На початку лютого 2018 р. в уряді святкували нову перемогу: світ побачила постанова КМУ № 106 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств».

Читайте за темою:  Порядок розподілу бюджетних коштів для фермерів

Очевидно, цей документ — важливий крок у реалізації держпідтримки фермерських господарств в Україні. Тепер стало точно відомо, хто і як зможе отримати долю славнозвісного «фермерського мільярду». Однак і самі фермери, і фахівці ринку не зовсім однозначно сприйняли цей Порядок.

Читайте за темою: Сім кіл пекла: чи реально фермеру отримати підтримку держави?

У безперспективності таких урядових ініціатив впевнений фермер із Харківщини Сергій Колодяжний.

«Назвіть мені хоча б одне прізвище пересічного фермера, який відчув підтримку держави. Я не чув, щоб хтось із дрібних фермерів в області отримав компенсацію кредитної ставки чи іншу допомогу. Нам досі не відшкодували ПДВ. То про що тут говорити. Повинні бути звіти з конкретними фермерами, які скористалися держпідтримкою. Тоді я в це повірю. А так це все лише порожні обіцянки», — повідомив він.

Нагадаємо, що загальна сума підтримки для АПК у 2018 році становить 6,3 млрд грн. Вони розподіляються так:

• 4 млрд грн — розвиток тваринництва (замінили цією програмою минулорічну квазіакумуляцію);
• 1 млрд грн — на фермерство;
• 1 млрд грн — компенсація за придбання с/г техніки вітчизняного виробництва;
• 300 млн грн — садівництво;
• 117,9 млн грн — інші інструменти підтримки.

Kurkul.com розбирався, які очікування Мінагрополітики заклало на папері і які плюси та мінуси в  «Порядку використання коштів для фермерів на 2018 рік» бачать фермери?

Працювати оперативно

Ми звикли, що коли мова йде про органи влади, то вирішити важливі задачі без бюрократичної тяганини в Україні, м’яко кажучи, складно. Тож, коли у грудні 2017 року прийняли держбюджет-2018 і передбачили кошти на розвиток АПК, з’явилася потреба в чіткому алгоритмі, кому і як їх передати.

У кабінетах Департаменту підтримки фермерства, кооперації та розвитку сільських територій Мінагрополітики закипіла робота над важливим документом — проектом порядку розподілу бюджетних коштів.

Читати по темі: Масонська ложа: хто і як таємно розподіляє фермерський мільярд?

На щастя, оперативно — 7 лютого 2018 року — на офіційному сайті Мінагрополітики з’явився Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки розвитку фермерських господарств», повідомлення про оприлюднення, пояснювальна записка та аналіз згаданого регуляторного акту.

Від цього моменту протягом місяця усі охочі мали б надавати зауваження та пропозиції стосовно проекту постанови. Але чогось у цьому випадку посадовці вирішили обійтися без громадських обговорень і пропозицій...

 І буквально одразу (тоді ж 7 лютого) на Урядовому порталі опублікували Постанову КМУ № 106 під тією ж назвою — «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки розвитку фермерських господарств». Цей документ містив жаданий ПОРЯДОК використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.

Це означало, що постанова і порядок набули чинності.

Спробуємо з’ясувати, чому ця постанова КМУ і Порядок викликали такий резонанс у колах фермерів?

«А судді хто?»

Будемо розбиратися по Порядку. У першому пункті документа пишуть, як пов’язаний сам Порядок і механізм використання бюджетних коштів для підтримки ФГ.

Однак логічні питання можуть виникнути уже з другого пункту. Тут чітко вказано, що головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики. Отож, плюс очевидний — ясно, до кого звертатися з будь-якими питаннями і хто відповідатиме за порядок розподілу.

Але ні в тексті урядової постанови, ні в самому порядку немає інформації про необхідність цього відомства звітувати перед аграріями та всіма громадянами України, кому і як будуть передані кошти, та дати оцінку роботи після реалізації програми. Людям, які сплачували податки в бюджет держави, мабуть, було б цікаво, кому і за яких умов передадуть державні кошти.

І лише у прикінцевому пункті 12 сказано, що у місячний строк після закінчення бюджетного періоду Мінагрополітики подає звіт до Мінфіну про використання бюджетних коштів у розрізі напрямів їх використання та інформацію про стан виконання з результатами аналізу, поясненнями, висновками щодо їх виконання.

Пункт 3

Наступний пункт документа детально пояснює, кому надається фінансова підтримка.

Отож, розраховувати на фінансову підтримку від держави можуть:

• фермерські господарства, у власності та/або користуванні яких перебуває не більше ніж 500 га земель с/г призначення та які мають чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 15 млн грн;
• сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, до складу яких входить не менше ніж 20 членів, серед яких повинні бути не менше ніж одне фермерське господарство, а інші — фізичні особи, у власності та користуванні кожної з яких перебуває не більше ніж 100 га земель с/г призначення.

Але пояснень у постанові, порядку чи пояснювальній записці, чому була обрана саме така цільова група, не оприлюднено. Це викликало питання у наших читачів:

А й справді: що робити тим господарствам, які мають, наприклад, 600-700 га? Невже трошки більший зембанк дає суттєві вигоди фермеру, через які держава позбавить підтримки? Як бути новоствореним кооперативам, котрі мають, наприклад, 3-19 членів?

«Якщо давати, то всім. Інакше порушується головне правило ринкової економіки — чесна конкуренція! Вибіркові дотації знищують конкурентів, що у свою чергу несе безліч негативних наслідків для усієї галузі», — вважає директор в КП «Садовод» Юрій Марчук.

Крім того, дотації в 2018 р. отримають лише ті кооперативи, які вже працюють та відповідають цілому ряду інших вимог щодо кількості членів у своєму складі, в тому числі фермерських господарств, і наявності земель сільськогосподарського призначення.

Але голова Асоціації тваринників Ірина Паламар стверджує, що в цих вимогах можновладці не врахували кількох важливих нюансів.

«У фермерів, особливо в малих, може не бути у власності достатньо ресурсів, при наявності яких вони змогли б  об’єднатися у кооператив. Наприклад, для утримувачів корів недоцільно мати у власності чи користуванні гектари земель сільськогосподарського призначення. А це означатиме, що ніякої фінансової підтримки вони не отримають», — зазначає голова АТУ.

Більше того, щоб не вирізати корів, а здавати молоко через кооператив, який отримає державне відшкодування на доїльне та холодильне обладнання, треба обов’язково залучити до складу кооперативу мінімум одне фермерське господарство.

«Навіщо закріплювати таку залежність і створювати додатковий обов’язок як необхідну умову отримання коштів? Це ярмо, що ляже на плечі людей, замість стимуляції, навпаки, перешкоджатиме розвитку галузі», — говорить Ірина Паламар.

Пункт 4

У наступному пункті Порядку йдеться про те, яким одержувачам фінансову підтримку не надають. Отож, у це список потрапили господарства:

• стосовно яких порушено справу про банкрутство;
• яких в установленому порядку визнано банкрутами;
• які перебувають на стадії ліквідації;
• які мають прострочену більше ніж 6 місяців заборгованість перед держбюджетом та місцевими бюджетами (в тому числі за регіональними та місцевими програмами), Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• які не провадили господарську діяльність протягом 3 попередніх років (крім новостворених);
• щодо яких виявлено факти незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів.

Експерти кажуть, що ці обмеження мають у собі порушення українського законодавства. Вимога від ФОПів коду ЄДРПОУ та довідки, що ФОП не перебуває у стадії ліквідації або не є банкрутом суперечить здоровому глузду, оскільки ФОПам коди ЄДРПОУ не надаються, а інформація про ліквідацію/банкрутство до ЄДРПОУ не вноситься.

«Порушенням також є пункт про ненадання фінансової підтримки отримувачам, що мають прострочену на більш ніж 6 місяців заборгованість перед держбюджетом та/або державними цільовими фондами. Підзаконним актом не можна звужувати права, надані Законом. Це суперечить основоположним принципам права та нормам Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», — зазначає голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов.

Також, за словами Михайла Соколова, встановлення у підзаконному акті (тобто Постанові КМУ) відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів (позбавлення права на фінансову підтримку на 3 роки) порушує норми Конституції, Бюджетного кодексу та Закону «Про державну підтримку сільського господарства». Така відповідальність може встановлюватися виключно Законом.

Пункт 5

Наступний пункт Порядку роз’яснює, які-таки напрями с/г діяльності будуть дотаційними.

Раніше і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, і заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк браво апелювали до того, що визначення напрямів буде автоматичним і людський фактор мінімізують. Але знову не так сталося, як гадалося. Згідно з документом, розподіл бюджетних коштів за напрямами затверджує саме Мінагрополітики.

«Мінагрополітики залишило за собою право визначати, хто і яку суму отримає за кожним напрямом державної підтримки фермерства. Але чи довго іще дотації будуть розподіляти в ручному, відкатному режимі?», — питають в Асоціації тваринників України.

Тим часом ні самі фермери, ні хто-небудь інший не вірять у чесність розподілу дотацій.

«Всі дотації дійсно підуть аграріям. Але не всім, а тим, хто поближче до годівниці. У кожного прокурора, глави адміністрації, кожного другого місцевого депутата є свої ФГ, свої триста чи кілька тисяч гектар. І все буде абсолютно законно, навіть у рамках демагогії про підтримку малого та середнього фермера (із вислугою 20 років у правоохоронних органах)», — вважає фермер з Полтавщини Олександр Журавель.

Отож, фінансову підтримку надаватимуть за такими напрямами:

• часткова компенсація вартості закупленого у суб’єктів насінництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції;
• часткова компенсація витрат, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами;
• фінансова підтримка СОК;
  часткова компенсація вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва;
• здешевлення кредитів.

При цьому в документі знову-таки нема обґрунтувань, чому саме ці напрями будуть дотаційними. Тож, вочевидь, це знатимуть тільки самі автори документа і урядовці, що його затверджували.

Хоч більшість фермерів і зацікавлені в компенсації кредитної ставки, але все одно неоднозначно ставляться до державної програми з отримання часткової компенсації відсоткової ставки за залученими банківськими кредитами (здешевлення кредитів). 

«Щодо мене, то я маю одне фермерське господарство, але в мене (як і в більшості фермерів) немає ліквідної застави, щоб узяти участь у програмах розподілу коштів. В програмі компенсації кредитної ставки за банківськими кредитами є дуже багато нюансів», — розповідає голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця.

Загалом, експерти й самі  ж аграрії по-різному ставляться до обраних Мінагрополітики напрямків.

Так, директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко сказала: державна підтримка, яка передбачає компенсацію при купівлі українського насіння, не дасть великого поштовху для розвитку галузі вітчизняної селекції.

«Як серед виробників насіння, так і серед аграріїв, Поядок сприймається неоднозначно. Йдеться про компенсацію коштів при купівлі насіння вітчизняної селекції, а не вітчизняного виробника. Передбачається, що покриватимуть в межах 30 тис. грн на одне фермерське господарство, цього насіння вистачить десь на 50 га площ», — зазначила Сюзанна Григоренко.

А наші читачі теж по-різному оцінюють вибір напрямків держпідтримки:

 Пункт 6

Читаєш пункт 6, доходиш до фрази «за напрямами, визначеними абзацами другим і шостим пункту 5», повертаєшся до переліку тих напрямів вище… Там чітко написано про п’ять напрямів підтримки. Де шостий же? І яким він мав бути?

Вочевидь, оперативність спеціалістів Мінагрополітики, які працювали над документом, зіграла з ними злий жарт — шостий напрям підтримки фермерських господарств просто загубили в тексті. І чомусь ніхто із Кабміну не звернув на це увагу, коли затверджували постанову.

Цю неточність помітили не лише ми.  

«Шостий напрямок держпідтримки загубили випадково? Окрім таких суттєвих недоліків, Порядок містить ще й цілу низку змістовних та редакційних помилок, які на практиці призведуть до виникнення складнощів при зверненні фермерів за фінансовою підтримкою», — наголосила голова АТУ Ірина Паламар.

Також пунктом 6 Порядку передбачено, що одержувачі подають заявку та підтвердні документи до державного банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі, що підписали з Мінагрополітики Меморандум про загальні засади співробітництва, тобто фермери мають працювати з державними банками. Але чи кожне господарство зможе й захоче це зробити?

За словами експертів, товаровиробники опиняються в ситуації, за якої отримання держпідтримки залежить від того, в якому банку було взято кредит.

Таке обмеження щодо переліку банків та валюти кредиту прямо порушує Закон «Про державну підтримку сільського господарства України», яким визначено, що, наприклад, здешевлення кредитів здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (процентів) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті.

Ну і до того ж, така норма Порядку містить у собі корупціогенний фактор, оскільки створює переваги для невідомих наразі банків, які зможуть укласти меморандуми з урядом.

Ще цей пункт говорить про те, що форма заявки для отримання фінансової підтримки визначається Мінагрополітики. А відтак у фермерів, які забажають отримати допомогу від держави знову може виникнути багато проблем із заповненням цих заявок, як часто буває із різними аплікаційними формами.

Пункт 7

Цей пункт Порядку описує додаткові умови та документи для отримання часткової компенсації вартості закупленого у суб’єктів насінництва насіння с/г рослин вітчизняної селекції категорій.

Поки що експерти та самі фермери не можуть дійти згоди, чи добре вплине такий напрям підтримки на розвиток української селекції та отримання хороших врожаїв. Хоч і все частіше на ринку говорять про успіхи вітчизняних науковців, фермери поки не поспішають масово сіяти на своїх полях культури їхньої селекції.

Читати по темі: Рік на колесах: підсумки АгроЕкспедицій 2017

«Виробники досі віддають перевагу іноземній селекції, тому що свого часу пішла якась стихійна мода, усі погналися за зарубіжним. Не всі закордонні сорти добре розвиваються в наших умовах, вони не районовані. А вітчизняні сорти — випробувані, пристосовані до нашого клімату та системи землеробства», — говорить директор державного підприємства ДП ДГ «Зоря» Андрій Андрійчук.

На думку директорки Насіннєвої асоціації України Сюзанни Григоренко, виробники навряд чи масово кинуться купувати насіння цих культур української селекції завдяки дотаціям.

«Господарі можуть купувати влітку насіння озимих на наступний рік, проте аж такого великого поштовху український селекції це не дасть. Якщо це має підняти попит на вітчизняне насіння, то цих коштів замало. Його купують і так, але ці гроші не ідуть на розробки, селекціонери відверто бідують. Сам механізм відшкодування і розподілу коштів виглядає незрозумілим — яким чином кошти від купівлі насіння будуть повертати назад науковцям, скільки саме вони отримають і коли», — сказала Сюзанна Григоренко.

Отож, аби отримати компенсацію вартості закупленого насіння, фермерське господарство повинно подати документи в державний банк, але суму коштів, яка підлягає компенсації, теж визначатиме Мінагрополітики.

«За таких умов незрозуміло, навіщо фермеру йти в банк, який виступає такою собі прокладкою, адже на практиці гроші розподіляє МінАПК? Залишається загадкою: чому Міністерство визначає суму компенсації фермеру, якщо він зібрав і подав усі необхідні документи в банк, і чи давати її взагалі. Чи не забагато повноважень в одного суб’єкта?», — знову питаються спеціалісти із фахових аграрних об’єднань.

Пункт 8

Рухаємося далі. Наступний пункт розкриває подробиці підтримки фермерів, що передбачає часткову компенсацію витрат сільськогосподарським дорадчим службам, пов’язаних з наданням дорадчих послуг за напрямами: агрономія, ветеринарія, зоотехнія, бухгалтерський облік, маркетинг, юридичні консультації.

Така компенсація обмежена сумою в 10 тис. грн, або 90 % вартості, і надається в порядку, визначеному Мінагрополітики.

Згідно з інформацією того ж Міністерства аграрної політики та Реєстру сільськогосподарських дорадчих служб (документ на сайті Мінагрополітики від 27 листопада 2017 року), в Україні офіційно діють 10 дорадчих служб — у Львівській, Черкаській, Одеській, Івано-Франківській, Вінницькі (дві служби), Закарпатській, Полтавській (теж 2 служби) та Рівненській областях.

Варто зауважити, що частина цих служб є благодійними чи громадськими організаціями, а відтак найчастіше позиціонують себе як некомерційні та неприбуткові об’єднання. Наприклад, згідно статуту БО «Львівська обласна сільськогосподарська  дорадча служба» (є в переліку дорадчих служб на сайті Мінагрополітики), ця організація є неприбутковою, а фінансові надходження мають вигляд благодійних внесків і пожертвувань.

Виходить, у такому випадку фермер має не платити за консультаційні послуги, а робити благодійний внесок дорадчій службі коштами, які компенсуватиме Мінагрополітики. Тобто орган влади виступатиме благодійником для громадської чи благодійної  організації?

Голова ВАР Михайло Соколов також каже, що в цьому випадку має місце обмеження кола суб’єктів надання дорадчих послуг, послуги яких компенсуються бюджетом, с/г дорадчими службами, зареєстрованими відповідно до Закону «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність».

«Надання преференцій обраним дорадчим організаціям порушує норми Конституції, Господарського кодексу, Цивільного кодексу, Законів «Про державну підтримку сільського господарства», «Про фермерське господарство», а також антикорупційне законодавство», — зазначив Михайло Соколов.

Пункт 9

Тут держава обіцяє фінансову підтримку кооперативам молочарського та плодово-ягідного напрямів діяльності для придбання обладнання із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції. Фінансова підтримка надається у розмірі 70% вартості придбаного обладнання, але не більше ніж 3 млн грн на один кооператив. Але чим обгрунтовані такі обмеження?

Крім того, цей же пункт передбачає, що для розподілу коштів будуть створені регіональні комісії, такий собі своєрідний механізм впливу, який залишило для себе Мінагрополітики.

«Такі комісії взагалі не потрібні, розподіл коштів мав би здійснюватись автоматично. Але якщо вже уряд їх прописав, то потрібно зробити збалансовану систему у комісії: третина фермерів, третина державних службовців і третина дорадників. Система призначення незрозуміла», — говорить голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця.

Зокрема, правозахисниця і народний депутат Тетяна Острікова каже, що така норма містить у собі корупціогенний фактор.

Тож для отримання компенсації обслуговуючому кооперативу на обладнання потрібно, щоб регіональна комісія прийняла позитивне рішення про надання фінансової підтримки, і Мінагрополітики авалювало вексель постачальнику. Тобто норми Порядку суперечать обіцянкам Володимира Гройсмана і Максима Мартинюка щодо автоматизації розподілу бюджетних коштів.

А норма про здійснення фінансової підтримки із застосуванням векселів теж виклакає багато питань. За словами Михайла Соколова, це теж є порушенням українських норм законів: використання векселів бюджетним законодавством непередбачене.

До того ж, в Асоціації тваринників додають: попри таку складну і незрозумілу процедуру авалювання векселів абсолютно відсутня будь-яка інформаційно-роз’яснювальна кампанія для кооперативів: що таке векселі, як їх виписувати, що таке авалювання тощо.

«Люди не розуміють такого складного механізму. Окрім того, існує загроза того, що попередньо буде визначений перелік лобістських постачальників обладнання, лише до яких будуть змушені звертатися фермери. Такий корупційний момент, безумовно, призведе до відмивання коштів», — застерігають спеціалісти.

За документом підтримка надається у формі векселя, що авалюється Мінагрополітики. Але наразі немає кодексу чи закону, який передбачає здійснення такого виконання бюджетної допомоги.

Пункт 10

У цьому розділі держава обіцяє частково компенсувати витрати на придбання техніки у розмірі 40%. Це повинно бути зазначене в акті приймання-передачі та інших документах, що підтверджують оплату через державний банк або банк, у статутному капіталі якого 75% акцій і більше належить державі. Виходить, для отримання компенсації фермер буде змушений відкрити рахунок у відповідному банку, що є примусом до укладення договору. Але в цьому і криється проблема, обмеження щодо переліку банків не відповідає Закону «Про державну підтримку сільського господарства України».

Більше того, у такий спосіб державні банки ставляться у привілейоване становище порівняно з іншими банками. Цей пункт суперечить і Цивільному, і Господарському кодексу і змушує аграріїв укладати непотрібні їм договори.

Нагадаємо, що минулого року вітчизняні аграрії використали лише 24 % програми компенсації вартості техніки, що становить трохи більше від 134 млн грн. У цьому році суму її вартості збільшено до 945 млн грн.

«Програма поширюватиметься на сільськогосподарську техніку та елеваторне обладнання (раніше елеваторників не включали до цього переліку) із часткою від 40 до 60 % місцевої локалізації виробництва. Так, для тракторів вона має становити не менш як 40 %. Крім того, наразі обговорюється і пропозиція щодо збільшення частки компенсації за придбання техніки з 20 до 25%. Очікувані результати у влади від цього більш ніж райдужні: чекають, що відбудеться здешевлення придбання 5050 одиниць вітчизняної сільгосптехніки. Відзначимо, ключове слово тут — вітчизняної», — пояснює координатор комітету техніки «Асоціації Український клуб аграрної техніки» Олег Нестеров.

Утім, щоби стимулювати попит на вітчизняну техніку, необхідно покращувати саме рівень її виробництва та, відповідно, якість, впроваджуючи і реалізуючи інноваційні рішення.

Пункт 11

Здешевлення кредитів здійснюється шляхом надання часткової компенсації відсоткової ставки за залученими у національній валюті кредитами, наданими державним банком. Але знову-таки експерти наголошують на вибірковості банків, що нібито суперечить ринковим законам.  

«Небагато є фермерських господарств, особливо до 500 га, які мають повноцінну ліквідну заставу, які могли б податися на програму по компенсації від банків», — уточнює голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця.

Валерій Перепелиця також додає, що до цієї програми залучені тільки державні банки і немає інших учасників. Але наразі фермери кредитуються в кредитних спілках, тому було б більш доцільно підключити їх до цього процесу.

Пункт 12

У Мінагрополітики також пояснили, що одержувач може скористатися фінансовою підтримкою за напрямами, визначеними пунктом 5 Порядку, не більше одного разу протягом бюджетного року.

«Іншими словами, вибирайте, дорогі фермери: або один трактор, або одна сівалка», — кажуть в АТУ.

Пункт 13

Відповідність одержувачів критеріям, визначеним Порядком, для отримання фінансової підтримки за відповідними напрямами зазначається одержувачами у заявках. У разі надання недостовірної інформації одержувач повертає отримані бюджетні кошти і позбавляється протягом 3 років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.

Знову-таки голова ВАР зазначає, що надання отримувачем дотацій згоди на розкриття банківської таємниці без визначення обсягу такого розкриття суперечить нормам банківського законодавства та законодавства про захист персональних даних. А  підзаконним актом не можна звужувати права, надані Законом, і позбавляти фермерів підтримки у майбутньому.

Пункти 14, 15 і 17

У цих пунктах мова йде про звітність і контроль використання бюджетних коштів — усе має відбуватися згідно чинного законодавства України.

Натомість наші читачі мають свою думку щодо цього:

 

Однак хочеться вірити, що попри низку нюансів у Порядку розподілу бюджетних коштів для фермерів, фермерський мільярд отримають ті, хто цього справді потребує. Якщо вам таки вдасться стати учасником державної підтримки, пишіть нам — Kurkul.com із задоволенням поділиться інформацією для своїх читачів!