«Екокультура» — чи не єдина компанія в Україні з виробництва та постачання джмелів для біологічного запилення. Також тут вирощують ентомофагів. Вона має власні біолабораторії з промислового виробництва корисних комах у Дніпрі. Журналісти Kurkul.com поспілкувалися з комерційним директором компанії — Артемом Горобцем, та дізналися у нього про особливості використання джмелів та ентомофагів у аграрному виробництві, особливості застосування корисних комах на різних культурах, а також перспективи розвитку незвичайного бізнесу в Україні.
Артем Горобець: «Екокультура» була створена у 2014 році, заснувала її підприємниця Альбіна Антоненкова. Наша засновниця з дитинства цікавилась комахами, працювала керівником відділу продажів у компанії BioTech Systems. Де займалася дистрибуцією і перепродажем препаратів біозахисту. Тож коли вирішила запускати власний бізнес, цей напрям був логічним.
Ми починали з продажу продукту інших виробників(світових), свою біолабораторію запустили у 2017 році, тоді ж почали експортувати хижих жуків та джмелів за кордон. На початок 2022 року на експорт пішло до 90% комах, 80% яких закуповували теплиці. Головна ідея і мета «Екокультури» — поширення технології застосування ентомофагів, джмелів, систем механічного вилову шкідників, органо-мінеральних стимуляторів росту та біопестицидів. Ми впроваджуємо культуру толерантних відносин людини та природи.
Артем Горобець: Як я вже казав, ми мали інший напрям бізнесу — перепродаж біопестицидів та пасток для шкідників. Щодо перспективності виробництва ентомофагів та джмелів – не боялись, тому що тренд на екологічність продуктів набирає оберти по всьому світу. В Україні використання біозахисту — менш як 0,5% від загального ринку, тож нам було і є куди рости. Фермери, які вирощують врожай із використанням інтелектуального біозахисту, можуть розширити ринки збуту, виставити вищий цінник тощо.
Артем Горобець: Ми вирощуємо ентомофагів (кліщів) їх у нас 7 видів та джмелів. Представлені всі основні види комах, що використовуються у світовому аграрному бізнесі. Наразі наші спеціалісти можуть підібрати комбінацію та повністю закрити потреби будь-яких українських теплиць та фермерів, які працюють на відкритому ґрунті. Використовувати наших комах можна на будь-яких культурах, обмежень немає (головне слідувати технологічним картам).
Кожна теплиця чи фермерське господарство – це індивідуальна історія зі своїми низками особливостей. Є теплиці, які лише перебудовують роботу. Є ті, хто давно на методі інтелектуального біозахисту. Є низка внутрішніх факторів, які впливають на захист рослинних культур від шкідників в цілому. Це внутрішній клімат та його регулювання та підтримка.
Артем Горобець: Ми не надсилаємо поштовими компаніями, тому що зберігати та перевозити тих же ентомофагів потрібно з дотриманням певних умов – горизонтально, за температури 10-18 ºC. Бувають винятки, але дуже рідко. У такому разі домовляємось та відправляємо. Але у нас є свій транспорт, це спеціально обладнаний автомобіль, яким ми доставляємо комах клієнтам — від лабораторії до фактичної адреси клієнта, по всій Україні.
Читайте також: Що чекає пасічників у 2023: про ціни меду, бджіл та інші проблеми
Артем Горобець: У 2017 році компанія побудувала власну лабораторію в Дніпрі та почали виробляти корисних комах, в тому числі — земляних джмелів (Bombus terrestris). Як біологічних агентів для запилення найчастіше використовують бджіл, бджіл-осмій та джмелів.
Артем Горобець: Переваг застосування цих комах насправді багато. Завдяки своїм розмірам вони переносять більше пилку і не бояться вітру. Активність джмелів менше залежить від температури навколишнього середовища — вони починають працювати вже при +10°С. Також вони менш залежні від сонячного світла, працюють і в похмуру погоду. За один виліт джміль відвідує більше квітів ніж бджола. Низька вибірковість об'єктів запилення, вони відвідують всі квітки.
Також у них спостерігається прив'язаність до колонії (джмелі не відлітають далеко від вулика, а отже працюють більш локально). Не агресивні стосовно людини. В захищеному ґрунті джмелі показують значно вищі результати запилення, ніж бджоли.
Артем Горобець: Через зміну кліматичних умов, застосування «хімії» у боротьбі зі шкідливими комахами, популяція комах у природі значно знижується, тому джмелів для запилення рослин потрібно розмножувати лабораторним методом. Нині ми щотижня відвантажуємо до 350-400 вуликів, а в період цвітіння відкритого ґрунту (плодові дерева, ягоди) близько 600 вуликів.
Стандартний вулик – це картонна або пластикова коробка, що складається з кількох секцій. Нижня – сиропниця для підживлення комах (вуглеводне харчування). В основному вони харчуються пилком (білкове харчування), але ми вулики поставляємо в середньому за 5-6 днів до початку цвітіння. Вище над годівницею — резервуар з решіткою для циркуляції повітря, що є основним будиночком для родини джмелів. Стандартна сім'я – це близько 80 особин. Картонний вулик використовуємо в теплицях, пластиковий, більш стійкий, – на відкритому ґрунті. Вулики можуть бути стандартні (Bombus PRO5 на 80+ особин) або подвійні (Bombus PRO5 Double, що містять по 150-200+ робочих особин), також супер дабли (до 400 особин). Джмелі збільшують врожайність культур на 40% в середньому, іноді цей показник сягає до 80-120%. на окремих культурах.
Артем Горобець: У теплицях виставляють 3-5 стандартних вуликів на один гектар. Доставляють їх кожні 2-4 тижні. Припустимо, виставили 5 вуликів, через 2 тижні доставили ще 2, ще через 2 тижні доставили ще 3. У джмелів цикл максимальної активності – 4-6 тижнів, далі йде на спад, але джмелі все ж працюють. На відкритий ґрунт, наприклад, на ягоди, виставляється 1-3 «двійнички» на гектар.
Нині в Україні ми – єдиний виробник джмелів. Декілька виробників пішли з ринку, або так і не вийшли у виробництво, хоча заявляли про це. Тому українські фермери використовують наших джмелів, або привозять з-за кордону. Але тут є певна проблема. Європейські джмелі — дорожчі, треба збирати великі об'єми, щоб покрити ціну логістики та інші фінансові моменти, для клієнтів кінцева ціна буде не вигідною.
Читайте також: «Окупанти розстріляли мою сімʼю, а на пасіку скинули бомбу» — історія бджолярки з Краматорська
Європейці суворо дотримуються затвердженого графіка постачання. Якщо в графіку стоїть дата, відвантажать саме в цей день. Але фермерам не завжди легко на момент замовлення передбачити графік цвітіння рослин. Ми на місці, ми гнучкіші. До прикладу, цього року був досить холодний початок весни. Можна зсунути графік постачання вуликів, а от якщо вони заздалегідь замовлені з-за кордону — це проблематичніше. Вулики приїхали, рослини ще не квітнуть. Або навпаки, весна тепла, рослини квітнуть, джмелів ще немає. А деякі культури квітнуть 2-3 тижні, не встиг із запиленням, постраждав врожай.
Артем Горобець: Замовлення нам поступають за два місяці до бажаної дати постачання. Якщо хтось не звернувся завчасно, ми теж намагаємось допомогти, знайти вулики. Але у нас дуже досвідчені агрономи в Україні, потрібно віддати їм належне. Вони мають власну статистику та можуть спрогнозувати період цвітіння, якщо немає великих сюрпризів від природи.
Артем Горобець: Давайте відповім так: ентомофаги протягом 7-8 днів зводять діяльність шкідника до господарсько-невідчутних рівнів. Вони особливо ефективні у теплицях. Крім того, ми бачимо частий розвиток резистентності (стійкості) шкідника до існуючих хімічних препаратів, поступове введення заборони на використання відомих пестицидів органами державної влади. Тож вони ставатимуть все популярнішими.
Артем Горобець: З мого особистого досвіду, можна. Був клієнт, у якого поруч із його культурою було поле кукурудзи, яке потужно протруювали. Воно знаходилось на відстані 1,5-2 км. Є теплиці нового зразка, де, наприклад, кліматичний контроль максимально автоматизований, а є теплиці з нижчим рівнем технологічних характеристик, що тримаються на людському потенціалі.
Є зовнішні фактори — температура на вулиці, кількість шкідників тощо. До прикладу, посаджені різні культури на відкритому ґрунті поруч із теплицею. Банально — посіяли поле соняшнику. Упродовж періоду вирощування культури певна кількість шкідників потрапляє і до теплиці, а от на момент, коли культуру зрізають, рівень шкідника в теплиці стає значно більшим (з відкритого ґрунту шкідник полетить до теплиць). Дуже важливо прораховувати ці моменти. Прораховувати баланс хижак/жертва тощо.
Артем Горобець: Квіти: троянда та гербера. Овочеві: огірок, томат, перець, баклажан. На всіх цих культурах за допомогою біологічного методу захисту врожайність більша.
Артем Горобець: На старті використання ентомофаги є дорожчим за «хімію». Але хімічні препарати не завжди розв'язують питання повністю, а також пригнічують рослини. Як результат, урожайність зменшується. З біозахистом врожайність та стандартизація плодів зростає.
Використання хімічних препаратів впливає на здоров'я людей, які працюють з обробленою культурою. З часом вони звертаються до лікарів із проблемами із печінкою тощо. Я знаю власників аграрних компаній, фермерів, які дійсно турбуються про персонал, ще й тому переходять на біозахист. Крім того, застосування комах відкриває більше можливостей, наприклад, вирощування органічної продукції.
Артем Горобець: Сьогодні є препарати різних категорій — є лояльні до корисних комах. Аграрії можуть працювати, до прикладу, з інгібітором, який уповільнює ріст хітинового покрову шкідників чи стерилізує самок, але ніякої шкоди не наносить ентомофагам чи джмелям. Шкода, що таких засобів поки що дуже мало.
У випадку із джмелями ми радимо навіть при застосуванні лояльної до них «хімії», зібрати комах у вулик і на період обробки на день-два винести із теплиці чи з поля. Мінімізуємо для них стрес та уникаємо пошкоджень.
Артем Горобець: Якщо брати тепличний бізнес, то використання, і, відповідно, продажі тривають цілий рік. Наприклад, троянди, що вирощують на зріз. Від моменту, коли троянду висадили, вона росте 4-5 років. Захист потрібен весь час, тож для виробників троянд ми виселяємо комах кожні один-два тижні.
Ще приклад – беремо найпопулярніші тепличні овочі – огірок та томат. За томатами продовжений оборот триває близько 8 місяців. Огірки – це 2 або 3 обороти на рік (залежно від планів підприємства).
Тобто продажі йдуть безперервно. Але найбільше навантаження – з кінця лютого до жовтня, коли підключаються фермери, які працюють у плівкових теплицях та у відкритому ґрунті. У липні-серпні можуть проходити ліквідаційні роботи по деяких культурах, у цей період може бути невеликий спад продажів.
Артем Горобець: Я прийшов у компанію майже одразу після її створення, на початку березня 2015 року. Тоді вже були теплиці, які використовували біозахист рослин, але не дуже багато. Коли ми починали працювати, клієнти звертали увагу на технологів, які можуть поставити та налагодити технологію в теплицях. За цей час агрономи, фермери навчались, і у 90% їм не потрібно з нуля все розповідати та показувати. Щобільше, вони вже щось спробували, набили руку і розуміють, що саме їм необхідно. У них є свої фішки використання ентомофагів. Тож велику роль сьогодні відіграє репутація компанії, вартість продукції та гнучкість виробника.
Перші два-три роки ринок ставився до нас, як до виробників, дуже обережно: а спробуймо, а давайте тест закладемо, ви ж розумієте, ми не можемо ризикувати тощо. За 2017-2019 роки продукцію протестували, зрозуміли, що ми даємо хорошу якість і сервіс. Ринок до війни був поділений між виробниками, але після вторгнення частина компаній не мала змоги постачати продукцію, і ми в Україні почали продавати певні позиції навіть більше, ніж до великої війни.
Артем Горобець: Так. Це виробники із Нідерландів, Франції, Бельгії. Є й українські гравці, але джмелів в Україні виробляємо лише ми.
Артем Горобець: За рік до повномасштабного вторгнення оборот компанії становив декілька мільйонів євро. З війною потенціал скоротився через відсутність можливості експорту. Цей рік, я думаю, закриємо з оборотом €1 млн.
Артем Горобець: Зараз ми через війну та складнощі з логістикою не експортуємо комах. Але працюємо над тим, щоб створити виробництво у Європі. Для цього ми працюємо над тим, щоб зареєструвати наших ентомофагів в ЄС. Дублюємо там наше виробництво і зберігаємо виробництво і робочі місця в Дніпрі.
© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2023 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.