Денис Мадрига,  директор компанії «Аркад Агро Сервіс

Денис Мадрига: Попит на полімерні рукави торік виріс на 50 відсотків

5 червня 2023 863 0

Минулого року українські фермери вимушено почали розглядати альтернативи продажу зерна «з коліс», адже часто вони не мали ані прийнятної ціни, ані можливості експорту. Саме на цей час припав бум технології зберігання зерна в полімерних рукавах. Навіть було прийнято державну програму задля забезпечення аграріїв рукавами. 

Сьогодні ми вирішили поговорити з Денисом Мадригою, директором компанії «Аркад Агро Сервіс», що з 2015 року надає послуги зі зберігання зерна в рукавах, їх наповнення і вивантаження. Він розповів нам, чого чекати фермерам в цій галузі у 2023 році, наскільки вигідно зберігати зерно в рукавах та які ризики підстерігають на цьому шляху.

Дефіциту рукавів для зберігання цього року не буде

Kurkul.com: Наскільки зросла кількість замовлень на рукави і послуги їх завантаження минулого року, чи була якась зміна в динаміці?

Денис Мадрига: Кількість запитів стосовно зберігання зерна в рукавах зросла, безумовно, на 50-60%, але самі послуги й готовність клієнтів – в межах від 20-30%.

Kurkul.com: Тобто було більше запитів, але не могли всі реалізувати?

Денис Мадрига: Запитів було багато, просто самі клієнти мають деякі хвилювання стосовно закладки в рукави. Плюс до того, додалася тимчасова відсутність рукавів і взагалі розуміння, чи будуть рукави в той період, коли потрібно збирати зерно.

На ринку була ситуація, коли почалася повномасштабна війна, фактично імпорт зупинився, а єдиний український виробник рукавів для зберігання зерна — «Планета Пластик» — зазнав руйнувань заводу, і фактично якийсь час рукавів не було.

Завод «Планета Пластик»

Але всі розуміли, що іншого варіанту, ніж зберегти зерно в рукаві в потрібній кількості, не було. Взагалі імпортери планували завозити матеріали на осінь, але не було стовідсоткової гарантії, що все-таки ці рукави приїдуть і можна буде закласти в них зерно. Водночас з’явилася інформація, що «Планета Пластик» почала відновлювати завод і виробництво рукавів.

Тому самі виробники сільгосппродукції намагалися вирішувати іншим способом питання зберігання зерна в рукавах. Оскільки експорт зерна взагалі майже зупинився, порти всі були заблоковані, то ситуація була досить складна.

Kurkul.com: Була ще державна програма по забезпеченні рукавами.

Денис Мадрига: Так, ми знаємо, ця програма була, вона фактично реалізувалася, і дуже багато підприємств отримали рукави. Але ці рукави були різного виробництва.

Kurkul.com: Ви використовували рукави українського виробництва чи були все ж якісь імпортні?

Денис Мадрига: Якщо взяти в розрізі цілого року, то зрозуміло, що були різні рукави, але переважна більшість — це були українські рукави виробництва «Планета пластик». Просто тому, що вони найбільш доступні на ринку — по хорошій ціні та з хорошою якістю.

Kurkul.com: Бо знаходяться в Україні?

Денис Мадрига: Значною мірою так, але питання полягало в тому, що партнери України, міжнародні донори давали гранти й фактично завозили в Україну матеріали інших виробників рукавів, які знаходяться в країнах Європи та Азії.

Kurkul.com: Щодо якості виготовлення, є різниця між імпортною продукцією і нашою?

Денис Мадрига: Рукави по якості можна відрізнити, але тут тільки питання полягає у їхній товщині.

Деякі виробники роблять їх тоншими, а дехто робить більш щільними і  товстішими. Що стосується рукавів «Планета пластик», які ми використовуємо, то вони міцні й надійні.

Читайте також: Планета Пластик: попри війну ми можемо покрити 200% потреб у зернових рукавах в Україні

Kurkul.com: Який у Вас прогноз, що буде з ринком зберігання в рукавах цього року? Чи буде якийсь дефіцит по матеріалах?

Денис Мадрига: На мій погляд, проблем із рукавами цього року не буде, тому що були поставки міжнародних донорів у великій кількості. Вони, можливо, ще й не всі були використані, адже постачання дещо змістилися по графіках і рукави роздали трохи запізно. Але кількість їх є велика.

Все залежатиме від ситуації з портами, з експортом. Якщо буде дуже важкий експорт, помалу будуть відвантажувати зерно, то зростання складе в межах 10-20%.

Що можна зберігати в рукаві 

Kurkul.com: Які культури у нас найбільш придатні для зберігання в рукавах?

Денис Мадрига: Найбільше зберігається кукурудзи, соняшнику, сої і частково пшениці. Щодо ріпаку є питання. Ми взагалі з ріпаком не працювали й поки що не плануємо.

Kurkul.com: Скільки часу зерно може зберігатися в рукавах без втрати якості і які мають бути кондиції зерна?

Денис Мадрига: По різних культурах є різна градація, але, в будь-якому випадку, це в межах 12-18 місяців зберігання. Щоб не було втрат якості, треба дотримуватися певних умов, але основне для культур — дотримання вологості згідно зі стандартами ДСТУ. Якщо вологість вища, то зерно в рукавах буде зберігатися менший термін.

Зберігання зерна у рукавах

Тобто якщо ми восени заготовляємо, воно зиму ще стоїть, але коли йде потепління, то відбувається процес нагрівання зерна, і тому воно може місцями псуватися.

Kurkul.com: Окрім зерна, що ще можна зберігати за цією технологією?

Денис Мадрига: В полімерних рукавах можна зберігати до 12 місяців сінаж, силос, кукурудзяну пасту, барду спиртову, яблучні жмихи і жом.

Kurkul.com: Якщо говорити про економіку зберігання, яка вартість для фермера завантаження зерна в рукав?

Денис Мадрига: Чим більший об'єм, тим ціна менша, але вартість однієї тонни буде у межах 70-80 грн. Економічно доцільно зберігати в рукавах від 1000 т.

Kurkul.com: А при якому об'ємі зерна є сенс придбати машину і пробувати самим закладати?

Денис Мадрига: На мій погляд, якщо є можливість придбати техніку, тим більше, вона є не такою дорогою, то краще її придбати й заготовлювати самостійно. Тому що завжди є ризики по термінах, хтось може не встигнути закласти, десь, можливо, не встигнемо приїхати, але коли фермер має у власності свою техніку для завантаження, то це завжди краще. Навіть якщо він буде зберігати 300 чи 500 тонн, йому це все одно буде вигідніше, адже саме зерно буде зберігатися в нього, не треба витрачати гроші на транспорт, на елеватор. Придбання такої техніки – економічно доцільно.

Kurkul.com: Скільки це приблизно коштує?

Денис Мадрига: Орієнтовно в межах $12-20 тис. за машину для завантаження. Там є інше питання — розвантаження. Якщо потрібне розвантаження великого об'єму, від 1000 т, то зрештою треба придбати обладнання для розвантаження. А воно вартує від $25-30 тис. Якщо об’єми менші, то можна вивантажувати звичайним навантажувачем типу Manitou.

Читайте також: Кукурудза: про тенденції у вирощуванні, ціни та технології (частина 1)

Kurkul.com: Чи прогнозуєте подорожчання послуг у цьому році?

Денис Мадрига: Можливо, незначне, у зв'язку з інфляцією, яка зараз у нас в країні, і подорожчанням самої техніки та запчастин до неї.

Контроль зберігання, ремонт й утилізація полімерних рукавів

Kurkul.com: Які переваги або недоліки має зберігання в рукавах порівняно з підлоговим зберіганням, наприклад, у складах?

Денис Мадрига: Якщо склад вже є, то, звичайно, це буде умовно краще. Тільки тут аеробне середовище, тож заводяться шкідники, грибки та все інше. В рукавах середовище анаеробне, де шкідники не розводяться, мікроорганізми не розмножуються. Тобто там відсутній кисень.

З фінансової точки зору, мені здається, якщо будувати склад чи його оновлювати, то економічно доцільніше невеликий об'єм запакувати у рукав.

Kurkul.com: Як контролювати стан зерна в рукаві і як часто це робиться?

Денис Мадрига: Якість зерна, однозначно, постійно потрібно перевіряти. Оскільки рукави можуть бути 60, 75 або й 90 м довжиною, в різних частинах цього рукава періодично беруться проби зерна, вимірюється його температура і вологість. Також існують спеціальні клапани, які можна розмістити в рукавах і брати проби через них.

Можна помітити негаразди і візуально, коли було недотримання показників вологості зерна, закрили рукав, то він може надутися, там відбуваються відповідні процеси. 

Можна і тактильно відчути температуру цього рукава. Якщо відчуваємо, що рукав гарячий, ми вже розуміємо, що там можуть бути проблеми.

Kurkul.com: Полімерний рукав — одноразова річ? Що у нас із їх повторним використанням, переробкою?

Денис Мадрига: Одноразова річ, так. Якщо є техніка для розпаковування, плівка намотується на вал, коли розпаковується, і фактично можна її використовувати для інших потреб. Накрити якесь зерно чи прикрити щось у складі. А для пакування самого зерна рукав стає непридатним.

По утилізації до 2022 року були кілька підприємств, які забирали плівку, можна було здати, і вони її утилізовували. Сьогодні я не знаю, чи вони працюють, але минулого року не працювали й рукави не здавали.

Kurkul.com: Цей рукав придатний для ремонту?

Денис Мадрига: Якщо пошкодження незначне, до метра, є спеціальний ремонтний скотч, яким можна цей рукав полагодити й на деякий час його закрити, щоб туди не було доступу повітря і не потрапляла вода. Але потрібно розуміти, що за деякий час слід найпершим цей рукав розпакувати та забрати звідти зерно.

Якщо пошкодження є набагато більшим, до 2-3 метрів, то бажано цей рукав або перепакувати в новий, або просто забрати звідти зерно.

Kurkul.com: Є якісь упередження у наших фермерів щодо даної технології зберігання?

Денис Мадрига: З рукавами я працюю з 2008 року і, напевно, до 2012-2014 років весь час потрібно було переконувати фермерів, що можливо без побудови елеваторів зберегти зерно і воно не зіпсується.

Станом на сьогодні та й останні 3-5 років вже ніяких міфів немає. Всі зрозуміли, що це дуже добра альтернатива зберігання зерна проти елеваторного зберігання.

Зберігання кукурудзи в елеваторі за 12 місяців коштує 30$ за тону, а в рукаві – $2,25/т

Kurkul.com також звернувся до генерального директора ТОВ «Планета пластик» Костянтина Ващенка, за коментарем щодо ефективності зберігання у полімерних рукавах. Він зазначив, що порушення логістичних ланцюгів експорту та руйнування елеваторів дали поштовх для поширення технології зберігання в рукавах не лише серед аграріїв, що вже практикували такий метод зберігання, а й залучив ряд нових користувачів. Це вдвічі підняло попит на рукави для зберігання зерна у 2022 році.

Костянтин Ващенко, директор ТОВ «Планета Пластик»

«По перше, ця технологія з мінімальними інвестиціями. Не потрібно вкладати та заморожувати шалені кошти в будівництво зерносховищ. Всі інвестиції – це купівля недорогого обладнання та рукавів для зберігання зернових. По друге, це технологічні переваги. Можна зберігати зерно прямо в полі. Не потрібно перейматися через нестачу транспорту для вивезення продукції з-під комбайна. Є можливість роздільного зберігання відсортованого зерна. По третє, це можливість продати ту ж кукурудзу дорожче, аніж в сезон жнив», — зазначив Костянтин Ващенко.

Також він додав, що вартість зберігання зернових в рукавах «Планета Пластик» становить 2,25$ за тону. Це разові затрати та вони не залежать від терміну зберігання. На елеваторах помісячна оплата. Зберігання однієї тони кукурудзи на елеваторі 6 місяців коштуватиме, приблизно, 15$ за тону. Якщо зберігати на елеваторі 12 місяців, то це вже 30$ за тону, а в рукаві – все ті ж 2,25$. Наприклад, заклавши в рукав 200 т кукурудзи у вересні 2020 року з ринковою ціною 6000 грн/тону (6000 грн/т*200 т = 1 200 000 грн), а продавали ту ж кукурудзу в березні 2021 року з ринковою ціною вже по 7500 грн/тону (7500 грн/т*200 т = 1 500 000 грн).Так аграрії додатково могли заробити 300 000 грн на об'ємі 200 т. Вартість 1 рукава, де зберігається 200 т кукурудзи 17000 грн з ПДВ.

Гарантійний термін експлуатації рукава виробленого у компанії складає 24 місяці – 12 місяців складського зберігання виробу та 12 місяців, власне, завантаженого рукава. 

«Наша технологія виробництва така, що теоретично цей термін може бути й довшим. Рукав, як зерносховище використовується один раз. Плівка, з якої зроблений рукав настільки міцна, що її надалі можна використовувати, будь-де у господарстві, наприклад, як укриття від опадів», — говорить Костянтин Ващенко.

У 2022 році загальний об’єм врожаю, що зберігається в рукавах «Планета Пластик» становить 5 млн т, більша частина цього об’єму – це якраз кукурудза.

«Ми вже почали продаж рукавів для зберігання зерна. Підписуємо контракти постачання рукавів «Планета Пластик» на сезон 2023 року. Але важливо інше — аграрії можуть зробити замовлення коли їм це буде зручно. Вони можуть не перейматись цим питанням взагалі, бо всі наші ресурси спрямовані на те, щоб задовольнити 200% річних потреб всіх аграріїв України, в будь-який час, з найкращою для них ціною», — зазначив генеральний директор «Планета Пластик».

 © Микола Сирота, Kurkul.com, 2023 р.

Виконано за допомогою Disqus