АгроЕкспедиція Посівна 2018. Чернігівщина: Бутенко та Агро-Регіон

284
0
Посівна 2018 у господарствах Бутенко та Агро-Регіон
Kurkul.comПосівна 2018 у господарствах Бутенко та Агро-Регіон

Фінал першої у цьому році АгроЕкспедиції Посівна 2018 відбувся на Чернігівщині. Цього разу ми дізнавалися про хід весняно-польових робіт у фермерському господарстві «Бутенко» та Чернігівському кластері холдингу «Агро-Регіон».

Оцінити, в якому стані на Чернігівщині посіви озимих і на якій стадії посів ярих культур, разом з нами приїхали представники компаній «Август-Україна», «Бізон-Тех» та Credit Agricole Bank.

Посівна у Чернігівській області у цифрах:

  • У 2018 році сільгосппідприємства області планують засіяти понад 1,24 млн га, що на 5 тис. га більше, ніж минулого року.
  • За даними Держстату, у 2017 році Чернігівщина займала 10 місце за обсягами посівних площ в Україні. А за обсягами продукції рослинництва, що виробляється у регіоні, область зайняла 1 місце: 76,1% від загальних обсягів виробництва у регіоні.
  • Навесні 2018 року (з урахуванням пересіву) планується засіяти 930 тис. га ярих культур, з них 478 тис. га займуть зернові та зернобобові.
  • За інформацією Департаменту АПР Чернігівської ОДА, цього року планують збільшити площі під кукурудзою на зерно на 10 тис. га порівняно із минулим роком. Площі під озимим ріпаком та соняшником також зросли на 9 тис. га та 6 тис. га відповідно. А ось сої чернігівські аграрії посіють на 6 тис. га менше.
  • Місцеві сільгоспвиробники не бояться «йти у нішу». Згідно даних Держстату, у 2017 році область входила до п’ятірки лідерів з вирощування жита, тритикале, гречки та вівса.

Головні тенденції та особливості посівної на Чернігівщині:

Перезимували на «4». Холодна та багата снігопадами зима у Чернігівській області позначилась на озимих культурах у регіоні. Через тривалий сніговий покрив, надмірної вологи, утворення льодової кірки та нестачу кисню впродовж більш ніж 40 днів багато рослин просто «задихнулись».

Трактор, буль-буль! Під час АгроЕкспедиції ми у багатьох місцях бачили на полях «блюдця». Але у таких масштабах, як на полях Чернігівщини, вперше. Подекуди це не просто невеликі «блюдця», а цілі ставки. У таких імпровізованих водоймах вже встигли оселитись водоплавні птахи, а сільгосптехніка просто «тоне». Фахівці пояснюють таке явище особливостями рельєфу: ґрунтові води залягають близько до поверхні землі, тому вода з полів йде повільно. Однак зелена маса рослин вже потребує опадів.

Рай для хвороб і шкідників. Затяжна зима та велика кількість вологи у ґрунті призвели до стрімкого розвитку хвороб у посівах озимих — кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу, бурої та листкової іржі. А різкий перехід від зими до літа активізував багатьох шкідників. Місцевим агрономам дуже важливо швидко помічати та оперативно реагувати на такі виклики, вносячи корективи у технологічні операції на полях.

«Божевільна» весна. Як і по всій Україні, погоні умови у березні-квітні відтермінували старт посівної в регіоні майже на 2-3 тижні. Оптимальні строки для сівби сільгоспкультур швидко минають, але навіть цілодобові роботи у полі вочевидь не здатні врятувати ситуацію. За словами регіонального експерта з компанії «Август-Україна», це цілком може призвести до недобору 30% урожаю у 2018 році.

«Автономія» кожного поля. Природні умови на Чернігівщині перевіряють на міцність аграріїв та дистриб’юторів. Тут характеристики ґрунтів можуть змінюватись буквально на відстані 200 м і навіть у межах одного поля. Тому у агропідприємствах і сорти, і гібриди культур, а також системи живлення та ЗЗР повинні підбиратись індивідуально для кожного поля.

Справу роби, але й експериментувати не забувай. Аграрії Чернігівщини активно закладають демо-ділянки для нових сортів та гібридів зернових, зернобобових і інших культур, а також тестують всілякі комбінації добрив та ЗЗР. І вони найчастіше цікавляться нетрадиційними для регіону культурами. Наприклад, сочевицею.

Фермерське господарство «Бутенко»: з віршами і під гуркіт техніки

П’ятий АгроЕкспедиційний день ми почали в с. Дягова Менського району. Засновник і голова фермерського господарства «Бутенко» Олексій Бутенко зустрів нас віршами про нелегку фермерську долю та любові до землі. Аграрій розповів 25-річну історію свого підприємства. Незабаром більше про справжніх дягівських куркулів, як вони самі себе називають, можна буде почитати на наших сторінках.

Олекссій Бутенко, голова фермерського господарства «Бутенко»

Зараз у господарстві заправляє сімейний підряд: батько Олексій і три сини: Роман, Іван, і Микола. Земельний банк підприємства становить 3,2 тис. га. Сівозміна складається з кукурудзи (700 га), озимих пшениці (600 га) і ріпаку (295 га), ярої пшениці (150 га), ячменю (355 га), соняшнику (621 га). Також тут вирощують горох (310 га), сочевицю (90 га) і трохи картоплі (34 га). А пару років тому в господарстві навіть пробували вирощувати квасолю.

У господарстві також розвивають м'ясо-молочне тваринництво: тобто 1 тис. голів ВРХ симентальської породи, які сім'я Бутенко має намір голштінізувати для збільшення надоїв. На фермі виробляють молоко екстра-класу, яке реалізують на підприємство «Менський сир».

«Раніше у нас було близько 200 коней, свині мангалиці і навіть страуси. Зараз залишилися тільки корови і вівці. Чи окупається? Ось сьогодні ви їдете 20-місним автобусом за певним маршрутом. І потрібно заїхати в село, де живе тільки три людини. Все одно ж їдете, правда? Ось така і у нас приблизно ситуація з тваринництвом»,— розповідає Олексій Бутенко.

Вдосталь розпитавши пана Олексія про господарство і намилувавшись акуратними клумбами перед конторою фермерського господарства «Бутенко», ми вирушаємо в поля. Там нас пообіцяв зустріти старший син сім'ї і за сумісництвом головний агроном Роман Бутенко. Правда, його трохи довелося почекати — аграрій працював на тракторі New Holland T 8040, агрегатованому сівалкою Horsch Pronto 6 DC, і особисто перевіряв роботу техніки.

Роман Бутенко, головний агроном

До слова, техпарк в агропідприємстві складається з тракторів New Holland T 8040, Claas Axion 950, Case IH і МТЗ. Є свої комбайни Claas Tucano 440, Claas Tucano 580 і чотири ДОН-1500Б, косарка Гомсільмаш, посівний комплекс Horsch Pronto 6 DC і сівалки Клен, самохідний обприскувач Hardi Alpha, навантажувач Dieci AgriStar 38.10, дисколапова борона Quivogne і ротаційна борона. Однак в ангарах зараз дивитися нема на що — вся техніка посилено працює в полях.

Сіємо-сіємо ми горох ... по кукурудзі

На першому полі, площею 160 га, під гул моторів ми дивилися, як сіяли горох. Однак головний агроном каже, що через велику кількість «блюдець» площа посіву може скоротитися.

Обробіток грунту і система живлення. Вранці на полі попрацював самохідний обприскувач Hardi Alpha і вніс водно-КАСову суміш (КАС в нормі 80 л / га) з деструктором целюлози (в нормі 1,2 л/га). Такий захід передбачений для того, щоб прибрати залишки кукурудзи на цьому полі.

«Ще два роки тому у нас на полях кукурудза ось так не лежала. Через погодні умови ми стали «горе-господарями» і закінчили її збирання лише в другій декаді лютого. Щоб прибрати ці пожнивні залишки, вносимо деструктор і закладаємо дисколаповою бороною. В землі починається прискорений процес розкладання з вивільненням нових поживних речовин, які горох зможе засвоювати», — розповідає Олексій Бутенко.

Далі працює посівний комплекс: він подрібнює і вирівнює грунт, вносить 100 кг/га нітроамофоски і сіє горох в нормі 300 кг/га.

Система захисту. Для посіву аграрії обрали насіння гороху компанії Saatbau. Воно Було оброблене протруйником. Фунгіцідну обробку на полі агроном проводити не планує, проте інсектициди вноситимуть двічі: першу обробку проведуть препаратом Борей, а далі будуть орієнтуватись, виходячи з ситуації.

Гербіцідний захист передбачає обробку горохового поля препаратами групи імідазолінів: тут внесуть продукт Парадокс в нормі 0,3 л/га.

«Зазвичай кожен аграрій і господарство — унікальні. Але будь-які технології, які у них застосовуються, повинні враховувати важливі фактори: не економити на захисті та організувати харчування рослин на високому рівні», — коментує регіональний представник «Август-Україна» в Чернігівській області Григорій Даниленко.

Головний агроном господарства «Бутенко» поки не береться прогнозувати врожайність гороху на цьому полі, але каже, що завдяки обраній технології можна розраховувати на хороший результат.

Озима пшениця в Бутенко

Головний агроном підприємства розповідає, що нинішня посівна видалася дуже непередбачуваною і всі технологічні операції доводиться міняти «на льоту».

«У цьому році вже ніби і в поле потрібно в'їхати — тепло, йдуть суховії, але трактори грузнуть. У нас майже немає такого дня, щоб трактор не застряг в полі, розумієте? Тому міняємо внесення добрив: в цьому році частину пшениці довелося «годувати» КАСом, а частину — селітрою. Хоча планували всюди давати КАС», — нарікає на умови роботи Роман Бутенко.

Також довелося аграріям внести корективи і в план внесення фунгіцидів: раннє внесення теж не проводили, оскільки неможливо було заїхати на поле через зайву вологу.

Нещасливі «блюдця» на полях, за оцінками Романа Бутенко, займають від 10% до 25% посівних площ. Відповідно в цих місцях озимі просто не змогли відновити нормальну весняну вегетацію — тепер їх доведеться пересівати. Але навіть і терміни цієї операції непередбачувані, адже аграріям доведеться чекати, коли вода піде з полів. Вони все одно побоюються, що пізні сходи на пересіяних ділянках не зможуть пройти потрібні фази вегетації і дати очікуваний урожай.

«Посівна кампанія затяглася, тому що була дуже пізня весна і великий сніговий покрив: березень фактично був лютим. Запізнилася вона десь на 2-3 тижні в залежності від району. Разом з аграріями будемо коригувати технологію, щоб не було негативних нюансів», — обнадіює регіональний представник «Август-Україна» в Чернігівській області Григорій Даниленко.

Дійсно, на полі озимої пшениці, яке ми перевіряли, виявилося багато «вимочених» ділянок. До того ж, місцями верхівки листя мали жовтий колір, що свідчило про їх пошкодження низькими температурами повітря. Іноді траплялося злегка гофроване листя пшениці, що вказувало на присутність гессенських і шведських мух в посівах. Подекуди вже на полі «прокинулися» типові дводольні бур'яни — Кучерявець Софії, лобода біла та інші бур'яни сімейства хрестоцвітних.

Також були помітні пошкодження рослин зимовим септоріозом, з яким найближчим часом будуть боротися за допомогою профілактичної фунгіцидної обробки.

Однак загалом посіви озимої пшениці перебувають у доброму стані, приблизно у фазі ВВСН 30-й. По мерзлоталому ґрунту тут нічого не встигли внести через надмірну кількість вологи. Але до нашого візиту, тобто у третій декаді квітня, на цьому полі встигли провести і боронування, і двічі підживили рослини: перший раз внесли 100 кг/га аміачної селітри, другий —150 л/га у.

Як вирощують сочевицю?

Сусіднє поле сочевиці площею 90 га в господарстві планують засіяти, як тільки закінчать з горохом. За словами Романа Бутенка, в минулому році ця культура була найбільш рентабельною в господарстві, а врожайність склала 2,8 т/га.

«Сочевиця за своєю специфікою вирощування дуже нагадує горох. До ґрунтів, погодних умов вона не так вимоглива, як, наприклад, соя або нут. Ось чому ми обрали сочевицю», — пояснює Роман Бутенко.

Сорт. Для висіву головний агроном обрав червону сочевицю з канадським «родоводом» Максим. Насіннєвий матеріал перевіряли на схожість і результатом 99% залишилися дуже задоволені.

Обробіток ґрунту і висів. Попередником на полі, що оглядається, також була кукурудза. Щоб добре його вирівняти і отримати дрібноструктуровану поверхню, тут теж передбачається зорати ґрунт плугом Lemken і попрацювати посівним культиватором KORUND.

Сівбу, як і на полі гороху, будуть проводити комплексом Horsch, що працює в парі з трактором New Holland.

Норма висіву сочевиці зі стандартним міжряддям 15 см складає 60-70 кг/га.

Григорій Даниленко, регіональний представник «Август-Україна» в Чернігівській області

Система живлення. Під посів планують внести 100 кг/га нітроамофоски.

Система захисту. Одна частина посівного матеріалу сочевиці оброблена протруйником Редіго М, інша — мікоризоутворюючим біопрепаратом та інокулянтами.

Потім після висіву на поле внесуть ґрунтовий гербіцид: тут будуть використовувати комбінацію Дуал Голд (1,2 л/га) + Лізгард (2,2 л/га).

Завдяки такій технології Роман Бутенко має намір отримати урожай сочевиці не менший, ніж в минулому році.

А далі наш АгроЕкспедиційний екіпаж прощається з фермерським господарством «Бутенко» і мчить лісами і полями Чернігівщини дізнаватися про особливості посівної на агропідприємстві в Козелецькому районі!

Агро-Регіон (Чернігівський кластер): унікальна сівозміна у «пісочниці»

Після «бобових» експериментів в попередньому господарстві візит до Чернігівського кластеру холдингу «Агро-Регіон» не віщував нічого незвичайного, адже великі гравці аграрного ринку рідко йдуть «в ніші», вважаючи за краще вирощувати високомаржинальні культури зі стандартного українського «пантеону». Тим більше, що в Житомирському кластері компанії, який ми відвідали в рамках АгроЕкспедиції Соя 2017, сівозміна була ортодоксальною, без нішевих експериментів.

Як же ми помилялись! Адже тут нам показали озиме жито, попередником якого був овес, і це був лише початок. Несповідимі сівозміни твої, Чернігівщина! Але про все по порядку.

Чернігівський кластер «Агро-Регіон» почав працювати в околицях Козельця в 2009 році. За словами директора підрозділу Катерини Мороз, місце реєстрації підприємства незабаром було перенесено сюди ж, щоб платити податки в місцеву скарбницю.

«Ми — бюджетоутворююче підприємство в районі. Відповідно, намагаємося бути кращими, в тому числі для своїх пайовиків. В регіоні ми є флагманом за розмірами орендної плати. В середньому вона становить 10%. Якщо говорити про соцдопомогу, то в минулому році передали 594 тис. грн району на різноманітні потреби», — згадує директор.

Катерина Мороз, директора підрозділу Чернігівського кластеру «Агро-Регіон»

Зембанк кластеру становить 12 165 га, але Чернігівщина не була б собою, якби тут було все так просто.

«У Чернігівській області дуже специфічне розпаювання, і наш зембанк окрім орних земель включає в себе пасовища та сіножаті. Відповідно, частину земель ми обробляти не можемо, але сплачуємо прибутковий податок та орендну плату пайовикам», — розповідає Катерина Мороз.

Через це в минулому році підприємство «посіяло» на площі 8 628 га, а в 2018 р. планують трохи більше, ніж на 10 тис. га.

Більше 40% сівозміни Чернігівського кластеру становить кукурудза (4 700 га). У 2017 році вона показала врожайність в 8,62 т/га. За словами директора господарства, це далеко не рекордні показники, оскільки рослини «прихопив» мороз, і на підприємстві всерйоз замислювалися над тим, щоб провести дискування.

Також господарство вирощує озимі пшеницю, ячмінь і жито, соняшник і сою. А в минулому році для підтримки сівозміни на бідних ґрунтах вводився ще і ярий ріпак.

Озиме жито — це також експеримент минулого року. У 2017 році воно дало 7 т/га (хоча очікували максимум 4 т/га). З цієї причини в нинішньому році площі під даною культурою збільшили в кілька разів — до 905 га.

Підприємство активно сіє сидеральні культури для поліпшення ґрунтів, які переважно складається з піщаних, супіщаних, дерново-підзолистих, болотно-лугових типів і торфовищ. І якщо раніше використовували білу гірчицю, то зараз, після консультацій із зарубіжними ґрунтознавцями, ввели три види різних сумішей. Наприклад, на 120 га посіяли жито з озимою викою, а після - по ним хочуть посіяти кукурудзу і обробити все гліфосатом. Крім цього, на площі 450 га внесли дефекат.

«Ми, напевно, єдиний підрозділ в «Агро-Регіоні», яке має такий набір культур. У нас насінницьке господарство, вже третій рік цим займаємося», — каже Катерина Мороз.

Зібраний урожай за необхідності досушують за допомогою американської газової сушарки Brock Meyer  потужністю 600 т/добу. Потім більшу частину зерна перевозять на Бориспільський елеватор холдингу в Київську область. За словами директора, раніше у підприємства був підлоговий склад на 20 тис. т, але тепер від нього доводиться відмовитися.

Парк техніки підприємства — це «50 відтінків червоного», оскільки складається він з тракторів Case IH і Massey Ferguson, самохідних обприскувачів Apache і Miller, різноманітних агрегатів і сівалок Horsch, чизельного культиватора Unia Kret. Розбавляють це «червоне море» трактори Challenger, комбайни John Deere та сівалки Kinze. Вся техніка обладнана GPS-датчиками і всім необхідним для точного землеробства.

Також всіх агрономів забезпечили дронами для контролю стану посівів, тож над полями Козельщини тепер літає рій безпілотників.

Результати роботи кожної з сільгоспмашин, а також всю необхідну інформацію про поля підприємства співробітники отримують завдяки даним супутникового монторінгу посівів. За словами Катерини Мороз, у кожного агронома є смартфон з встановленим додатком Cropio. Співробітники навіть змагаються в кількості надісланих звітів.

«Систему супутникового моніторингу посівів ввели давно, і з кожним роком у нас додається багато цікавого функціоналу, який реально використовуємо в роботі. Якщо раніше ми могли тільки карти полів подивитися, потім — вегетацію, то зараз навіть є додаток, що показує всю техніку, яка стала на ремонт», — ділиться директор кластеру.

Під час нашої подорожі полями підприємства головний агроном Чернігівського кластеру Світлана Римез також практично не випускала з рук смартфон, показуючи в Cropio різні дані по полях.

Світлана Римез, головний агроном Чернігівського кластеру

Озиме жито: після вівса на «блюдечку»

Як говорилося вище, сівозміна тут «строката» і різноманітна, а інакше на бідних піщаних ґрунтах ніяк. На першому полі, яке ми відвідали, було посіяне озима жито, попередником якого був овес. Варто зазначити, що саме на цьому полі ми знайшли найбільше «блюдце» за всю АгроЕкспедицію Посівна 2018. І це не рахуючи безліч інших, вже підсохлих «блюдець».

Озеро посеред зеленого поля настільки велике, що тут навіть встигли оселитися чайки. За словами Світлани Римез, підтопленими є близько 10% посівів господарства, і в цьому році «дзеркала» стали справжньою карою. Незважаючи на те, що з початку року випало лише 64 мм опадів, підземні води відступають вкрай неохоче.

Світлана Римез зазначає, що через ранні строки висіву в зиму жито увійшло добре розкущеним, навіть злегка переросло. У новому році з-за тривалої зими відновлення вегетації озимих сталося тільки 7-10 квітня, хоча в попередні роки це відбувалося до 20 березня.

«Перезимували всі озимі більш-менш добре, крім того, що є «вимочки» в долинах», — резюмувала агроном.

Обробіток ґрунту та система живлення. Попередником на даному полі був овес. Після його збирання проводили глибоке рихлення за допомогою Horsch Tiger 6 MT, а потім передпосівне дискування з Horsch Joker. Посів провели 25 серпня сівалкою Horsch Pronto 8 SW. Всі машини агрегатувалися з трактором Case IH 550. При посіві вносили NPK 10:26:26 110 кг/га. Також на поле внесли 270 кг/га аміачної селітри і мікроеклементи Cu + Mg в суміші з хлормекват-хлоридом в дозуванні 0,7 л / га.

Система захисту. На даному полі застосовувався гербіцид Пума Супер 1 л/га. Також планують внести пропіконазол + прохлораз 0,8 л/га в суміші з Балерина 0,8 л/га.

Озиме жито

Ефективність такої технології відзначив Владислав Лемешко, менеджер Київського регіонального підрозділу «Бізон-Тех» в Чернігівській області.

«На піщаних ґрунтах результати прекрасні, жито є рентабельним. У господарстві посіяли сортове і гібридне жито, порівняли результати і зробили вибір на користь гібридів. Господарство розвивається дуже ефективно і на високому рівні, вводить нові технології», — оцінив роботу підприємства експерт.

Владислав Лемешко, менеджер Київського регіонального підрозділу «Бізон-Тех» в Чернігівській області

Кукурудза: в гонитві за вологою

Останнє поле в рамках АгроЕкспедиціі Посівна 2018 має площу 32 га, на ньому під час нашого візиту проводилась сівба кукурудзи.

Обробіток ґрунту та система живлення. Попередником була соя, після збирання якої провели глибоке рихлення на глибину 33 см чизельним культиватором Unia Kret, агрегатованим з трактором Challenger. Після цього внесли 110 кг/га хлористого калію і 110 кг/га амофосу.



Навесні перед посівом внесли 260 кг/га карбаміду, провели дискування за допомогою борони Lemken Rubin, агрегатованої до трактора Massey Ferguson 8480. Посів гібрида Monsanto ДКС 4014 проводився сівалкою Kinze в зчепленні з тим же трактором, з густотою 80 тис./га.

«ФАО в цьому році вибираємо від 250 до 330. У 2017 був гібрид ДКС 4590 з ФАО 360, який трохи пізно дозрів, мав високу вологість. В цьому році ми від нього відмовилися», — зазначила Світлана Римез.

Система захисту. За словами головного агронома, для захисту кукурудзи на підприємстві розробили відразу 4 системи, в залежності від поля, попередників, поширення бур'янів. На полі, що оглядається, заплановано внесення ґрунтового гербіциду Харнес 2 л/га, а пізніше — страхового Елюміс 105 OD. Препарат вноситимуть на площі в 1,6 тис. га, засмічених ваточником сирійським.

Для боротьби з шкідниками в цьому році вирішили внести трихограму. А ось фунгіциди на кукурудзі не використовують.

«Кукурудзу вирощуємо по 2-3 роки на одному місці, і потім міняємо культуру по сівозміні, тож поширення хвороб незначне», — пояснює відмову від фунгіцидів Світлана Римез.

Наостанок обговорюємо перебіг посівної в регіоні з експертом — Володимиром Поліщуком торговим представником «Бізон-Тех» в Київській і Житомирській областях.

Володимир Поліщук, торговий представник «Бізон-Тех» в Київській і Житомирській областях

За словами Володимира Поліщука, в такій ситуації дуже велике навантаження лягає на дистриб'юторські компанії.

«Дистриб'ютори повинні витримувати такий ритм і своєчасно постачати насіння, ґрунтові гербіциди і все, що пов'язано з посівною кампанією. У зв'язку з високим попитом, ми ці продукти оперативно постачаємо, максимально закриваємо питання з логістики та намагаємося швидко реагувати на потреби аграріїв», — розповідає про дистриб'юторські будні експерт.

Що ж, чи всі встигнуть посіяти в термін, наздоганяючи вологу і згаяний через затяжну зиму час — дізнаємося зовсім скоро. А поки вирушаємо додому з полів, щоб якомога швидше підбити підсумки АгроЕкспедиціі Посівна 2018. Залишайтеся з нами!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми