходили — сіяли з сухими та рідкими добривами. Запасів із минулої посівної не було, тому все купували цього року.

Роман Горобець

«Кожен фермер сам собі хазяїн: заробляє гроші та ними розпоряджається. Тому до питань «Чи вносити добрива?» та «Як краще?» я відношусь риторично. Я вважаю, що це виключно вибір фермера. Ми ж обрали варіант із добривами», — розповів співзасновник господарства Роман Горобець

Він поділився, що при посіві озимої пшениці в його господарстві вносять NPK 12-24-12 та РКД (рідкі комплексні добрива — ред.) 5-20-5. З-поміж виробників рідких добрив обирають Янтум та Твікс, а суха група — від Yara. Підживлюють посіви й навесні. 

«Озимина, як людина: якщо ти її не погодуєш вранці, в обід і ввечері, вона жити буде, але буде голодна. Ми не хочемо, щоб озимина була голодна, тому добрива додаємо. А от комбінації з різними видами та формуляцією добрив — це те, над чим працюємо. Ну і плюс внесення у нас диференційоване. Ми розраховуємо і вносимо добрива тільки там, де потрібно», — поділився він. 

Також у господарстві проводять сівозміну, яка дає озимині додаткову силу. 

«Від сівозміни є ефект. Наприклад, можемо подивитися в посушливі роки, якщо кукурудзу сіяти по пшениці, то буде кращий результат, ніж кукурудзу по соняшнику. Озиму пшеницю в основному сіємо по соняшнику. Так практикували й бачимо від цього результат», —  додав співзасновник СФГ «Астра».

На азотних добривах восени не економимо

СТОВ Агрофірма «Ольгопіль» розташована на півдні Вінниччини. Тому одні з перших у регіоні розпочинають як жнива, так і посівну кампанію. Серед озимих найбільшу частку займає пшениця. Під цю культуру на врожай 2023 р. виділили 1637 га, а під озимий ріпак — до 1000 га. 

«Наразі посівна кампанія озимини у нас добігає кінця. Далі розпочинається росторегуляція, внесення гербіцидів та інсектицидів під озимий ріпак, а далі й підживлення озимої пшениці», —  розповів головний агроном господарства Іван Діхтяр.

Іван Діхтяр

Він зазначив, що господарство вирощує не лише товарне зерно, але й насіннєвий матеріал (АФ «Ольгопіль» є базовим господарством Інституту фізіології рослин генетики НААН України по виробництву насіння зернових культур — ред.). Тому добривам тут приділяють особливу увагу.

«Ми захищаємо посіви азотними добривами ще з осені й не економимо на цьому. Внесення добрив дозволяє рослинам у перших фазах розвитку уникнути проблем із хворобами чи шкідниками та направити всі зусилля на формування потужного стебла й кореневої системи задля майбутнього врожаю», — пояснив він. 

Агроном додав, що навесні озимину підживлюють у 3 етапи: до виходу рослин «в трубку», у фазі прапорцевого листка, перед виходом у колос, а коли озимі входять у фазу колосіння, вносять фунгіциди.

«Тобто для озимих напрацювали трирівневу систему захисту, яка гарно себе зарекомендувала. Хоча треба сказати, що вибір системи захисту залежить від потенціалу посіву. Тому навесні будемо підбирати препарати, зважаючи на стан кожної культури», — поділився фахівець.

Якщо на добривах в АФ «Ольгопіль» не економили, це не означає, що кризи, спричиненої наслідками війни, не відчули. Тому почали експериментувати та шукати шляхи, як можна заощадити ресурси, зокрема паливні. Наприклад, запозичили у колег з Одещини технологію вертикального обробітку ґрунту. Такий лайфхак дозволив суттєво заощадити на осінній посівній кампанії та не відмовлятися від добрив під озимі.

Попри всі труднощі, агроном розповів, що налаштовані «по-бойовому». Хоч є невизначеність щодо збуту продукції, роботу не зупиняють.

«Механізатором, водієм чи агрономом бути простіше, ніж тримати оборону на передовій або навіть у теробороні. Зараз потрібно працювати з подвійною енергією. Вони там тримають фронт, а ми тут укріплюємо тил і формуємо продовольчу безпеку, бо це те, що спрямовує нашу економіку на майбутню перемогу», — додав Іван Діхтяр.

Одноосібники не мають грошей на добрива

У дрібних фермерів та одноосібників картина протилежна. Оскільки вартість зерна цього року на рівні собівартості, а в деяких регіонах і нижча, то на осінньому внесенні добрив намагаються економити.

«Посів пшениці буду робити без NPK. Планую навесні у 2 етапи внести азот по мерзло- талому ґрунту. Також проведу 1-2 обприскування фунгіцидом», — зазначив фермер Ігор Білун у Facebook.

Фермер Петро Злотоусенко з Черкащини обробляє близько 50 га, з яких під озиму пшеницю виділив майже 18 га.

«Спершу хотів мінімально внести амофос. Але потім подумав, що гарний був попередник — соняшник, тому посіяв без нього», — розповів він.

В планах аграрія засіяти ще одну невелику ділянку і туди задля експерименту внести 45 кг/га нітроамофосу.

«Буду експериментувати. Але скажу, що всі фермери-друзі, переважно одноосібники, добрива восени не вноситимуть. Нема грошей. Та й буде екологічний продукт», — додав фермер.  

Тож, як бачимо, проблема з добривами реально існує. Якщо весняна посівна при логістичних проблемах відбувалася з добривами, цей сезон не приніс фермерам великих заробітків через низьку ціну зерна. Аграрії намагаються економити та відмовляються від найдорожчого, від осіннього підживлення. 

Хоча є ті фермери, які не знизили використання добрив, а застосовують їх по мінімуму завдяки диференціації посівів. Також у поміч сівозміна, технології обробітку ґрунту, мульчування та інше. Дехто розраховує на «щедре» весняне підживлення посівів.  Результати такої оптимізації ми зможемо побачити тільки в наступному сезоні, під час жнив.

© Юлія Маковей, Єлизавета Кудиненко Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus

- 10° ... - 13°

Вітер

3.3м/с

Опади

0мм

Вологість

78%