Фахівці компанії «Кернел» уже давно шукають оптимальні шляхи покращення якості та родючості ґрунтів. Одним з експериментів у цій сфері стало застосування сидератів, наразі у компанії тестують сидеральні суміші та технології вирощування, які максимально вирішуватимуть поставлене завдання — покращення якості ґрунтів та збереження вологи, а до того ж будуть найбільш економічно доцільними.

Отож, ми у рамках проекту АгроПолігон уважно слідкуємо за розвитком цього концептуального експерименту. Вперше на полях компанії «Кернел», де вирощують сидерати, ми побували 5 вересня. Тож про способи та строки сівби, технології обробітку ґрунту й перелік підібраних сидеральних сумішей нам уже детально розповіли.

Читати по темі: АгроПолігон Кернел: Сидерати — концептуальні експерименти з підвищення якості ґрунтів

І ось 26 вересня ми вдруге прибули на поле підприємства «Дружба-Нова», де розташовано один із пунктів Науково-дослідного центру Агробізнесу «Кернел». А звідти поїхали на поля кластера «Пальміра», де розміщено промислові посіви сидератів. Ми приїхали відслідкувати теперішній стан посівів і запитати у фахівців компанії, як просувається «сидеральне дослідження».

Поле сидератів №1. Експериментальне

Експериментальне поле площею 6 га розташоване поблизу смт Варва у Чернігівській області. Тут розміщено 15 дослідних ділянок, одна з яких є контрольною.

Нас зустріло розмірене гудіння бджіл: попри прохолодну погоду та вітер, комахи старанно збирали нектар з ярого ріпаку, який уже закінчує цвітіння та має досить великі перші стручки, та фацелії, яка саме цвіте. Цвіте на ділянках і гречка, а ось горох вже у фазі молочної стиглості, тож Аркадій Лунгул, Керівник науково-дослідного відділу «Кернел», гостинно запросив нас поласувати «молодим горошком».

«Як бачите, практично на всіх ділянках маємо добре розвинені рослини, з потужною вегетативною масою та міцною кореневою системою. Цьому посприяв і дощ, який пройшов під час вашого минулого візиту. 15 мм опадів стали дуже у пригоді нашим сидератам», — говорить Аркадій Лунгул.

Він розповідає, що тут був іще один невеликий дощик, який додав 3 мм вологи полю. Хоч і небагато, зате корисно. Стан рослин на ділянках оцінює як гарний, озимий ріпак має міцні великі листки й підходить до фази бутонізації, ярий уже формує стручки, хоча ще й цвіте. Особливу увагу АгроПолігону Аркадій Лунгул звертає на фацелію, котра вже милує око розкішними фіолетовими квітами.

«Саме ця рослина, за нашими дослідженнями, найкраще виконує функцію фіксації азоту у ґрунті, навіть краще за сою, горох та інші бобові. Результат її «роботи» з насичення ґрунту азотфіксуючими мікроорганізмами ми можемо побачити вже зараз: суміші з фацелією розвинені краще, рослини міцніші та мають більшу вегетативну масу», — говорить пан Аркадій.

Дійсно, якщо порівняти ріпак ярий у монокультурі, у суміші з гречкою та соєю, а також у суміші з фацелією та гречкою і лише з фацелією, останні два варіанти виглядають набагато краще. У сумішах із фацелією ріпак ярий має міцніші та розгалуженіші корені, самі рослини вищі.

З минулого нашого візиту тут виконали лише інсектицидну обробку препаратом Оперкот Акро у нормі 100 г/га для захисту від біланів, попелиць, ріпакового трача та листогризучої совки. Зараз посіви виглядають неушкодженими, за словами Аркадія Лунгула, шкідники встигли трохи попсувати листя рослин подекуди по краях ділянок, а далі їх уже зупинили.

Жодних інших операцій із захисту тут проводити не планують, як сказав Керівник науково-дослідного центру «Кернел», наступна запланована операція — то вже обробка гліфосатом перед заробленням зеленої маси у ґрунт.

«Нам тут синоптики пообіцяли заморозки наприкінці вересня та на початку жовтня. Так що одразу після цих обіцяних заморозків плануємо дискувати ділянки. Але вирішили зробити це таким чином: половину ділянок задискуємо зараз, другу половину залишимо й будемо спостерігати до весни. Побачимо, де отримаємо кращий результат з погляду стану ґрунту», — говорить Аркадій Лунгул.

До речі, поки ми оглядали експериментальне поле, до нас приєднався професор Гарольд ван Ес із Корнелльского університету (США), який займається саме проблемами здоров’я ґрунтів та їхнього зволоження. Науковця спеціально запросили фахівці «Кернел» для консультацій щодо застосування сидератів та покращення якості ґрунтів. Тож пан Гарольд приїхав оцінити стан експериментального поля разом із керівником відділу рослинництва компанії «Кернел» Костянтином Шитюком.

Він уважно оглянув самі рослини, спеціально викопані ділянки, на яких добре помітно було розвиток та структуру коренів, оцінив стан та органолептичні властивості ґрунту.

«Я бачу, що ґрунт тут іще досить щільний, передусім, через дефіцит вологи. Але також бачу, що сидерати вже потроху роблять свою справу, коріння поступово структурує ґрунт, зменшуючи ущільнення. Сидерати мають достатньо вегетативної маси, щоб підживити ґрунтові бактерії. Звичайно, одразу нічого не робиться, зараз ми можемо побачити перші результати застосування сидератів і відзначити позитивні зміни», — прокоментував професор Гарольд ван Ес.

Ми скористалися нагодою й узяли невелике інтерв’ю в американського експерта, і вже незабаром ви зможете прочитати про основні складові здоров’я ґрунту.

Поле сидератів №2. Промислове

Друге поле розташоване у кластері «Пальміра» компанії «Кернел». Його площа – 65 га. Тут висіяний озимий ріпак гібрид Абакус, попередник — озима пшениця. Після нашого візиту 5 вересня тут провели інсектицидну обробку препаратом Оперкот Акро в нормі 100 г/га, оскільки були проблеми зі шкідниками: ріпаковим трачем, листогризучою совкою, біланами, попелицями. Зараз шкідників на полі немає, рослини майже не мають ознак ушкодження. Проте ми побачили іншу проблему: на посівах позначився дефіцит вологи.

«Опадів тут не було із 23 серпня. Тобто вже понад місяць на полі сухо, внаслідок чого, як бачите, рослини втратили тургор і частково зупинили розвиток. На даний час ріпак перебуває у фазі 4—6 листків, сходи загалом дружні. Проте стан посівів я вважаю незадовільним. Але в нас є ще місяць вегетації, якщо будуть опади, то надія на покращення стану рослин існує. Якщо ж опадів не буде, або вони будуть недостатніми, доведеться змінити початкові плани. Ми розраховували залишити сидерат до весни, використати його не лише на вегетативну масу, а й для затримки снігу та вологи. Проте, якщо ситуація не покращиться, можливо, будемо заробляти сидерат ще з осені та готувати поле під кукурудзу», — розповідає Федір Куртєв, заступник директора з виробництва кластера «Пальміра».

Ознак ушкодження хворобами на рослинах ми не побачили, посуха не сприяла їхньому розвитку. Фунгіцидних обробок, каже Федір Куртєв, на полі не проводили і не планують. І через те, що хвороби не квапляться до ріпаку «чіплятися», і через те, що для сидерату ураження ними загрози не становить, адже урожай ріпаку тут збирати не будуть. Гербіциди тут також не застосовували.

Як уже розповідав заступник директора з виробництва, частину поля тут коткували, а частину залишили без коткування задля експерименту. Там, де посіви було прикотковано, ріпак зійшов та розвинувся досить добре, а на не прикоткованій ділянці сходи ріпаку отримали слабкі, проте добре зійшла падалиця озимої пшениці. Маємо такий собі «злаковий сидерат», як пожартував Федір Куртєв.

До слова, на полі добре видно усі технологічні колії: там, де ущільнення ґрунту було більш значним через проходження техніки, ріпак розвинувся значно краще, має більшу площу листкової поверхні та міцніші корінці.

Рослини ріпаку мають уже достатньо міцну кореневу систему, точка росту добре розвинена й «сидить» у ґрунті, отже, якщо опади таки будуть, ріпак має всі шанси успішно продовжити вегетацію. Обіцяні синоптиками заморозки на нього не вплинуть, вважає Федір Куртєв.

Поле №3. Промислове

Наступне поле, яке відвідав АгроПолігон, розташоване також на землях кластера «Пальміра» та має площу 120 га. Тут висіяно досить строкату й цікаву сидератну суміш, котра містить близько 10 різних культур, серед яких — кукурудза, соняшник, фацелія, редька олійна, гірчиця.

Нестача вологи добре відчувається й тут, рослини частково призупинили розвиток, помітно, що листя втрачає тургор та подекуди навіть сохне. Редька й гірчиця при цьому почувають себе досить непогано, майже закінчують цвітіння та вже «демонструють» перші стручки. Проте стан рослин на полі вже принципового значення не має, адже якраз під час нашого візиту поле взялися обробляти агрегатом Case True-Tandem Turbo із шириною захвату 15 м, щоб задискувати сидерат і почати підготовку поля під наступну культуру — кукурудзу.

«Думаю, що ми отримали приблизно ту вегетативну масу, на яку розраховували. Можливо, десь трохи «недібрали», але за таких погодних умов немає сенсу чекати подальшого розвитку рослин. Тож поле заробляємо і будемо готувати його під кукурудзу. У першу чергу — вносити фосфорно-калійні добрива диференційовано, в нас кожного року розраховують окрему норму внесення добрив для кожного поля і кожної його ділянки на основі проведених аналізів ґрунту. Тому якісь точні норми я вам називати не буду, вони навіть у межах одного поля можуть значно відрізнятися», — говорить Федір Куртєв.

Ми помилувалися роботою агрегата Case True-Tandem Turbo, який вправно та якісно задисковував сидерат, спробували наздогнати зайця, якому таке «хазяйнування» на обраному для життя полі не дуже сподобалося, та попрощалися з гостинним господарем до наступного разу.

А наступний приїзд АгроПолігону плануємо вже скоро, адже слідкувати за розвитком незвичайного «сидерального експерименту» — дуже цікаво, сподіваємося, що й вам цей досвід принесе користь. Отож, до наступної зустрічі на полях «Кернел»!

© Олена Басанець, Kurkul.com, 2017