АгроПолігон Арніка: Вирощування органічної кукурудзи

118
0
АгроПолігон Арніка. ТОВ «Лан-Агро»
АгроПолігон Арніка. ТОВ «Лан-Агро»

До Глобинського району Полтавської області ми завітали якраз напередодні Дня незалежності, сонячного серпневого ранку. А приїхали у рамках нашого «польового проекту» АгроПолігон, щоб вивчити технологію, за якою у господарствах агропромислової групи «Арніка» вирощують органічну кукурудзу. А також оцінити результати та ефективність такої технології.

Нас зустріли шеф-агроном Сергій Середа та провідний фахівець з органічного землеробства, радник генерального директора компанії Володимир Іванюк.

«Ось зараз поїдемо на поле, і вже там будемо дивитися, яка кукурудза виросла, як почувається. Завжди краще одразу показувати результат роботи, хоча б попередній», — майже відразу сказали нам.

Сергій Середа, шеф-агроном компанії «Арніка»

Сергій Середа, шеф-агроном компанії «Арніка»

Тут справді не дуже люблять довгих балачок та кабінетної роботи, віддають перевагу практичній діяльності у полях. Тож ми радо вирушили оглядати кукурудзу, яку у господарствах агрохолдингу «Арніка» вирощують за міжнародними органічними стандартами, без штучних мінеральних добрив та пестицидів.

«Дощу в нас не було вже майже місяць, а за вегетативний період їх випало майже вдвічі менше норми. Якщо місячна норма 45-55 мм, то цього літа ми отримували не більше 30 мм за два, а то й три місяці. Проте на нашому полі ви зможете побачити, що якась волога таки є, рослини не так страждають від «спраги» та спеки, як на сусідніх полях, що належать іншим господарствам. Наші посіви ви легко зможете відрізнити від чужих, з першого ж погляду», — всміхається Володимир Іванюк.

Володимир Іванюк
Володимир Іванюк, радник генерального директора компанії

Він правий: вже за кілька хвилин поїздки полями ми можемо більш-менш впевнено сказати, які з них належать господарствам «Арніки». Кукурудза на них міцніша, листя гарно розвинуте й не покручене від спеки, нижні яруси не всихають, на рослинах помітні крупні качани. Володимир Іванюк розповідає, що такий стан рослин — великою мірою заслуга нової системи, яку у господарстві взялися впроваджувати саме цього року.

«Ми даємо рослинам вологу з повітря. За основу технології узяли систему Овсінського, проте модернізували її, пристосували до своїх умов, ретельно підбирали техніку, планували всі технологічні операції. Кінцевий результат будемо бачити пізніше, підсумки підіб’ємо взимку. Проте проміжний результат ви можете спостерігати вже зараз», — говорить він.

Про гібриди й обробіток

А от і поле, на прикладі якого ми будемо досліджувати технологію вирощування кукурудзи. Це поле господарства «Лан-Агро», що входить до структури агрохолдингу «Арніка». Тут на площі 114 га висіяна кукурудза на зерно, гібрид Додікс селекції RAGT. Типи грунтів у даній місцевості та конкретно на цьому полі — чорноземи.

«Це середньоранній гібрид з ФАО 290, який було обрано за високу толерантність до посухи та швидку вологовіддачу. Ми взагалі сіємо близько 80% гібридів селекції RAGT, інші 20% — це гібриди селекції DuPont Pioneer та KWS. Чому саме гібриди RAGT переважають у структурі посівів кукурудзи? Причина здебільшого маркетингова: ми вирощуємо органічну кукурудзу для європейського споживача, а у Європі надають перевагу і європейській же селекції. Тому у виборі орієнтувалися і на агрономічні чинники, і на маркетингові», — пояснює Сергій Середа.

Качани кукурдзи Додікс

За словами шеф-агронома, у виборі гібридів кукурудзи також відіграє роль стійкість до хвороб, адже органічне виробництво виключає застосування хімічних засобів захисту. Гібрид Додікс має стійкість до стеблових гнилей та пухирчатої сажки, і це стало ще одним аргументом на його користь.

Погодні умови цього року кукурудзу не балували: спочатку холодний квітень із заморозками, потім ще й заморозки на початку травня. І раптова спека, яка прийшла одразу за весняними холодами. Подекуди, розповідають нам, кукурудза підмерзла, навіть були побоювання, що на окремих ділянках вона не виживе і доведеться пересівати. Але вижила, «оклигала», бо заморозки не зачепили точку росту, а до того ж агрономи пильно стежили за посівами.

Попередником кукурудзи на цьому полі була озима пшениця.

Сівба проводилася 27 квітня з нормою висіву 80 тис. насінин/га. Густота до збирання становить близько 70 тис./га, як і рекомендує для зони Лісостепу виробник насіння.

У органічному виробництві головна увага приділяється обробітку ґрунту, адже це єдиний метод контролювати бур’яни та покращувати загальний стан рослин на полі. Тому технологічних операцій зазвичай планується немало:

  • Оранка оборотним плугом після збирання попередника.

  • Декілька обробітків зубовими боронами.

  • Весняна культивація стерневим культиватором.

  • Навесні проводиться закриття вологи боронуванням зубовою бороною.

  • Досходове боронування сітчастою бороною.


Міжрядний обробіток посівів для контролю бур’янів культиваторами для міжрядного обробітку
Збирання урожаю, за словами Сергія Миколайовича, на цьому полі заплановане на початок вересня. Урожай очікують на рівні 6-8 т/га, оскільки рік був дуже складний у сенсі кліматичних умов. Заморозки у квітні та травні, які не оминули Глобинський район стороною, вплинули на розвиток рослин, а спека та посуха теж даються взнаки, незважаючи навіть на нову систему землеробства.

Здорова рослина не потребує лікування

Отож, ідемо оглядати поле, щоб на власні очі пересвідчитись, як спрацювала технологія вирощування та як «почуваються» сьогодні рослини.

Перше, що впадає в око — міцні високі рослини, які часто мають два продуктивні качани. Саме продуктивні, добре виповнені, великі, з 14-16 рядами зерен. Подекуди другий качан має менші розміри, ніж перший, проте і зустріти його на рослині у настільки посушливий рік вдається настільки рідко, що це можна вважати дивом.

Друге, на що ми одразу звернули увагу — бур’яни на полі практично відсутні. Трапляються поодинокі смітні рослини, проте скласти хоч якусь помітну конкуренцію культурі вони не зможуть, поле виглядає чистим. І це попри те, що і Сергій Середа, і Володимир Іванюк твердять, що органічні поля часто-густо можна впізнати саме за більш значною забур’яненістю. Хоча у даному випадку все навпаки: розташовані поблизу «традиційні» поля вкриті бур’янами значно більше, це помітно навіть здалеку.

«У першу чергу це заслуга добре спланованого та вчасно проведеного обробітку ґрунту. Адже це єдина наша можливість уникнути засмічення посівів», — говорить Володимир Іванюк.

Цікавимося, а як же з хворобами та шкідниками? Подекуди на рослинах є ознаки враження хворобами, проте це лише по краях поля. Чим далі заходимо вглиб, тим здоровішою виглядає кукурудза. І стеблового метелика, цієї «кари небесної» для кожного кукурудзяного поля, ми тут не помітили. По краях є качани з ознаками пошкодження совкою, але, знову ж, у глибині поля їх стає дедалі менше.

«Здорова рослина, як і здорова людина, не потребує пігулок та лікування хімією. Тобто якщо з самого початку рослині створити усі умови для нормального розвитку, якщо правильно обрати насіння та стежити за сівозміною, щоб інфекція не накопичувалася, не буде й необхідності у застосуванні фунгіцидів. Це не панацея, і хвороби, можливо, будуть десь «проскакувати». Проте за грамотного підходу рівень шкодочинності цих хвороб можна звести до мінімуму», — розповідає Володимир Іванюк.

Метелику вхід заборонено!

Оскільки практично повна відсутність стеблового метелика нас таки здивувала, адже Полтавська область цього року особливо страждає від ненажерливої гусені даної комахи, ми звернулись по пояснення до шеф-агронома.

«А пояснення просте, ми співпрацюємо у сфері біологічного захисту з Черкаським підприємством «Біопрепарат», вони нам постачають трихограму. Три внесення трихограми у нормі у 1,5 рази більше від середньої рекомендованої — ось і весь наш секрет. Захист надійний, при цьому повністю безпечний для рослини та біологічний», — посміхається Сергій Середа.

Звісно, ми тут же поцікавились, чи застосовують у господарстві якісь біопрепарати. Ні, відповів шеф-агроном, масово не застосовують, хоча експерименти проводять та дослідні ділянки закладають. Але поки що надійних та ефективних біопрепаратів, які б дійсно давали якусь доведену користь, для себе не знайшли. Проте пошуки та експерименти продовжуються.

На момент огляду поля вологість зерна кукурудзи становила близько 28-30%, тобто за сухої погоди збирання розпочнеться у заплановані строки. Після збирання кукурудзи поле готуватимуть під сою. Ми подякували гостинним господарям за цікаву подорож та корисний досвід, але прощатися не поспішали. Адже в рамках проекту АгроПолігон ми ще відслідкуємо остаточні результати вирощування кукурудзи, тому сподіваємось скоро повернутись.

 © Олена Басанець, SuperAgronom.com, 2017

Думка редакції Kurkul.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми