Олена Старцева — пасічниця з Краматорська. Ми написали їй, щоб запитати про переробку меду. Але отримали відповідь: «фосфорна бомба знищила нашу пасіку». Пізніше ми дізнались, що окрім цього трагічні наслідки російської окупації спіткали також її близьких та власний дім.   

Наразі пасічниця переїхала до Великої Британії. Вона працює в команді українсько-британського фермера в графстві Оксфордшир, де утримують 1000 бджолосімей. Тому сьогодні про те, скільки Олена Старцева втратила в Україні, що хоче сказати російським загарбникам та про нюанси британського бджолярства.

Про початок бізнесу, пасіку та обладнання

Олена Старцева протягом 10 років займалась пасікою. Спершу це було хобі її чоловіка, потім додатковий прибуток, а з часом стало головним заробітком сімʼї. У 2014 р. у сімʼї Старцевих вже було 70-80 бджолосімей і відбувся перший гуртовий продаж. 

«У 2018 р. я пройшла курси від USAID Agro «Woman in». Я приїхала дуже змотивована і повністю змінила структуру бізнесу. Якщо до того ми продавали мед в трилітрових банках знайомим чи гуртом, то потім після навчання ми вийшли в соцмережі, продавали в красивих баночка з етикетками. Це була зовсім інша модель бізнесу. Тому зʼявились нові клієнти та нова продукція, як от крем-мед, питний мед, перга. Пасіка була офіційно зареєстрованою, а продукцію реалізовували з назвою «Чарівна Бзз», — розповіла пасічниця. 

Вона додала, що загалом бізнес приносив стабільний прибуток. Мед викачували 4 рази за сезон та отримували до 25 т продукту на рік. Частина йшла на переробку, а решту здавали на підприємство «Асканія-Пак».  

«У нас було 4 види меду: акація, різнотравʼя, соняшник та ріпак. Акація вся розходилась по передзамовленню ще з зими. Монофлорний мед (прим. з нектару одного виду медоносних рослин) у нас купували ресторани, і просто люди для виготовлення своєї продукції», — поділилась бджолярка.

На пасіці Олена працювала разом з чоловіком. Вони самостійно робили дерев'яні рамки, корпуси з пінопласту. Для цього мали повноцінний цех з інструментом. В сезон медозбору їм допомагали місцеві хлопці. Пасіка зимувала біля будинку, а на літо переїжджала на поля з медоносами. Для цього в подружжя була машина та причепи.

«Ми мали радіальну медогонку на 36 рамок, виконану на спецзамовлення. Чому на замовлення? Бо рамки у нас були не зовсім стандартні. Ми вже замовили й оплатили другу таку медогонку, щоб дві було. Все було добре, все було стабільно», — пояснила пасічниця.

Від 10-річного бізнесу залишилась вирва у землі

На початок 2022 р. в Олени з чоловіком було 300 бджолосімей, але у новому сезоні цю цифру планували подвоїти. Збирались робити цех по переробці та відкрити лінію фасування меду. Але не склалось.

«Я хочу про це говорити, приховувати нема чого. Ми родом з Краматорська. І у 2014 р., коли була схожа ситуація, то з міста поїхали на пасіку і там перечекали загострення. Думали, що цього разу буде аналогічно — ми поїдемо в село, яке нікому не потрібне. Але буквально на наступний день ми потрапили під окупацію. В нашому селі зупинились російські війська — це танки, «гради» й все належне. Від нас вони стріляли по Ізюму і відповідно, що прилітало у відповідь. Ми були на нульовій лінії фронту», — розповіла пасічниця.

Сестра Олени з чоловіком і племінником 11 березня вирішили виїхати з окупації. Росіяни розстріляли їх у спину.

«Між с. Гусаровка і с.Шевельовка, Балаклійській район, Харківська обл., рашисти в спину розстріляли машину з моєю сім'єю. Їхали 3 машини з білими прапорами, наша машина була третьою. Їх зупинили рашисти на БТР, перевірили документи, дали добро на проїзд. Через 300-400 метрів в спину відкрили вогонь з кулеметів, а потім і гранатометів. Перші 2 машини, повністю обстріляні, але змогли врятуватись.

В автомобілі з моєю сім'єю було четверо: водій Євгеній Горяйнов (батько), справа від нього Олексій Кулинич (його молодший брат, йому вдалось врятуватись), позаду Анна Горяйнова (жінка Євгена, моя рідна сестра), Микола Горяйнов 3 роки (їх син, мій племінник) #русскиймир знав, що в авто дитина, вони його бачили і розмовляли з ним… Вони розстріляли в спину цивільних з білим прапором, дитину 3 років.

Ці 2 тижні я дуже сподівалась, що вони живі, що я їх обійму і врятую,  а ще мені так було боляче від вірогідності, що вони в полоні. Коли мені повідомили про смерть, я подякувала Богу, що це було швидко, їх не катували. Документи, речі, гроші, телефони, продукти були викрадені», — з повідомлення Олени Старцевої в Іnstagram.

Наприкінці березня ЗСУ визволили село з окупації. Тоді вдалось похоронити тіла загиблих. І в перших числах квітня Олена з сімʼєю виїхала до Львова.

«Десь через місяць, як ми покинули дім, росіяни влучили спершу фосфорною бомбою — згоріла вся пасіка. Далі «закріпили» все обстрілом градів — знищено дім. У нас пасіка повністю згоріла, все обладнання знищено. Від цього всього залишилась тільки вирва в землі. На додачу згоріло й 20 т меду в бочках, який ми не встигли здати. За підрахунками втрати сягнули восьми мільйонів грн», — розповіла жінка.

Британська пасіка  

Зі Львова сімʼя Старцевих переїхала до Австрії. Там вони почала шукати можливість заробітку. 

«Я шукала пасічників у Австрії, Німеччині, писала у всі можливі асоціації. У відчаї навіть думала просто завести кілька вуликів, щоб заспокоїтись і вирівняти психіку», — пригадує бджолярка. 

Врешті-решт Олена знайшла роботу на пасіці у Великобританії. Її керівник — українець, який 14 років живе в Британії, з них 12 займається пасікою. У нього 1000 бджолосімей у графстві Оксфордшир. 

«Ми з ним списались, під нього я зробила візу і з квітня почала працювати. На пасіці я виконую абсолютно всю роботу. Наприклад, зараз тут активно готуються до медозбору та продажу бджолопакетів. Тому зараз займаюсь виводом маток, відбором личинок, підсаджуванням маточників, вирівнюю сімʼї та забираю надлишки розплоду», — поділилась Олена Старцева.

Вона розповідає, що робота на британській пасіці аналогічна до нашої. Нічого нового у технології виробництва меду вигадати не можна. Але все більш технологічно — по пасіці жінка їздить на машині з навантажувачем. На підприємстві є лінія по розпечатуванню рамок, викачуванню меду та фасуванню.

«Я була дуже задоволена, коли отримала шанс на роботу, оскільки в людини 1000 бджолосімей. У нього є все те, чого ми прагнули й те що я хотіла втілити вже у 2023 р. Я наче підглядаю за бізнесом та отримую досвід, щоб повернувшись додому і не допустити помилок», — додала бджолярка.

«Ну я дивлюсь на цю пасіку більш професійно. Мені все тут подобається, але я звертаю увагу на дрібниці, які можна змінити. Наприклад, зараз я говорю про маркетингові нюанси. Заохочую їх вийти в соцмережі», — зауважила вона.

Система продажу меду в Британії специфічна — локальні виробники здають мед гуртом, в роздріб продають одиниці. При цьому немає чіткої ціни на мед, тому що вона залежить від китайського ринку. Також нема жодних асоціацій чи спілок, які б лобіювали потреби пасічників, хоча б на рівні графства.

Про те чому Китай наразі диктує ціни на мед у світі та як це впливає на ринок в Україні ми написали у статті «Що чекає пасічників у 2023: про ціни меду, бджіл та інші проблеми».  

Кілька тижнів тому британські ЗМІ та телебачення оприлюднили дослідження, де дослідили кілька баночок меду з написом «локальний продукт». Експертиза показала, що в банках був просто цукровий сироп. Виявилось, що це китайський низькоякісний мед, розлитий у британську тару. Ця тема викликала велике суспільне обурення.

«Я кажу своєму шефові, що в цей момент буде класно вийти в соцмережі й заявити, що «ось, я і є той локальний виробник, купуйте в мене». Я раджу робити аналізи меду, оприлюднювати їх у соцмережах. Мені це дуже допомогло і цим я значно підвищила лояльність покупців. Тобто в нас з ним був такий діалог. Насправді я сприймаю зараз це не як просто роботу, а хочу стати максимально корисною», — пояснила Олена. 

Не зупинятись, а розвиватись на зло росії

Кілька разів під час інтервʼю Олена казала, що у Британії вона набирається досвіду, щоб створити свою нову пасіку і не допустити помилок. І справді Олена не виключає того, що повернеться додому, в Україну, і буде починати свою справу спочатку. Але поки війна, вона до цього не готова.

«Зрозуміло, пробачити вбивство сімʼї — це не можливо пробачити. А те, що росія «визволила» мене від дому і пасіки дає стимул працювати й назло їм зробити ще краще підприємство», — зазначила вона.

Внаслідок агресії рф фактичні втрати на пасіці Олени Старцевої складають 8,18 млн грн та ще 4,77 млн грн недоотриманого прибутку за 2022 р. 

З підрахунком втрат допомогла Спілка пасічників Харківської обл. Спілка та її очільник Денис Солдатов публікували оголошення про можливість допомоги пасічникам регіону. Олена описала їм свою історію і вони запропонували допомогу. Організація надала жінці безоплатного адвоката Сергія Гриньов, який надавав консультації та корегував список втрат. Хоча зараз адвокат на фронті, але по сьогодні на звʼязку з Оленою і коригує її справу.

Читайте також: Скільки меду втратить Україна через війну, та як бджолярам шукати додаткове джерело доходу

«Велика дяка Спілці, яка це взяла на себе. Вони склали акт про перелік всього втраченого і подали заявку на відшкодування. Комісії ще не було, тому що зараз там розмінування і тривають серйозні бої. Я б напевно цим не займалась. Звичайно очікуємо, що буде далі. Морально мені тут легше, бо якось оті місяці, які була в Україні тільки негативні новини одні за одними, як особисті, так і від знайомих-друзів. Але звичайно, я собі ставлю ціль тут набиратись досвіду і знаючи себе я цей досвід захочу втілити в життя», — підсумувала Олена Старцева. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.