Точне землеробство на відмінно ― тут вчать сучасних аграрних технологій

Точне землеробство на відмінно ― тут вчать сучасних аграрних технологій

15 вересня 2021 495 0

В Україні стає все більше прихильників точного землеробства. Попри це, маємо ще дуже багато аграрних компаній, що ставляться з обережністю до пропонованих технологічних змін. Щоб агроскептиків поменшало, освітня платформа «Культиварій» створила  комплексний online-курс «Чітке Точне Землеробство» («Чітке ТЗ»). Відгуки перших випускників та викладачів після 2-місячного курсу доводять, що якісна аграрна онлайн-освіта в Україні існує, і вона — доступна.

Пілотний курс «Чітке Точне Землеробство», що розрахований на фермерів і керівників аграрних підприємств, зібрав 25 курсантів. Його слухачами були не лише представники агросектору. Так, Ігор Дідур, завідувач кафедри точного землеробства, декан факультету агрономії та лісівництва Вінницького національного аграрного університету тепер планує передати знання, отримані у «Культиварії», своїм студентам із ВНАУ.

Перший випускний

Оnline-курс «Чітке Точне Землеробство» («Чітке ТЗ») складався з навчання точного землеробства, систем фермерського менеджменту (FMS), аналітичного забезпечення та інших важливих агродисциплін. Читали цей курс 17 фахівців, яких можна назвати ідеологами аграрних технологій в Україні. Серед спікерів були Євген Сапіженко, Артем Бєлєнков, Віталій Шуберанський, Сергій Скок, Валерій Яковенко та інші.

Читати за темою: Андрій Капріца: Про українські системи землеробства скоро говоритиме весь світ

Олександра Камишіна, керівник освітньої платформи «Культиварій»

Перший курс навчання відвідали співробітники як великих, так і малих компаній та господарств. Керівник освітньої платформи «Культиварій» Олександра Камишіна зауважила, що сумарний земельний банк компаній, які брали участь у навчанні, сягає 500 тис. га.

«Так, курс «Чітке ТЗ» зробив внесок не тільки в освіту фахівців, але й у формування ринку інноваційних технологій в аграрній сфері. Якщо компанії, представники котрих пройшли навчання у «Культиварії», наступного року будуть ефективніші, це означає, що наш курс є успішним», ― резюмувала Олександра Камишіна.

Двигуни прогресу

За словами випускників курсу «Чітке ТЗ», ринок інноваційних рішень для сільського господарства синхронно розвивається з аграрними компаніями, то реагуючи на їх попит, то передбачаючи їх очікування.

«Український аграрний ринок динамічно змінюється. Щороку у точному землеробстві з'являються нові нюанси, тож компаніям буває складно зрозуміти, чого вони дійсно потребують. Через це ми часто стикаємося з ситуацією, коли наші клієнти навіть не усвідомлюють, що вони чогось не знають. І наше завдання — пояснити агрономічні тонкощі, на які аграрії зазвичай не звертають уваги. Ми маємо допомогти вирішити відповідні проблеми», — зазначив Сергій Демко.

Читати також: 6 проблем купівлі-продажу землі + бонус

Сергій Демко (ліворуч) разом з Вадимом Остапенко та Андрієм Глявіним

За словами співзасновника компанії Drone.UA Валерія Яковенка, сегмент використання дронів у сільському господарстві все ще незначний (не перевищує 1%). При цьому надання послуг робототехніки вважається високорентабельним бізнесом, бо попит на ринку перевищує пропозицію. За даними Валерія Яковенка, собівартість використання 1 дрона становить 135 грн/га, при тому, що вартість оренди дрона торік була на рівні 315 грн/га, а у поточному — 450-500 грн/га. Подібна ситуація може зберегтися як мінімум наступні 5 років, допоки ринок не насититься.

Власне, цінові перекоси у вартості деяких інноваційних рішень свідчать саме про активну фазу формування ринку. Засновник FarmRTK, «Френдт» і FlyAgData Віталій Шуберанський підтвердив суперечливість ринкової кон’юнктури:

«Наразі існують ситуації, коли обробка 1 га землі дроном коштує дорожче, ніж обробка обприскувачем. І це при тому, що вартість самохідного обприскувача перевищує ціну агродрона у 20 разів. Напевне, з часом ринок сам вирівняє ці перекоси, і кожен сервіс матиме власну, зокрема й цінову нішу».

Читати ще: Фермер на виріст: як збільшити зембанк без головного болю

Віталій Шуберанський, засновник FarmRTK, «Френдт» і FlyAgData

Опосередкованою ознакою активного формування ринку має слугувати той факт, що в Україні не завжди (й особливо, у сезон) вистачає сервісних компаній, які могли б надати повний спектр послуг. Прикладом цього, за словами Кирила Дружиніна, директора департаменту інновацій агрогрупи «Агрейн», є ситуація, коли компанія самостійно проводить відбір проб ґрунту, тому що так простіше планувати і контролювати роботу. Натомість спеціалізовані фірми, що надають послуги з відбору проб, не завжди готові виїжджати на віддалені локації та збирати зразки на невеликих ділянках.

Крім того, деякі аграрії зацікавлені у використанні власної техніки, тому що вона швидко окуповується.

«Цього року компанія придбала 2 дрони. До кінця сезону ці витрати повністю окупляться», — впевнений Михайло Джос, начальник управління з оптимізації виробництва «Аграрні системні технології».

Читати за темою: Ринок землі на низькому старті: основні тези курсу Земельні котики

Михайло Джос (ліворуч) разом з Артемом Бєлєнковим

Проте, за його словами, використання власного обладнання не означає повну відмову від аутсорсингу певних послуг.

На думку учасників випускної дискусії у «Культиварії», сьогодні в Україні немає високої культури довіри до консалтингових компаній. Проте з часом аграрний сектор прийде до практики консультування в незалежних центрах (за прикладом США).

Заступник директора агробізнесу з інноваційного та цифрового розвитку компанії «Кернел» Євген Сапіженко зазначив, що обмін досвідом є важливою умовою успішного розвитку як кожної окремої компанії, так і аграрної галузі загалом.

«Якщо кожен закриється у собі, ми як окремий регіон, як окрема країна будемо набагато повільніше рухатися вперед. Наша компанія готова ділитися досвідом і знаннями з ринком, і ми впевнено рухаємося у цьому напрямку. Адже на одне дослідження може піти рік, але ж можна скористатися результатами компанії, яка вже отримала цей досвід, і не втрачати час», — підсумував Євген Сапіженко.

Читати також: Де фермерів навчають управлінню земельним банком — досвід Земельних Котиків

Євген Сапіженко, заступник директора агробізнесу з інноваційного та цифрового розвитку компанії «Кернел»

Кадри вирішують

Засновник, директор компаній SmartFarming і «Агрітек Партнерз» Артем Бєлєнков, який брав активну участь в розробці курсу та виступив модератором підсумкової зустрічі курсу «Чітке ТЗ», запропонував учасникам озвучити кроки, що необхідно зробити задля впровадження технології точного землеробства на підприємстві. У цьому питанні всі випускники виявилися одностайними — починати треба з людей.

«Кожен співробітник, пов'язаний із впровадженням технології, повинен бути зацікавлений у цьому. Отож, спочатку кадри, а потім — все інше по черзі», — наголосив Андрій Капріца, керівник «Флора А.А.».

Читати ще: Валерій Євтушенко: Наступний рік буде найбільш «вибуховим» для ринку агродронів

Андрій Капріца, керівник «Флора А.А.»

Учасники дискусії зійшлися на думці щодо неможливості сформувати єдину правильну модель впровадження точного землеробства. У кожної компанії вона буде своя. Наприклад, в «Агрейн» свого часу почали з того, що виміряли контури поля і провели інвентаризацію техніки. На думку Кирила Дружиніна, шлях, який вже пройшла компанія, впроваджуючи ТЗ, можливо застосувати до господарства будь-якої величини: спочатку зрозуміти, з чим доведеться мати справу, щоб порахувати потребу в тих чи інших засобах, а потім впроваджувати елементи точного землеробства.

«Люди — це найголовніше і найскладніше у справі впровадження інновацій. Вони можуть бути як двигуном, так і гальмом прогресу. Тому важливо не просто пояснити співробітникам цінність і переваги нового продукту. Нікому не потрібно, щоб працівники лишень формально чи поверхово прийняли нововведення. Надважливо, щоб вони сприйняли технологію на особистому глибинному рівні», — вважає Кирило Дружинін.

Читати також: Артур Херувімов: Економічна доцільність встановлення зрошення починається з 24 гектарів

Кирило Дружинін, директор департаменту інновацій агрогрупи «Агрейн»

Своєю чергою, Віталій Шуберанський вважає, що наступним етапом після підготовки кадрів може бути створення технологічної карти полів тощо.

Як виміряти успіх

За великим рахунком, суть будь-якої інновації полягає в тому, щоб приносити підприємству прибуток або впливати на зниження витрат. Так само і в точному землеробстві.

«Зрозуміло, успіх впровадження ТЗ вимірюється кількістю зароблених грошей на 1 га землі. Імплементація технології завжди супроводжується ризиками на кшталт проблем із пробами ґрунту, точністю RTK-сигналу для с/г техніки тощо. Але я вважаю, що головною умовою впровадження технології є її економічна доцільність. Технологія повинна повернути інвестиції, що були зроблені в неї», — прокоментував Сергій Скок, директор «Скок Агро».

Читати за темою: Куди рухається агро ― огляд передових цифрових рішень

Сергій Скок, директор «Скок Агро»

Не варто забувати, що деякі елементи точного землеробства впливають на економічні показники опосередковано.

«Результат впровадження ТЗ обчислюється не тільки грошима, що отримує компанія, а і скороченням витрат часу власником бізнесу на участь в операційній діяльності та контролі бізнес-процесів», — зазначив Віталій Шуберанський.

Нинішній етап розвитку АПК України знаменується неоднорідністю розвитку тих чи інших його аспектів, різною швидкістю і глибиною впровадження нових технологій.

Читати ще: Фермерський огляд світової преси — серпень 2021

Компанії поступово вводять певні елементи точного землеробства. На практиці це виглядає іноді так: високотехнологічні інновації поєднуються з технологіями «кам'яного віку», паперовою тяганиною і подібними явищами. Для деяких агрономів досі простіше з'їздити на склад і перевірити залишки ЗЗР, ніж звернутися до бухгалтера, щоб у спеціальному додатку знайти потрібну інформацію. Тому на початковому етапі впровадження точного землеробства успіхом можна вважати функціонування технології не тільки на рівні «заліза», а вже на рівні людей.

«Успіх від впровадження технології — це коли співробітник починає системно працювати з нововведенням. І це — єдиний доказ того, що інновація працює всередині підприємства. Адже рішення може бути неприбутковим і рік, і два, але при цьому воно має опосередковано демонструвати позитивний вплив на інші показники діяльності підприємства. Якщо людина, що відповідає за позицію, де імплементували нову технологію, не звільнилася, а працює з тією інновацією, то це вже вважається успішним впровадженням», — припускає співзасновник компанії Drone.UA Валерій Яковенко.

Читати за темою: Микола Мандра: Онлайн-продажі в агро ― це не тренд, а реалії сьогодення

Праворуч з мікрофоном — Валерій Яковенко, співзасновник компанії Drone.UA

Згадавши консерватизм і побоювання деяких аграріїв із приводу нововведень, Вадим Остапенко, консультант з питань інноваційних технологій компанії Quadro.ua, наполягає, що агрономи часто є якщо не противниками, то конкурентами сервісних компаній.

«Поки агроном не буде одностайним з тим, хто відповідальний за впровадження ТЗ, допоки ці люди не «гребтимуть» в одному напрямку, то ніякого зиску не буде. Всі, хто бере участь в проєкті, повинні розуміти, що відбувається, і бути мотивованими. Адже спочатку власник вкладає $60 тис. у переобладнання сівалки, а ось подальша її робота все одно залежить від того, чи стежить механізатор за її роботою, чи контролює датчики й поготів», — запевняє Вадим Остапенко.

Євген Сапіженко також погодився з тим, що успішне впровадження інновації полягає в її ефективному використанні. Проте зазначив, що в «Кернел» «ніколи не впроваджують і не тиражують ефективність чогось, що не пройшло перевірки на практиці і що не було прораховано у грошах».

Читати також: Вадим Свєтлов: Половину української техніки не купували б, якби не було компенсації

Артем Омельяненко, власник агропідприємства «Маяк»

Для невеликих фермерських господарств наразі агрохолдинги є орієнтиром у різних питаннях, у тому числі й у використанні технології точного землеробства.

«Наше підприємство в Полтавській області обробляє 2 тис. га та рухається в напрямку ТЗ. У деяких інноваціях ми сьогодні відчуваємо себе, як сліпі кошенята. Тому слідкуємо за діяльністю агрохолдингів. Якщо вони використовують ТЗ, значить, це ефективно. Отже, і нам треба йти аналогічним шляхом», — зазначив Артем Омельяненко, власник агропідприємства «Маяк».

З користю для справи

Після нагородження випускників курсу «Чітке ТЗ» спікери та студенти ще довго спілкувалися за святковим фуршетом, обмінюючись «рецептами» рішень виробничих завдань. Тож Kurkul.com розпитав курсантів про їхні враження.

Читати ще: Як купити або продати земельну ділянку — алгоритм дій для фермерів

Олена Нінуа (в центрі) разом з Олександрою Камишіною та Артемом Бєлєнковим

Олена Нінуа, провідний агроном «Астарта-Київ», зауважила, що аналогів такої освіти в Україні поки що немає, а от потреба на ринку — величезна. За її словами, курс є корисним як для початківців, так і для досвідчених агрономів та співробітників, що відповідають за впровадження інноваційних технологій.

«Навчання допомогло мені, як керівнику напрямку «Точне землеробство», систематизувати свої знання, щоб надалі масштабувати бізнес та більш професійно підходити до консультування клієнтів», — поділився враженнями Андрій Глявін, продакт-менеджер напрямку цифрових сервісів Agri Ukraine.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus