Микола Волкогон: Нічого страшнішого за чорний пар для мікробіоти ґрунту немає

14 січня 2022 2712 0

Микола Волкогон, кандидат біологічних наук, провідний агроном-консультант IFC

Нещодавно в Києві відбулася конференція «‎Кардинальні зміни у живленні, що зроблять агробізнес сталим економічно та екологічно вже сьогодні», організована спільнотою експертів та агровиробників Ukrainian Food Valley (UFV).

В рамках заходу експерти торкнулися багатьох тем: землеробство, біопрепарати і біостимулятори, важливість генетики при виборі посівного матеріалу. Організатори конференції залучили до обговорення як «органіків», так і аграріїв-традиціоналістів. Розпочалася конференція з виступу Миколи Волкогона, кандидата біологічних наук, члена Ради спілки UFV, провідного агронома-консультанта IFC. Він розповів про сталі технології збереження ґрунту, який останнім часом все більше зазнає негативного впливу через зміну клімату та інтенсивний обробіток. Ми наводимо головні тези з виступу фахівця.

Ґрунти змінюються разом із кліматом

Українське агровиробництво вже стикнулося зі збільшенням середньодобових температур, нерегулярністю та нерівномірністю опадів, зміною сезонності клімату тощо. Всі ці фактори стають на заваді оптимальному розвитку рослин та зменшують ефективність «традиційних» підходів до живлення.

Читати за темою: Ґрунтовий аналіз: форми та оптимальні способи внесення азоту

Збільшення середньодобових температур, нерегулярність та нерівномірність опадів, зміна сезонності перешкоджають нормальному розвитку рослин

Крім того, на ефективність живлення впливає низка інших факторів, що може спричиняти дефіцит елементів живлення:

  • низький pH;
  • високий pH;
  • піщані ґрунти, що не здатні утримувати значну кількість поживних елементів;
  • низький вміст гумусу та низька біологічна активність ґрунту;
  • низький вміст вологи в ґрунті;
  • ущільнений ґрунт/слабка коренева система;
  • низька або висока температура ґрунту.

Особливої уваги та рішучих дій для уникнення втрати родючості українських ґрунтів потребує питання втрати ними структури та, як наслідок, все більшого прояву ущільнення на полях.

Небезпека ущільнених ґрунтів

Агровиробники мають розуміти, що надземна частина культурних рослин здатна витримувати високі температури повітря. Аграрії Херсонщини та Миколаївщини вже констатують, що періоди спекотних днів, коли температура повітря перевищує 30°C, становлять понад 30 днів підряд. А кількість посушливих днів у східних та південних регіонах доходить вже до 40 днів. 

Своєю чергою, зростання температури ґрунту вище 35°C спричиняє вже суттєві пошкодження кореневої системи, насамперед — кореневих волосків. Це призводить до зменшення поглинання рослиною води та поживних речовин. В останні сезони в південних областях України температури ґрунту влітку вже перевищують критичні значення.

Структура ґрунту має не тільки прямий, а й зворотний зв'язок із температурним режимом. Так, кірка та наявні шари ущільнення на ґрунтах із втраченою структурою призводять до акумуляції тепла у верхньому шарі і перешкоджають його охолодженню за рахунок капілярного висхідного току ґрунтової вологи та прохолодного повітря з більш глибоких горизонтів, суттєво знижуючи врожайність культур за температурного стресу.

Читати також: Наталія Волощук: Препарати для утворення мікоризи дають понад $100/га додаткового прибутку

Зростання температури ґрунту вище 35°C спричиняє суттєві пошкодження кореневої системи

Крім цього ущільнення, втрата структури ґрунту спричиняє утворення кірки на поверхні, що, своєю чергою, призводить до зменшення ступеню інфільтрації (проникнення вологи у глибші ґрунтові горизонти) та втрати вологи опадів через їх стікання з поверхні ґрунту.

Кореневі системи с/г культур по-різному відчувають вплив ущільненого ґрунту. Деякі з них є толерантними до ущільнення ґрунту, інші — досить чутливі. Аграріям варто це враховувати, щоб не втратити врожай. 

Чорноземи вже не ті

Доповідь Миколи Волкогона викликала жвавий інтерес учасників конференції, тож Kurkul.com не зміг не поставити фахівцеві кілька додаткових запитань.

Доповідь Миколи Волкогона на конференції «‎Кардинальні зміни у живленні, що зроблять агробізнес сталим економічно та екологічно вже сьогодні»

Kurkul.com: Чи залишилися наші легендарні чорноземи такими родючими, якими їх звикли вважати?

Микола Волкогон: На жаль, але однозначно, — ні.  Ми дійсно мали спадок від природи, який збагачували протягом минулого сторіччя, коли був доступ до мінеральної складової завдяки масштабному розвитку тваринництва. 

Тоді на національному рівні органічні добрива вносилися разом із мінеральними практично на кожному полі. Нажаль, рекордні 107 млн т урожаю у 2021 році, це, так би мовити — в першу чергу дія сприятливих природних умов, і лише потім агротехнологій. 2020-й рік наочно продемонстрував, що погодні умови вже остаточно змінилися, природний спадок вичерпується, а підходи до землеробства треба кардинально змінювати.

Читати за темою: Ефективне збереження ґрунтів: інструкція для використання

2020-й рік наочно продемонстрував, що погодні умови остаточно змінилися

Kurkul.com: Ви казали, що надважливому етапу живлення рослин має передувати не менш значущий етап — сумлінна робота з генетикою рослин. 

Микола Волкогон: Для того, щоб досягти результату, ми маємо забезпечити оптимальні умови безпосередньо для рослини. Їх ми будемо формувати, у першу чергу, працюючи з нашими ґрунтами. Відповідно, ми маємо чітко підібрати ту технологію обробітку ґрунту, яка буде відповідати та сприяти максимальному розвитку кореневої системи. 

Працюючи з генетикою ми підберемо ті рослини, які більш адаптовані до тих чи інших умов, залежно де географічно знаходиться наше господарство. Тобто, для українського Півдня та Сходу логічно підбирати посухостійкі сорти та гібриди. В той час як для умов Західної України, варто звертати уваги на гібриди з низьким ФАО і високим потенціалом до віддачі вологи.

Якщо говорити про біопрепарати для стимуляції росту, захисту та збалансованого живлення рослин, ми маємо чітко розуміти, який препарат слушно застосовувати в ту чи іншу фазу розвитку рослини. Тобто, якщо ми хочемо сприяти розвитку кореневої системи, то маємо використовувати препарати, доречні для початкових етапів розвитку (від проростання насіння до перших листочків). 

Коли ми впливаємо вже більше на кількісні та якісні показники врожайності, то ми маємо чітко розуміти, що це вже фази виходу в трубку, цвітіння,  безпосередньо вже формування врожаю, налив зерна. І вносимо в ці фази, відповідно, якісний продукт. До того ж робимо це обов’язково точково. 

Kurkul.com: У чому криється згадана вами небезпека дискування по вологому ґрунту?

Микола Волкогон: Ми працюємо не завжди в оптимальних умовах. Приміром, у 2018 році весна тривала 2 дні — 29 березня ще лежав сніг, а через два дні були вже майже літні температури. Як результат, маємо величезні обсяги вологи від снігу, що миттєво розтанув, і термінову необхідність працювати по ґрунту. А це вже далеко не оптимальні умови. 

Вологий ґрунт, як відомо, піддається руйнації набагато більше, ніж фізично стиглий. Тож ті господарства, що не встигли адаптуватися і заходять в поле з дисками, як жорнами перетирають ґрунт на пил. Не зважаючи на те, що після дискування по вологому ґрунту, він виглядає «пухнастим» і схожим на «бабусин город», кожна наступна операція чи опади неодмінно призведуть до ущільнення і подальших проблем з розвитком рослин.

Читати ще: Точне землеробство на відмінно ― тут вчать сучасних аграрних технологій

Працюючи по вологому ґрунту дисками, ми зменшуємо його агрегованість

Kurkul.com: Мікробіологічна активність ґрунту безумовно має велике значення, але як фермеру вплинути на цю активність?

Микола Волкогон: По-перше, треба розуміти, що ґрунт — це живий організм, який можна порівнювати з людиною, твариною, рослиною або лісом, як екосистемою. Відповідно, ґрунт, як і жодна інша жива істота не любить, коли її занурюють в екстремальні умови, чи то у спеку, чи то у мороз. Будь-які живі організми довго не витримують граничних показників зовнішнього середовища.

Ефективне функціонування ґрунту зумовлюється наявністю нормального температурного режиму, pH ґрунту, обміну повітрям та вологою. Такі умови забезпечують оптимальні умови для життєдіяльності ґрунтової мікрофлори й сприяють отримання необхідних для с/г культур елементів живлення. Крім цього, для задовільного стану мікробіоти ґрунту важливо підтримувати рослинний покрив, адже для неї в агроценозі страшнішого за чорний пар нічого не існує. Оскільки, у разі відсутності вуглецю, що поглинається рослинами безпосередньо з атмосфери у процесі фотосинтезу й у вигляді фотоасимілятів виділяється кореневою системою для підтримання балансу ризосферного мікробного угруповання, мікроорганізми змушені «переключитися» на вуглець органічної речовини ґрунту.

Крім того, що це призводить до значного збільшення викидів СО2, негативний ефект посилюється шляхом зміни якісного складу мікробних угрупувань в ґрунті (зменшується кількість корисної ризосферної мікробіоти), що вже у наступні роки спричинить проблеми з доступністю елементів живлення.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus