Коли 28 лютого США та Ізраїль атакували Іран, а Ормузька протока виявилась заблокованою, світовий ринок енергоносіїв затримав подих. Розбираємось, що це означає для нафти, рослинних олій і — найголовніше — для українських аграріїв напередодні весняної посівної.

Конфлікт в Ірані, нафтогазові об'єкти та вплив на ринок

28 лютого 2026 року США та Ізраїль завдали скоординованих ударів по військовій та політичній інфраструктурі Ірану. Серед цілей — ракетні виробництва, пускові установки, системи ППО, Міністерство оборони та політичне керівництво країни. Іран відповів масованими ракетними ударами по Ізраїлю та американських базах у регіоні в Бахрейні, Катарі, ОАЕ та Кувейті. 

Окрім цього, Іран завдає і продовжує завдавати ударів по нафтових потужностях регіону. Також тимчасова влада Ірану оголосила про перекриття Ормузької протоки — це вузький водний коридор між Іраном та Оманом, через який щодня проходить близько 20% світового потоку нафти. Танкери з сирою нафтою, дизелем та авіапальним з Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку та Кувейту йдуть звідси до Китаю, Індії та Європи. Якщо протока зупиняється — зупиняється чверть світової торгівлі енергоносіями.

Як повідомляє Reuters, у понеділок, 2 березня, ф'ючерси на Brent (етелонна марка нафти з Північного моря) зросли до $82,37 за баррель, тобто на 13% за одну сесію. Американська нафта WTI досягала $75,33, що є найвищим рівнем з червня минулого року. Пізніше ціни дещо скоригувалися: Brent опустилася нижче $80, WTI — до $71,76.  Часткову корекцію після першого стрибка аналітики пояснюють тим, що покупці вже заздалегідь заклали премію за ризик у ціні.

Що буде з цінами на нафту далі?

Аналітики Reuters зазначають, що в понеділок ціни зростали, оскільки тривалий обмін ударами пошкодив танкери та різко порушив прохід суден у Ормузькій протоці. Станом на 2 березня понад 200 суден,  включаючи танкери для нафти та зрідженого газу, кинули якір за межами протоки. Деякі танкери вже пошкоджені ракетами. То що чекати далі?

«Ринки коливаються від серйозності конфлікту, але також сигналізують, що на даний момент це геополітичний шок, а не системна криза», — повідомила Пріянка Сачдева, старший аналітик Phillip Nova. 

За даними Goldman Sachs, які наводить Reuters, світові стратегічні запаси нафти становлять 7,827 млн барелів — достатньо для покриття 74 днів попиту. Директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль повідомив, що МЕА вже підтримує зв'язок з основними виробниками і готове координувати випуск стратегічних резервів.

Видання The Guardian наводить і більш тривожний прогноз. Консалтингова фірма Wood Mackenzie попереджає, що якщо потоки танкерів через Ормузьку протоку не будуть швидко відновлені, ціни на нафту потенційно можуть перевищити $100 за барель.

«Ключове питання — коли судна відновлять експортні потоки. Навіть за оптимістичного сценарію, коли Іран співпрацюватиме зі США, для відновлення може знадобитися кілька тижнів. Протягом цього часу ціни на нафту сильно ризикують зрости. Найближча аналогія — початок російсько-української війни, коли страх втрати поставок штовхнув нафту вище $125 за барель», —  зазначив Алан Гелдер, старший віце-президент компанії Wood Mackenzie.

Також у неділю, 1 березня, країни-члени ОПЕК+ (Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзія, Оман, Південний Судан, росія та Судан) вирішили збільшити видобуток нафти на 206 000 барелів на добу з квітня. Проте аналітики оцінюють цей крок як символічний, адже він закриє  лише 0,2% від світового попиту. За словами аналітика RBC Capital Хеліми Крофт, яку цитує Reuters, кожен виробник картелю фактично вже працює на межі потужностей, за винятком Саудівської Аравії.

Наскільки подорожчав дизель в Україні і що очікувати далі?

Для України підняття ціни на нафту особливо болюче, адже ми купуємо все пальне на світовому ринку і напряму залежимо від того, що відбувається за тисячі кілометрів. Тож після новин з Ірану роздрібна ціна на пальне в Україні зросла.

Цікаво, що ще до початку операції ціни на дизель в Україні вже зростали. За даними консалтингової компанії «Нафторинок», станом на вечір п'ятниці, 27 лютого, середня ціна дизельного пального зросла за тиждень на 1,04 грн/л, а гуртова ціна — на 1,45 грн/л. 

Директор ТОВ Консалтингова група «А-95» Сергій Куюн повідомив, що коментарі щодо ситуації в Перській затоці є хайпом. Він закликає не піддаватися паніці.

«Наразі головною загрозою, на мій погляд, є паніка. Деякі мережі, які зазвичай торгують в середньому ціновому діапазоні, хочуть «прилипнути» якомога ближче до лідерів, бо побоюються, що їх можуть швидко спустошити. Лідери теж хочуть підстрахуватись, тому на тижні побачимо підйом по класику — на 2-3 грн/л. Це небезпечна історія, бо підвищення цін багато споживачів сприймаються як сигнал до негайної купівлі пального і формування запасів. А між тим пального вистачає. Отже, будь ласка, не створюйте паніку, у нас все добре!», — прокоментував експерт. 

Він додав, що якщо операція завершиться відносно швидко і Ормузька протока відновить роботу — ціни на нафту повернуться до $60 за барель, що автоматично знизить вартість пального на українських АЗС. Враховуючи, що нове керівництво Ірану вже сигналізує про готовність до переговорів з Трампом, такий сценарій цілком реальний.

Удар по аграрних товарах

Але через війну в Перській затоці зросли ціни не тільки на нафту. Як повідомляє Latifundist.com з посиланням на Bloomberg, 2 березня підскочили ф'ючерси на соєву олію в Чикаго на 3,9%, сягнувши найвищого рівня за останні 2 роки. Базові ціни на пальмову олію в Куала-Лумпурі також піднялися на 1,6%. Дорожча нафта робить біодизель привабливішим, що підштовхує попит на рослинні олії.

«Цього тижня соєва олія буде рухатися за нафтою, як магніт, після атак на Іран», — цитує Bloomberg директора брокерської компанії Futures International LLC Джо Девіса.

За даними Bloomberg, через Ормузьку протоку проходить близько 20% світових поставок пальмової олії. Судна вже уникають цих маршрутів або вимагають дорожчого фрахту. Аналітик Aletheia Capital Ніргунан Тіручелвам оцінює, що торгові потоки рослинних олій можуть бути порушені щонайменше на 1–2 місяці.

Тобто фермер, який вирощує сою чи соняшник, зустрічає весну з дорожчим дизелем — але й з вищою потенційною ціною на свій товар. Питання в тому, чи встигне ринкова ціна реалізації покрити зростання собівартості.

Не панікуємо, а міркуємо

З періодом іранської турбулентності на ринку пального співпало потепління в Україні. Через кілька днів агарії вийдуть в поле, почнуть вносити добрива, закривати вологу і готуватись до посівної. 

Серед витрат на посівну пальне становить одну з найбільших статей. Весняна посівна не може почекати. Тому, щоб пережити турбулентність на ринку аграрію варто:

• Прискорити закупівлю пального. Не чекати «поки стабілізується», а купувати зараз, поки ціна ще не відобразила повний ефект від іранського шоку. Ті, хто має власні резервуари для зберігання, мають тут очевидну перевагу.
• Переглянути логістику. Скорочення холостих рейсів, оптимізація маршрутів техніки, консолідація операцій. Коли дизель дорогий — кожен зайвий кілометр коштує більше.
• Хеджування через контракти. Частина агрохолдингів і середніх фермерів домовляється з паливними трейдерами про фіксовану ціну на певний обсяг. Такий досвід, наприклад, має фермерське господарство «АНАСКО» з Полтавщини.
• Технології. Варто переглянути витрати пального технікою і знайти технологічні рішення, які їх скоротять. Наприклад, перехід на синтетичні моторні мастила може зменшити розхід пального на 1%. Або корисний досвід фермера Геннадія Гадзовського, який скоротив витрати пального, бо встановив на техніку автопілоти, навігаційні лінії, по яких техніка рухалася з найменшою кількістю розворотів. Сумарно він почав економити понад 10% витрат на ресурси.
• П'яте — і найголовніше — спокійно чекати. Ринок нафти зараз живе емоціями перших днів конфлікту. Панічні рішення в такі моменти зазвичай коштують дорожче ніж сам ціновий стрибок.

Одне можна сказати точно: українські аграрії пройшли через три роки повномасштабної війни — з обстрілами, замерзлими портами і розірваними логістичними ланцюгами. Адаптуватись до волатильного ринку нафти для них вже давно стало частиною звичайної роботи.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.