АгроЕкспедиція. День 1. Бурякові традиції на Волині

340
0
АгроЕкспедитори стартували на Волині і Рівненщині
АгроЕкспедитори стартували на Волині і Рівненщині

О пів на шосту ранку наш ще сонний, але позитивно налаштований екіпаж вирушає зі столиці. Київ покидаємо ще затемна, вже ближче до Рівненщини нас зустрічає невеликий дощ. Але гумові чоботи напоготові, ми тепло одягнені, а це значить, що АгроЕкспедиція «Цукровий буряк 2016» стартує вчасно.

Сьогодні ми мали чіткий план: побувати у ТОВ «Хавест-Агро» на Рівненщині та завітати до ТОВ «Агросвіт-Волинь». Наші експедиції не були б такими професійними без серйозного тилу. Тому з нами як завжди подорожують спонсори-експерти з компаній «Август Україна», «КВС-Україна», Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Заручившись такою підтримкою та проспівавши як ритуал гімн краю, в який приїхали — пісню «Волинь моя», прямуємо до першого пункту призначення.

Буряк і німці. Перша серія

За завісою дощу та болота, що вже встигло обліпити наш АгроЕкспоМобіль, помічаємо німецький та український прапори, що майоріють на флагштоках. Перед нами — ТОВ «Хавест-Агро», яке веде свій відлік з 2004 року. Саме тоді німець Маркус Шютте приїхав в Україну і продовжив справу свого батька вже на наших землях. Тоді, за словами чоловіка, земель пустувало чимало, а Україна була в пошуках інвесторів, тому він і не випустив такої можливості. Завезли німецьку техніку б/в та взяли в обробіток 340 га. Нині земельний банк підприємства складає 4,2 тис. га.

На господарстві вирощують озимий ріпак, цукровий буряк та озиму пшеницю. В планах – озимий ячмінь, ярий ячмінь та соя. Що ж стосується цукрового буряка – його площі на підприємстві щороку ростуть. Якщо в 2015-му під нього віддавали 600 га, то цьогоріч розширились до 800 га. І на цьому зупинятися не збираються.

Знайомство з підприємством та його працівниками починається з екскурсії машинно-тракторною бригадою. Тут є різні моделі: від нових розробок компаній New Holland, Horsch, Amazone до перевантажувачів вітчизняного виробництва «Компанії «Завод Кобзаренка» ПБН-30 та ПБН-40. Для обробітку своїх площ техніки вистачає. Єдине, що орендують – бурякозбиральний комбайн Holmer.

Руслан Поляк

«Окрім цього, маємо причіп ТСП-26 теж «кобзаренківського» заводу. Плугами ми не користуємося — у нас безвідвальна оранка. Є культиватори, глибокорозпушувачі Amazone, Horsch, сівалка Amazone 6002 та бурячна 18-ти рядкова Kverneland», — розповідає головний механік ТОВ «Хавест-Агро» Руслан Поляк.

Всього на підприємстві — 42 працівника. Деякі з них — не місцеві, приїжджають саме у пору збору врожаю. Для того, щоб забезпечити приїжджим гарні та комфортні умови на базі офісу «Хавест-Агро» облаштували міні-готельну кімнату, яку показують і нам.

Маркус Шютте зустрічає нас за кілька хвилин у кабінеті директора. Він — засновник та власник компанії. Доволі гарною українською, яку вчив з наполегливістю щодня, швидко та з цікавістю відповідає на усі наші запитання.

«Є надія, що податкова і державна системи будуть більш стабільними. Нам би хотілося знати, що нас чекає через два роки. Як зміняться закони, система оподаткування, чи дозволять продаж землі? Хочеться, щоб держава сказала, чого чекати. Особисто я не дуже хочу, щоб земля продавалася. Не знаю як тоді формуватиметься ринок і кому можна буде купувати землю. Ми — українська фірма з німецьким капіталом, у нас багато землі в оренді. Якби ми мали можливість укладати договори, наприклад, на 10 років, то могли б нормально працювати», — говорить Маркус Шютте.

Маркус Шютте

Виявляється, сьогодні Маркус саме провів трьох своїх дітей назад до Німеччини — на навчання. Він зізнається, що всі вони, особливо середній син Уго, якому 9 років, цікавляться працею на землі. Сам Маркус теж багато часу проводить в поліі: перші 4 роки господарювання практично всі обприскування проводив сам, часто сідав за комбайн та сівалку. Зараз побільшало управлінської роботи, є поля в різних регіонах, за 40 км від центрального офісу в селі Підлізці на Рівненщині. А ще, господар намагається брати участь у більшості семінарів та конференцій, що проходять в регіоні. Розмовляючи, згадуємо, що не так давно бігло зустрічалися з Маркусом Шютте на дні поля «Вілії» в червні цього року.

Читати по темі: День 4. Волинь та Черкащина: Волинь-Зерно-Продукт і Пальміра

«Ми закуповуємо насіння озимого ріпака та озимої пшениці у «Вілії». Зараз за допомогою «Волинь Зерно Продукту» експортуємо ріпак та пшеницю, але скоро хочемо пустити і цукровий буряк за цією ж схемою», — розповідає засновник «Хавест-Агро».

Порівнюючи співпрацю з німецькими цукровими заводами пан Маркус знаходить і спільне, і відмінне.

«У Західній Німеччині фермери є співвласниками заводів, також є рада фермерів, яка має слово і право голосу, в Україні ще не так. Але принципи роботи схожі. Також у Німеччині є дотації на вирощування цукрового буряка, допомога на гектар, незалежно від культури, у сумі близько 250 євро. Але ця сума одразу переноситься на орендну плату, тому я не бачу великого сенсу ті гроші давати», — говорить Маркус Шютте.

Чоловік розповідає, що в Німеччині є програма, згідно якої до 2020 року гектар цукрового буряка має давати 20 т цукру. У реалізацію таких цифр Маркус не дуже вірить.

«Я думаю, до 2020 року — це нереально. Це потрібно мати врожайність 100 т/га. Для себе у нас є інша мета: ми повинні давати більше 10 т/га цукру, щоб в перспективі років через 2-3 мати 10-15 т/га цукру», — розповідає чоловік.

Від посіву до збирання

Цукровий буряк

Цукровий буряк є найзатратнішою культурою для «Хавест-Агро» — на один гектар витрачається 30-35 тис. грн. Тому до технології тут ґрунтовний підхід. Чотирипільна сівозміна, відсутність глибокої оранки, внесення органічних добрив на 70% площ.

«Ми вже давно не палимо солому і не оремо землю: органічні рештки самі розкладаються в грунті. Намагаємося давати під цукровий буряк 6 т/га курячого посліду, який завозимо з Києва. Зараз плануємо посіяти олійну редьку на сидерат, адже вона пригнічує поширення нематод», — пояснює власник господарства.

Більш детально про технологію вирішуємо поговорити вже на полі, дивлячись на буряки та оцінюючи їх цукристість на «власний зуб».

Дорогою до поля дізнаємося, що погодні умови відчутно вдарили по стану цукрових буряків. Недостатня кількість дощів у липні та серпні зупинили наростання маси кореня та цукру. Утім, буряк усе одно показує хороші результати.

Майже 80% всього цукрового буряка ТОВ «Хавест-Агро» вже зібрали. Копати почали 10 вересня, тоді середня урожайність сягала 5-5,5 т/га. Останній збирали вже по 7,2 т/га. Нам же показують буряк, що поки залишився на полі. Зокрема, гібрид ДАРІЯ КВС Rz(Cr), який характеризують як лідера за усіма показниками в останні кілька років.

«Зараз ми працюємо з «КВС-УКРАЇНА». Цього року 100% насіння їхньої селекції. Вони щороку оновлюють гібридну програму, дають повну інформацію про буряк: який ранній, який пізній. А також ми попросили компанію зареєструвати ті гібриди, що є у нас і вирощуються у Німеччині, під тими самими назвами. Там дуже гарна експериментальна база. Поки що дали обіцянку виконати наше прохання», — коментує пан Маркус.

Петро Кутя, директор регіону Західної України компанії «КВС-УКРАЇНА» відразу ж розповідає, що саме зараз його колеги працюють над розробкою нового гібриду цукрового буряка.

«Ми плануємо запустити у продаж гібрид цукрових буряків CONVISO® SMART, який буде стійким до АЛС-інгібіторів, сульфаніл-сечовини та ряду гербіцидів. Фактично двома внесеннями гербіциду нищиться весь бур’ян без шкоди для цукрового буряка. Бо, якщо ми захищатимемо посіви від бур’яну традиційно, ми сильно пригнічуємо цукровий буряк, а період його вегетації зменшується на 2-3 тижні. У цьому ж випадку рослина не пригнічується. Ми вже випробовуємо схеми внесення гербіциду. У 2018 році цей гібрид вже буде у продажу, а наступного року ми будемо мати десь на 30 га такого насіння», — розповідає Петро Кутя.

На полі

По ЗЗР у «Хавест-Агро» співпрацюють з різними компаніями (BASF, Bayer, Syngenta), а також використовують генерики. Про деякі секрети технології розповідає головний агроном Павло Шабала.

«Ми завжди користуємося ґрунтовими гербіцидами з діючою речовиною метамітрон. Перший обробіток: 0,7 л/га Голтікс + 0,5 л/га Бетанал. Другий і третій обробітки за цією ж схемою. Далі вже дивимося чи є потреба. Цього року ми задоволені результатом, не дивлячись на те, якою була погода влітку», — говорить чоловік.

Технологічна карта

Свій буряк підприємство здає на Гнідавський цукровий завод, співпрацею з яким засновник абсолютно задоволений. Каже, люди там працюють чесні, а тому ошукати просто не можуть. До того ж стосунки заводу і підприємства настільки тісні, що вони підлаштовуються один під одного. Наприклад, зараз господарство зробило паузу в зборі цукрового буряку саме через те, що так попросив завод. Маркус Шютте говорить, що такий формат роботи досить зручний. До слова цукор підприємство продає по 13 грн/кг з ПДВ.

Прокоментував побачене на полі і представник компанії «Август-Україна», зазначивши, що їхня компанія також розвивається і йде у ногу з часом.

Тарас Борух

«Бурякова галузь іде стрімкими кроками вперед. Ще років 10 тому врожайність 40 т/га вважалася високою. Сьогодні ж це лише межа рентабельності, щоб буряк себе окупив. Щоб захистити посіви від шкідників наша компанія випустила новинку — інсектицид Борей Нео. Це трьохкомпонентний препарат, який дуже добре бореться з буряковим довгоносиком», — розповідає керівник Західного регіону компанії «Август-Україна» Тарас Борух.

Але особливих проблем зі шкідниками та хворобами цього року на цукровому буряку практично не було. Єдина проблема, з якою сьогодні доводиться боротися підприємству — бунт жителів сіл, дорогами яких «Хавест-Агро» возить свій урожай. Люди перекривають шляхи та не пускають вантажівки їхати далі, аби ті не псували дороги. Тому це питання зараз ледь не номер один на підприємстві.

Одного дня пішовши тією стежкою, шо й його батько, Маркус вже досягнув чималих результатів. у той час, коли його тато має 100 га в Німеччині, Маркус Шютте обробляє більше 4 тис. га, і планує розширення площ до 5 тис. га.

Ми ж, після спільного фото на полі, рушаємо далі — у Володимир-Волинський, майже на кордон з Польщею.

Екіпірувалися? В бій!

Незадовго до нашого візиту у ТОВ «Агросвіт-Волинь» ми набираємо по телефону його директора Євгена Шелепіну, і тут же дізнаємося, що у нього тільки-но народилася онука! І хоча пан Євген заздалегіть чекав нашого приїзду, такою серйозною причиною не приїхати, мало хто може похвалитися. Тож, як би ми не хотіли подивитися в очі щасливого «новоспеченого» дідуся, з розумінням бажаємо дитині рости здоровою та відпускаємо директора до пологового будинку.

Натомість, одразу їдемо в поле «Агросвіт-Волинь», де саме кагатують буряк, спілкуватися з агрономом підприємства.

А оскільки на дорозі суцільне місиво, перевзуваємося у гуму.

ТОВ «Агросвіт-Волинь» має в обробітку 6,5 тис. га землі. З них під цукровим буряком цього року 450 га. Окрім цього, на полях підприємства вирощують пшеницю, сою, кукурудзу та цибулю, для зберігання якої мають спеціальні склади та холодильники з системою вентиляції.

На підприємстві працює близько 150 людей. Приїхавши на поле ми саме застали там техніку — тривав процес збирання цукрового буряка. Майже з половини площ буряк вже встигли зібрати.

Головний агроном підприємства Тарас Навроцький одразу ж приступає до справи і розповідає нам усі тонкощі свого «щорічного ритуалу» довкола цієї культури.

Тарас Навроцький

Компанія використовує гібриди SESVANDERHAVE та KWS і знову лідером називає гібрид ДАРІЯ КВС Rz(Cr).

Обробіток ґрунту починають з оранки, проводять передпосівну культивацію. Глибина посіву — 2 см. Перед посівом вносили 0,3 т/га хлористого калію та 0,3 т/га карбаміду навесні. У період вегетації підживлювали буряк 0,3 т/га кальцієвої селітри. Проводили 3-4 гербіцидні та 4 фунгіцидні обробки.

Технологічна карта

Для посіву мають дві сівалки – Monosem и Accord Monopill S, а для збирання — комбайн Holmer. Цієї техніки, кажуть, цілком вистачає для потреб господарства.

На запитання про шкідників і хвороби чоловік лише посміхається. Каже, немає нічого. Утім зазначає, що й досі не можуть визначити природу появи світлих плям на гичці.

«Виражених проблем у нас не було. На деяких полях, особливо на цьому, були світлі плями, але ми не розуміємо їх походження. Таке враження, ніби азоту не вистачило, але ж ним ряд був забезпечений. А чому воно таке – незрозуміло», — говорить агроном.

З огляду на той буряк, що вже встигли зібрати, сьогодні чоловік озвучує середню урожайність цукрового буряка у 55-60 т/га. Але згадує, що колись вдалося зібрати рекордні для підприємства 80 т/га.

Розширювати площі під цукровий буряк «АГРОСВІТ-ВОЛИНЬ» не планує. Цій культурі традиційно відводитимуть 7–8% загальної структури.

А тим часом вечоріло і ми зрозуміли, що нам вже час рушати далі.

Теплі зустрічі

Побувати на Волині і не зустрітися з друзями – це не про АгроЕкспедиторів. Тим більше, як можна втриматись, знаючи про теплий прийом, який на тебе чекає? Тож на цьому наші розмови про цукровий буряк не скінчилися. До нас на вечерю завітав Євген Дудка з сином Віталієм та головним агрономом «Волинь Зерно Продукт» Ярославом Мазуренком. У них ми вже неодноразово були в гостях і кожного разу пан Євген не відпускав нас голодними і невеселими. Також ми запросили нашого постійного читача та коментатора Олександра Безуха, який в свою чергу, запрошував нас до себе в поля. Проте, пан Олександр вже зібрав увесь свій буряк, тож ми зустрілися поговорити про урожай і послухати, що на полях у сусідів. А ще цей вечір у дружній компанії розділили з нами директор підприємства «Хавест Агро» Андрій Ясинський і агроном цього ж господарства Павло Шабала, у яких ми зранку інспектували стан буряку.

Тож за гарячим обговоренням аграрних тем та гріючись біля такого ж гарячого казана з вареними раками (пан Євген Дудка не був би собою, якби не підготував нам такий ефектний смачний сюрприз) ми провели цей день. Традиційно вночі пишемо блог, але ж з яким тільки настроєм! І за це дякуємо нашим друзям-аграріям!

Казан з раками

Уже сьогодні ми побуваємо на Хмельниччині і подивимось як роблять цукор на заводі, а ще дізнаємось, чи легко живеться цукровим заводам у наш час. Тому слідкуйте!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми