Через посуху врожайність кукурудзи може становити 6,5–7,3 т/га, а на окремих полях — лише дві-три тонни. За ціни близько 4,5 тис. грн/т, збирання та сушіння можуть додати збитків. Деякі господарства розглядають можливість залишити кукурудзу в полі до весни. Розповідаємо, за яких умов це може бути економічно виправдано та які ризики несе для наступної посівної.

Урожай нижчий, ніж очікували

Холодна весна, затримка сходів і посуха влітку позначилися на врожайності кукурудзи в центральних регіонах України. На початку серпня, за спостереженнями аграріїв, посіви вже почали всихати, а зерну бракувало вологи для повноцінного наливу.

За оцінкою менеджера із розвитку агротехнологій Центрального регіону LNZ Group Валентина Видибури, озвученою станом на 5 жовтня 2026 року, середня врожайність кукурудзи на Кіровоградщині може становити 4,5–5,5 тонни з гектара, а на Черкащині — 6,5–7,3 т. Такі дані зроблені на підставі перших результатів збирання та спостережень за полями, а не офіційна статистика.

«Весна у нас була холодна, затяжна. Кукурудза сіялася або пізно, або в непрогрітий ґрунт, тому спостерігалася затримка та нерівномірність сходів. Навесні можна було відзначати затримку в розвитку на два-три тижні. Потім прийшла посуха, рекордні температури в серпні, які супроводжувалися повною відсутністю опадів. Качан сформувався, але налити зерно кукурудза вже не змогла», — пояснює Валентин Видибура.

За його словами, на початку жовтня окремі господарства вже збирали кукурудзу з урожайністю близько 5–5,5 тонни з гектара та вологістю зерна 16–18%. Проте результати різняться залежно від регіону й конкретного поля. Для аграріїв питання не лише в тому, скільки зерна вдасться зібрати. Важливо, скільки коштуватимуть збирання, сушіння, транспортування та зберігання і за якою ціною продукцію можна буде продати.

Чому збирання може бути збитковим

Роман Косенко — фермер із 25-річним стажем і засновник сервісної компанії «Агротрон» на Черкащині. За його оцінкою, середні витрати на вирощування кукурудзи цього року становлять близько 38 тисяч гривень на гектар.

Водночас ціна, яку йому декларують покупці, — близько 4,5 тисячі гривень за тонну. За такої вартості навіть урожайність у десять тонн із гектара, за його словами, лише наближає господарство до покриття витрат на вирощування, а не гарантує прибутку.

«Якщо зараз збирати врожай, купити послуги елеватора і збути його, то це свідомо йти в мінус. Коли ти збираєш три тонни кукурудзи: одна тонна йде на послуги елеватора, одна — на збирання найманим комбайном і  залишається одна тонна, 4,5 тисячі гривень, якою потрібно закрити 38 тисяч затрат на гектар»,  — говорить фермер.

Це розрахунок конкретного господарства за названих ним цін і витрат. Фактична економіка залежить від урожайності, вологості зерна, вартості послуг, наявності власної техніки та умов реалізації.

Менеджер із розвитку агротехнологій LNZ Group Валентин Видибура зазначає: кукурудза з вологістю 16–18% зазвичай не потребує додаткових витрат на сушіння за умови, що показники відповідають вимогам покупця. Якщо ж вологість перевищує 25%, до собівартості доводиться додавати витрати на досушування.

За таких обставин фермери оцінюють не лише можливу виручку, а й витрати, яких можна уникнути, якщо змінити строки збирання.

Досвід минулого року: кукурудза перезимувала в полі

У 2025 році фермер Роман Косенко вирішив залишити кукурудзу на одному з полів площею 60 гектарів до весни. Причиною стала економія на витратах збирання, сушіння й доставлення зерна на елеватор.

За словами фермера, тоді він очікував, що за зиму зерно природно підсохне до базової вологості близько 15%. Це дало  змогу заощадити на сушінні, а також уникнути частини логістичних витрат.

У підсумку кукурудзу зібрали навесні та відвезли на елеватор. За словами Косенка, зерно прийняли, а втрати якості виявилися прийнятними для господарства – 2%.

«Ми з поля відразу молотили, везли на елеватор, там нам його очистили й прийняли. Ми зекономили на логістиці, на сушарці й за якістю майже нічого не втратили», — розповідає фермер.

Важливою умовою успіху була й ціна. Минулого року, за словами аграрія, кукурудзу вдалося реалізувати приблизно по 9,3 тисячі гривень за тонну. За сприятливішої цінової ситуації економія на сушінні та логістиці допомогла зменшити збитки від низької врожайності.

Подібну стратегію цього року обирають і в інших господарствах. Співвласник «Аграрної технологічної компанії» (АТК) Юрій Дроб’язко планує восени зібрати лише близько 30% кукурудзи, а решту 70% залишити в полі до квітня 2027 року. Про це він розповів на конференції «Вистояти й зрости: агробізнес у часи кризи». Головна причина такого рішення — висока вологість зерна та витрати на сушіння. За словами Дроб’язка, збирання кукурудзи з вологістю 26–28% і подальше досушування за нинішніх цін можуть коштувати дорожче, ніж саме зерно.

Читайте також: «Хапали б ви зараз землю? А я — ні» — Юрій Дробязко про антикризову стратегію для фермерів

«Я цього року збиратиму, мабуть, відсотків 30 кукурудзи, не більше. 70% збиратиму у квітні наступного року. Звучить, звісно, страшно, але я так робив і минулого року», — зазначив аграрій.

Водночас рішення ухвалюють окремо для кожного поля. Там, де зерно вже достатньо сухе, або є ризик втрат через близькість лісу, кукурудзу планують збирати восени. В інших випадках її залишатимуть до весни, щоб скоротити витрати на газ для сушіння та зменшити навантаження на складські потужності.

Чому цього року складніше залишати кукурудзу у полі

За словами Романа Косенка, цьогорічна ситуація для його господарства гірша, ніж у попередні роки повномасштабної війни. Урожайність у Смілянському районі, за його спостереженнями, на окремих полях становить лише дві-три тони з гектара.

Минулорічне рішення спрацювало за поєднання низької врожайності, можливості залишити кукурудзу в полі та високої ціни під час реалізації навесні. Цього сезону ціна, за словами Косенка, істотно нижча, тому економія на сушінні сама по собі не гарантує позитивного фінансового результату.

Тому цього сезону врожай  кукурудзу буде збирати з поля восени, адже господарство потребує фінансів на наступний рік: необхідно розраховуватися за оренду землі, сплачувати податки, виплачувати зарплати та купувати пальне й насіння. Через це навіть за невигідної ціни частина господарств може бути змушена продавати зерно відразу після збирання.

На лівобережній Черкащині в СТОВ «Перемога» вже зібрали близько 70% кукурудзи. Однак цьогорічна врожайність суттєво нижча за звичну для господарства: замість торішніх 8–10 тонн з гектара отримують 4–4,5 тонни. За словами керівника підприємства Дмитра Соломахи, причиною стала тривала спека в червні та липні, коли температура сягала +40°C, а опадів не було.

Попри низький урожай, аграрій не поспішає збирати решту посівів. Із приблизно 250 гектарів кукурудзи, які ще залишаються в полі, частину він планує зібрати взимку — за потреби для годівлі худоби. Господарство утримує корів, які споживають близько 150 тонн кукурудзи на місяць. Тому зерно можна буде використати безпосередньо як корм для корів, не витрачаючи додаткові кошти на сушіння та електроенергію.

«Мені простіше буде в грудні, в січні, в морозний день загнати комбайн, зібрати ці 200 тонн. І прямо з поля взимку перебити їх на крупку і дати коровам», — пояснює Дмитро Соломаха.

За його словами, рішення залишити частину врожаю в полі пов’язане не лише з витратами на сушіння. Вирішальним чинником стала загальна збитковість вирощування кукурудзи за нинішніх цін. Попередні розрахунки господарства показують, що збиток може становити 400-500 доларів на гектар. За врожайності близько чотирьох тонн з гектара продаж зерна за поточними цінами лише зафіксує ці втрати. Тому зібрану кукурудзу в господарстві планують зберігати до сприятливішої ринкової кон’юнктури.

Також Дмитро Соломаха розглядає можливість скорочення площ під зерновою кукурудзою наступного року у два-три рази. За його оцінкою, якщо ціни залишаться низькими, господарству може бути економічно доцільніше залишити поле під паром і сплатити оренду, ніж вкладати кошти у вирощування культури зі збитком.

«Якщо ми вкладаємо 1000 доларів у кукурудзу, збираємо і несемо збиток 400–500, то ми витратили гроші, взяли на себе ризики, а в підсумку понесли збитків більше, ніж якби просто залишили поле під паром», — каже аграрій.

Близько половини аграріїв планують залишити кукурудзу на полі. Про це в інтерв’ю «Latifundist.com» розповів генеральний директор «MAS Seeds Україна» Сергій Тимошенко.

Ситуація на європейському ринку може створити передумови для зростання попиту на українське зерно. За словами Сергія Тимошенка, через несприятливі погодні умови в окремих країнах Європи виник локальний дефіцит кукурудзи. Частину потреб ринку, зокрема, може покрити Аргентина.

«Європейські країни свою кукурудзу розпродають по високій ціні. У Франції 260–270 євро кукурудза. І почнеться етап, можливо збільшення квоти, навіть коли дефіцит кукурудзи і можливість продавати трошки пізніше – ринок може пожвавитися. Навіть при цій логістиці, як там будуть вивозити – це інше питання. І по ціні теж. Я думаю це буде! Звісно вивезти 31-32 мільйонів тонни буде дуже важко, але ринок пожвавиться», — говорить генеральний директор «MAS Seeds Україна».

Отже, навіть за складних умов експорту ситуація на зовнішніх ринках може вплинути на рішення українських виробників щодо реалізації зерна. Водночас перспективи такого сценарію залежатимуть від експортної логістики, цінової кон’юнктури та фактичного попиту.

Що буде з полем, якщо відкласти жнива

Відкладене збирання може допомогти заощадити на сушінні, але створює додаткові агрономічні ризики.

За словами менеджера з розвитку категорії МКД та інокулянтів VITAGRO Partner Григорія Кобзаря, на окремих полях кукурудзу збирають за вологості близько 20%, тоді як за показників близько 30% господарства можуть чекати на подальше підсихання зерна. Однак після дощів вологість може знову зрости. Тривале перебування кукурудзи в полі, особливо до весни, здатне збільшити втрати врожаю.

Менеджер з розвитку категорії насіння VITAGRO Partner Василь Жмура також звертає увагу на ризик розвитку хвороб на відмерлих тканинах рослин і зерні у відкритих качанах. Крім того, посіви можуть пошкоджувати дикі тварини та мишоподібні гризуни. 

«Перенесення збирання до весни може відтягнути наступну посівну. Після жнив ще потрібно дати раду кукурудзяним решткам і підготувати поле для наступної культури, а можливість прямого посіву є не в усіх. Після танення снігу на полях з не зібраним урожаєм кукурудзи поле може бути надто довго вологим для початку весняних польових робіт. Коли ж зберуть і почнуть готувати його до сівби, можна швидко втратити вологу через активне сонце. Поки підготують поле - можуть втратити і час, і вологу», — пояснює Василь Жмура.

Залежно від технології та стану ґрунту для роботи з рештками можна застосовувати подрібнення, поверхневий обробіток або дискування. Проте універсального рішення немає: спосіб залежить від кількості рослинної маси, наявної техніки й культури, яку планують сіяти наступною.

© Вікторія Гончарук, Kurkul.com, 2026 р.