Наталія Хмиз: Більшість часу віддаю сільському господарству, тож навіть мої діти «в темі»

1555
0
Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації
Kurkul.comНаталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації

Тут переймають досвід впровадження іноземних програм підтримки фермерства та вчаться кооперації, про них говорять, як про одну з найбільш перспективних аграрних областей України. Мова йде про Львівщину, звідки часто надходять новини про інновації у сільському господарстві, розвиток ягідництва та підтримку молочного напрямку.

Ми поговорили із жінкою, яка завжди представляє область на агровиставках, конференціях, як українського, так і міжнародного рівня, та займається промоцією сільського господарства у всіх проявах цієї діяльності. Це директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Наталія Хмиз. З якою ми і з’ясовували, чи охоче львів’яни об’єднуються в кооперативи та як залучати молодь до роботи у сільському господарстві. А також розпитали і про особисте.

Kurkul.com: Ви всіляко пропагуєте розвиток малого підприємництва на селі. Популяризуєте кооперативну діяльність тощо. Які конкретно напрямки сільського господарства радите розвивати аграріям?

alt

Наталія Хмиз: Сьогодні фермерам вигідно займатися рентабельними культурами. Тобто, це напрямки овочівництва, ягідництва, органіка. Власне на це і спрямована більшість проектів, які ми впроваджуємо на Львівщині. Обласна програма підтримки, як фінансовий інструмент, сьогодні дає змогу розвивати ці напрямки. Зокрема, надаючи пільгові кредити. Це є найефективнішим, я вважаю. Важливим елементом сьогодні є саме фінансовий ресурс, тому з обласного бюджету є можливість отримати пільгові кредити під 5% річних до 500 тис. грн. І вже почати справу, або розвивати своє господарство далі, за допомогою цих коштів.

Kurkul.com: На Львівщині збільшується кількість органічних виробників. Як розвиваєте цей напрямок?

Наталія Хмиз: Тут важливо працювати з одного боку над підтримкою виробників органічної продукції, а з іншого боку із споживачами і філософією споживання органічної продукції. Хоча на Львівщині ми сьогодні точно це відчуваємо. Для нас вже не стоїть питання: «Що таке органіка? Це потрібне чи ні?». У жовтні у Львові відбувся ярмарок органічної продукції, і це вже вдев’яте на теренах Львівщини. Споживачі вже знають місцевих виробників, впінають продукцію. Але ще більше людей стоїть за промоцією, адже людям потрібно дати це зрозуміти. Це не лише продаж — це філософія, коли ти спілкуєшся, пояснюєш властивості цієї продукції. Сьогодні це дуже важливо, особливо для наших дітей.

Kurkul.com: А що спиняє виробника зробити крок в органіку? Складність отримання органічної сертифікації чи страх, що продукція не матиме попиту?

Наталія Хмиз: Насправді, такі «камені спотикання» є у будь-якому бізнесі. Ті, хто йдуть у органіку, не женуться просто за комерцією. Це люди з філософським складом розуму, які готові присвятити саме цій ніші своє виробництво. Але вони мусять порахувати економіку і побачити зиск. Звичайно, що  на старті будуть великі витрати. Адже починати доведеться з землі, яка має бути придатною для вирощування органічного. Сертифікація — це також витрати. Насправді, якщо людина вже зважилася, то вона бере і працює, і такі розрахунки не є стримуючим фактором. Напевно, найбільша перепона — момент прийняття рішення. А будь-який старт — це завжди вкладення коштів.

Kurkul.com: А як щодо кооперації? З цим простіше чи виробники також побоюються об’єднуватися?

Наталія Хмиз: Ви знаєте, фермери — такі одноосібники, вони завжди впевнені у своїй самодостатності. Іноді вони навіть логікою розуміють, що якби їх було декілька, то вартість техніки була б меншою, бо можна було б придбати одну одиницю на трьох, але зазвичай хочуть самі керувати. Адже техніка — це як машинки. Кожен хоче мати свою власну, особисту і бути справжнім господарем. У нашому регіоні мова про кооперацію іде більше для сімейних ферм і одноосібників, яким точно не вижити на ринку і не збути свою продукцію, якщо вони не об’єднаються. Ми зараз маємо таку активність завдяки проекту уряду Канади «Розвиток молочного бізнесу в Україні», який реалізує Львівська аграрна дорадча служба «Розвиток молочного бізнесу в Україні». Це наш шлях. На Львівщині ми розвиваємо і виробництво малини. Але для того, щоб виростити якісну однорідну ягоду і мати достатній обсяг цієї продукції, аграрії мусять об’єднатися. Один виробник може хіба що завезти свою малину на ринок і продати в баночках. Але він ніколи не отримає такого фінансового зиску, який мають ті, хто об’єднали зусилля. Об’єднавшись вони мають змогу організувати заморозку, бо це теж важливо. А по одному вони цього не реалізують. Ось саме ті критерії кооперації, які просто змушують їх об’єднатися.

Kurkul.com: Хто може стати членом кооперативу?

Наталія Хмиз: Насправді будь-хто. Починаючи від фізичних осіб-одноосібників. Чудово, якщо до когорти додається фермер, який все-таки має знання в агрономії і може допомогти з технікою. Але дуже важливо дотримуватися принципів кооперації: рівноправність, доброчесність тощо. Якщо тільки в кооперативі відчують, що хтось бере на себе роль лідера і приймає рішення від себе, то кооперативу не буде. Тобто ці принципи більше моральні, але якщо люди будуть дотримуватися їх і навчаться жити та функціонувати в одній площині — кооператив буде успішним.

Kurkul.com: Цього року в Україні створили асоціацію «Ягідництво України». Яка теж, по-суті, є кооперативом однодумців. Як ви вважаєте, який поштовх це дасть галузі?

Наталія Хмиз: Знаю точно, що у складі асоціації вже є львів’яни. І от вони відчувають ті можливості, які сьогодні дає асоціація. У першу чергу, це знання, адже обмін досвідом — найважливіше. Ти можеш скільки завгодно вирощувати сам і боротися зі своїми проблемами, але набагато простіше вирішити питання через асоціацію, запитати: «Дивіться, в мене на листочку така річ, що мені з нею робити?». Тобто від таких побутових речей і закінчуючи тим, що вони насправді сьогодні намагаються впливати на державну підтримку. Шукають, які шляхи можуть бути, щоб підтримувати ягідників. Тобто це досить дієвий механізм, і аграрії Львівщини вже долучилися до цієї роботи.

Kurkul.com: А як щодо тваринництва на Львівщині? Які програми впроваджуєте у цьому напрямку?

Наталія Хмиз: Соціально важливим напрямком ми вважаємо молочне виробництво, розвиток сімейних ферм. Ми повинні вже свідомо змиритися, що вплинути на те, щоб зупинився процес падіння поголів’я ВРХ у господарствах населення неможливо. Напевно, це вже незворотній процес. Зараз важливо трансформувати ті господарства, які все-таки утримують корів. Потрібно допомогти тим, хто має три-чотири і більше голів ВРХ , створити ферму на 10, 15 голів, допомогти добудуватися, розповісти, які мають бути технології на фермі. Інколи це елементарні речі — повітря,  доступ до води, доїльні апарати. І коли ті всі умови виконуються, то спрощується праця на фермі. Достатньо розповісти як має бути, допомогти із закупівлею поголів’я. У нас діє канадський проект, за яким ми впроваджуємо такі речі. Такі сімейні ферми успішні і дозволяють отримувати постійний стабільний заробіток на сім’ю 20-50 тис. грн. Сьогодні у той час, коли ми маємо спад поголів’я в одноосібників, сімейній ферми у нас створюються щороку.

Kurkul.com: А як щодо інших напрямків тваринництва?

Наталія Хмиз: Дуже цікавими є козівництво і вівчарство. Ми хочемо підтримати декілька таких господарств, які розвиваються. Стимулювати їх йти в глибоку переробку. Тобто це сири. Ми зараз аналізуємо, пишемо проект по м'ясо-забійному цеху для дрібного тваринництва. Тому що лише з інфраструктурою, лише з такими елементами доданої вартості дійсно можна дати хорошу ціну на всю продукцію, у виробництво якої люди вкладають свої сили і кошти. Просто вирощувати щось чи утримувати поголів’я сьогодні недостатньо, щоб бути успішним.

Kurkul.com: Зараз дійсно більшість фермерів намагаються займатися переробкою, але не завжди ця продукція іде прямо на ринок чи до супермаркетів. Інколи, важко знайти шляхи збуту. Як на Львівщині з цим?

Наталія Хмиз: Маючи розвинуту інфраструктуру — туризм, багато ресторанів, нішевих магазинів, які сьогодні потребують фермерської продукції, збут для таких виробників є необмеженим. Інше питання — зробити продукцію, створити бренд, дати влучну назву, яка забезпечить впізнаваність — тоді точно цій продукції є місце на внутрішньому ринку.

Kurkul.com: А як щодо проблем з кадрами? Адже молодь зараз обирає більш «модні» професії.

Наталія Хмиз: Напевно найкращий спосіб, який нам зараз вдається — заряджати позитивом і залучати молодь позитивними прикладами. Зараз працює промоція сільського господарства, коли ми бачимо приклади аграріїв, які займаються улюбленою справою, живуть, тішаться, ще й мають фінансовий зиск. Молодь долучається. Але питання в тому, як ти донесеш цю інформацію. Моя особиста сторінка чи сайт обласної адміністрації — це вузька ніша, через яку певне коло людей ознайомлюється з інформацією. Ми зараз почали спілкування зі студентами аграрного і ветеринарного університетів Львівщини. Ми приїжджаємо до них і я приводжу з собою живого фермера — молодого, який вже щось реалізував, який вже може розповісти про плюси і мінуси. Після такого спілкування ми бачимо, як загораються очі цих студентів.

Kurkul.com: А який відсоток молодих керівників фермерськими господарствами і більш досвідчених аграріїв у вашій області?

Наталія Хмиз: На Львівщині ми маємо більше тисячі фермерських господарств. Тих, що діють і звітують — близько 700. Якщо дивитися на роки їхнього створення, більшість все-таки заснована у 90-ті чи 2000-ні роки. Ми розуміємо, що це молодь, але не така, як сьогодні виходить після університету. Але ми точно маємо приклади молодих фермерських господарств. Цікаво, що на Львівщині більшість аграріїв реєструють себе саме як фермери, і ось тут вже наша ціль разом із державними органами підтримки, показати стимул створення фермерського господарства і ті переваги, які будуть стосуватися власне такої категорії виробників.

Kurkul.com: Про вік фермерів поговорили, а як щодо гендерного стереотипу? Чи з’являється на Львівщині більше жінок-аграріїв?

Наталія Хмиз: Чоловіків більше, однозначно. Але коли ми говоримо про сімейні ферми — там завжди присутня жінка. Чи на правах першої особи, чи в тіні, але точно вона бере участь у робочих процесах, особливо в молочному напрямку.

Інфографічний довідник «Агробізнес України» (на фото) можна замовити тут. Або завантажити електронну версію.

Kurkul.com: Пані Наталіє, ви — приклад соціально активного керівника обласного департаменту АПР. Завжди відвідуєте різні виставки і конференції, переймаєте іноземний досвід і популяризуєте продукцію львівських аграріїв. Як встигаєте поєднувати це із домашніми справами і вихованням дітей?

Наталія Хмиз: Їм бракує мене. Дуже бракує. І коли можу, я беру їх з собою. Вони люблять їздити в село, дивитися на овечок, кіз, пробувати сири. Вони точно «в темі» сьогодні. Але, однозначно, що робота забирає надзвичайно багато часу. Хочеться все встигнути. Я для себе визначила якийсь певний час, який я мушу присвятити тому, що подобається. Поки що мені вдається поєднувати і роботу, і особисте. Насправді, я стараюся, щоб моя сім’я від цього не страждала.

Kurkul.com: Дякуємо за цікаву розмову!

Також пропонуємо переглянути відеоінтерв'ю з Наталією Хмиз.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus